ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. 5
АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЗАМІНБАНК» 5
1.1. Аналіз організаційно-правових основ функціонування 5
ВАТ «Замінбанк» 5
1.2. Маркетингова діяльність ВАТ «Замінбанк» 6
1.3. Організація управління на ВАТ «Замінбанк» 15
1.4. Трудові ресурси та управління персоналом на ВАТ «Замінбанк» 20
1.5. Фінансові показники діяльності ВАТ «Замінбанк» 25
1.6. Структурний аналіз фінансової звітності ВАТ «Замінбанк» 32
1.8. Коефіцієнтний аналіз діяльності ВАТ «Замінбанк» 38
1.9. Прогнозні показники діяльності ВАТ «Замінбанк» 41
РОЗДІЛ II. 49
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ ВАТ «ЗАМІНБАНК» 49
2.1. Теоретичні основи управління ризиками ВАТ «Замінбанк» 49
2.2. Особливості управління комерційними ризиками ВАТ «Замінбанк» 58
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 72
ВАТ «Замінбанк» почав свою діяльність з 16 листопада 1992 ліцензією № 15 виданої Центральним Банком Азербайджанської Республіки дає дозвіл проводити всі банківські операції, як в національній, так і в іноземній валютах.
38 філій та 17 відділень банку охоплюють майже всю територію республіки. У банку крім структур виконання є також колегіальні відділення з управління ризиками. З метою адекватного управління активами і пасивами, створені та здійснюють свою діяльність спеціальні колегіальні органи.
За рахунок внутрішніх можливостей і залучених ресурсів, фінансовий стан банку все більше зростає.
На сьогоднішній день ВАТ «Замінбанк» є членом наступних організацій: Асоціація Банків Азербайджану, Бакинська Міжбанківська Валютна Біржа, Фонд Допомоги Підприємцям створений при Міністерстві Економіки, SWIFT і Visa International. Починаючи з 2007 року, банк став членом Іпотечного Фонду створеного при Національному Банку, що дало нам можливість приступити до видачі іпотечних кредитів населенню.
Основною метою ВАТ «Замінбанк» є надання послуг задовольняють потреби клієнтів, і відповідають високим стандартам.С почуттям гордості усвідомлюємо наявність постійної і вірної нам клієнтури. Уже 20 років як ми надаємо нашим клієнтам всі види банківських послуг. Прагнучи до постійних нововведень ВАТ «Замінбанк» з 2006 року створив першу в Азербайджані Міжнародну систему термінових грошових переказів «Caspian Money Transfer». У найкоротші терміни до системи підключені банки Росії, Грузії, Молдови і Таджикистану. Цим шляхом банк розширив свої міжнародні зв'язки. Для отримання більш докладної інформації про систему можете відвідати сторінку www.caspianmt.ru або зв'язатися з нами.
ВАТ «Замінбанк» пропонує послуги відкриття та ведення рахунків для фізичних та юридичних осіб, резидентам і нерезидентам, як у національній, так і в іноземній валютах. Фізичним та юридичним особам, що здійснюють свою діяльність на території Азербайджану, відкриваються рахунки за законодавством Азербайджанської Республіки.
1. Аналіз діяльності комерційних банків. / За ред. Проф. Ф. Ф. Бутинця та проф. А. М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 384 с.
2. Балабанов И. Т. Финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 435 с
3. Банківська справа: Навч. Посіб. / За ред. проф. Р. І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с.
4. Банківський менеджмент. За ред. О. А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002, - 438 с.
5. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000.– 384 с.
6. Банковские операции: Учебное пособие / Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Инфра-М, 1996. – 208 с.
7. Банковское дело / Под ред. Г. Н. Белоглазовой и Л. П. Кроливецкой. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.
8. Банковское дело: Учебник. / Под ред. В. И. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. – 3-е изд., - М.: Финансы и статистика, 1997. – 480 с.
9. Батракова Л. Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. – М.: Логос, 1998. – 344 с.
10. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Т. 1. – К.: Ника-центр, 1999. – 592 с.
11. Васюренко О. В. Банківський менеджмент. – К.: Т-во “Знання”. – 2001.
12. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, - 2000. – 243 с.
13. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финансы. Право. 1999. - №10. – С. 8.
14. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. – 2000. – №1. – С. 13.
15. Вожжов А., Клименко О. Капітал банку як складова ресурсів банківської системи // Банківська справа. - 2003. - № 4 - С. 83 – 95.
16. Жуков Е. Ф. Менеджмент и маркетинг в банках. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 191 с.
17. Заруба О. Д. Банківський менеджмент та аудит. – К.: “Вид-во Лібра” ТОВ, 1996. – 224 с.
18. Заруба О. Д. Фінансовий менеджмент у банках. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1997. – 172 с.
19. Ильясов С. М. Управление активами и пассивами банков // Деньги и кредит. – 2000. - №5. – С. 20.
20. Карагодова О., Распутна Л. Проблеми оптимізації кредитного портфеля комерційного банку // Банківська справа. - 2000. - № 2. - С. 40 – 42.
21. Киселёв В. В. Управление банковским капиталом. – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1997. – 256 с.
