Вступ
Розділ 1. Характеристика народознавчого матеріалу, що використовується на уроках української мови в початковій школі
1.1. Різноманітність жанрів усної народної творчості для дітей
1.2. Використання відомостей народного календаря
Розділ 2. Методика використання народознавчого матеріалу на уроках української мови
2.1. Педагогічні умови ефективного використання народознавчого матеріалу в початковій школі
2.2. Методика використання народознавчого матеріалу під час вивчення курсу української мови
2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Важливим завданням початкової школи є формування особистості молодшого школяра. Одним із шляхів розв’язання цього завдання є прилучення учнів до національної культури та народних традицій. Саме в школі прищеплюється повага до свого народу, його історії, культури, закладаються основи цілісного внутрішнього світу особистості, її національної самосвідомості, народного світогляду, емоційної культури.
В зв’язку з цим важливого значення набуває здійснення народознавчого підходу у процесі вивчення природознавства. Це зумовлено тим, що використання народознавчого матеріалу на уроках дає змогу сформувати, поглибити, розширити знання дітей про навколишній світ, розвивати дитячу допитливість і кмітливість. При цьому, зазначає О. Біда, молодші школярі вчаться не просто спостерігати, а й бачити, чути бентежний світ природи, відчувати потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне й загадкове [9].
Крім того, народні знання відображають традиції шанобливого ставлення українського народу до природи, тому і розглядаються вченими як важлива умова ефективного формування екологічної культури молодших школярів. У численних приказках, обрядах відображено досвід багатьох поколінь, норми поведінки в сім’ї, суспільстві, з об’єктами природи тощо. Пісні, легенди й повір’я засвідчують поетичне сприймання навколишнього світу, що є досить характерним для українського народу. Прилучаючись до скарбів національної культури, учні переймаються особливим ставленням до природи - шанобливим, яке передбачає повагу до законів природи, до всіх форм життя, усвідомлення людства як частини, а не повелителя оточуючого світу [21, с.4].
1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства початкових класів: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.
2. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2002. - 176 с.
3. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.
4. Барвистий світ навколо нас. Методичний посібник з питань екологічного виховання. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2007.
5. Бібік Н.М. До відродження традицій - через інтерес дитини // Початкова школа. - 1995. - № 3. - С.16-18.
6. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Особливості змісту й методики інтегрованого курсу української мови // Навчання і виховання учнів 2 класу. - К.: Початкова школа, 2003. - С.384-411.
7. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу. - К.: Генеза, 2007. - 112 с.
8. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 144 с.
9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - С.321-333.
10. Вакалюк П.Г. Оповіді про дерева. - К.: Урожай, 1991. - 108 с.
11. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 576 с.
12. Волкова С.В. Український фольклор у контексті формування морально-ціннісних орієнтацій особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.132-136.
13. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы / Сост. Л.Ф. Мельчаков. - М.: Просвещение, 1981. - 158 с.
14. Вострікова Л.Д. Роль фольклору в процесі національного виховання особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.136-141.
15. Горленко В.Ф., Раулко В.І. Народні знання і світоглядні уявлення українців // Радянська школа. - 1991. - № 1. - С.29-38.
16. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
17. Гагарін М. Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.55-58.
18. Грущинська І. Реалізація українознавчого принципу у процесі навчання // Початкова школа. - 2004. - № 1. - С.28-31.
19. Дем’янюк Т.Д. Зміст та методика народознавчої роботи в сучасній школі. - К., 1996. - 106 с.
20. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор. - К.: Наукова думка, 1984. - 470 с.
21. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи / Укл. Л.М. Різник. - К.: ІСДО, 1994. - 64 с.
22. Ємець А., Шапка О. Українські літературні загадки в початковій школі // Початкова школа. - 2006. - № 5. - С.42-46.
23. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Зошит для 2 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48 с.
24. З перлин народної мудрості / Упоряд. В.А. Юрович, М.Ф. Бриняк, З.М. Кочмар. - Жидачів, 1997. - С.5-52.
25. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. - 1995. - № 5-6. - С.13-19.
26. Запереченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.28-30.
27. Запорожан З. Є. Екологія в початковій школі. - Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, 2005. - 252 с.
28. Іваницька А.І. Українська музична фольклористика (методологія і методика). - К.: Заповіт, 1997. - 391 с.
29. Клепач Н. Використання народознавчого матеріалу на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С.6-8.
30. Коровин А.И., Коровина О.Н. Календарь природы // Биология в школе. - 1991. - № 1-4.
31. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання: Концептуальні положення. - К.: Інформ.-вид. центр „Київ", 1993. - 108 с.
32. Кузьмич Л.В. Цікавий додатковий матеріал для уроків природознавства // Розкажіть онуку. - 2005. - № 19-20. - С.69-71.
33. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1993. - № 1. - С.8-13.
34. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.
35. Міщенко М. Дивосвіт. - К.: Веселка, 1990. - 205 с.
36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.
37. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
38. Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. - К.: Наукова думка, 1975. - 128 с.
39. Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології (розділ „Рослини”). - Тернопіль, 1992. - 89 с.
