ВСТУП
РОЗДІЛ І: ПРАВОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ І БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
1.1. Поняття і види сільськогосподарської продукції за законодавством України та Європейського Союзу
1.2. Якість сільськогосподарської продукції та її безпека в Україні і Європейського Союзу: порівняльний аналіз.
1.3. Загальна характеристика законодавства у сфері виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та в Європейського Союзу
РОЗДІЛ ІІ :ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ОКРЕМИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНІ З ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
2.1. Правові вимоги до якості при виробництві зерна в Україні у порівнянні з вимогами Європейського Союзу
2.2. Правові вимоги до якості при виробництві і реалізації цукру в Україні та Європейського Союзу
2.3. Правові засади якості виробництва молока і молочних продуктів в Україні у порівняні до вимог законодавства Європейського Союзу
2.4 Правові вимоги до якості виробництва і реалізації м'яса і м'ясних продуктів в Україні та Європейському Союзі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
В умовах глобалізації процесів цивілізаційного розвитку та стрімкого зростання чисельності населення та зменшення родючих ресурсів планети, постає питання про кількість народонаселення його фізичне здоров’я та можливість існування людства взагалі. Провідну роль в цьому відіграє якість та безпека сільськогосподарської продукції як одного з основних чинників забезпечення природних потреб людини у відтворенні біоенергетичного балансу.
В законодавстві України існує декілька визначень поняття сільськогосподарська продукція в залежності від сфери її обігу. Так відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»:
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах). До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).
1. Регламент Ради № 120/67/ЄЕС від 13 червня 1967 р. про загальну організацію ринку зернових // Official Journal 117 від 19.06.1967. – Р. 2269–2283.
2. Регламент (ЄЕС) № 804/68 від 28 червня 1968 р. про загальну організацію ринку молока і молочних продуктів // Official Journal L 148 від 28.06.1968. – Р. 13–23.
3. Регламент Ради (ЄЕС) № 837/90 від 26 березня 1990 р. про статистичну інформацію, яка має надаватися державами-членами щодо виробництва зернових // Official Journal L 88 від 03.04.1990. – Р. 1.
4. Регламентом Ради (ЄЕС) № 2092/91 від 24 червня 1991 року «про біологічний спосіб виробництва сільськогосподарської продукції і його позначення на сільськогосподарській продукції і продуктах харчування»
5. Регламент Ради (ЄЕС) № 315/93 від 8 лютого 1993 р., що встановлює процедури Співтовариства для забруднювачів у продуктах харчування // Official Journal L 37 від 13.02.1993. – Р. 1–3.
6. Регламент (ЄС) № 1829/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 р. про генетично модифіковані продукти харчування і корма // Official Journal L 268 від 18.10. 2003. – Р. 1–23.
7. Регламент Ради (ЄС) № 1782/2003, який містить список оброблюваних зернових культур, за вирощування яких передбачено виплату додаткових платежів, а також визначає порядок їх виплати // Official Journal L 270 від 21.10. 2003. – Р. 1–69.
8. Регламент Ради (ЄС) № 1784/2003 від 29 вересня 2003 р. про спільну організацію ринку зернових // Official Journal L 270 від 21.10.2003. – Р. 0078–0095.
9. Регламент (ЄС) № 853/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р., що встановлює спеціальні санітарні правила для продуктів харчування тваринного походження // Official Journal L 139 від 30.04.2004. – Р. 55–205.
10. Регламент (ЄС) № 854/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р., який встановлює спеціальні гігієнічні правила з організації офіційного контролю продукції тваринного походження, призначеної для споживання людьми // Official Journal L 155 від 25.06.2004. – Р. 1–17.
11. Регламент (ЄС) 1935/2004 Європейського Парламенту і Ради від 27 жовтня 2004 р. про матеріали та вироби, які призначені для безпосереднього контакту з харчовими продуктами // Official Journal L 338 від 13.11.2004. – Р. 4–17.
