ВСТУП 3

1. Політичні вчення в Німеччині у XVIII –XIX ст. та їх основоположники 4

2. Етнополітичні концепції за Гердером 10

3. Фіхте та його внесок у розвиток етнополітичних концепцій 13

4. Вплив Гегеля на формування етнополітичних концепцій і теорій 15

ВИСНОВОК 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 18

Найпомітнішими постатями в філософії другої половини XVIII – першої третини XIX ст. були видатні німецькі філософи І. Кант, І. Г. Фіхте, Г. В. Ф. Гегель.
Іммануїл Кант (1724–1804] був професором філософії Кенігсберзького університету. Його політико-правові погляди викладено в основному в працях «Ідеї загальної історії з космополітичної точки зору» (1784) та «Метафізичні початки вчення про право» (1797).
Кант виходив з того, що кожна людина є абсолютною і самодостатньою цінністю й не може бути знаряддям здійснення хоч би яких і чиїх би то було планів.
Як суб'єкт моральної свідомості, докорінно відмінний від навколишньої природи, людина у своїй поведінці має керуватися веліннями морального закону. Цей закон, який Кант називає «категоричним імперативом», має апріорний і безумовний характер, він не зазнає впливу ніяких зовнішніх обставин і не зв'язаний з конкретними предметами чи реальними подіями. Категоричний імператив проголошує: «Чини так, щоб максима твоєї поведінки могла бути водночас і принципом загального законодавства», тобто кожен індивід мусить чинити так, щоб правило його особистої поведінки могло стати правилом поведінки для всіх.
Дотримання вимог категоричного імперативу можливе лише тоді, коли індивіди у змозі вільно слідувати голосу «практичного розуму», яким охоплюються сфери як етики, так і права. Проте, наголошує Кант, далеко не кожен використовує індивідуальну свободу лише для реалізації вимог категоричного імперативу, часто ця свобода переростає у свавілля. Сукупність умов, які обмежують свавілля одного стосовно інших через об'єктивний загальний закон свободи, він називає правом. Право покликане регулювати зовнішню форму поведінки людей, людські вчинки, а суб'єктивною стороною – мисленням і почуттями – має керувати мораль.
Здійснення права вимагає, щоб воно було загальнообов'язковим. Для цього потрібно наділити право силою примусу, будь-яке право має виступати як примусове. Надати йому примусовий характер здатна лише держава – первинний носій примусу в суспільстві.

1. Картунов О. Вступ до етнополітології: Науково– навч. посібник / Інститут економіки, управління та господарського права. – К., 2011. – 300 с.
2. Кисельов М.М. Світогляд та екологія.// М.М. Кисельов – К.,2010. – 290 с.
3. Крисаченко B.C. Екологічна культура.// B.C. Крисаченко – К., 2011. – 315 с.
4. Курас І. Етнополітологія: Перші кроки становлення / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К. : Генеза, 2014. – 734 с.
5. Маркович Д. Социальна экологія./ Д. Маркович – М., 2012. – 350 с.
6. Моісеєв Н.Н. Людина і ноосфера./ Н.Н. Моісеєв – М., 2011. – 318 с.
7. Основи політології: Навчальний посібник.–3–є вид., перероб. й доп. – До.: Товариства “Знання”, КОО, 2011.– 427 с.
8. Основи політології: Навчальний посібник/ Керівник ред. кіл. Ф.М. Кирилюк.–К.:Либідь.2011.– 336 с.
9. Політологія: Навчальний посібник/под ред.М.І. Сазонова.–Харків.: “Фоліо”,2013. – 291 с.
10. Політологія: Підручник/І.С. Дзюбко, К.М. Левківський, В.П. Андрущейка та ін.–К.: Вища шк., 2012.– 415 с.

За своїм соціально-політичним розвитком у XVIII ст. Німеччина значно відставала від передових країн тогочасної Європи. Лише наприкінці цього століття під впливом Великої французької революції в ній активізувалися соціальні й політичні рухи.

Німецька буржуазія, яка була провідною силою опозиції феодальному режиму, боялась радикальних суспільних перетворень з участю широких народних мас. Її ідеологи намагалися адаптувати революційні ідеї епохи до німецької дійсності, перевести їх у сферу спекулятивної філософії. Вищими цінностями вони проголошували свідомість, розум, дух тощо, не обходячи при цьому й актуальних питань соціально-політичного розвитку.

Метою роботи є дослідження етнополітичних процесів у Німеччині на початку XVIII – XIX ст. в призмі вчень видатних представників філософії та політичної думки.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити певно коло завдань:

 виділити основні політичні вчення в Німеччині XVIII –XIX ст.;

 розглянути ентополітичні концепції провідних мислителів Німеччини XVIII –XIX ст.

Предмет дослідження - ентополітична думка в працях видатних вчених Німеччини XVIII – XIX ст.

При написанні роботи також використані принципи і методи критично-конструктивного, порівняльного аналізу, соціально-філософського, структурно-функціонального підходів до розглядуваних проблем.

Підсумовуючи аналіз розвитку етнополітичних процесів в Німеччині у XVIII-початку XIX ст., автор вважає необхідним відзначити наступне.

Німеччина – полі етнічна за складом населення, економічно відстала і політично не розвинута, поділена на дрібні князівства, не раз принижена й окупована іноземними військами – подарувала світові цілу плеяду видатних мислителів і вчених, зокрема, Канта, Гердера, Фіхте та Гегеля. Німеччина виявилась «колискою» цілої низки концепцій і теорій, які стали етапними у розвитку світової етнополітичної думки.

Німецькі науковці, слідом за американськими вченими і політиками, одними з перших у Європі висловились на користь різноманітності культур, зрозуміли і відзначили вселюдську цінність кожної з них.

Німеччина виявилась однією з найбільш придатних країн для розвитку до сучасного націоналізму та його перетворення на націоналізм сучасного типу, а з часом і розколу на дві основні течії: ліберально-демократичну та консервативну. Німецькі вчені одними з перших зафіксували і теоретично оформили ці досить складні й суперечливі процеси. Вони першими звернули увагу на величезну потенційну силу націоналізму. Водночас Фіхте та Гегель почали перетворюватись на прихильників консервативного націоналізму, намагались поставити його на службу авторитарно-тоталітарному режиму та закритому суспільству.

Загалом концепції й теорії німецьких просвітників XVIII-початку XIX ст. збагатили світову етнополітичну думку і значною мірою вплинули на розвиток етнополітичних процесів у всьому світі.