Актуальність даної проблеми дослідження виявляється у підтвердженому досвіді і доведено наукових досліджень, який свідчить, що українська школа насправді стає національною лише тоді, коли вона ґрунтується на українській етнопедагогіці, має в себе елементи української національної системи впливу на формування особистості та приймає народні чесноти, норми християнської моралі та гармонію у родинно-громадсько-шкільному вихованні як свої орієнтаційні еталони. Правильне функціонування української національної школи залежить від міцної етнопедагогічної бази. Схожу позицію підтримували визнані українські педагоги, такі як О. Духнович, І. Огієнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, І. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський та інші. Життя молодших школярів має бути зорієнтоване на національні традиції трудового, сімейного, морально-естетичного та духовного виховання.
Отже, актуальність проблеми використання матеріалу з народознавства на уроках української мови виникає у зв'язку з переходом початкової школи на нові навчальні програми та недостатньою наявністю народознавчого матеріалу в підручниках. Одночасно, аналіз результатів спостережень на уроках української мови вказує на те, що народознавчий матеріал, як правило, використовується без системної методики його опрацювання та вивчення. Недоліки в застосуванні народознавчого матеріалу в початковій школі і необхідність методичного вдосконалення його використання визначили вибір теми дипломної роботи: "Використання матеріалу з народознавства на уроках української мови в початковій школі".
Об'єктом дослідження є процес вивчення курсу української мови.
Предметом даного дослідження є процес відбору народознавчого контенту для уроків української мови та методи його практичного впровадження в освітньому процесі.
Мета цього дослідження полягає в розгляді теоретичних аспектів стосовно використання народознавчого підходу в початковій школі і у виявленні методичних прийомів для впровадження народознавчого матеріалу на уроках української мови.
Гіпотеза, що вивчається в рамках цього дослідження, передбачає, що впровадження народознавчого матеріалу на уроках української мови в початковій школі систематично та спеціально спрямовано допоможе покращити результативність засвоєння природничих та суспільствознавчих знань учнями.
Для вирішення поставлених завдань в даному курсовому проекті були визначені такі завдання:
Визначити види народознавчого матеріалу, які можна ефективно використовувати на уроках української мови в початковій школі.
Провести аналіз сучасного стану досліджень щодо використання народознавчого матеріалу в навчально-виховному процесі.
Визначити педагогічні умови, які сприяють ефективному використанню народознавчого матеріалу в початковій школі.
Використання елементів народознавства в різних аспектах роботи стає особливо важливим у сучасному контексті. Нам потрібно навчити дітей не лише спостерігати, але й усвідомлювати навколишній світ, щоб вони відчували потребу уважно досліджувати світ навколо себе, помічати дивовижне і загадкове, яке приховано від байдужого погляду, і за цим використовувати народний календар. Все це можна досягти через використання народознавчих елементів. Кожна нація впродовж багатьох століть розвивала свою власну духовність, і це має стати частиною формування особистості дитини в сім'ї, дитсадку, школі, і навіть в університеті. Народна духовність має пронизувати всі аспекти навчання і освітні заходи. Тільки в такому випадку молодше покоління стає справжнім народом своєї країни і відчуває себе частиною нації.
Зараз діти навчаються цінностям національної культури. Використання народознавчого матеріалу на уроках української мови може цікаво розширити і рознообразити навчальний матеріал.
Впровадження народознавчого підходу в освітньому процесі сприяє формуванню загальнолюдської моралі та готовності дотримуватися батьківських заповітів. Використання досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, допомагає впроваджувати в навчально-виховний процес все найцінніше з народної мудрості і активно залучати школярів до освоєння спадщини свого народу, оскільки дитина, яка не має можливості спиратися на досвід людства, не може повноцінно розвиватися.
Ця проблема набуває особливого значення в початковій школі, оскільки діти цього віку відрізняються підвищеною емоційністю і яскравим сприйманням навколишнього світу, що сприяє їх залученню до вивчення історії свого народу.
При будуванні національної школи, ми повинні враховувати досягнення освіти інших країн, а головне, використовувати національний скарб, такий як етнопедагогіка, педагогічна спадщина видатних особистостей, пошук інноваційних методів вчителів і вчених, таких як Г. Сковорода, Т. Шевченко, М. Грушевський, І. Огієнко, Г. Ващенко, С. Єфремов та інші.
Науковими дослідженнями і величезним педагогічним досвідом безсумнівно підтверджено, що українська школа може справді вважатися національною лише в тому випадку, коли вона має міцний корінь в українській етнопедагогіці та ґрунтується на національній системі впливу на формування особистості, при цьому використовуючи народні чесноти, норми християнської моралі та сприяючи гармонії родинно-громадсько-шкільного виховання. Першочерговим завданням є створення умов для життя молодших школярів, де народні традиції трудового, родинно-сімейного, морально-естетичного та духовного виховання враховуються і реалізуються.
Цей підхід до освіти підтримували видатні українські педагоги, такі як К. Ушинський, О. Духнович, І. Огієнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, І. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський.
Застосування народознавчих елементів на уроках і позакласній роботі сприяє глибокому і всебічному засвоєнню учнями культурно-історичного спадку свого народу. Розкриття змісту освіти через призму народознавства створює сприятливі передумови для виховання особистості високої моральної цінності, повноцінного громадянина своєї країни, відданого патріота та прихильника інтернаціоналізму. Роль цього підходу у формуванні національної української культури набуває великого значення.