12. Регламент Європейського Парламенту та Ради № 396/2005 (ЄС) від 23 лютого 2005 р. про максимальний рівень залишків пестицидів на або в харчових продуктах та кормах рослинного та тваринного походження та внесення змін до Директиви Ради 91/414/EEC // Official Journal L 70 від 16.03.2005. – Р. 1–16.
13. Регламент Ради (ЄС) № 1290/2005 від 21 червня 2005 р. про фінансування загальної сільськогосподарської політики // Official Journal L 209 від 11.08. 2005. – Р. 1–25.
14. Регламент Ради № 1698/2005 (ЄС) від 20 вересня 2005 р. щодо підтримки розвитку села з боку Європейського Сільськогосподарського Фонду Розвитку Села (ЄСФРС) // Official Journal L 227 від 21.10.2005. – Р. 1–40.
15. Регламент Комісії (ЄС) № 1881/2006 від 19 грудня 2006 р., що встановлює вимоги щодо максимальних рівнів для певних забруднювачів у зернових // Official Journal L 364 від 20.12. 2006. – Р. 5–24.
16. Регламент Ради № 318/2006 (ЄС) від 20 лютого 2006 р. про загальну організацію ринків у цукровому секторі // Official Journal L 58 від 28.02.2006. – Р. 1–31.
17. Регламент Ради № 320/2006 від 20 лютого 2006 р., що встановлює тимчасову схему реструктуризації цукрової промисловості у Співтоваристві та вносить зміни до Регламенту № 1290/2005 (ЄС) щодо фінансування спільної аграрної політики // Official Journal L 58 від 28.02.2006. – Р. 42–50.
18. Регламент Комісії (ЄС) № 967/2006 від 29 червня 2006 р. про встановлення докладних правил застосування Регламенту Ради № 318/2006 стосовно виробництва цукру, що перевищує квоти // Official Journal L 176 від 30.06.2006. – Р. 22–31.
19. Регламент Ради (ЄС) № 319/2006 від 20 лютого 2006 р., що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 1782/2003 про запровадження спільних правил для використання схем прямої підтримки відповідно до спільної сільськогосподарської політики та встановлює схеми підтримки фермерів // Official Journal L 119 від 09.05.2007. – Р. 29.
20. Регламент Ради (ЄЕС) № 510/2006 від 20 березня 2006 р. про захист географічних зазначень та найменувань походження сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів // Official Journal L 93 від 31.03.2006. – Р. 12–25.
21. Регламент Ради № 834/2007 від 28 червня 2007 р. про органічне виробництво та маркування органічних продуктів та відміну Регламенту (ЄЕС) №2092/21 // Official Journal L 189 від 20.07.2007. – Р. 1–23.
22. Регламент Ради (ЄС) № 1234/2007 від 22 жовтня 2007 р., який встановлює спільну організацію сільськогосподарських ринків та спеціальні положення для певних сільськогосподарських продуктів // Official Journal L 299 від 16.11.2007. – Р. 1–149.
23. Регламент Комісії (ЄС) № 687/2008, яким встановлено процедури для приймання зернових інтервенційними агентствами та методи оцінки якості зернових // Official Journal L 192 від 19.07.2008. – Р. 20–48.
24. Регламент Ради № 73/2009 (ЄС) від 19 січня 2009 р., що встановлює загальні правила для прямих схем підтримки для фермерів відповідно до Спільної аграрної політики та встановлює певні схеми підтримки для фермерів, вносить зміни до Регламентів № 1290/2005 (ЄС), № 247/2006 (ЄС), № 378/2007 (ЄС) та скасовує Регламент № 1782/2003 (ЄС) // Official Journal L 30 від 31.01.2009. – Р. 16–99.
25. Регламент Комісії № 707/2008 (ЄС) від 24 липня 2008 р., який вносить зміни до Регламенту № 952/2006 (ЄС), що встановлює детальні правила застосування Регламенту Ради № 318/2006 (ЄС), що стосується управління ринком цукру Співтовариства та системи квот // Official Journal L 197 від 25.07.2008. – Р. 4–17.
