ВСТУП 3
РОЗДІЛ І.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ 5
1.1.Поняття та значення цивільно-правового договору 5
1.2. Договір як форма цивільного законодавства 11
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ,РОЗІРВАННЯ ТА ВІДМОВИ ВІД ДОГОВОРУ 18
2.1.Зміна та розірвання договору 18
2.2.Правове регулювання відмови від виконання договору та його розірвання 27
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34
Зокрема ЦК розрізняє укладення договорів, взагалі не передба¬чених актами цивільного законодавства, і договорів, передбачених такими актами.
Щодо договорів, взагалі не передбачених актами цивільного за-конодавства, важливим є те, що допускається укладення будь-якого договору, який не суперечить загальним засадам цивільного законо¬давства При цьому не має значення, згадується взагалі такий дого¬вір у законодавстві чи ні. Головне, щоб його положення відповідали засадам цивільного законодавства, зокрема зазначених у ст.3 ЦК.
Отже, якщо договір не згадується в актах цивільного законо¬давства взагалі, особи мають право врегулювати свої відносини на власний розсуд. У таких випадках має місце подолання прогалин у законодавстві і договір виступає як джерело (форма) цивільного права. Наприклад, норми права можуть встановлюватися корпора¬тивним договором, яким визначаються правила поведінки членів відповідної корпорації, а також осіб, котрі вступають з цією корпо¬рацією у цивільні відносини. [12, с.51]
Якщо договір згадується в актах законодавства, але регламенто¬ваний ними не досить детально, сторони можуть врегулювати на власний розсуд ті свої відносини, які не врегульовані цими актами. Фактично тут також має місце подолання прогалин у законодавс¬тві, а звідси випливає висновок, що окремі умови такого договору можуть створювати норми цивільного права.
Частина 3 ст.6 ЦК визначає співвідношення між актами ци¬вільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між ними випливає з того, що зазначена норма передбачає ситуацію, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів ци¬вільного законодавства І врегулювати свої відносини на свій роз¬суд. Отже, особам надається право вибору: використати вже існую¬чі норми законодавства для регламентації своїх відносин або вста¬новити для себе правила поведінки на свій розсуд.
Водночас варто звернути увагу на те, що, хоча загальним прави¬лом є право суб'єктів договору відступити від положень актів ци¬вільного законодавства, але з нього існують винятки. До них нале¬жать такі ситуації: а) відступлення від положення акта цивільного законодавства прямо заборонене цим актом; б) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх зміс¬ту; в) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законо¬давства випливає з самої суті відносин між сторонами (наприклад, у договорі дарування не можна передбачити плату за подарунок, оскільки дарування за своєю сутністю є безоплатним). [9, с.61]
Звичай як форма цивільного права (законодавства) визнається у більшості правових систем, насамперед систем приватного права.
Водночас якщо ЦК 1963 р. містив лише згадку про деякі види зви¬чаїв: «правила соціалістичного співжиття», «моральні принципи сус¬пільства, що будує комунізм» (ст.5), то новий ЦК дає поняття звичаю, визначаючи його як правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства (хоча може бути зафіксоване у відповідно¬му документі), але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
1. Братель О. Г. Цивільне право України / О. Г. Братель, С. А. Пилипенко. – К. : Вид. О. С. Ліпкан, 2010. – 256 с.
2. Вавженчук С. Я. Договірне право : навч. посіб. / С. Я. Вавженчук ; Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2011. – 584 с.
3. Договір як універсальна правова конструкція : монографія / А. П. Гетьман [та ін.] ; за ред.: А. П. Гетьман, В. І. Борисова ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х. : Право, 2012. – 432 с.
4. Договірне право України у схемах і таблицях / ред. С. І. Чорнооченко. – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2011. – 504 с.
5. Жернаков В. О. Правовий аспект правового регулювання договірних відносин // Право України. - 2011. - №4. – 674с.
6. Зобов'язальне право України : підручник / Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.» ; за ред.: Є. О. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К. : Істина, 2011. – 848 с.
7. Ісаєв А. М. Договір дарування за Цивільним кодексом України: монографія / А. М. Ісаєв. – Х. : Дьякопенко, 2010. – 224 c.
8. Краснова М. В. Договори в екологічному праві України : навч. посіб. / М. В. Краснова ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Алерта, 2012. – 216 с.
9. Крупчан О. Д. Агентський договір: порівняльно-правовий аналіз за законодавством України та Республіки Молдова : монографія / О. Д. Крупчан, В. В. Проценко. – К. : НДІ приват. права і підприємництва, 2011. – 357 с.
