РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ ЧУТТЯ ЧАСУ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 6
1.1. Поняття «чуття часу» у психолого-педагогічний літературі 6
1.2. Вікові особливості сприйняття у дітей дошкільного віку 9
1.3. Значення гри у розвитку дітей дошкільного віку 14
1.4. Сучасні освітні програми з розвитку чуття часу у дошкільника 17
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА УМОВ РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЧУТТЯ ЧАСУ 20
2.1. Постановка дослідження 20
2.2. Констатуючий етап дослідження 22
2.3. Формуючий етап експерименту 27
2.4. Контрольний етап дослідження та підбиття результатів 31
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 34
ДОДАТКИ 37
З проблемою часу людина наштовхується щодня, зриваючи листок календаря, щохвилини, коли бачиш годинник. У часу живе й немовля, тому програмою виховання і навчання у дитсадку передбачено розвиток в дітей віком орієнтування у часі. Запровадження цього розділу зумовлено багатьма причинами. Дітей ознайомлять із довкіллям, де всі події протікають у часі. Тимчасові характеристики реальних явищ, їх тривалість, порядок прямування друг за іншому, швидкість перебігу, частоту повторень і ритм необхідно показуватимемо й пояснювати дошкільнятам. Сприймання простору - відображення відстані, розміру, форми рельєфу оточуючих об'єктів, що діють на аналізатори. [1, с.22]
Уже в ранньому віці дитина добре оволодіває вмінням враховувати просторове розміщення предметів, однак ще не виокремлює напрямків руху і просторових відношень між предметами. Уявлення про предмети та їх властивості виникають раніше і є основою уявлень про простір. [1, с.31]
Перші уявлення про напрямок руху, який засвоює 3-річ-на дитина, пов'язані з її власним тілом, яке є для неї центром, від якого вона визначає напрямок. Під керівництвом дорослих малюк починає вирізняти І правильно називати свою праву руку, якою виконує основні дії: «Цією рукою я їм, малюю, вітаюсь. Значить, вона права». Положення інших частин тіла як «правих» або «лівих» дитина визначає тільки відносно правої руки. Наприклад, на пропозицію показати праве око молодший дошкільник спочатку відшукує свою праву руку, а після цього показує на око. «Праве» і «ліве» здаються дитині чимось постійним, вона не може зрозуміти, як те, що для неї знаходиться праворуч, для іншого - ліворуч. Вона орієнтується у напрямках вперед - назад, вгору - вниз, вправо - вліво, якщо рухається у той чи інший бік або змінює відповідно положення тулуба, голови, рук і контролює ці рухи зором. У просторовому розпізнаванні мовлення не відіграє вирішальної ролі.
1. Дорфман Л.Я. Емоції в мистецтві [Текст] / Л.Я. Дорфман. - М.: Сенс, 1997. 424с.
2. Ельконінова Л.І. Предметність дитячої гри в контексті розуміння ігрового і казкового простору-часу / / Світ психології. 1999. № 4.
3. Ізард К.Е. Емоція людини [Текст] / К.Є. Ізард. - М.: Изд-во МГУ, 1980 .- 440С.
4. Коджаспірова Г.М., Коджаспіров А.Ю. Педагогічний словник [Текст] Г.М. Коджаспірова, О.Ю. Коджаспіров. - М.: І; М.: Видавничий центр «Академія», 2000 - 176 с.
5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. — К.: Знання-Прес, 2003. — 418 с.
6. Лобова А.Ф. , Дрено О. Є. Розвиток почуття ритму у дітей в музично - ігрової діяльності [Текст] / А.Ф. Лобова, О. Є. дрен. Монографія для методистів, вихователів, музичних працівників ДОП / Уральський державний університет - Єкатеринбург, 2003 .- 156с.
7. Лобова А.Ф. Теоретичні основи формування у дітей естетичного ставлення до людини [Текст] / А.Ф. Лобова. - К.: Урал. держ. пед. ун-т, 2000.-156с.
8. Методика воспитательной работы: Учеб. пособие для студ. высш.пед. учеб. заведений / Л.А. Байкова, Л.К. Гребенкина, О.В. Еремкина.; Под ред. В.А. Сластенина. — М.: ««Академия», 2002. — 144 с.
9. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навч. посіб. — К.: ВАТ «КДНК», 2001. — 608 с.
10. Москвін В.А. Попович В.В. Філософськи-психологічні аспекти дослідження категорії часу / / Питання психології 2004. № 5
11. Муравйов В. Опанування часом. М., 1998.