26. Регламент Комісії (ЄС) № 839/2008 від 31 липня 2008 р., що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 396/2005 Європейського Парламенту і Ради, що стосується Додатків II, ІІІ і IV щодо максимальних рівнів залишку пестицидів у певних продуктах // Official Journal L 234 від 30.08.2008. – Р. 1–216.
27. Регламент Комісії (ЄЕС) № 127/2009 від 12 лютого 2009 р., який встановлює процедуру і умови для продажу зернових, викуплених інтервенційними агентствами // Official Journal L 42 від 13.02.2009. – Р. 3–12.
28. Рішення Ради ЄС про продовження дії Міжнародної угоди по цукру (1992 року) від 20 квітня 2007 р. // Official Journal L 119 від 09.05.2007. – Р. 29.
29. Регламент Ради № 1255/1999 (ЄС) від 17 травня 1999 р. по загальній організації ринку молока й молочної продукції // Official Journal L 160 від 26.06.1999. – Р. 48–72.
30. Регламент (ЄС) № 178/2002 від 28 січня 2002 р., який встановлює загальні принципи та вимоги законодавства про харчові продукти, встановлює Європейське агентство з безпеки харчових продуктів та процедури з питань безпеки харчових продуктів // Official Journal L 31, 01.02.2002. – Р. 1–24.
31. Регламент Ради № 2597/97 (ЄС) від 18 грудня 1997 р., який встановлює додаткові правила на загальну організацію ринку молока й молочної продукції щодо питного молока // Official Journal L 351 від 23.12.1997. – Р. 13–15.
32. Регламент Ради № 1152/2007 (ЄС) від 26 вересня 2007 р., який вносить зміни до Регламенту № 1255/1999 (ЄС) щодо загальної організації ринку молока та молочних продуктів // Official Journal L 258 від 04.10.2007. – Р. 3–5.
33. Регламент Ради № 2991/94 (ЄС) від 5 грудня 1994 р., який встановлює стандарти для пастоподібних жирів // Official Journal L 316 від 09.12.1994. – Р. 2–7.
34. Регламент Комісії № 273/2008 (ЄС) від 5 березня 2008 р., який встановлює детальні правила застосування Регламенту Ради № 1255/1999 (ЄС) щодо методів аналізу та оцінки якості молока та молочних продуктів // Official Journal L 88 від 29.03.2008. – Р. 1–115.
35. Регламент Ради № 26 від 4 квітня 1962 р. щодо застосування певних правил конкуренції до виробництва та продажу сільськогосподарської продукції // Official Journal 30 від 20.04.1962. – Р. 993–994.
36. Регламент Ради (ЄС) № 1184/2006 від 24 липня 2006 р. щодо застосування певних правил конкуренції до виробництва і торгівлі сільськогосподарською продукцією // Official Journal L 214 від 04.08.2006. – Р. 7–9.
37. Рішення Ради 94/800 ЄС від 22 грудня 1994 р. про укладення від імені Європейського Співтовариства, в межах його компетенції, угод, досягнутих під час Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів // Official Journal L 336 від 23.12.1994. – Р. 1–2.
38. Регламент Комісії (ЄС) № 657/2008 від 10 липня 2008 р., що встановлює деталізовані правила для застосування Регламенту Ради (ЄС) № 1234/2007, що стосуються допомоги Співтовариства для поставок молока і певних молочних продуктів учням в освітніх закладах // Official Journal L 183 від 11.07.2008. – Р. 17–26.
39. Регламент Європейського парламенту та Ради № 1760/2000 (ЄС) від 17 липня 2000 р. про встановлення системи ідентифікації й реєстрації великої рогатої худоби та про маркування яловичини і продуктів із яловичини та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 890/97 // Official Journal L 204 від 11.08.2000. – Р. 1–10.
