ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОБҐРУНТУВАННЯ НЕУСПІШНОСТІ 5

1.1. Причини неуспішності. Класифікація причин 5

1.2. Види і типи неуспішності 10

1.3. Короткий огляд найімовірніших причин шкільної неуспішності учнів 12

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ НЕУСПІШНОСТІ ШКОЛЯРІВ 13

2.1. Організація навчальної діяльності підлітків з низьким рівнем досягнень 13

2.2. Проведення педагогічної ради 18

2.3. Проведення адміністрацією моніторингу навчально-виховного процесу на уроці 25

2.4. Розроблення правил роботи з учнями з низькою успішністю 34

ВИСНОВОК 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

Неуспішність – це гостра проблема сучасної школи, яка викликається багатьма причинами. Серед них розрізняють: соціальні, біологічні та педагогічні. Соціальні причини полягають у тому, що у перебудований період нашого суспільства знання та чесна праця не відіграють вирішальної ролі у благополуччі людини. Знизилась цінність освіти, багатьом молодим людям став потрібен диплом, атестат, але не самі знання [1, с.25].
Роль вчителя у вихованні підростаючого покоління у нашому суспільстві відповідно не оцінюється, а тому часто до педагогічних закладів потрапляють молоді люди, яких більше цікавить диплом, а не знання. Такі майбутні вчителі знижують інтелектуальний та моральний рівень учительства. Приниження ролі вчителя як джерела знань відбулось під впливом прогресу технічних засобів інформації. З їх допомогою можна отримати багато цікавої інформації без особливого напруження.
Важливою причиною неуспішності є стан здоров'я школярів, який в останнє десятиріччя має тенденцію погіршуватися.
Роль вчителя у вихованні підростаючого покоління у нашому суспільстві відповідно не оцінюється, а тому часто до педагогічних закладів потрапляють молоді люди, яких більше цікавить диплом, а не знання. Такі майбутні вчителі знижують інтелектуальний та моральний рівень учительства. Приниження ролі вчителя як джерела знань відбулось під впливом прогресу технічних засобів інформації. З їх допомогою можна отримати багато цікавої інформації без особливого напруження.
Важливою причиною неуспішності є стан здоров'я школярів, який в останнє десятиріччя має тенденцію погіршуватися.

