ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ЩОДО ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ, КРИТЕРІЇ МОРФОЛОГІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ 5
1.1. Будова квітки 5
1.2. Морфологічні ознаки різноманітності квіток 7
1.3. Морфологічна різноманітність квіток на прикладі фіалки та дзвоника 10
РОЗДІЛ 2 ЗНАЧЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН 13
2.1 Методи дослідження 13
2.2 Прикладне значення 14
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26
ДОДАТКИ 29
На планеті відомо 500 тисяч видів рослин, і 250 тисяч з них квіткові. Квіткові – це ті, що цвітуть хоча б один раз у своєму житті. Причому кожен вид має свою характерну квітку, тобто таку, що відрізняє її від інших за численними критеріями, наприклад, забарвлення віночка, вільність чи зрощеність частин, наявність або відсутність запаху, стійкість квітки [29, c.72].
Квітка – видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин [5, c.81].
Квітка – складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції – ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі. Детальна будова квітки зображена у Додатку А.
Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок. У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими
1. An update Angiosperm Phylogeny Group classification for orders and families flowering plants: APG III. // Botanical Journal Linnean Society; 2009.
2. Баннікова В.П., Хвединіч О.А. Основи ембріології рослин. М., 2006.
3. Барна М. М. Видатні вчені-ботаніки: [навч. посіб.] / М. М. Барна, Л. С. Барна ; М-во освіти і науки України, Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, Каф. ботаніки, Терноп. від-ня Укр. ботан. т-ва. – Т. : Терно-граф, 2013.
4. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин / В.П. Бессонова. – Дніпропетровськ: ВВДДАУ, 2006.
5. Билич Г.Л., Крыжановский В.А. Биология. Полный курс. В 3-х т. Том 2. Ботаника. – М.: ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век», 2006.
6. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. – 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2006.
7. Ботаническая география с основами экологии растений / Хржановский В.Г., Викторов П.В., Литвак П.В. и др. – М.: Колос, 2004.
8. Визначник рослин України. – К.: Урожай, 2007.
9. Гродзинський Д. М. Чотиримовний словник назв рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2007.
10. Зітта, П., Вайлер, Е.В., Кадерайт, Й.В. Ботаніка: Підручник: У 4-х т. Том 1: Пер. з ньому – М.: Видавництво «Академія», 2008.
11. Концепція морфометрії у сучасній ботаніці / Ю.А. Злобін, В.Г. Скляр, Л.М. Бондарєва, К.С. Кирильчук // Чорономорський бот. журн. – 2009.
12. Кордюм Є. Л. Еволюційна цитоембріології покритонасінних рослин. М., 2008.
13. Крохмаль І.І. Особливості анатомічної будови квітки // І. І. Крохмаль, А.Ю. Пугачова // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – 2010.
14. Куерда Х. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. – Х. : Ранок, 2006.
15. Лисогор Л. Короткий словник ботанічних термінів/ Людмила Лисогор. – Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ», 2013.
16. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. – М.: КомКнига, 2007.
17. Марков А. В. Походження квіткових рослин залишається загадковим. / / Журнал Загальної Біології Том 69, 2008.
18. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2006.
19. Піддубна-Арнольді В.А. Цитоембріології покритонасінних рослин. М.: Наука. 2006.
20. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: МГУ, 2007.
21. Родіонова, А.С., Скупченко, В.Б., Малишева, О.Н. Ботаніка: Підручник. – М.: Видавництво «Академія», 2008.
22. Романов І.Д. Типи розвитку зародкового мішка покритонасінних рослин. М., 2006.
23. Сербін А.Г, Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка: Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2007.
24. Соколов Д. Д., Тімонін А. К. Морфологічні та молекулярно-генетичні дані про походження квітки: на шляху до синтезу // Журнал Загальної Біології Том 68, 2007.
25. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин: Навч. посібник. – К: Вища школа, 2007.
26. Тимонин А.К. Ботаника. Систематика высших растений. Учебник для студ. высш. учеб.заведений. – Издательский центр «Академия», 2009.
27. Тутаюк В.Х. Анатомия и морфология растений. – М.: Высш. шк., 2006.
28. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. – К.: Глобалконсантинг, 2013.
29. Чжан С.А., Рунова Е.М. Таксація лісу. Методичні вказівки. – Братськ: БрГТУ, 2006
30. Шибінська Т.А. Латинська мова: Навч. посібник для студентів біологічних спеціальностей. – Житомир: Льонок, 2006.
Покритонасінні (квіткові) – найбільший тип рослин, до якого належить більше половини всіх відомих видів, характеризуються рядом чітких, різко відмежовує їх ознак.
Важливість теми даної курсової роботи в тому, що різноманітні види рослин із давніх часів широко використовуються людиною. Вони забезпечують її продуктами харчування, є різноманітною сировиною, медичними засобами та багатьма іншими матеріальними й нематеріальними благами, виконують естетичні, культурні та інші функції. Проте, перш за все, рослини є первинним виробником органічної речовини (первинної біологічної продукції), зв''язуючи в ній сонячну енергію, першою рушійною силою потоку енергії в біосфері. Їм належить найважливіша роль в створенні та підтримці існування життя на Землі. У той же час за багатовікову історію існування людства саме тепер, як ніколи раніше, господарська діяльність призвела до погіршення стану навколишнього середовища, до зведення природних ландшафтів, дигресивних змін у екосистемах, до збіднення біорізноманіття – основи життєзабезпечення людства та джерела різноманітних благ. Все це набуло нині загрозливих масштабів і темпів, викликає велике занепокоєння людства. З розвитком цивілізації та через стрімке зростання населення значно посилився вплив антропогенних чинників, які негативно впливають на біорізноманіття.
Отже, актуальність теми визначається гостротою сучасної проблеми вивчення видового фіторізноманіття, його раціонального використання та охорони, а також недостатньою вивченістю квіткових рослин на території району дослідження.
Об''єкт дослідження: квіткові рослини.
Предмет дослідження: вивчення морфологічно розмаїття квіткових рослин загалом та на прикладі.
Мета дослідження: дослідити морфологічну різноманітність квіток, встановити видовий склад квіткових рослин на території району дослідження, узагальнити інформацію про їх екологічні особливості та значення.
Поставлена мета зумовила виконання наступних завдань:
визначити будову квітки;
навести морфологічні ознаки різноманітності квіток;
прослідкувати та порівняти морфологічне різноманіття квіток на прикладі фіалки та дзвоника;
провести дослідження значення квіткових рослин;
аналізувати прикладне значення дослідження.
Методи дослідження. Під час виконання курсової роботи були використанні методи теоретичного дослідження (бібліографічний та історичний аналіз літератури), практичного дослідження (польові дослідження, камеральна обробка зібраних матеріалів), а також аналіз і синтез, узагальнення та систематизація результатів.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що вона містить конкретну інформацію про квіткові рослини досліджуваної території і може бути використана в навчальній та природоохоронній роботі, а також для інформування місцевого населення щодо раціонального використання природних ресурсів квіткових рослин дослідженої місцевості.
Курсова робота складається з 38 сторінок друкованого тексту (включаючи Додатки), вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та трьох додатків, також робота містить 3 таблиці. У списку використаних джерел 30 найменувань.
На планеті відомо 500 тисяч видів рослин, і 250 тисяч з них квіткові. Квіткові – це ті, що цвітуть хоча б один раз у своєму житті. Причому кожен вид має свою характерну квітку, тобто таку, що відрізняє її від інших за численними критеріями, наприклад, забарвлення віночка, вільність чи зрощеність частин, наявність або відсутність запаху, стійкість квітки.
Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок.
Не у всіх рослин квітки одночасно мають тичинки і маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку.
У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими. Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.
З викладеної у пункті 1.3 характеристики можна констатувати, що фіалка та дзвоник мають чисельні відмінності, що свідчить про велику морфологічну різноманітність існуючих квіток. Так, наприклад, одною з головних відмінностей є те, що фіалка має роздільнопелюсткову будову, а дзвоник зрощену, квітка дзвоника правильна, а у фіалки неправильна тощо.