40. Регламент Ради № 21/2004 від 17 грудня 2003 р. про запровадження системи ідентифікації та реєстрації овець і кіз та доповнення Регламенту (ЄС) № 1782/2003 і Директиви 92/102/ЄЕС та 64/432/ЄEC // Official Journal L 5 від 09.01.2004. – Р. 8–17.
41. Регламент Комісії № 504/2008 від 6 червня 2008 р., який імплементує Директиви Ради 90/426/ЄЕС та 90/427/ЄЕС щодо методів ідентифікації парнокопитних // Official Journal L 149 від 07.06.2008. – Р. 3–32. Регламент Комісії № 1235/2008 (ЄС) від 8 грудня 2008 р., який запроваджує детальні правила застосування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 щодо систематизації імпорту органічної продукції з третіх країн // Official Journal L 334 від 12.12.2008. – Р. 25–52.
42. Регламент Комісії № 1120/2009 (ЄС) від 29 жовтня 2009 р., який встановлює детальні правила застосування схеми єдиних платежів, визначеної в розділі ІІІ Регламенту Ради (ЄС) № 73/2009, який встановлює загальні правила для схем прямої підтримки для фермерів відповідно до спільної аграрної політики та встановлює певні схеми підтримки для фермерів // Official Journal L 316 від 02.12.2009. – Р. 1–26.
43. Регламент Комісії № 494/98 (ЄС) від 27 лютого 1998 р. про затвердження детальних правил для запровадження Регламенту Ради (ЄС) № 820/97 щодо застосування мінімальних адміністративних санкцій у структурі системи ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби // Official Journal L 60 від 28.02.1998. – Р. 78–79.
44. Директива Комісії № 79/796/ЄЕС від 26 липня 1979 р. щодо методів аналізу, які застосовуються у Співтоваристві для тестування певних видів цукру, призначеного для споживання людиною // Official Journal L 239 від 22.09.1979. – Р. 24–52.
45. Директива 90/676/ЄЕС щодо ведення реєстру застосованої обробки живої худоби та продуктів тваринного походження // Official Journal L 373 від 31.12.1990. – Р. 15.
46. Директива Ради (ЄЕС) № 2377/90, щодо заходів контролю окремих речовин та їх залишкового вмісту в живій худобі та продуктах тваринного походження // Official Journal L 224 від 18.08.1990. – Р. 1.
47. Директива Європейського Парламенту і Ради № 94/62/ЄС від 20 грудня 1994 р. про упаковку та відходи упаковки // Official Journal L 365 від 31.12.1994. – Р. 10–23. Директива Ради № 96/93/ЄС від 17 грудня 1996 р. про сертифікацію тварин і тваринних продуктів // Official Journal L 13 від 16.01.1997. – Р. 28–30.
48. Директива Ради №96/23/ЄC від 29 квітня 1996 р. щодо заходів контролю окремих речовин та їх залишкового вмісту в живій худобі та продуктах тваринного походження, що скасовує Директиви 85/358/ЄЕС і 86/469/ЄЕС та Рішення 89/187/ЄЕС і 91/664/ЄЕС // Official Journal L 125, від 23.05.1996. – Р. 10–32.
49. Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 р., що ухвалює приведення у відповідність законоположень держав-членів про етикетування та оформлення продовольчих товарів, а також про їх рекламу // Official Journal L 109 від 06.05.2000. – Р. 29–42.
50. Директива Ради 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 р., що стосується певних видів цукру, призначених для споживання людьми // Official Journal L 10 від 12.01.2002. – Р. 53–57.
51. Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 р. про підготоване розповсюдження у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів // Official Journal L 106 від 17.04.2001. – Р. 1–39.
52. Директива Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 р. щодо певних видів частково або повністю сухого консервованого молока для споживання людьми // Official Journal L 15 від 17.01.2002. – Р. 19–23.
53. Директива Ради 2001/110/EC від 20 грудня 2001 р., яка встановлює вимоги щодо меду // Official Journal L 10 від 12.01.2002. – Р. 47–52.