22. Козьменко С. М., Шпиг Ф. І., Волошко І. В. Стратегічний менеджмент банку. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 734 с.
23. Корнієнко Т. В. Стратегічне планування діяльності банку. // Фінанси України. – 2003. - №4. – С. 110 – 114.
24. Кочетков В. Н. Основы управления современным коммерческим банком. – К.: МАУП, 1998. – 72 с.
25. Маркова О. М. и др. Коммерческие банки и их операции: Учебное пособие / О. М. Маркова, А. С. Сахарова, В. Н. Сидоров – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 288 с.
26. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
27. Олексієнко С. Управління ризиками в системі банківського менеджменту // Банківська справа. – 1998. - №2. – С.24.
28. Операції комерційних банків. / За ред. В. Т. Коцовської, Т. Р. Ричаківської. – Львів: Центр Европи, 1997. – 280 с.
29. Панова Г. С. Кредитная политика коммерческого банка. – М.: ИКУ “ДИС”, 1997. – 365 с.
30. Примостка Л. О. Методичні аспекти аналізу ефективності управління портфелями комерційних банків // Банківська справа. – 2000. - №1. – С. 27.
31. Примостка Л. О. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник НБУ. – 2003. - № 2. – С. 39 – 43.
32. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 280 с.
33. Пруський С. Проблеми планування портфеля ективних банківських операцій // Банківська справа. - 2002. - № 2. - С. 16 –19.
34. Рассказов Е. А. Управление свободными ресурсами банка. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 96 с.
35. Роуз П. С. Банковский менеджмент: предоставление финансовых услуг: Пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1995. – 743 с.
36. Садвакасов К. К. Коммерческие банки. Управленческий анализ деятельности. Планирование и контроль. – М.: Изд-во «Ось-89», 1998. – 11 с.
37. Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках. – М.: МГУ, 1993. – 365 с.
38. Тиркало Р. І., Щибиволок З. І. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг: Навч. посіб. – К.: Слобожанщина, 1999. – 236 с.
39. Финансовый менеджмент. / Под ред. Е. С. Стояновой. – М.: Изд-во “Перспектива”, 1998. – 656 с.
40. Черкасов В. Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 272 с.
41. Эдгар М. Морсман. Кредитный департамент банка: организация эффективной работы. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 257 с.
Економіка світу кінця двадцятого сторіччя поставила перед кожним суб''єктом підприємницької діяльності низку нових завдань. Серед найголовніших - управління ризиками. Їх поява обумовлена специфікою та особливостями ринкового механізму, зокрема, свободою дій, яка надається кожному суб''єкту господарювання.
Але слід зауважити, що банківська система держави, як і інші сфери економічної діяльності держави, перебувають в умовах, які суттєво відрізняються від умов у переважній більшості розвинутих країн своєю складністю. Це зумовлено дією різноманітних факторів: затяжною економічною кризою, незавершеністю нормативно-правової бази, відсутністю стабільних господарських зв''язків, що в свою чергу лише покращує грунт для загострення ризиків.
Поняття банку органічно пов''язане з поняттям ризику, бо банки виконують функцію перерозподілу ризиків фінансового ринку.
Банківські керівники у більшості випадків вирішують як головну не проблему отримання максимального прибутку від операцій, а проблему досягнення оптимального співвідношення між прибутковістю та ризикованістю операцій. Ризик є в кожній банківській операції.
Кредитний ризик визначається науковцями як внутрішній ризик в основній діяльності банку. Його суть полягає у вірогідності збитків від непогашення позичальником основної суми боргу та процентів за кредитом.
Проте невиконання боржником своїх зобов''язань перед банком не обмежується лише несплатою процентів і неповерненням позики. У цьому разі підривається репутація фінансово-кредитного інституту, тому що значний обсяг проблемних кредитів веде до загрози неплатоспроможності банку, яка відлякує потенційних вкладників і інвесторів. Підвищення втрат від позичкових операцій викликає відплив із банку кваліфікованих спеціалістів через зниження обсягу прибутку як джерела їхнього матеріального заохочення. Слід враховувати й необхідність для фінансово-кредитного закладу здійснювати додаткові витрати , пов''язані із стягненням проблемного кредиту, а також те, що певна частина банківського капіталу «мертвіє» в непродуктивних активах, що знижує доходність банку.
Практика відбувалась на базі ВАТ «Замінбанк».
Основною метою практики є розробка організаційно-методичних рекомендацій з удосконалювання управління кредитним ризиком ВАТ «Замінбанку».
Виходячи з мети я поставив перед собою наступні завдання:
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:
розкрити економічну сутність такого поняття як „кредитний ризик”
виявити проблемні місця у системі захисту від кредитного ризику в досліджуваній банківській установі;
напрацювати рекомендації щодо удосконалювання системи захисту від кредитного ризику в досліджуваній банківській установі.
У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.
Узагальнюючи все вище наведене у звіті про переддипломну практику у ВАТ «Замінбанк», можемо зробити наступні висновки. Переддипломна практика має неабияке значення для набуття професійних навичок, Пройдена практика дала змогу використати на практиці раніше здобуті знання та здібності.
