ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УЯВИ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 5
1.1. Теоретичні основи уяви 5
1.2. Аналіз психологічної літератури з проблеми розвитку уяви у дітей дошкільного віку 12
1.3. Уява старшого дошкільника 19
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИК З РОЗВИТКУ УЯВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 23
2.1. Постановка дослідження 23
2.2. Методика проведення дослідження 24
2.3. Аналіз результатів дослідження 27
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33
ДОДАТКИ 36
Уява – це психічний процес створення нового в формі образу, уявлення або ідеї. Людина може подумки уявити собі те, чого в минулому не сприймала або не здійснювала, у неї можуть виникати образи предметів і явищ, з якими вона раніше не зустрічався. Будучи найтіснішим чином пов'язана з мисленням, уява характеризується більшою, ніж при мисленні, невизначеністю проблемної ситуації. Це завжди є певним відходом від дійсності. Але в будь-якому випадку джерело уяви – об'єктивна реальність. Це образне конструювання змісту поняття про предмет (або проектування схеми дій з ним) ще до того, як складеться саме поняття (а схема отримає виразне, верифіковані і реалізоване в конкретному матеріалі вираз). [14, с 204].
Уява – особлива форма людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Специфіка цієї форми психічного процесу полягає в тому, що уява, ймовірно, характерна тільки для людини і дивним чином пов'язана з діяльністю організму, будучи в той же самий час самим «психічним» із усіх психічних процесів і станів. Останнє означає, що ні в чому іншому, крім уяви, не проявляється ідеальний і загадковий характер психіки.
Уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого, одного асоціативного контексту та іншого, деструктивності та конструктності. Тому вона завжди створює широкий простір для самовизначення людини як митця. Звісно самої лише уяви мало для того щоб відбулася повноцінна творча діяльність людини; тут уява вступає в союз з іншими творчими психічними процесами – інтуїцією і мисленням. Інтуїтивні осяяння творять передумови бісоціативних зв’язків в уяві, а останні дають напрям точним операціям творчого мислення, опосередкованими знаками (словами, мовою). [2, с.14].
Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації і вирішувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій. Воно багато в чому допомагає людині в тих випадках життя, коли практичні дії або неможливі, або ускладнені, або просто недоцільні (небажані).
1. Акимова М.К., Гуревич К.М. Психологическая диагностика: Учебник для вузов. Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. - СПб.: ПИТЕР, 2008. - 652 с.
2. Андреева И.В., Бетина О.Б. Психология и педагогика / И.В. Андреева, О.Б. Бетина. - М.: Эксмо, 2008. - 224 с.
3. Базовий компонент дошкільної освіти України: Науковий керівник: А.М. Богуш. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.
4. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошк. виховання. - 2012. -№ 7. - С.4-19.
5. Барташнікова І.А. Розвиток уваги та навичок навчальної діяльності у дітей 5-6 років / І.А.Барташнікова, О.О.Барташніков. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 40 с.
6. Белик Э. В. Развитие и воспитание ребёнка от рождения до школы / Э.В. Белик. - Донецк : ОООПКФ «БАО», 2006. - 240с.
7. Берн Шон. Гендерная психология / Шон Берн. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – 318с.
8. Богуш А. М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ/ А. М. Богуш, H. В. Гавриш. - К. :Видавничий Дім «Слово», 2008. -408с.
9. Варій М.Й. – (2-ге вид.). – К.: Центр учбової літератури, 2009. – с.114
10. Галанов А. С.Психическое и физическое развитие ребенка от трех до пяти лет / А. С.Г аланов. - М. : АРКТИ, 2006. - 96 с.
11. Галигузова Л. Н. Педагогика детей раннего возраста : Учебное пособие / Л. Н. Галигузова, С.Ю. Мещерякова. - М. : Гуманитар. издат. центр ВЛАДОС, 2007. - 301 с.
12. Гриньова О.М. Ідеї Ф. Фребеля в практиці роботи груп короткочасного перебування з активізації інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку / О. М. Коротинська О. П. Гриньова // Молодий вчений . - 2014. - № 3(06). - С.87-90.
13. Дидактичні та сюжетно-рольові ігри. 3-4 роки життя / Упоряд. Т. Г. Тристапшон. - Х. : Вид.група «Основа», 2007. - С.11-24.
14. Дметерко Н. В. Дитяча психологія : Навчально-методичний посібник / Наталя Володимирівна Дметерко. - Слов’янськ : Канцлер, 2005. - 194 с.
15. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія : Навч. посіб. / Тетяна Вікторівна Дуткевич. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 424 с.
16. Загальна психологія: Хрестоматія. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2012. - 640 с.
17. Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования. - М.: Академия, 2005. - 208 с.
18. Індивідуалізація виховання дошкільника : Навч. посіб. / [С.О. Ладивір,Т. О. Піроженко, О. О. Вовчик-Блактина та ін.] - К. : Світич, 2007. - 152 с.
19. Костоусов В.П. Конспект по дисциплине «Психодиагностика». - Анапа, 2010.- 68 с.
20. Лисенко Н. В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник- педагог : Навч.-метод. посібник / Н. В. Лисенко. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2009. - 400 с.
21. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. СПб.: Питер, 2007. – 320 с.
22. Майерс Дэвид. Социальная психология. - СПб.: Прайм - Еврознак, 2007. - 512 с.
23. Ніколаєнко Н.Н. Психологія творчості. С-П.: 2005.-с.138.
24. Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология. - М.: СИНТЕГ, 2007. - 668 с.
25. Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: Навч.-метод. посібник / За ред. Г. В. Тарасенко. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. - 320 с.
26. Павелків Р. В. Дитяча психологія : Навч. посіб. для самостійної роботи студента / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. - К. : Академвидав, 2011. - 376 с.
27. Павелків Р. В. Дитяча психологія :Навч. посіб. / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. - К. : Академвидав, 2010. - 432 с.
28. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 576 с.
29. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку : Навч.-метод. посібник / Т. О. Піроженко. - Тернопіль : Мандрівець, 2010. 136 с.
30. Планування роботи в дошкільних навчальних закладах. Лист МОН України від 03.07.2009 // Дошкільне виховання. - 2009. - № 8.- С.2-4.
31. Страхов В.И. Психологическая мозаика: проблемы внимания / Страхов В.И. - Саратов: ИЦ «Наука», 2009. – 300 с.
32. Сучасне заняття в дошкільному закладі : Навч.-метод. посібник / За ред. Н. В. Гавриш. - Луганськ : Альма-матер, 2007. - 496 с.
33. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. СПб.: ПИТЕР, 2007. - 170 с.
34. Улюкаєва І. Г. Історія суспільного дошкільного виховання в Україні : Навч. посібник / І. Г. Улюкаєва. - Донецьк :ЛАНДОН-ХХІ, 2011. -238 с.
35. Фарман И.П. Воображение в структуре познания. - М.: Академия, 2007. - 215 с.
36. Шмелёв А.Г. Основы психодиагностики. - Ростов н/Д.: Феникс, 2006. - 544 с.
Актуальність дослідження. Останнім часом у суспільстві все гостріше постає питання про виховання творчої особистості. У зв'язку з цим виникає необхідність у вивченні розвитку творчих процесів людини і пошуку шляхів їх оптимізації. Психологи довели, що уява широко включена у творчу діяльність людини на різних етапах її життя. Уява є необхідною складовою художньої, конструктивної, музичної, взагалі будь-якої творчої діяльності. Особливо значущим стає виявлення специфіки творчої уяви, закономірностей її становлення і розвитку у дітей дошкільного віку.
Результати зарубіжних і вітчизняних психологічних досліджень показують, що уява, як адекватно-образне мислення, позитивно впливає на психіку дитини, його інтелектуальну діяльність, загальний розвиток і характер.
Так, наприклад, психолог О.М. Дьяченко пише: «Уява - це нібито чуйний музичний інструмент, оволодіння яким відкриває можливості самовираження, вимагає від дитини виконання власних задумів і бажань».
Л.С.Виготський пише: «Найсуттєвіша відмінність уяви від інших форм психічної діяльності людини полягає в наступному: уява не повторює в тих же поєднаннях і в тих же формах окремі враження, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень».
Дослідженням уяви людини займалися багато психологів, серед них: О.В. Боровик, Л.М. Веккер, Д.С.Брунер, А.В. Брушлінський, О. В. Запорожец, А. І. Кирилова, А.В. Петровський, Т. Рібо, Г.С.Родіонова, О. Святкова, А. Страунінг, Л.Ю. Субботіна, І.П. Фарман та ін.
Отже, ми познайомилися з найзагальнішими аспектами розвитку уяви дітей. Ми побачили, яка важлива ця функція для загального розвитку дитини, для становлення її особи, для формування життєвого досвіду. Через важливість і значущість уяви для дитини необхідно всіляко допомагати його розвитку і, одночасно, використовувати його оптимізації учбової діяльності.
Проаналізувавши теоретичну частину і дізнавшись результати емпіричної можна зробити висновок, що жодному виду людської діяльності не чужий творчий підхід. Де б у якій спеціальності людина себе не реалізовувала вона скрізь користується уявою у більшій або меншій мірі залежно від свого роду діяльності.
Не обов''язково щоб усі члени суспільства писали вірші або співали пісні, були вільними художниками або грали роль у театрі. Той вид діяльності, в якому найкраще, вільніше всього виявляється творчий підхід, і той обсяг, у якому людина може його виявити, залежить від складу особистості, від звичок, від особливостей життєвого шляху. Об''єднання всіх сутнісних сил людини, прояв усіх його особистісних особливостей у справі сприяють розвитку індивідуальності, підкреслюють, поряд із загальними для багатьох ознаками, його унікальні і неповторні риси.
Формування уяви в ранньому та дошкільному віці відбувається як зміна природженій активності дитини в активність що перетворює. Важливим фактором при цьому є потреба в нових враженнях і спілкування з дорослим, що відкривають способи отримання вражень.
Виходячи з результатів проведеної експериментальної роботи видно, що наша гіпотеза підтвердилася. У дітей експериментальної групи, у якій проводився контрольний експеримент підвищився рівень розвитку уяви.
Натомість діти, які перебували у контрольній групі і не були підпорядковані формуючим вправам, розвиток уяви залишився на тому ж рівні. Діти дуже охоче включилися в ігрові ситуації, у них підвищився інтерес до малювання, розповідання казок. Взаємозв''язок образотворчої діяльності з грою створює у дітей особисто значимий для кожної дитини мотив діяльності, а це в свою чергу забезпечує її ефективність. І результат діяльності виходить більш високий, оскільки дитина не просто малює, а передає в зображеннях образи ігри, що сприяє розвитку творчої уяви.
Слід зазначити, що дітям дуже сподобалися запропоновані ігри та вправи. Вони виконували їх із задоволенням, адже кожна дитина - це справжній мрійник, який із задоволенням буде продовжувати будь-які процеси, які примушують його пофантазувати.