12. Мусхелішвілі Н.Л., Шрейдер Ю.А. Значення тексту як внутрішній образ [Текст] / Н.Л. Мусхелішвілі, Ю.А. Шрейдер. Питання психології. 1997. № 3.
13. Немировська М.А. Розвиток чуття часу: психоаналітична точка зору / / Журнал практичної психології і психоаналізу. 2003. № 6.
14. Непомняща Р.Л. Розвиток уявлень про час у дітей дошкільного віку. СПб., 2005.
15. Нурутдінова А.Р. Етико-естетичне виховання [Текст] / А.Р. Нурутдінова. Педагогіка - 2006 - № 10 - С. 87-93
16. Педагогіка: Хрестоматія / Уклад. А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. — К.: Знання-Прес, 2003. — 700 с.
17. Ріхтерман Т.Д. Формування уявлень про час у дітей дошкільного віку. М., 1991.
18. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології [Текст] / С. Л. Рубінштейн. М.: Академічний проект 1999 - 508 с.
19. Рубінштейн С.Л. Про сприйняття часу і простору / / Світ психології. 1999. № 4.
20. Селіванов BC Основи загальної педагогіки: Теорія і методика виховання: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів / За ред. В. А. Сластенина. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000 - 336с.
21. Тарабанова Т.І., Соколова О.І. Дітям про час. Ярославль, 1996.
22. Торошілова Є.М., Морозова Т.В. Розвиток естетичних здібностей дітей 3-7 років [Текст] / О.М. Торошілова Т.В. Морозова. - М.: Ділова книга - 2001 - 287 с.
23. Урунтаева Г.А. Практикум з дитячої психології [Текст] / Г.А. Урунтаева. - М.: Просвещение, 1997.-188с.
24. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навч.-метод. Посібник. — К.: Вища шк.., 2002. — 215 с.
25. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. Посібник. — К.: Либідь, 2002. — 560 с.
26. Яфальян А.Ф., Дрено О.Е. Розвиток у дітей чуття часу: Навчально-методичний посібник. - Вид-во Ніжневарт. гуманіт. ун-ту, 2006. - 99с.
27. Вивчаємо світ навколо нас : цікаві вправи для дітей 4-х років і старших / уклад. Ю. Каспарова ; ілюстр. О. Гуляєва. — Х. : Ранок : Веста, 2005. — 24 с. : ілюстр.
28. Третьяков, П. І. Дошкільна освітня установа: управління за результатами / П. І. Третьяков, К. Ю. Біла. - 2-е изд., Перераб. і доп. - М .: ТЦ Сфера, +2007.
29. Троян, А.Н. Управління дошкільною освітою: навчань, посібник / А. Н. Троян. - М .: ТЦ Сфера, 2005.
30. Волобуєва, Л. М. Робота старшого вихователя ДОП з педагогами / Л. М. Волобуєва. - М .: ТЦ Сфера, +2003.
Сучасні умови праці вимагають від людини уміння стежити за перебігом часу в процесі діяльності, розподіляти її в часі, реагувати на різні сигнали з певною швидкістю і через задані часові інтервали, прискорювати або уповільнювати темп своєї діяльності, раціонально використовувати час. У всіх видах діяльності людини так чи інакше потрібна орієнтація в часі, чуття часу. В свою чергу чуття часу спонукає людину бути організованим, зібраним, допомагає берегти час, більш раціонально його використовувати, бути точним. Час є регулятором не тільки різних видів діяльності, але і соціальних відносин людини.
Дітям в дошкільному віці життєво необхідно навчитися самим орієнтуватися в часі: визначати, вимірювати час (правильно позначаючи в мові), відчувати його тривалість (щоб регулювати і планувати діяльність в часі), міняти темп і ритм своїх дій залежно від наявності часу. Уміння регулювати і планувати діяльність в часі створює основу для розвитку таких якостей особи, як організованість, зібраність, цілеспрямованість, точність, необхідних дитині при навчанні в школі і в повсякденному житті.
Разом з тим специфічні особливості часу як об''єктивній реальності утрудняють його сприйняття дітьми. Час завжди в русі, перебіг часу завжди здійснюється в одному напрямі – від минулого до майбутнього, воно необоротно, його не можна затримати, повернути і «показати». Тому навіть старші дошкільники іноді сумніваються в існуванні часу і просять: «Якщо час є, покажи мені його».