ВАТ «Замінбанк» працює на українському ринку з 1992 року. За період роботи банк зумів завоювати широкий круг постійних клієнтів, і встиг себе зарекомендувати як надійний партнер в бізнесі. За роки роботи послуги банку успішно мали попит і показуються такими даними:
В першому розділі звіту була представлена загальна інформація про ВАТ «Замінбанк». Проаналізувавши дані про фінансово-економічну діяльність ВАТ «Замінбанк» за період 2009-2014рр., можна зробити висновок, що банк є дійсно самим великим банком України. Аналіз про надійність та фінансову стійкість банку за останні три роки 2009-2014 рр. засвідчив висновок про надійність та задовільну фінансову стійкість банку.
Другий розділ звіту – тема індивідуального завдання «Дослідити систему кредитного ризику комерційного банку на прикладі ВАТ «Замінбанк».
Кредитний ризик є досить складною сукупністю елементів, які викликаються зовнішніми (не можуть регулюватися банком) і внутрішніми факторами.
Важливою характеристикою кредитного ризику є його динамічність, яка вимагає від банківських працівників періодичної оцінки ризику та управління ним. Оцінка кредитного ризику включає в себе кілька етапів. Якісний є, зазвичай, первинним. Кількісна оцінка базується на якісній і деталізує її. Особливо гострою проблемою для українських банків є створення методики визначення ступеню ризику за перспективними, а не минулими показниками фінансової діяльності позичальника.
Здійснюючи заходи по управлінню ризику неповернення позичок, банківський персонал орієнтується на банківську кредитну політику, яка визначає стратегічні цілі та тактичні задачі. При цьому акцент може бути зроблений на ризиковій і доходній або поміркованій політиці.
Банк може розв‘язати ризик кількома способами: уникнути його, прийняти повністю або прийняти за умови здійснення заходів по його зменшенню. Останній варіант є найбільш уживаним.
Зовнішні способи мінімізації кредитного ризику (розподіл ризику, страхування ризику, забезпечення) передбачають передачу частини або всього ризику іншим економічним суб‘єктам. Внутрішні (нормування, лімітування, диверсіфікація, створення резервів, оцінка кредитоспроможності позичальника) засновані на самостійних спробах банку перестрахуватися. На практиці, як правило, способи поєднуються з метою посилення їх впливу.
Для мінімізації кредитного ризику досліджуваний банк застосовує наступні методи: оцінка кредитоспроможності позичальника, нормування, лімітування, диверсифікація кредитного портфеля, використання забезпечення, страхування, створення страхових резервів на покриття можливих збитків за кредитними операціями. В дипломній роботі детально описано підходи, які використовує досліджувана банківська установа для захисту від кредитного ризику.
Проблемним питанням для аналізованої банківської установи є методика оцінки кредитного портфеля установами ВАТ «Замінбанк» є досить простою. Недоліком її можна назвати абстрактність окремих показників та критеріїв їх визначення. Наприклад, яке співвідношення матеріального стану позичальника та суми кредиту слід вважати низьким або середнім, чи як визначити ринкову позицію позичальника. Досить малу вагу при розрахунках отримує критерій «прибутковість-збитковість». Дана методика є характерним прикладом адаптації банком оціночних критеріїв до практичного застосування, про яку йшла мова раніше.
Базуючись на результатах дипломного дослідження ми можемо стверджувати, що стратегія кредитних ризиків будь-якого банку має забезпечувати безперервність підходу. Внаслідок цього, стратегія повинна буде враховувати циклічний розвиток будь-якої економіки та відповідні зміни в складі та якості загального портфеля кредитів. Хоча стратегія повинна періодично переглядатися і доповнюватися, вона повинна бути життєздатною протягом тривалого періоду та протягом різноманітних економічних циклів.
Стратегія та політика кредитних ризиків повинні бути успішно поширені в межах банківської установи. Весь персонал, який причетний до стратегії і політики, має чітко розуміти підхід банку до надання і управління кредитами і має нести відповідальність за впровадження розробленої політики та механізмів.
Наріжним каменем безпечного та розсудливого банківського розвитку є формування та запровадження політики та механізмів, що стосуються ідентифікації, оцінки, перевірки та контролю кредитних ризиків. Кредитна політика встановлює схему з надання позик та спрямовує банківські операції з кредитування. Кредитна політика має стосуватись таких сфер, як цільові ринки, структура портфелів, цінові та не цінові умови, структура обмежень, уповноважені органи, опрацювання/ звітування про винятки тощо. Така політика повинна бути чітко визначеною, узгодженою з розумними банківськими методами, відповідними контрольними вимогами і відповідати природі й складності банківських операцій. Політика повинна бути сформована і запроваджена в контексті внутрішніх і зовнішніх факторів, таких як становище банку на ринку, торгівельна зона, кваліфікація персоналу і технології. Належним чином розвинені політика та механізми надають банку можливість: (1) підтримувати розумні стандарти кредитування; (2) перевіряти та контролювати кредитні ризики; (3) ретельно оцінити можливості проведення нових операцій; і (4) визначити й управляти проблемними кредитами.
