ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………...3

Словники в професійному мовленні …………………………………4

Висновки ……………………………………………………………….16

Список використаної літератури ……………………………………..17

Різні джерела дають різні визначення словника:
Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лінгвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. (Новий енциклопедичний словник. М., 2000).
Словник, словник, словотолковник, словотолк, словарик, словарчик; словаришка; словарища; річковик, лексикон; збірник слів, висловів якої-небудь мови, з тлумаченням чи з перекладом. Словники бувають загальні і приватні, повсякденні і наукові (Даль В. І. Тлумачний словник живої великоросійської мови).
Словник – зібрання слів (переважно за абеткою), стійких висловлювань з поясненнями, тлумаченнями чи з перекладом на іншу мову (Ожогов С. І. і Шведова Н. Ю. Тлумачний словник російської мови).
Словник – зібрання слів якої-небудь мови в абетковому порядку або по слововиводу розташованих (Словник Академії Російської. Спб., 1806-1822).
Словник – книга, що містить перелік слів, звичайно з поясненнями, тлумаченнями чи перекладом на іншу мову. (Словник сучасної української літературної мови)
Існує кілька класифікацій (типологій) словників. «Тип будь-якого словника визначається факторами двоякого роду: характером лексичного матеріалу, який він відображає, і практичним значенням» (Е. В. Кузнєцова. Передмова // Лексико-семантичні групи російських дієслів. Свердловськ, 1988, с. 3).
Словники прийнято поділяти на два типи: енциклопедичні і лінгвістичні.

1. Горецький П. Й. Історія укр. лексикографії. К., 1963;
2. Грінченко Б. Словарь укр. мови, т. 1. К., 1907;
3. Касарес X. Введение в совр. лексикографию. М., 1958;
4. Москаленко А. А. Нарис історії укр. лексикографії. К., 1961;
5. Москаленко А. А. Нарис історії укр. лексикографії. К.., 1961;
6. Паламарчук Л. С. Укр. рад. лексикографія. К., 1978; Новое в зарубеж. лингвистике, в. 14.
7. Тараненко О. О. Новий словник укр. мови: Концепція і принципи укладання словника. К. – Кам’янець-Подільський, 1996.
8. Червінська Л. Ф., Дикий А. Т. Покажчик з укр. мови. X., 1929 – 30; Дослідження з мовознавства в Укр. РСР за сорок років. К., 1957;

Вступ

Словники бувають різні. Це і антропонімічні, двомовні і багатомовні перекладні словники, діалектні (чи обласні) словники, граматичні словники, словники сполучуваності, ідеографічні, семантичні й асоціативні словники, історичні, лінгвокраїнознавчі, і культурологічні словники, морфемні і словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні словники, словники антонімів, лінгвістичних термінів, словники іноземних слів, словники лінгвістичних термінів і енциклопедії, словники назв жителів, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, словники епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальних і професійних діалектів, мови письменників і словники окремих творів, словники-довідники труднощів мови, термінологічні словники тлумачні словники, топонімічні словники, етимологічні, фразеологічні та частотні словники.

Тільки один цей перелік видів словників показує у якій великій кількісті галузей людської діяльності використовуються словники. Без словників важко було б відшукати професіоналів у тій чи іншій сфері, спілкування, зокрема – професійне, перетворилося б на хаосне, з постійним перепитуванням “що саме ви розумієте під цим, а що під тим”. Годі вже й говорити про міжнародне спілкування без словників для перекладу на іншу мову.

Висновки

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лінгвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін.

Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.

Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.

Для промовців, телевізійних чи радіо дикторів багатство мови – вимога номер один, без словників не обходяться навіть маститі майстри пера. Особливо велике значення відіграють “осучаснені” форми словників – електронні словники, які також є різноманітними за своєю професійною спрямованістю. Такі словники дозволяють знаходити потрібні знання за лічені секунди, що підвищує продуктивність праці.

Шкода, що в наш час, коли значення словників є настільки очевидним, так мало приділяється уваги для навчання школярів та студентів правильно користуватися різними видами словників. Це б так стало їм у пригоді, більше того – слугувало б росту їх мовної та пізнавальної культури!