54. Директива Ради 2002/99/ЄС від 16 грудня 2002 р., яка встановлює ветеринарні правила, що регулюють виробництво, обробку, оптовий продаж та вихід на ринок товарів тваринного походження, призначених для споживання людиною // Official Journal L 18 від 23.01.2003. – Р. 11–20.
55. Директива Ради 96/16/ЄС від 19 березня 1996 р. про статистичні дослідження молока та молочних продуктів // Official Journal L 78 від 28.03.1996. – Р. 27–29.
56. Директива Європейського парламенту та Комісії № 2009/32/ЄС від 23 квітня 2009 р. щодо зближення законодавства держав-членів стосовно екстрактів розчинників, що використовуються у виробництві продуктів харчування та харчових інгредієнтів // Official Journal L 141, 06.06.2009. – Р. 3–11.
57. Директива Європейського Парламенту та Ради 2009/41/EC від 6 травня 2009 р. про обмежене використання генетично модифікованих мікроорганізмів // Official Journal L 125 від 21.05.2009. – Р. 75–97.
58. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
59. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
60. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429
61. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546. Про міжнародні договори України : Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
62. Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами та Україною від 14 червня 1994 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.
63. Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
64. Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру : Закон України від 17 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 268.
65. Про концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 21 листопада 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 12.
66. Про ветеринарну медицину : Закон України від 25 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 531.
67. Про зерно та ринок зерна в Україні : Закон України від 4 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 35. – Ст. 258.
68. Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них : Закон України від 6 лютого 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 15. – Ст. 107.
69. Про насіння і садивний матеріал : Закон України від 26 грудня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 92.
70. Про молоко і молочні продукти : Закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 47. – Ст. 513.
71. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
72. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року : Закон України від 18 жовтня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 1. – Ст. 17.
73. Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 12. – Ст. 373.
74. Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 37. – Ст. 1240.
75. Про затвердження тимчасових критеріїв безпеки поводження з генетично модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної діяльності у замкненій системі : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 80. – Ст. 2693.
76. Про затвердження Порядку видачі дозволу на ввезення на митну територію України незареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань) : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 63. – Ст. 2144.
77. Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 29. – Ст. 1379.
78. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції : Закон України від 4 червня 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 43. – Ст. 638.
79. Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 256 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 14. – Ст. 515.
80. Про порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва : Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 86 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 15. – Ст. 393.
81. Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях : Постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. № 345 // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 80–81.
82. Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна : Указ Президента України від 29 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 26. – Ст. 1090.
83. Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна : Указ Президента України від 18 вересня 2007 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2007. – № 30. – Ст. 651.
84. Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції в рослинництві та селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного рослинництва : Наказ Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Мінфіну від 22 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 909.
85. Арнаута О.В., Козоріз C.B. Особливості вимог нормативно проавових актів щодо якості молочної продукції в Україні / Національний університет біоресурсів і природокористування України.: збірник праць за підсумками Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. - К. - 2011. – С. 126-127.
86. Богдан А. Й. Про правове забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в контексті вимог законодавства ЄС / Андрій Йосипович Богдан // Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф., 30–31 жовтня 2009 р., Київ / за заг. ред.: В. М. Єрмоленка та ін. – К. : Ірідіум, 2009. – С. 19–21.
87. Богдан А. Й. Аграрне законодавство України та право ЄС: проблеми адаптації / Андрій Йосипович Богдан // Від громадянського суспільства до правової держави : матеріали ІV Міжнародної наук.-прак. конф. (м. Харків, 24 квітня 2009 р.). – Харків : НЮАУ, 2009. – С. 88–90.
88. Богдан А. Й. Щодо правових аспектів виробництва зерна в Україні
порівняно з вимогами законодавства Європейського Союзу // Право України. — 2009. — № 11. — С. 201-206.
89. Великий енциклопедичний юридичний словник / [Шемшученко Ю. С., Горбатенко В. П., Касяненко Ю. Я., Авер’янов В. Б. та ін.] ; за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
90. Марченко С. І. Правові аспекти сільськогосподарського природокористування в умовах адаптації аграрного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Світлана Іванівна Марченко // Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Харків, 9–10 жовтня 2009 р.) / за заг. ред. А. П. Гетьмана та ін. – Харків : НЮАУ, 2009. – С. 142–144.