1. Агапова І. Подолати неуспішність // Завуч – 2003 – березень(№7) – с. 4–5.
2. Ананьєв, Б.Г. Психологія педагогічної оцінки [Текст] / Б.Г. Ананьєв. - Л.: Лениздат, 2005. - С. 190.
3. Афоніна, Г.М. Педагогіка. Курс лекцій і семінарські заняття [Текст] / Г.М. Афоніна. - Ростов н / Д: Фенікс, 2002. - 512с.
4. Белозерцев Е.П. Образ и смисл русской школы. – Волгоград, 2000.
5. Блонський, П.П. Шкільна успішність [Текст] / П.П. Блонський. - М.: Просвещение, 2001. - 423 с.
6. Божович, Л.І. Психологічний аналіз значення позначки як мотиву навчальної діяльності школярів [Текст] / Л.І. Божович, Н.Г. Морозова, Л.С. Славіна. - М.: Известия АПН РРФСР, 2001. - № 36. - С.23.
7. Бударний, А.А. Шляхи та методи попередження і подолання неуспішності. Автореферат. Канд. Дис. [Текст] / А.А. Бударний. - М.: Просвітництво, 2005. - 521 с.
8. Венгер, А.Л. Психологічне обстеження молодших школярів [Текст] / А.Л. Венгер, А.Г. Цукерман. - М.: Видавництво ВЛАДОС-ПРЕС «, 2004. - 534 с.
9. Гельмонт, А.М. Про причини неуспішності та шляхи її подолання [Текст] / А.М. Гельмонт. - М.: Просвещение, 2004. - С.326.
10. Гельмонт, А.М. Про причини неуспішності та шляхи її подолання [Текст] / А.М. Гельмонт. - М.: Просвещение, 2004. - С.326.
11. Гончарук П.А. Психологія навчання. – К., 2005.
12. Горбунова О. Попередження невстигання учнів (методичні поради вчителям щодо роботи з дітьми, які погано встигають) // Завуч. – 2001. – листопад (№32–33) (дод.) – с. 49–52.
13. Гриньова М.В., Вовк К.Ю. Організація навчальної діяльності підлітків з низьким рівнем досягнень при вивченні предметів природничого циклу. – Полтава, 2001.
14. Гриньова М.В.Саморегуляція навчальної діяльності школяра. – Харків,1997.
15. Гриньова М.Саморегуляція та неуспішність школярів// Біологія і хімія в школі.- 2002.- №3. - С.6 – 9.
16. Загвязшский В. И. Теория обучения: Современная интерпретация: Учебное пособие для студентов вьюш. пед.учеб.заведений, обучающ. - М: Академия, 2001. - 188 с.
17. Кулик В. Діти з труднощами у навчанні // Шкільний світ. – 2001. – грудень (№45) – с. 2–3.
18. Марев И. Методологические основы дидактики, - М., 2000.
19. Мотивація невмотивованих: (Заохочення байдужих до навчання учнів) // Директор школи. – 2002. – січень (№3) – с. 9–10.
20. Мурачковський Н.І. Як попередити неуспішність школярів.- Мінськ: Народна асвета, 1997.
21. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.// Освіта України. – 2001. – 18 лип.
22. Педагогічна психологія. За ред. Л.М. Проколіско і Д.Ф. Ніколенка. – К.: Вища школа, 2011.
23. Психология дества/Под ред. А.А. Реана. – М.Ю. «ОЛМА-Пресс» 2003. стр. 202-204.
24. Терлецька Л. Як подолати неуспішність дитини у навчанні. // Шкільний світ. – 2008 – січень (№2).
25. Тутушкиной, М.К. практична психологія для педагогів і батьків [Текст] / М.К. Тутушкиной. - Спб.: Дидактика Плюс, 2000. - 352 с.
26. Фібула М.М. Педагогіка. Підручник. – К., 2001.
27. Фігдор, Г. Психоаналітична педагогіка [Текст] / Г. Фігдор. - М.: Інститут психотерапії, 2000. -280с.
28. Фіцула М.М.Педагогіка. – К.,2001.
29. Фридман Л.М. Как предотвратить неуспеваемость учащихся: Пособие для учителей. // Все для учителя. – 2001 – серпень (№23) (дод.) – с. 13–31.
30. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии, Под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис. – Издательство Моск. Ун-та, 2011

Актуальність дослідження. Однією із найбільш гострих проблем сучасної школи, від якої чи не найбільш потерпає наше суспільство, продовжує залишатися проблема розвитку пізнавальної активності і запобігання неуспішності школярів. Доволі часто доводиться спостерігати, як учні ще не закінчивши початкову школу, майже повністю втрачають справжній інтерес до навчання. Однією з головних причин цього, на наш погляд, є відсутність в теоретико-методичному арсеналі вчителів необхідних знань і умінь адекватного стимулювання учіння школярів.
Неуспішність учнів – це огріх школи. Школа, у якій є невстигаючі учні, – це школа, що випускає брак, що працює недостатньо ефективно. Невстигаючі учні – це кандидати на другорічництво, що лягає важким тягарем на школу в моральному, економічному і соціальному відношеннях.
Школа несе моральну відповідальність перед невстигаючими і другорічниками, тому що вона не зуміла дати їм потрібне виховання й освіту, вона зробила їх невдахами і тим самим скалічила їхню подальшу долю. Школа несе відповідальність перед батьками невстигаючих учнів, тому що батьки віддали своїх дітей у школу в надії, що вона виховає їх як моральних, культурних, творчо активних і соціально зрілих особистостей, а школа замість цього зробила цих дітей невдахами, ізгоями суспільства.
Школа несе відповідальність за неуспішність учнів і перед суспільством і державою, тому що суспільство і держава доручили школі підготувати гідне нове покоління, що зможе здійснити подальший прогрес і розвиток країни, а школа замість цього випускає браковану продукцію – випускників, що погано підготовлені для дорослого життя, для творчої діяльності на благо суспільства і держави.