10. Лосиця І.О. Договір в умовах переходу до ринкової економіки. - Харків, 2012. – 467с.
11. Лукасевич-Крутник І. С. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт : монографія / І. С. Лукасевич-Крутник. – Т. : Економічна думка ТНЕУ, 2012. – 178 с.
12. Прокопенко В.І. Договірне право України: Підручник. - Х.: «Консум», 2011. - 480 с.
13. Пучковська І. Й. Неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава та притримання як способи захисту прав кредитора в договірному зобов'язанні : навч. посіб. / І. Й. Пучковська. – Х. : ФІНН, 2013. – 144 с.
14. Стеценко С. Г. Медичне право України (правові засади забезпечення медичного страхування) : монографія / С. Г.Стеценко, В. Ю. Стеценко, Я. М. Шатковський. – К. : Атіка, 2010. – 208 c.
15. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до договору, як інструмента регулювання правових відносин. - К., 2011. - 876 с.
16. Сучасне українське медичне право : монографія / за заг. ред. С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2010. – 496 c.
17. Т. 7 : Загальні положення про зобов'язання та договір: пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців. – 2012. – 736 с.
18. Т. 8 : Договори про передачу майна у власність та користування: пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців. – 2013. – 672 с.
19. Фокс Ч. Започаткування договорів. Чого не вчать студенти : пер. с англ. / Ч. Фокс. – 4-е вид. – М. : Альпина паблишерз, 2011. – 293 с.
20. Харитонов Є. О. Цивільне право : посіб. для підгот. до іспиту / Є. О. Харитонов, Н. Ю. Голубєва, Ю. Ю. Акіменко. – Вид. 3-ге, перероб. і допов. – Х. : Одіссей, 2013. – Ч. 2. – 256 с.
21. Харитонов Є. О. Цивільне право України / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, О. В. Старцев. – Вид. 3-тє, переробл. і допов. – К. : Істина, 2011. – 808 с.
22. Хужокова И. М. Доктрина доброї вдачі й публічного порядку в договірному праві: порівняльне дослідження / И. М. Хужокова. – М. : Норма : Інфра-М, 2011. – 112 с.
23. Цивільне право : підручник : у 2 т. / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого»; за ред.: В. І. Борисова, І. В. Спасибо-Фатєєва, В. Л. Яроцький. – Х. : Право, 2014 – Т. 2. – 816 с.
24. Цивільне право України (традиції та новації) : монографія / [С. В. Ківалов [та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Харитонова, Т. С. Ківалової, О. І. Харитонової] ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад». – О. : Фенікс, 2010. – 700 с.
25. Цивільне право України. Особлива частина / за ред.: О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, Р. А. Майданик. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с.
26. Цивільне право України. Особлива частина : підручник / за ред.: В. Г. Фазикоша, С. Б. Булеци. – К. : Знання, 2013. – 752 с.
27. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник / За ред. Пилипенка П.Д. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2013. - 537 с.
28. Цивільний кодекс України : наук.-практ. комент. / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х. : Страйд : ФО-П Лисяк Л. С., 2012–2013. – 243с.
29. Цивільний кодекс України : станом на 1 верес. 2013 р. : відповідає офіц. тексту. – Х. : Право, 2013. – 440 с.
30. Цират А. В. Керівництво з становлення й укладання договорів : право и практика : учб.-практ. посібн. / А. В. Цират . – К. : Істина, 2010. – 352 c.
Актуальність роботи полягає в тому, що договір, має важливу роль в регулюванні правових відносин.
Однією з поширеніших підстав виникнення зобов''язань закон називає договір (ст. 11, 509 ЦК України). Поняття договору розкривається через поняття правочину, оскільки договір є одним з видів правочинів. Договором є домовленість двох чи більше осіб, яка спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов''язків (п. 1 ст. 626 ЦК України).
Договору властиві ознаки: 1) в договорі виявляється воля двох чи декількох осіб, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному; 2) договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов''язків. Саме за цією ознакою цивільно-правовий договір відрізняється від договірних форм, що використовуються в інших галузях права, набуваючи там певних специфічних рис.
Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва.
Наділення підприємств і громадян свободою господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв''язків суб''єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Найбільш доцільною і адекватною вільним ринковим відносинам правовою формою опосередкування таких відносин є господарський договір, адже результати підприємницької діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.
Важливість теоретичної розробки питань, пов''язаних з договірним регулюванням підприємницьких відносин, зумовлена не лише відсутністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики і завданнями щодо нової кодифікації цивільного законодавства України.