91. Право Європейського Союзу : навч. посібник / [за заг. ред. Р. А. Петрова]. – [2-е вид.]. – К. : Істина, 2009. – 376 с.
92. Про молоко в Україні і світі…[Розмова з директором Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” академіком П.Т. Саблуком] / Т. Антоненко // Молочна промисловість. – 2009. – № 1. – С. 11-21.
93. Садовий С. М. Законодавче забезпечення виробництва зерна в Україні / С. М. Садовий // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 445–451
94. Ринок цукру: порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis communautaire Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Держ. департамент з питань адаптації законодавства. – К. - 2009. - 149 с.
95. Статівка А. М. Про адаптацію аграрного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Анатолій Миколайович Статівка, Інеса Анатоліївна Шуміло // Проблеми законності : Республканський міжвідомчий наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Харків : НЮАУ, 2009. – Вип. 100 – С. 207–217.
96. Уркевич В. Ю. Про систему органів державного регулювання сільського господарства України // Проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування на сучасному етапі: матеріали міжнар. наук.—практ. конф., м. Харків, 21 трав. 2009 р. / редкол. Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк, Г. В. Чапала. — Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2009. — С. 113—115
97. Корнієнко, В.М. //Проблеми правового регулювання виробнитства і реалізації цукру в Україні в контексті вимог права. – К: Науковий вісник НУБіП України., 2011. – 165с.
98. Шемшученко Ю. С. Проблеми розвитку екологічного права та законодавства на сучасному етапі / Ю. С. Шемшученко, В. І. Олещенко // Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф. / за заг. ред. А. П. Гетьмана та ін. – Харків : НЮАУ, 2009. – С. 10–13.
Україна, проголосивши інтеграцію до Європейського союзу (далі ЄС) основним напрямком зовнішньої політики, взяла на себе зобов’язання щодо приведення національного законодавства у відповідність до вимог законодавства ЄС, в тому числі й аграрного законодавства у сфері регулювання виробництва таких стратегічних видів сільськогосподарської продукції, як зерно, м’ясо, молоко та цукор. Насамперед це зумовлюється необхідністю створення належних умов (в тому числі і правових) для виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. Україна – велика аграрно-промислова держава, яка має родючі землі, сприятливі для виробництва більшості стратегічно важливих сільськогосподарських культур кліматичні умови, традиції землеробства, а отже могла б виступати експортером сільськогосподарської продукції не лише на теренах країн СНД, але й держав ЄС та інших.
У цьому аспекті набувають гостроти питання адаптації аграрного законодавства України до законодавства ЄС, закріплення у ньому вимог європейського законодавства щодо виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з метою забезпечення виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, що робить актуальним дослідження питань правового забезпечення сільськогосподарської продукції у відповідності до законодавства ЄС.
Вивчення проблем правового регулювання відносин з виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в контексті вимог законодавства ЄС, його удосконалення є одним з найактуальніших питань вітчизняної юридичної науки. Воно викликає не тільки теоретичний інтерес, але й має практичну значимість для ефективної діяльності й розвитку конкурентоспроможного сільського господарства й ринку сільськогосподарської продукції в Україні.
Окремі правові питання гармонізації та адаптації аграрного законодавства України до вимог законодавства ЄС знайшли своє відображення у працях вчених – В. М. Єрмоленка, Т. О. Коваленко, В. К. Мамутова, С. І. Марченко, О. О. Погрібного, О. А. Поліводського, В. І. Семчика, А. М. Статівки, Ю. С. Шемшученка, І. А. Шуміло, В. З. Янчука та ін.
Деякі аспекти даної проблеми висвітлювали у своїх працях такі вчені-економісти, як Р. Р. Гумеров, Г. Т. Дудар, І. В. Кобута, М. В. Кордон, Б. Пасхавер, Н. Н. Подлужна, О. М. Скидан та ін.
