Вступ ……………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Особливості спілкування дитини з батьками у

дошкільний період

1.1. Спілкування найважливіший фактор психічного

розвитку дошкільника …………………………………………………...6

1.2. Роль спілкування з батьками у розвитку дитини ………………….7

1.3. Спілкування з батьками в дошкільному віці ……………………..14

Розділ 2. Експериментальне дослідження спілкування

дошкільнят з батьками

2.1. Опис організації і методика дослідження ………………………...15

2.2. Результати констатуючого експерименту ………………………...16

Висновок …………………………………………………………………………25

Список використаних джерел ………………………………………………….26

Додатки ……………………………………………………………………….….28

Дошкільне дитинство - важливий період психічного розвитку. Вік початкового фактичного утворення особистості, за словами а. Н. Леонтьєва. У дитини інтенсивно формуються психічні функції, складні види діяльності (гра, спілкування з батьками і ровесниками), виникають ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція і моральні форми поведінки. Найважливішим фактором психічного розвитку дошкільника є його спілкування - спочатку з батьками, а згодом і з ровесниками та іншими дітьми. Поза спілкування неможливий розвиток у дитини специфічно людських психічних функцій, її особистісне становлення.
Труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як правило, з неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною та близькими батьками.
Походження психологічних проблем в дошкільному віці ділиться на дві групи:
1) несприятливі тенденції в поведінці дитини, які ще не порушили норми, але в підсумку призведуть до цього;
2) незнання батьками або іншими батьками з оточення дитини норм розвитку. У них виникає необґрунтована стурбованість дитини. Наприклад, тривога з приводу надмірної захопленості дитини грою або фантазуванням в старшому дошкільному віці, або з приводу непосидючості, імпульсивності молодшого дошкільника. Всі ці прояви є нормативними віковими особливостями розвитку дошкільника.
Труднощі психічного розвитку в дошкільному віці відзначаються такими особливостями:
1) несприятливі тенденції носять прихований характер;
2) деякі з небажаних проявів зникають з розвитком дитини, а деякі переходять в стійкі утворення, що закладають фундамент особистості;
3) подальша корекція недорозвинених в дошкільному віці психічних якостей є складною, а іноді й неможливою.
Встановлення вихователем (або психологом) наявності та причин труднощів у розвитку дитини та їх корекція відбувається як порівняння результатів діагностики з нормами розвитку. Слід підкреслити, що і вихователь, і психолог веде роботу з дітьми, психічний розвиток яких знаходиться в межах норми.
Висновки про роль спілкування в психічному розвитку дошкільника:
- дошкільний вік є періодом первісного фактичного освіти особистості;
- спілкування виступає найважливішим фактором психічного та особистісного розвитку дошкільника;
- труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як правило, з неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною та близькими батьками;
- характер психологічних проблем в дошкільному віці виявляється як несприятливі тенденції в поведінці дитини, чи необґрунтована стурбованість батьків (або інших дорослих з оточення малюка) щодо дитини через незнання ними норм її розвитку.

1. Акименко Ю.Ф. психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Психол. Наук: спец. 19.00.07 “педагогічна та вікова психологія”. – к., 2003. – 19 с.
2. Бех І.Д. виховання особистості. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – к. : либідь, 2003. – 344 с.
3. Горецька О.В. психологічні умови оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Психол. Наук: спец. 19.00.07 “ педагогічна та вікова психологія” – к., 2009. – 20 с.
4. Шіпіцин Л.М., защірінская О.В. азбука спілкування: розвиток особистості дитини, навичок спілкування з батьками і однолітками. Дитинство-прес, 2000
5. Арушанова А. Організація діалогічного спілкування дошкільників з однолітками [текст] / а. Арушанова / / дошкільне виховання. - 2001. - № 5. - с. 51-61.
6. Арушанова А., Ричагова Є., Дурова М. Витоки діалогу [текст] / / дошкільне виховання. - 2002. - № 10. - с. 82-90.
- 232с.
7. Гербова В. В. Заняття з розвитку мовлення в середній групі м / в. В. Гербова / / дошкільне виховання. - 2000. - № 3. - с. 78-80.
8. Горшкова Е. Навчайте дітей спілкуватися [текст] / є. Горшкова / / дошкільне виховання. - 2000. - № 12. - с. 91-93.
9. Грецік т. Взаємодія дитячого саду і сім'ї з розвитку мовлення [текст] / т. Грецік / / дошкільне виховання. - 2000. - № 6. - с. 54-56.
10. Козлова С. А., куликова т. А. Дошкільна педагогіка [текст] / с. А. Козлова, Т. А. Куликова. - м.: академія, 2000. - 416с.
11. Колодяжна Т. П. Колунова л. А. Мовленнєвий розвиток дитини в дитячому саду: нові підходи. Методичні рекомендації для керівників та вихователів доп [текст] / т. П. Колодяжна, л. А. Колунова .- ростов - н / д: тц "учитель", 2002. - 32с.
12. Придумай слово: мовні ігри та вправи для дошкільнят. - м.: изд-во ін-ту психотерапії, 2001. - 223с.
13. Ушакова О. С. Розвиток мови дошкільника [текст] / о. С. Ушакова. - м.: изд-во інституту психотерапії. - 2001. - 237с.
14. Флерина Є. А. Розмовна мова в дитячому саду [текст] / є. А. Флерина / / хрестоматія по теорії й методиці розвитку мови дітей дошкільного віку / упоряд. М. М. Алексєєва. - м.: академія, 1999. - с.210-115.
15. Якубинский Л. П. Вибрані роботи: мова та її функціонування / / відп. Ред. А. А. Леонтьєв [текст] / Л. П. Якубінський. - м.: наука, 1986. С. 17-58.