Тому в педагогічній практиці встає питання як дитині показати час. Час сприймається дитиною опосередковано, через конкретизацію часових одиниць і відносин в явищах життя і діяльності, що постійно повторюються. Більшою точністю відрізняються представлення дітей про такі проміжки часу, навик розрізнення яких формується на основі особистого досвіду. Тому дітей треба знайомити з такими інтервалами часу, якими можна вимірювати і визначати тривалість, послідовність, ритмічність їх дій, різноманітних видів діяльності.
В дошкільному віці діти ще не співвідносять часові відчуття з об''єктивним перебігом часу, проте йде постійний процес накопичення знань про предмети і явища навколишнього світу, організовані в часі (сезони року, освоєння таких понять, як «сьогодні», «завтра», «вчора», «спочатку», «потім» і т.п.). Цьому сприяє розвиток мови, мислення, усвідомлення свого власного життя.
У формуванні часових уявлень важливо досягти розуміння часової послідовності й тривалості. Для цього слід спрямовувати пізнання дитини від розуміння короткого проміжку часу до усвідомлення частин доби, від правильного розуміння понять «учора», «сьогодні», «завтра» до засвоєння послідовності днів тижня, пір року та ін.
В процесі різноманітних видів діяльності на дітей впливає вельми складний комплекс подразників, в якому часові відносини є лише слабким і попутним компонентом. Згідно із вченням І. П. Павлова, слабкий подразник хоча і бере участь в утворенні часових зв''язків в прихованому вигляді, але, узятий окремо, не викликає подальшої реакції Тому час, чергування його певних відрізків необхідно зробити предметом спеціальної уваги дітей, для чого треба організувати відповідну діяльність, спрямовану на вимірювання часу за допомогою приладів, що демонструють ті або інші проміжки часу та їх взаємозв''язок. Така діяльність створює найсприятливіші умови для формування чітких уявлень про час. Вищесказане виділяє актуальність в майбутньому дослідженні і необхідність його як практично значущого елементу в методиках навчання дошкільників.
Дослідження представлень дитини про час проводилися як за кордоном (Ж. Піаже, П. Фресс, П. Жане і ін.), так і у вітчизняній педагогіці (К.А. Абульханова-Славська, А.А. Кроник, Е.А. Головаха, Ріхтерман Т.Д. , Елькин Д.Г., Метліна Л.С. [11] і ін., проте їх порівняно небагато, а відмінності в підходах дослідників роблять скрутним формулювання єдиного розуміння процесів становлення у дитини даних уявлень.
Об''єкт дослідження: особливості формування у дітей дошкільного віку часових уявлень.
Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити розвивальну методику формування часових уявлень у дітей дошкільного віку засобами вправ, завдань, ігор.
Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:
аналіз філософських, психологічних та педагогічних джерел;
розглянути методики розвитку чуття часу у дітей дошкільного віку;
провести експериментальне дослідження розвитку чуття часу у дітей дошкільного віку.
База дослідження. Дослідження було проведено в ДНЗ №84 м. Миколаєва. В групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 24 дитини.
Структура. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Розвиток у дітей чуття часу - це лише одна сторона естетичного розвитку дітей, але вона дуже дієва і результативна, оскільки процеси чуттєвого сприйняття світу в цілому незворотні - вони залишають «слід» у душі дитини і при сприятливих умовах знову і знову відновлюються і заявляють про себе в повну силу.
Наше дослідження розгорталося на основі аналізу філософських і психолого-педагогічних досліджень, який дозволив нам виявити сформовані в науці різні концепції про час. Воно було присвячено проблемі розвитку чуття часу в дітей старшого дошкільного віку. У ході дослідження підтвердилися висловлені нами гіпотетичні положення про те, що у дітей старшого дошкільного віку, можливо розвинути чуття часу якщо його розглядати як естетичний феномен, що включає фізичний, психічний і художній час, при використанні дидактичних ігор та ігор-вправ в системі.
У ході дослідження уявлення дітей про час змінювалися від розуміння його як предмета, який зображує цифри, до розуміння його як невидимого, текучого, до усвідомлення його цінності, наповненості предметним дією і потребою використовувати в якості орієнтира в діяльності.
Дітям вже в дошкільному віці життєво необхідно навчитися, самим орієнтуватися в часі: визначати, вимірювати час (правильно позначаючи в мові), відчувати його тривалість (щоб регулювати і планувати діяльність у часі), змінювати темп і ритм своїх дій залежно від наявності часу. Уміння регулювати і планувати діяльність в часі створює основу для розвитку таких якостей особистості як організованість, зібраність, цілеспрямованість, точність, необхідних дитині при навчанні в школі і в повсякденному житті.