Проте дані роботи стосуються здебільшого загальнотеоретичного, міжнародно-правового чи економічного аспекту розгляду даної проблеми, або досліджують окремі аспекти адаптації аграрного законодавства (у сфері якості сільськогосподарської продукції, ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин, торговельної діяльності, державної підтримки), але немає комплексних правових досліджень, що і робить данну тему актуальною.
Метою дипломного дослідження є виявлення особливостей та закономірностей правового регулювання суспільних відносин з виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та розробка рекомендацій з удосконалення аграрного законодавства України у даній сфері відповідно до вимог законодавства ЄС (acquis communautaire).
Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
- дати визначення поняття сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС;
- охарактеризувати види сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС;
- проаналізувати правові основи якості та безпеки сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС;
- проаналізувати законодавство забезпечення сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС;
- проаналізувати правові засади виробництва зерна в Україні у порівняні з вимогами ЄС;
- охарактеризувати правове регулювання відносин виробництва і реалізації цукру в Україні та вимоги законодавства ЄС;
- визначити правові засади виробництва молока і молочних продуктів в Україні у порівняні з ЄС;
- проаналізувати виробництво і реалізацію м'яса і м'ясних продуктів в Україні та вимоги ЄС, до цього процесу.
Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини у сфері виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС.
Предметом дослідження виступають приписи нормативно-правових актів України та законодавства ЄС, що регулюють правові засади забезпечення якості сільськогосподарської продукції в Україні у порівнянні до законодавства ЄС.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу правовідносин з виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та ЄС, зумовлений специфікою теми роботи і пов’язаний з використанням загальнонаукових і спеціально-наукових методів. На всіх стадіях опрацювання теми використовувалися: метод матеріалістичної діалектики з метою з’ясування сутності розглядуваних відносин, закономірностей та особливостей їх функціонування, порівняльно-правовий метод – порівняльний аналіз окремих положень нормативно-правових актів України і вимог законодавства ЄС щодо забезпечення якості окремих видів сільськогосподарської продукції.
Робота складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаної літератури.
Провівши дипломне дослідження, варто зробити наступні висновки:
1. Сільськогосподарська продукція є ширшим поняттям, ніж про¬дукти харчування, через наявність у її складі крім продуктів, безпосе¬редньо готових до вживання, ще й кормів для тварин, а також сировини для переробної промисловості.
2. Якість харчового продукту - ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт
3. З метою забезпечення адаптації аграрного законодавства, що регулює відносини щодо вимог якості при виробництві, переробці, реалізації, транспортуванні молока і молочних продуктів, до acquis communautaire потребує внесення змін і доповнень Закон України «Про молоко та молочні продукти» (зокрема, приведення у відповідність поняття «молочні продукти» і визначення їх кола (можливо за кодами Державного класифікатора продукції та послуг), поняття «молочна сировина» та ін.).
Необхідною є також і гармонізація державних стандартів України щодо вимог якості молока при закупівлі, процедур їх перевірки, якості молока, призначеного для дитячого харчування, для вигодовування сільськогосподарських тварин та ін. По-різному у ДСТУ і нормах міжнародного законодавства регламентуються норми вмісту у молоці і молочних продуктах залишків забруднюючих речовин (важких металів, ветеринарних лікарських засобів, антигельментиків, інших фармакологічних речовин, мікотоксинів тощо). Вбачається доцільним ті показники ДСТУ, які є більш суворішими (наприклад, щодо залишків вмісту важких металів, за виключенням свинцю, пестицидів та радіонуклідів), залишити без корегування, оскільки це відповідатиме меті захисту прав споживачів молочної продукції та забезпеченню продовольчої безпеки України. Щодо інших показників, то для полегшення процесу адаптації національного законодавства до законодавства ЄС та забезпечення конкурентоспроможності української молочної продукції на європейському та світовому ринках необхідним є їх приведення у відповідність з вимогами міжнародного законодавства.