Актуальність дослідження визначається необхідністю виокремлення психологічних умов оптимізації спілкування батьків з дітьми-дошкільниками, впровадження ефективних засобів психологічного впливу, гармонізації стосунків у сім''ї в цілому, втілення у процес спілкування особистісно-орієнтованого підходу.

Концептуальні основи розробки проблеми спілкування пов''язані з працями Б.Г. Ананьєва, О.О. Бодальова, Л.С. Виготського, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, В.М. М''ясищева та інших психологів, котрі розглядали спілкування як важливу умову формування особистості.

Класичні дослідження онтогенезу спілкування в галузі дитячої психології, зокрема М.І. Лісіної, розкривають закономірності зв''язку форм і засобів спілкування дитини дошкільного віку з батьками. При цьому наголошується на вирішальному впливі форм спілкування на становлення провідних видів діяльності (О.В. Запорожець, М.М. Поддьяков, Д.Б. Ельконін), що дає змогу вважати механізми розвитку спілкування найважливішими спонукальними силами психічного розвитку дитини.

Визначальну роль сім''ї, а саме вплив стилю спілкування батьків з дитиною та типу батьківського ставлення на формування особливостей психіки та поведінки дошкільника, підкреслювалося в дослідженнях О.Є. Алексєєнко, Е.Г. Ейдеміллера, О.Л. Кононко, С.Є. Кулачківської, М.І. Лісіної, О.І. Пенькової, Т.О. Піроженко О.О. Смирнової, А.С. Співаковської, Т.М. Титаренко, Л.Д. Шнейдер та інших.

Як зазначають І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, О.Я. Савченко, Н.В. Чепелєва, Т.К. Чмут, гуманізації стосунків у родині сприяє особистісно-орієнтований підхід. Упровадження основних його принципів (прийняття, розуміння, визнання) наповнює стосунки морально-духовними цінностями, стимулює дитину до вільного вибору, творчості, забезпечує необхідні умови для оптимального фізичного, розумового, емоційно-вольового, морального та соціального розвитку, для формування здатності до самореалізації та шанобливого ціннісного ставлення до себе й оточуючих.

В руслі сучасної гуманістичної парадигми виховання й освіти особливої актуальності набуває формування суб''єкт-суб''єктних взаємин між батьками та дітьми.

Водночас чинна сьогодні практика психолого-педагогічної організації стосунків батьків з дітьми дошкільного віку вимагає постановки й розв''язання низки питань, пов''язаних переважно з оптимізацією батьківсько-дитячих взаємин.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність психологічних умов оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.

У відповідності до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз особливостей процесу спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.

Визначити комплекс методик, спрямованих на вивчення особливостей спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.

Виявити вплив батьківського ставлення на процес спілкування в родині.

Обґрунтувати психологічні умови, що забезпечують оптимізацію процесу спілкування батьків з дітьми-дошкільнятами.

Розробити методичні рекомендації для батьків з метою оптимізації їх взаємин з дітьми дошкільного віку.

Об''єкт дослідження – процес спілкування батьків з дітьми-дошкільниками.

Предмет дослідження – психологічні умови оптимізації процесу спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.

Для розв''язання завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження було використано комплекс методів:

- теоретичних: аналіз, порівняння, класифікація та узагальнення відповідних джерел;

- емпіричних: спостереження, анкетування, бесіди, тести, аналіз продуктів діяльності, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий).

Опрацювання результатів експериментальних даних здійснювалося за допомогою методів математичної статистики.

На різних етапах дослідження було використано різноманітні методики: діагностика типу батьківського ставлення (тест-питальник А.Я. Варга та В.В. Століна); встановлення ціннісних орієнтацій батьків (методика “ціннісні орієнтації” м. Рокича); графічна методика ддл (“дім – дерево – людина”); елементи візуально-вербальної методики Р. Жиля.

Спілкування виникає раніше інших процесів і присутній у всіх видах діяльності. Воно впливає на психічний розвиток дитини, формує особистість в цілому. При недостатньому спілкуванні темп формування психічних процесів уповільнюється.

Раннє корекційна втручання може змінити весь хід психічного розвитку дитини. Цілеспрямоване комплексне виховання культури спілкування дитини має бути спрямована на збагачення емоційних і особистісних контактів дітей з батьками і однолітками, на задоволення потреби дітей в різноманітному чуттєвому пізнанні і дослідженні предметного світу навколо себе.

У результаті дослідження ми провели формуючий етап по вихованню культури спілкування дітей старшого дошкільного віку з метою підвищити рівень культури спілкування дошкільнят. Контрольний етап дослідження показав ефективність обраних нами методик роботи з дітьми з виховання культури спілкування. Для наочності ми зіставили результати експериментальної групи і контрольної. Звичайно, результати контрольної групи помітно перевершують результати експериментальної, але тим, не менш корекційна робота дала позитивні результати. З введенням в дію запропонованої програми доросла не тільки ефективність спілкування, але і значно покращився загальний результат роботи. Об''єктивно це підтверджується проведеним аналізом стану рівня культури спілкування.

Отже, можна стверджувати, що розроблена нами корекційна програма, розвиває культуру спілкування дітей старшого дошкільного віку, є доцільною, достатньо ефективною і практично виправданою.