У результаті проведеного протягом 2014 році дослідження в рослинних угрупованнях (дібров, материкових лук і лучного степу) правого корінного берега долини р. Десна в околицях с. Новосілки встановлене зростання 172 видів рослин, які відносяться до 118 родів, 46 родин, 38 порядків, 2 класів відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). 85,46% всього видового складу квіткових рослин (147 видів із 102 родів, 43 родин, 35 порядків) є представниками класу Дводольних, 25 видів із 16 родів, 3 родин, 3 порядків.відносяться до класу Однодольних. Із класу Однодольних виявлені лише представники родин Злакові, Лілійні та Осокові.
До провідних порядків за кількістю виявлених видів відносяться: Айстроцвіті (18 видів), Губоцвіті, Розоцвіті (по 15 видів), Тонконогоцвіті (14), Ранникоцвіті (11), Бобовоцвіті (9)та Аралієцвіті (8 видів). У складі цих 7 порядків знаходиться 53,32% всього видового складу виявлених рослин (абсолютне число видів – 90). Ці ж порядки об''єднують і найбільшу кількість родів – 65 родів, що становить 37,79% їх загальної кількості. На першому місці знаходяться Айстроцвіті (14 родів), на другому – Розоцвіті (12), на третьому – Тонконогоцвіті (11 родів), за ними слідують Губоцвіті (9 родів), Аралієцвіті (8), Ранникоцвіті (6) та Бобовоцвіті (5 родів).
Серед родин найбільшою кількістю видів представлені Айстрові (18 видів), Губоцвіті, Розові (по 15 видів), Злакові (14), Бобові (9), Зонтичні, Раннкові (по 8 видів), Лілійні (7), Капустяні (6)і, Гречкові (5), Гвоздикові, Жовтецеві (по 4 види), Молочайні, Шорстколисті (по 2 види). У складі цих 14 провідних родин знаходиться 68% всього видового складу квіткових рослин (117 – абсолютне число видів). До складу цих родин входить 84 роди, що становить 71,18 % їх загальної кількості на території району дослідження. Найбільшою кількістю родів представлені родини Айстрових (14), Розових (12), Злакових (11), Губоцвітих (9). Зонтичних (6 родів). Серед родів найбільшою кількістю видів представлені фіалка (5 видів), клен, кропива (по 4 види), в''яз, перстач, полин, конюшина та ін. (по 3 види). Із 172 видів 155 наводяться вперше для даної території.
За даними екологічного аналізу виявлені види відносяться до трьох відділів життєвих форм (за класифікацією І.Г. Серебрякова) – деревні рослини (26 видів; 15,11% видового складу), напівдеревні (2 види) та наземні трави (144 види; 83,72% видового складу). Серед деревних рослин 13 видів дерев і 13 видів кущів. Напівдеревні представлені двома видами напівкущиків (види чебрецю). Серед наземних трав 127 видів полікарпічних (73,84%) і 17 видів монокарпічних (7 видів однорічників і 10 видів дворічників). Таким чином, у спектрі життєвих форм переважають полікарпічні наземні трави. 6 видів виявлено весняних дібровних ефемероїдів. Синузію позаярусних рослин представляє хміль звичайний. Серед екологічних груп стосовно умов вологості переважають мезофіти (150 видів; 87,21% видового складу), 19 видами представлені ксерофіти (1 вид листовиих сукулентів – очиток їдкий), трьома – гігрофіти.
На обстеженій території виявлено 112 видів декоративних рослин, 90 видів лікарських, 77 видів – медоносів, 66 – кормових і харчових рослин, 8 видів – отруйних, 19 видів – технічного використання, 11 – фарбувальних 6 видів олійних і ефіроолійних рослин.
Із раритетних видів виявлено 4 види – ряст Маршалла, зубниця п''ятилиста та проліска дволиста, занесені до Червоного списку Київської області, а також глід український, занесенний до Європейського Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення в світовому масштабі. Їх охорона, як і охорона всього фіторізноманіття, належним чином може бути реалізована при створенні запроектованого природного парку, організація якого знаходиться на завершальному етапі.