4. Не повною мірою відповідає вимогам законодавства ЄС і аграрне законодавство України у сфері регулювання правовідносин якості при виробництві і реалізації цукрових буряків та цукру. Невідповідності стосуються визначення термінів (цукру, цукрової продукції тощо), видів та обсягів державної підтримки виробників цукрових буряків і цукру, окремих вимог щодо якості цукру й цукрової продукції (наприклад, маркування та пакування цукру, методів випробувань (аналізу) цукрової продукції), регулювання відносин з виробництва та реалізації цукрової продукції понад встановлені квоти, а також типових умов господарських договорів (контрактів) на поставку цукру чи іншої цукрової продукції. Тому доцільним є внесення відповідних змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щодо усунення термінологічних невідповідностей (зокрема закріплення визначення основного поняття – поняття цукру, а також переліку цукрової продукції, тобто продуктів, на які поширюється його регулювання; усунення відмінностей й у розумінні інших термінів, наприклад «білий цукор»), регулювання відносин з виробництва та реалізації цукрової продукції понад квоти, визначення типових умов господарських договорів на поставку цукру та іншої цукрової продукції. Для забезпечення більшої стабільності у регулювання, вважаємо, що перелік типових умов таких господарських договорів має бути закріплений у ст. 7 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру».
5. Для забезпечення конкурентоспроможності зернового сектору України необхідним є посилення роботи з адаптації національного законодавства до вимог аграрного законодавства ЄС у сфері регулювання ринку зернових. Це стосується декількох напрямків. По-перше, доцільним вбачається внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»[67] стосовно закріплення в ньому переліку культур, що охоплюються поняттям «зерно», з присвоєнням кожній позиції коду відповідно до Державного класифікатора продукції і послуг, а також чіткого визначення поняття маркетингового року відповідно до положень законодавства ЄС. По-друге, потрібна подальша гармонізація технічних регламентів й стандартів щодо показників безпеки зернових культур, адже якісний продукт повинен бути безпечним. При цьому, враховуючи інтереси національної безпеки, в тому числі такої її складової, як продовольча безпека, доцільним є залишення у національних регламентах більш жорстких показників без змін, приведення у відповідність з вимогами європейського законодавства інших показників та розширення переліків мікотоксинів, радіонуклідів і пестицидів.
6. Недостатнім рівнем відповідності законодавству ЄС характеризується й законодавство України у сфері регулювання відносин забезпечення якості при виробництві та реалізації м’яса та інших м’ясних продуктів. Зокрема, наявні суттєві термінологічні розбіжності, що стосуються основних понять, таких як м’ясо, м’ясні продукти, бойня тощо. Низьким ступенем відповідності правовим актам ЄС характеризується законодавство України у сфері надання державної допомоги виробникам м’яса і м’ясної продукції, маркування та пакування м’ясної продукції, регламентації відносин у сфері використання генетично модифікованих організмів при виробництві м’яса і м’ясних продуктів, виготовленні кормів для сільськогосподарських тварин, призначених для забою.
Доцільним є приведення у відповідність до законодавства ЄС і правил ветеринарно-санітарної експертизи та оцінки продуктів забою тварин при інфекційних та інвазійних хворобах списків «А» і «Б». Це зумовлюється інтересами забезпечення продовольчої безпеки нашої держави, захисту прав населення України, забезпечення виробництва національними аграрними товаровиробниками конкурентоспроможної на європейському та світовому ринках м’ясної продукції, що в свою чергу безумовно підвищить і саму якість данної продукції.
Таким чином, можна зробити висновок, що система забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції в Україні поступається системі забезпечення якості в Європейському союзі. Це перш за все обумовлено пережитками колишнього СРСР, оскільки Україна й досі користується стандартами тих часів. Також слід зазначити, що відсутність єдиного систематизуючого документа у сфері регулювання якості та безпеки України також негативно впливає на забезпечення якості сільськогосподарської продукції.