Неуспішність – це складне і багатогранне явище шкільної дійсності, що вимагає різносторонніх підходів при його вивчені. В цій роботі зроблено спробу розглянути неуспішність в зв''язку з основними категоріями дидактики – змістом і процесом навчання.

Ефективність навчання визначається в остаточному підсумку характером відносини учнів до навчання, характером їхньої навчальної роботи. Це відношення багато в чому залежить від того, чи усвідомлюють учні особистісну і суспільну значимість навчальної роботи, чи розуміють вони крайню необхідність і важливість для самого учня і для суспільства активної, творчої, систематичної і завзятої роботи.

Тому організація навчального процесу повинна бути такою, щоб кожному учневі була зрозуміла особистісна і суспільна значимість його активної, творчої і завзятої навчальної роботи й основним показником була б оцінка саме такої навчальної роботи учня.

Для того щоб інтенсифікувати навчальну роботу кожного учня, недостатньо прямого впливу вчителів на учня. Більш ефективним засобом є вплив на нього через учнівський колектив. А для цього потрібно, щоб учнівська група була справжнім колективом, референтним стосовно кожного його члена.

Тому навчальний процес повинний проводитися в органічній єдності колективних, фронтальних та індивідуальних форм навчальних занять при визначальному характері загальної колективної діяльності учнів.

Взаємини між вчителями й учнями повинні бути засновані на оптимістичному відношенні вчителя до кожного учня: учитель повинен вірити в можливості і сили учня. Він повинний виявляти кращі і сильні сторони кожного учня і, спираючись на них, разом з учнем бороти з його слабкими якостями. Для того щоб боротися з недоліками того або іншого учня, учитель повинен шукати його достоїнства і створювати умови, щоб кожен учень домігся успіху в якій-небудь області. Учень, що у школі не досягає успіху, стає невдахою, почуває себе таким, і тим самим він приречений на неуспіх у навчальній роботі.

Згідно анкет, причини труднощів у навчанні за деякими показниками є різними для хлопців та дівчат.

Майже чверть хлопців (24%) та 21% дівчат, які брали участь в анкетуванні, серед причин, що перешкоджають їх успішному навчанню, назвали погану пам''ять, яка не дозволяє швидко опанувати новий матеріал та тривало пам''ятати вже вивчений. 62% хлопців та 48% дівчат самокритично зазначили, що їм бракує наполегливості, дисциплінованості та систематичності у навчанні. Майже кожний другий учень час від часу відчуває себе невпевнено із-за невдач у навчанні.

Стійкий інтерес до предмета, прагнення здобути міцні знання, набуття відповідних умінь і навичок, усвідомлення потреби у власному інтелектуальному розвитку залежать від особистого ставлення учня до процесу навчання. Проте, на відміну від педагогів та батьків, учні не вважають мотиваційний показник суттєвим: 64% дівчат та 53% хлопців обрали відповідь «ні» (не впливає) щодо показника «не відчуваю інтересу та потреби до навчання». Крім того, 20% хлопчиків та 7% дівчат зазначили, що їм, в цілому, байдуже, якими будуть результати навчання.

Показники, що відображають сформованість навчально-пізнавальної компетентності, є вагомими для вчителів, але менш суттєвими для учнів. Такий параметр як вміння працювати самостійно відмітили як той, що впливає на неуспішність, 45% хлопців та 28% дівчат, проте саме вміння школярів ставити перед собою завдання, добирати необхідні засоби і способи дій, самостійно контролювати правильність їх виконання, сприяє підвищенню результативності навчальної діяльності в цілому.

Третина опитаних учнів (34%) не вміє формулювати висновки, обґрунтовувати свої думки, а чверть школярів не відчувають інтересу до навчання.