ВСТУП
АНАЛІЗ ЕКСПОРТНИХ ПОТОКІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ВИРОБНИКІВ АЗОТНИХ ДОБРИВ ПІВНІЧНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Розглянемо більш детально основний вид добрива, що найбільш поширений в агропромисловому комплексі, а саме азотні добрива.
Сприятлива цінова кон'юнктура спостерігалася на ринку азотних добрив ще в 2011 році. Ціни на всі азотні добрива - аміак, карбамід, аміачну селітру, карбідо-аміачну суміш (КАС) - досягли своїх локальних цінових максимумів з 2008 року. Незважаючи на значну корекцію цін в кінці 2011 - початку 2012 року, що відбулася внаслідок утворення тимчасового дисбалансу попиту і пропозиції, на ринку як і раніше зберігається висхідний ціновий тренд, підтримуваний зростаючим попитом.
За рік споживання азотних добрив виросло на 3,5%, до 106,9 млн. т. (в живильній речовині). Баланс попиту та пропозиції на азотні добрива сприятливий для виробників. У 2010 році він становив 4,5 млн. т., рік потому - вже 2,8 млн. т, а в 2012 році значення показника знизилось до 2,5 млн. т.
Важливим фактором, що підтримує ціни на азотні добрива на високому рівні, є вартість природного газу (основна сировина). При збереженні нафтових котирувань на високому рівні ціни на природний газ будуть мати тенденцію до підвищення. При цьому нові джерела газу (сланцевий газ) навряд чи зможуть в осяжній перспективі забезпечити достатній обсяг виробництва, щоб знизити
1. Розміщення продуктивних сил України, К., видавничий дім “Юридична книга”, 2001
2. Соціально-економічна географія України, навчальний посібник / за ред. Проф. Шаблія О.І. Львів, Світ, 2000
3. Розміщення продуктивних сил України, навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Пітюренко Ю.І., Олійник Я.П. та ін.-К., КНЕУ 2000
4. Виробництво і експорт мінералних добрив Росії та України, Задворний А., журнал “Хімкур’єр”, К., 2001
5. Організація агрохімічного обслуговування в Україні/ Кучер О., Корчинська О. журнал інституту аграрної економіки УААН, К.,2000
6. Виробництво мінеральних добрив в Україні: орієнтація на внутрішній ринок/ Цхведіані В. К., 2001
7. Географія України, навчальний посібник / Масляк П.О.,Шищенко П.Г. К.,“Зодіак-Еко”, 1998
8. Продуктивні сили економічних районів України l Чернюк Л.Г., Горська О.В., Фащевський М.І. та ін.- КЗАТ “НІЧЛАВА”, 2000
Існує досить велика кількість видів і форм азотних добрив, а застосування того чи іншого їхнього типу в конкретному регіоні світу пояснюється кліматичними умовами, характеристикою ґрунтів, співвідношенням цін на різні види добрив в цьому регіоні, а також традиційними особливостями ведення сільського господарства. Найбільш поширеним типом азотних добрив є карбамід (сечовина) - на його частку припадає більше половини загальносвітового споживання азотних добрив.
Високий рівень попиту на азотні добрива в порівнянні з іншими видами добрив пояснюється зокрема тим, що їх застосування надає безпосередній вплив на величину врожаю. Крім того, азот зберігається в ґрунті порівняно менший час, ніж фосфор або калій, що обумовлює обов'язкове регулярне внесення в неї азотних добрив для досягнення результату.
У 2012 році кон'юнктура ринку мінеральних добрив в Південній та Північній Америці кардинально не змінилася порівняно з 2013 роком. Селітра, як і раніше, залишається найпопулярнішим продуктом на експортному ринку. При цьому аграрії продовжують збільшувати використання інших мінеральних добрив азотної групи, зокрема КАСу і карбаміду. Ринок складних добрив цього року продовжує показувати позитивну динаміку споживання. Що стосується фосфоритних добрив, то споживання цієї продукції поточного року теж зросло на ринку Америки, проте частка присутності вітчизняного амофосу скорочується. Загалом, перші три кварталу 2012 року продемонстрували позитивну динаміку зростання виробництва азотних і складних добрив. У IV кварталі спостерігаються флуктуації цін на аміачну селітру.
В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних засад дослідження галузевих ринків і науково-методичних основ визначення потенціалу розвитку світового ринку мінеральних добрив в умовах кризи, та зроблено такі висновки:
Оскільки світова економіка представляє собою складну систему, що характеризується множинністю складових елементів, ієрархічністю, багаторівневістю, структурністю, розроблено структурну схему світового господарства, в якій враховано характерні риси сучасної світової економіки: розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва; зростання міжнародних форм виробництва на підприємствах розташованих у різних країнах; економічна політика держав, що передбачає підтримку міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основі; виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.
Зроблено висновок, що глобальна (світова) економіка представляє собою цілісну, диверсифіковану, багаторівневу, ієрархічну систему, що охоплює сукупність міжнародних форм науки, техніки й виробництва, обігу різноманітних товарів та послуг, домінантними структурами якої є глобальні ринки, міжнародні комунікаційно-інформаційні системи, суб'єкти, що здійснюють міжнародну економічну політику.
Обґрунтовано, що циклічність є характерною ознакою розвитку світової економіки, багатовимірний прояв якої виявляється у коливаннях ринкової кон'юнктури, економічних диспропорціях, інноваційно-технологічних кризах та диспозиції міжнародної конкурентоспроможності країн на світових ринках.