ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І. Загальна характеристика Українського ринку добрив……………………………………………………………………………...4

Розділ ІІ. Індія – як основний імпортер українських добрив в Південно-східній Азії……………………………………………………………………….12

Висновки…………………………………………………………………………14

Список використаних джерел…………………………………………………..15

Основними видами сухих складних добрив, які випускає хімічна промисловість, є: амофос, нітрофоски, нітрофос. нітроамофоска, калійна селітра, а рідких-комплексні добрива на основі ортофосфорної і суперфосфорної кислот. Всі ці добрива отримані в процесі хімічної взаємодії вихідних компонентів. [2, с.24]
Більш половини складних добрив у нашій країні представлено аммофосом (NH4H2PO4) з співвідношенням N: P2O5: K2O як 12:50:0. Отримують його в процесі нейтралізації аміаком продукту взаємодії апатиту або фосфориту з фосфорною кислотою. Фосфор цього лою цілком розчинний у воді. [1, с.56]
Амофос НЕ тільки високоефективне концентроване добриво на всіх грунтах і для всіх культур, але це також ідеальний напівпродукт для організації виробництва змішаних добрив із заданим співвідношенням поживних речовин. Він володіє хорошими фізичними властивостями як в гранульованому, так і в порошкоподібному стані, малогігроскопічен і тому не злежується і добре висівається. Суміші на основі амофосу з усіма простими добривами витримують тривале зберігання. Ще більш концентрованим добривом є диаммофос - (NH4) 2HPO4 (21: 53: 0). У незначних кількостях він виробляється як кормова добавка. [3, с.73]
Найбільш поширеним продуктом азотнокислого розкладання фосфатної сировини з додаванням хлористого калію є нітрофоска (12: 12: 12). Близько 60% фосфору в нітрофоски міститься у вигляді водорозчинних форм. Це важливо враховувати при застосуванні її на бідних фосфором ґрунтах. У більшості інших випадків нітрофоска завдяки відмінним фізичним властивостям, зручності в зверненні знаходить широке застосування у всіх зонах країни. У районах з низькою потребою в калії використовують нітрофос (20: 20: 0), що виходить при тому ж технологічному процесі, але без додавання хлористого калію.

1. Агрохімія / І. М. Карасюк, О. М. Геркіял, Г. М. Господаренко та інші / За ред. І. М. Карасюка. — К.: Вища школа, 2011. — 471с.
2. Агрохімія: Лабораторний практикум / А. П. Лісовал, І. М. Давиденко, Б. М. Мойсеєнко. — К.: Вища школа, 2012. — 335с.
3. Андреев Ю. М. Овощеводство. — М.:ПрофОбрИздат, 2002. — 256с.
4. Бабьева И. П., Зенова Г. М. Биология почв. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2012. — 336с.
5. Барабаш О. Ю. Овочівництво. — К.: Вища школа, 2014. — 374с.
6. Барабаш О. Ю., Семенчук П. С. Довідник овочівника. — Львів: Каменяр, 1985. — 218с.
7. Бейкер Х. Плодовые культуры: Пер. с англ. — М.: Мир, 2010. — 198с.
8. Білецький П. М. Овочівництво. — К.: Вища школа, 2012. — 420с.
9. Білецький П. М., Роман І. С. Овочівництво і плодівництво. — К.: Вища школа, 2013. — 448с.
10. Болотских А. С. Настольная книга овощевода. — Харьков: Фолио, 2013. — 487с.
11. Бугай С. М. Рослинництво. — К.: Вища школа, 2014. — 384с.
12. Васюта В. М., Рыбак Г. М., Клименкос. В. Справочник садовода. — К.: Наукова думка, 2012. — 352с.
13. Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л. Л., Глуздєєв В. Г., Круть В. М. і ін. — К., 2013. — 490с.
14. Витязев В. Г., Макаров И. Б. Общее земледелие. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2012. — 287с.
15. Гапоненко Б. К., Гапоненко М. Б. Ваш сад. — К.: Врожай, 2014. — 400с.
16. Гладюк М. М. Основи агрохіміі. Хімія в сільському господарстві. — К., Ірпінь: Перун, 2013. — 288с.
17. Артюшин А.М., Державін Л.М. Короткий словник по добривах. - Москва, 2014. — 375с.
18. Вронський В.А. Прикладна екологія. - Ростов-на-Дону, 2 013. — 572с.
19. Основи землеробства і рослинництва. / За редакцією Нікляева В.С. - Москва, 2012. — 421с.
20. Штефан В.К. Життя рослин і добрив. - Москва, 2011. — 452с.

ВСТУП

Використання мінеральних і органічних добрив становить основу хімізації землеробства. Ефективність мінеральних і органічних добрив багато в чому залежить від впровадження індустріальної технології вирощування сільськогосподарських культур, комплексної механізації, меліорації земель, використання досягнень науки, здійснення міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції.

Харчування - це основа життя будь-якого живого організму, у тому числі й рослин. Поза харчуванням не можна зрозуміти сутність процесів росту і розвитку.

З точки зору практичного рослинництва найважливішим засобом поліпшення харчування сільськогосподарських культур є раніше застосування органічних і мінеральних добрив. Ріст рослинної продукції визначається безліччю факторів, серед яких ведуча роль усе-таки належить добрив і особливо мінеральним, виробництво яких нарощує високі темпи.

Об''єктом дослідження виступають відносини українських експортерів азотних добрив з основними імпортерами в Південно-східній Азії.

Предмет дослідження – український ринок азотних добрив.

Мета дослідження полягає у визначені стану ринку азотних добрив в Україні.

Завдання дослідження:

 Дати загальну характеристику ринку азотних добрив в Україні;

 Охарактеризувати відносини з одним з основних імпортерів азот них добрив.

ВИСНОВКИ

Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур величезне значення має внесення в ґрунт елементів, необхідних для росту і розвитку рослин. Ці елементи вносяться в ґрунт у вигляді органічних (гній, торф тощо) і мінеральних (продукти хімічної переробки мінеральної сировини) добрив. Виробництво останніх є однією з найважливіших галузей хімічної промисловості, тісно пов''язаної з виробництвом сірчаної кислоти і пов''язаного азоту.

Виробляються хімічною промисловістю мінеральні добрива підрозділяються на:

а) фосфорні (головним чином простий і подвійний суперфосфати і преципітат);

б) азотні (сульфат амонію, аміачна селітра, кальцієва і натрієва селітри);

в) калійні (хлористий калій і змішані калійні солі);

г) виборні, магнієві і марганцеві (з''єднання і солі, що містять ці елементи).

Виробництво мінеральних солей добрив становлять одну з важливіших завдань хімічної промисловості. Асортимент мінеральних солей, що використовуються в сільському господарстві, самої хімічної промисловості, металургії, фармацевтичному виробництві, будівництві, побуті, становить сотні найменувань і безперервно зростає. Масштаби видобутку і вироблення солей виключно великі і для деяких з них складають десятки мільйонів тонн на рік. В найбільших кількостях виробляються і споживаються з''єднання натрію, фосфору, калію, азоту, алюмінію, заліза, сірки, міді, хлору, фтору та ін. Самим великотоннажним є виробництво мінеральних добрив.