ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ,ОСНОВНІ РИСИ,ПРАВОВІ МОДЕЛІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК 4

1.1. Поняття, основні риси,природа приватизації земель 4

1.2. Правові моделі приватизації земельних ділянок та їх загальна характеристика 7

РОЗДІЛ 2. СУБ''ЄКТИ,ОБ''ЄКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ 22

2.1. Суб''єкти, об''єкти та форми приватизації земель 22

2.2.Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель 27

ВИСНОВКИ 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 37

Приватизація земель являє собою сукупність здійснюваних суб'єктами приватизації дій та заходів, спрямованих на трансформацію форми власності земель, при якій відбувається перехід земельних ділянок з публічної (суспільної) власності, суб'єктами якої є держава та територіальні громади, у приватну власність фізичних та юридичних осіб. Приватизацію земель розглядають у широкому і вузькому аспектах. Під приватизацією земель у широкому аспекті розуміють будь-який перехід права власності на земельні ділянки від держави чи територіальної громади до громадянина чи приватної юридичної особи (наприклад, продаж вільної від забудови земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власності, приватному підприємству для здійснення підприємницької діяльності). [2, c.19]
Приватизація земель у вузькому розумінні полягає лише у переході права власності на земельні ділянки від держави чи територіальної громади до громадянина чи приватної юридичної особи, які володіють ними на праві користування. У цьому разі передача земельних ділянок від держави чи територіальної громади до громадянина чи юридичної особи не відбувається, оскільки вони були наданні в користування до початку приватизації землі в країні.
Приватизація землі у вузькому розумінні розпочалася в Україні з введенням у дію 15 травня 1992 р. Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 р. Особливістю приватизації земель в Україні є те, що вона є складовою земельної реформи. 18 грудня 1990 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про земельну реформу», якою всі землі країни було оголошено об'єктом земельної реформи.

1. Андрейцев В.І. Екологічне право. Особлива частина. К:Видавництво "Істина". - 2001 р. С. 413.
2. Бабяк О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. - К: "Атіка". - 2009 р. С.230.
3. Економіка України: Підручник / Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С.— Львів: Львівський банківський коледж НБУ, 2010 р.С.232.
4. Земельний Кодекс України.
5. Закон України "Основи законодавства України про культуру» від 14.02.1992 р.
6. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 р.
7. Основи економіки: Навчальний посібник / Задоя А.О., Петруня Ю.Є.— К:Вища школа, 2008 р.С.167.
8. Основи економічної теорії: Підручник. У 2 книгах. Книга 1.: Суспільне виробництво. Ринкова економіка / Євтушевський А.С. та ін.; під ред. Ю.В.С,2010 р.С.267.
9. М. Павлишенко «Роздержавлення та приватизація: новий погляд на проблему» // «Економіка України», № 9, 2008 р. С.45.
10. Приватизація: чому навчає світовий досвід / під. ред. О.Т. Болотіна.—М.: Наука, 2008 р.С.346.
11. Семчук В.І., Килинич П.Ф. Земельне право: Підручник,2010 - С.424.
12. Селезньов В.В. Основи ринкової економіки України: Підручник.— К.: Вища школа, 2010 р.-с.345
13. Конституція України. – 1996 р.
14. Кучеренко О.В. Науково-методичні основи здійснення масової приватизації в Україні.— К.: Либідь, 2009 р.С.280.
15. Титова Н.І. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти. // Право України. - 2012. - №4. - С.74.
16. Чижова В.І. Методологічні підходи до формування соціально-орієнтованої моделі приватизації.— К.: Національний економічний університет, 2008 р.С.278.
17. Чижова В.І. Методологічне забезпечення управління приватизаційними процесами в регіонах.— К.: Національний економічний університет, 2008 р.С.179.
18. Шульга М.В. Земельне право України.-2010.С.114.

Важливою складовою формування в Україні засад ринкової економіки є приватизація земель. Вона спрямована на розширення сфери застосування інституту приватної власності на землю як важливого чинника формування приватного сектора в усіх галузях економіки держави. Земля є скарбом народу і держави, а держава повинна сприяти розвитку всіх форм господарювання. Багатоукладність у сільському господарстві – одна з найважливіших умов ефективного функціонування ринку.

Проблематикою земельних відносин, окремих інститутів земельного права вивчали і продовжують вивчати вітчизняні юристи, зокрема, питанням земельного права присвячені праці В. Семчика, М. Шульги, В. Андрєйцева, П. Кулинича, І. Костяшкіна, В. Мунтяна та багатьох інших.

Одним з найактуальніших питань сьогодення в Україні є питання приватизації земель, а також набуття права власності шляхом безоплатної приватизації. Процес приватизації земель розпочався з отриманням Україною незалежності і одночасно земельною реформою (1992 рік) і триває до сьогодні. Сучасна земельна реформа в Україні здійснюється в умовах глибокої соціально-економічної кризи, що негативно позначається на її проведенні. Тому набуває доцільності питання наступного реформування.

Мета роботи: охарактеризувати правові засади приватизації земель

Завдання роботи:

 дати визначення основним поняттям,рисам,природі приватизації земель;

 дати загальну характеристику правовим моделям приватизації земельних ділянок;

 охарактеризувати суб''єкти та об''єкти приватизації земель.

Приватизація земель являє собою сукупність здійснюваних суб''єктами приватизації дій та заходів, спрямованих на трансформацію форми власності земель, при якій відбувається перехід земельних ділянок з публічної (суспільної) власності, суб''єктами якої є держава та територіальні громади, у приватну власність фізичних та юридичних осіб.

З прийняттям Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 р. приватизація земель, крім передачі сільськогосподарських угідь у колективну власність та паювання, дістала ще один напрям. Згідно з Кодексом громадянам України було надано право на отримання земельних ділянок у приватну власність для: ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Приватизація землі є важливим політичним і соціально-економічним чинником формування в Україні ефективної системи суспільного виробництва, притаманної ринковій економіці. У зв''язку з цим законодавством України встановлено ряд її юридичних гарантій. їх можна поділити на політико-правові, земельно-правові та інші юридичні гарантії приватизації землі.

До політико-правових гарантій приватизації землі слід віднести положення ст. 15 Конституції України, яка проголошує, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Земельно-правові гарантії приватизації землі полягають у врегулюванні нормами цієї галузі права порядку передачі земельних ділянок із державної і комунальної власності у приватну власність, встановленні норм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України, а також у наданні громадянам та юридичним особам права звернення до суду з позовами до органів влади, які відмовляють їм у реалізації права на приватизацію земельних ділянок.

Значні правові гарантії приватизації землі встановлені нормами інших галузей права України. Так, наприклад, нормами цивільного процесуального права врегульовано порядок розгляду судами спорів, пов''язаних з приватизацією землі. Кримінальне право України передбачає заходи кримінальної відповідальності за порушення конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю, у тому числі й на її приватизацію.