Зміст

Вступ ……………………………………………………………………….…..3

Проблеми безпеки життєдіяльності в сучасних умовах ……………….…...4

Висновок ………………………………………………………………………10

Список літератури …………………………………………………………….11

Формування особистої безпеки у людини в повсякденному житті відбувається паралельно з формуванням її свідомості на відміну від інших представників тваринного світу, в яких інстинкт самозбереження генетичне детермінований. У процесі еволюції людина втратила підсвідоме відчуття небезпеки. Мало того, у процесі свого розвитку людина створила широкий спектр загроз власному життю і здоров'ю, які не властиві первісному природному оточенню, і щоб запобігти цим загрозам, людині потрібний певний комплекс знань. Щомиті на Землі від впроваджених технологій гине безліч людей. З року в рік кількість загиблих збільшується, проте незважаючи на ці вражаючі втрати людство не обмежується у своїх нескінченних бажаннях будь-що задовольнити власні амбіції і зростаючі потреби. Перемагають гасла типу «швидше», «вище», «далі»... Людство зобов'язане врешті збагнути, що багато чого з досягнутого не виправдовується ані щодо достатності, ані щодо доцільності.
Найяскравішим прикладом безвідповідального ставлення цивілізації до себе є військові технології. Ці технології вже власне своїм існуванням спрямовані на знищення людини, а тому становлять реальну загрозу знищення цивілізації загалом. У цьому ряді стоять проблеми утилізації хімічної та ядерної зброї і навіть звичайних мін. А проте на знищення смертоносного надбання потрібно значно більше коштів, ніж на його створення. Наведені приклади мають глобальний характер. Проте можна навести безліч прикладів з повсякденного життя людини. Скажімо, дедалі більшою мірою виявляється проблема браку часу. Навіть коли для того, щоб перейти вулицю в позначеному місці, потрібно пройти зайвих кілька метрів, то зазвичай, посилаючись на брак часу, людина нехтує небезпеку і переходить дорогу в недозволеному місці. Та іноді найкоротший шлях стає шляхом у вічність...
З наведених прикладів випливає, що необхідно перевести набутий людством досвід, знання правил безпеки життєдіяльності з пасивної форми («я знаю») в активну («я так вчиняю»).

1. Безопасность жизнедеятельности в чрезвычайных ситуациях: Ю. Н. Сычев – Москва, Финансы и статистика, 2009 г.- 224 с.
2. Безопасность жизнедеятельности на производстве: Б. И. Зотов, В. И. Курдюмов – Санкт-Петербург, КолосС, 2003 г.- 432 с.
3. Безопасность жизнедеятельности. Методическое пособие: А. Т. Смирнов, Р. А. Дурнев, С. К. Миронов – Москва, Дрофа, 2005 г.- 256 с.
4. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие: О. Русак, К. Малаян, Н. Занько – Санкт-Петербург, Лань, 2004 г.- 448 с.
5. Безопасность жизнедеятельности: – Санкт-Петербург, Высшая школа, 2006 г.- 616 с.
6. Безопасность жизнедеятельности: А. С. Гринин, В. Н. Новиков – Санкт-Петербург, ФАИР-ПРЕСС, 2002 г.- 288 с.
7. Безопасность жизнедеятельности: О. Русак, К. Малаян, Н. Занько – Москва, Лань, Омега-Л, 2005 г.- 448 с.
8. Введение в безопасность жизнедеятельности: Тимофеева С.С. – Санкт-Петербург, Феникс, 2004 г.- 384 с.
9. Обеспечение безопасности жизнедеятельности в машиностроение: Учебное пособие для вузов Изд. 2-е, пер: Еремин В.Г., Сафронов В.В., Схиртладзе А.Г. и др. – Санкт-Петербург, 2002 г.- 227 с.
10. Обеспечение безопасности образовательного учреждения: С. В. Петров – Санкт-Петербург, НЦ ЭНАС, 2006 г.- 248 с.

Вступ

Безпека життєдіяльності - наука про комфортну і безпечну взаємодію людини з техносферою. Життєдіяльність - це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб існування людини. Життєдіяльність людини протікає в постійному контакті із середовищем перебування, що оточують предметами, людьми. Середовище мешкання може надавати доброчинний чи несприятливий вплив на стан здоров''я людини, його самопочуття і працездатність. Параметри навколишнього середовища, при яких створюються найкращі для організму людини умови життєдіяльності, називаються комфортними.

Основна мета безпеки життєдіяльності як науки - захист людини в техносфері від негативних впливів антропогенного і природного походження і досягнення комфортних умов життєдіяльності. Засобом досягнення цієї мети є реалізація суспільством знань і умінь, спрямованих на зменшення в техносфері фізичних, хімічних, біологічних і інших негативних впливів до припустимих значень. Це і визначає сукупність знань, що входять у науку про безпеку життєдіяльності.

З одного боку, підвищення рівня комфортності життєдіяльності людей сприяє їхньої захищеності. Але підвищення комфортності є лише одним з наслідків розвитку економіки, що породжує на шляху свого розвитку ряд гострих екологічних проблем, що у свою чергу приводять до посилення негативних впливів на людину. Отже, для дійсного підвищення рівня захищеності людей необхідне забезпечення життєдіяльності людей відповідно до законів природи.

Висновок

Контроль за системами та засобами БЖД у межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством здійснюють спеціальні органи центральної державної та місцевої влади, що відповідають за забезпечення безпеки життєдіяльності суспільства, а також роботодавці. Наприклад, роботодавець зобов''язаний забезпечити працівників власного підприємства засобами індивідуального захисту (якщо використовуються шкідливі речовини, застосовуються вантажі, робота в умовах високих або низьких температур тощо), безпечними робочими місцями; гарантувати працівникам безпеку життя і здоров''я, соціальний захист у разі нещасного випадку з клінічними наслідками; мінімізувати негативний вплив підприємства на навколишнє середовище.

Екологічний моніторинг, або моніторинг навколишнього середовища, здійснюють відповідні структури органів державної влади згідно з чинним законодавством. Об''єктами моніторингу є атмосферне повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води.

Моніторинг – це насамперед спостереження за тими чи іншими явищами і подіями. В Україні існує державна система моніторингу довкілля, до функцій якої входять спостереження, збирання, обробка, передавання, збереження й аналіз інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля і дотримання норм екологічної безпеки. Система моніторингу в Україні є складовою національної інформаційної інфраструктури, аналогічної системам інших країн.

Ми часто чуємо і використовуємо у спілкуванні такі слова й словосполучення: довкілля, екологія, навколишнє природне середовище, оточення, екологічний стан, екологічно чисті технології і продукти. Що об''єднує ці слова і чим вони різняться? Розглянемо насамперед найзагальніше і найпоширеніше визначення поняття «екологія», наведене у Великій Радянській енциклопедії.