ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………..3
Розділ І. Виникнення та розвиток інституту судової влади ……………….5
Розділ ІІ.Загальна характеристика судової влади
2.1. Поняття й основні ознаки судової влади ……………………..10
2.2. Загальні ознаки судової влади ………………………………...12
2.3. Специфічні ознаки судової влади ……………………………..15
2.4. Судова система України ………………………………………..20
Розділ ІІІ. Форми реалізації судової влади …………………………………..26
Висновки ……………………………………………………………………….37
Список використаних джерел ………………………………………………...39
Виникнення судової влади сягає в далеке минуле, а процес її розвитку триває вже багато століть і пройшов декілька етапів. Цей розвиток не був поступовий, судова влада розвивалася у межах історичних умов становлення конкретних держав. [1, с. 57]
За первинною формою організації вся повнота державної влади зосереджувалася у руках одного органу, наприклад, монарха. Така організація мала низку позитивних моментів, а саме:
а) забезпечувала оперативне вирішення будьяких питань;
б) виключала можливість перекладання відповідальності і провини за помилки на інші органи;
в) «звільняла» від боротьби з іншими органами за обсяг владних повноважень.
Однак з часом більшість державознавців прийшли до висновку, що кожен носій влади прагне до її зловживання, завжди простирає свою владу якомога далі. Щоб вирішити цю проблему, світова наукова думка дійшла висновку, що державна влада повинна бути «умовно» поділена на декілька частин, які виконують різні функції, щоб одна гілка влади зупиняла, стримувала іншу.
Провідні мислителі минулого вважали за потрібне поділяти діяльність держави за трьома основними напрямками: законодавча діяльність (що полягає у прийнятті загальнообов’язкових для членів даної спільноти норм, правил поведінки); контроль за виконанням законів (або управління процесом дотримання членами суспільства загальнообов’язкових правил); діяльність по здійсненню правосуддя (тобто розгляд виникаючих у суспільстві справ, що мають юридичні наслідки). Учені і державні діячі підкреслювали, що різні органи держави спеціалізуються на виконанні того чи іншого виду діяльності. [1, с. 80]
Аналізуючи античні політикоправові погляди (Аристотель, Полібій) з проблем класифікації різних органів держави, можна зробити висновок, що вже тоді зароджувалася ідея поділу влади та її невід’ємної частини — концепції судової влади.
Важливий етап у розвитку теорії поділу влади, визначенні ролі й місця судової влади пов’язано з іменем Дж. Локка. Проблемам державної влади, становлення політичного суспільства й держави приділяється увага в його трактаті «Про громадянське правління». [1, с. 89]
Але найбільш повно й послідовно концепція поділу влади викладена французьким юристом ХVІІІ ст. Ш. Монтеск’є у праці «Про дух законів». На його думку, перша влада — законодавча — видає і скасовує закони, друга — виконавча — відає зовнішніми зносинами й забезпечує безпеку держави, третя — судова — карає злочинців і стримує зіткнення двох перших. Головним у доктрині поділу влади, з його точки зору, є неприпустимість поєднання різних гілок влади в руках однієї особи чи органу: «Якщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одній особі або установі, то свободи не буде, оскільки можна побоюватися, що цей монарх або сенат створюватиме тиранічні закони для того, щоб так само тиранічно застосовувати їх. Не буде свободи і в тому разі, якщо судова влада не відокремлена від влади законодавчої і виконавчої. Коли вона поєднана із законодавчою владою, то життя і свобода громадян потраплять під владу сваволі, адже суддя буде законодавцем. Якщо судова влада поєднана з виконавчою, то суддя дістає можливість стати гнобителем».
1. Бойко В.Ф. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення [Текст] / Бойко В.Ф./ Право України. - 2003. - № 3.
2. Вышинский А.Я. Теория судебных доказательств в советском праве [Текст] / Вышинский А.Я. M.: Гос. издат. юрид. лит., 1950. - С. 242.
3. Закон України від 07.07.2010 р. "Про судоустрій і статус суддів", сторінка "Законодавство України" веб-сайту Верховної Ради України.
4. Закон України від 15.01.1998 р. "Про Вищу раду юстиції" із змінами станом на 07.07.2010, там само.
5. Закон України від 16.10.1996 р. "Про Конституційний Суд України" із змінами, внесеними згідно із ЗУ від 07.07.2010 р. "Про судоустрій і статус суддів", там само.
6. Закон України від 19.12.1992 р. "Про адвокатуру" / ВВР України. - 1993. - № 9.