Новий Цивільний кодекс України має закласти стабільну основу правового регулювання майнових та особистих немайнових відносин у всіх сферах громадянського суспільства і передусім у підприємницької діяльності.
У роботі зроблена спроба провести аналіз чинного законодавства, порівняти його із Проектом Цивільного кодексу, дати можливі способи вирішення окремих проблем та колізій, які виникають при застосуванні законодавства під час укладання, зміни, виконанні, розірванні господарських договорів.
Дана тема дослідження розкривається у працях: О.М.Вереженко, А.І.Жилкіна, І.О.Зимньої, Д.В.Леонтьєва, О.Р.Ларина, Т.В.Піроженко, В.Г.Апостола, О.М.Соколова, Р.О. Халфіна, Брагінський М.І., Вітрянський В.В., Іоффе О.С., О.О.Красавчиков, В.В. Луць, Ромовська З.В. та ін.
Об''єктом дослідження виступає питання зміни, розірвання та відмови від договору за Цивільним кодексом України.
Предмет дослідження – юриспруденція як наука.
Мета дослідження полягає в дослідженні особливостей зміни, розірвання та відмови від договору за Цивільним кодексом України.
Завдання дослідження:
навести зальну характеристику договору в цивільному праві;
охарактеризувати особливості зміни, розірвання та відмови від договору.
Підсумовуючи, слід зазначити, що договір являє собою важливий інструмент в регулюванні правових питань.
Договір - одна з найбільш древніх правових конструкцій. Раніше його в історії зобов''язального права, що складалося, виникли лише делікти.
Розвиток різних форм спілкування між людьми висунуло потребу в наданні їм можливості за погодженої сторонами волі використовувати запропоновані законодавцем або самим створити правові моделі. Такими моделями і стали договори (контракти).
У нашій країні аж до недавнього часу основна маса договорів - це ті, котрі з''єднували між собою головних учасників тодішнього економічного обороту - державні, а також кооперативні й інші громадські організації, - полягала у виконанні або для виконання планових актів. Воля контрагентів у таких договорах складалася під прямим або непрямим впливом вихідних від державних органів завдань. Тим самим договір утрачав свою основну ознаку: він лише з великою часткою умовності міг вважатися результатом досягнутого контрагентами згоди. Іншого і бути не могло, якщо врахувати, що плановий акт визначав у виді загального правила, які саме організації, про що, коли й у якому обсязі повинні були укладати договори на передачу товарів, виконання робіт або надання послуг.
Тенденція до підвищення ролі договору, характерна для всього сучасного цивільного права, стала виявлятися в останні роки в усе зростаючому обсязі й в сучасній Україні. Ця тенденція в першу чергу пов''язана з визнанням приватної власності і поступовим заняттям нею командних висот в економіці, звуженням до необхідних меж державного регулювання господарської сфери, установленням волі вибору контрагентів. Новий ЦК України не тільки проголосив «волю договорів», але і створив необхідні гарантії для її здійснення.
Різноманітність цивільних відносин обумовлює широке коло цивільних договорів. Кожному цивільному договорові властиві як загальні ознаки, так і ознаки притаманні саме цьому виду цивільних договорів.
Проблеми, що пов''язанні із класифікацією договорів відносяться до числа давніх проблем цивілістики. Наявність в усіх договорів загальних ознак - співпадання волі та волевиявлення, правомірність дії, дія принципу допустимості й свободи договору не виключає можливість їх класифікації. Класифікація договорів дозволяє вирішити ряд важливих завдань. Виявлення загальних типових рис договорів та різниць між ними полегшує для суб''єктів правильний вибір виду договору, забезпечує його відповідність змісту діяльності, що регулюється, створює можливість на науковій основі систематизувати законодавство про договори.
При переході українського суспільства до ринкової економіки неухильно підсилюється значення цивільно-правового договору. Договір виступає найважливішим засобом індивідуального правового регулювання майнових і немайнових відносин.
Ще в Древній Русі було слово «домовленість», що перетворилася згодом у «договір», і його синонім «ряду». Ці слова дотепер збереглися в приказках: «Договір дорожче грошей», «Не було би рядові, не було б і суперечки». Самі того не відаючи, ми укладаємо договори буквально щодня. Якщо вірно, що різні науки мають різне представлення про життя, мабуть, юрист міг би з повною твердістю сказати: «Життя людини - безперервне укладення незліченної кількості договорів».
В роботі були розглянуті питання зміни,розірвання та відмови від договору за Цивільним кодексом України. Набуті знання, допоможуть систематизувати й поповнити вже існуючі уявлення з поданої теми.