7. Закон України від 20.12.1990 р. "Про міліцію" (із змінами). - Харків: Арсис, 2000. - 32 с.
8. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної ради України 28.06.1996. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.
9. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Атіка, 2009.
10. Мельник H. Правосудия.? / Мельник H., Хавронюк H. Зеркало недели. № 32 (711). - 05.09.2008.
11. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1996. Ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української PCP 19 жовтня 1973 р. № 2148-08.
12. Молдован В.В.Кримінальний процес України [Текст] : / Молдован В.В., Кацавецъ Р. С. - К.: Алерта, 2006. - 295 с.
13. Молдован В.В. Судоустрій України [Текст]
/ Молдован В.В. Навч. посібник. - К.: Алерта. - 2007. - 214 с.
14. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України (відп. ред. В. Ф. Бойко). - К., 1997.
15. Новий тлумачний словник української мови. - К., 1998. - T. 2. - С. 95.
16. Правові позиції Конституційного суду України в рішеннях і висновках. - К: Атіка, 2003. - 336 с.
17. Світова класична думка про державу і право: Навч. посібник / Є.Ф. Безродний. - К: Хрінком інтер, 1999. - 397 с.
18. Сирый И. Кассация: чье слово последнее? - Зеркало недели. № 13 (793). - 03.04.2010.
19. Скомороха В. На захист прав і свобод людини // Урядовий кур'єр. - 2000. - 27 липня (№ 113).
20. Словарь иностранных слов. - М, 1986. - С. 409.
21. Судебные речи: Сборник / Авт. сост. : М.Ф. Чудаков. - Минск: Новое знание. - 2002. - 780 с.
22. Тертышник В. М. Уголовный процесс. - Харьков, 1999. - С. 33.
23. Указ Президента України "Про утворення Державної судової адміністрації" / Офіційний вісник України. - 2000. - № 12
24. Фіолевський Д. П. Судова влада і правоохоронна система в Україні: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2006. - 320 с.
25. Юридичний словник / За ред. В. М. Корецького та ін. - К, 1983. - 871 с.
ВСТУП
Актульність теми дослідження. У системі поділу державної влади однією з її гілок згідно зі ст..6 Конституції України є судова влада, призначення якої полягає в захисті прав і свобод людини і громадянина, конституційного ладу України, забезпечення відповідності актів Верховної Ради України. Президента України, органів виконавчої влади України та органів місцевого самоврядування Конституції України, дотримання законності в застосуванні законів та інших нормативних актів України. Існування самостійної гілки судової влади поряд із законодавчою та виконавчою – це необхідний атрибут будь – якої демократичної держави.
Судова влада реалізується здійсненням правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. [1, с. 43]
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему й порядок здійснення суддівського самоврядування, а також загальний порядок забезпечення діяльності судів визначаються Законом України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Обєктом дослідження курсової роботи є законодавство України в галузі регулювання діяльності органів судової влади України.
Предметом дослідження – правові основи організації судової влади.
Метою курсової роботи є дослідження правових основ організації судової влади.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
- Дослідити поняття і природу судової влади;
- Визначити правові засади діяльності системи загальних судів в Україні;
- Охарактеризувати Конституційни Суд України як єдиний орган
конституційної юрисдикції.
Для розв''язування поставлених завдань, використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.
Теоретико – методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Колодій А.М., Олійник А.Ю., Погорілко В.Ф.
ВИСНОВКИ
Судову владу можна визначити як самостійну на незалежну гілку державної влади, яка створена для вирішення на основі закону соціальних конфліктів між державою та громадянами, самими громадянами, юридичними особами; контролю за конституційністю законів; захисту прав громадян в їх відношеннях з органами виконавчої влади та посадовими особами, контролем за додержанням прав громадян при розслідуванні злочинів та проведенні оперативно – розшукової діяльності, встановленням найбільш значущих юридичних фактів.
Судова влада в Україні реалізується шляхом правосуддя в формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
Судову владу можна визначити як самостійну на незалежну гілку державної влади, яка створена для вирішення на основі закону соціальних конфліктів між державою та громадянами, самими громадянами, юридичними особами; контролю за конституційністю законів; захисту прав громадян в їх відношеннях з органами виконавчої влади та посадовими особами, контролем за додержанням прав громадян при розслідуванні злочинів та проведенні оперативно – розшукової діяльності, встановленням найбільш значущих юридичних фактів.
Судова влада в Україні реалізується шляхом правосуддя в формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.