Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

Методи вивчення і діагностики емоцій…………….…………………………5

Висновок……………………………………………………………………….17

Список літератури……………………………………………………………..18

Будь-яка, в тому числі і пізнавальна потреба, дана людині через емоційні переживання.
Емоції - це елементарні переживання, що виникають у людини під впливом загального стану організму і ходу процесу задоволення актуальних потреб . Таке визначення емоцій дано у великому психологічному словнику.
Іншими словами, "емоції - це суб'єктивні психологічні стани, що відбивають у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємного, ставлення людини до світу і людей, до процесу і результату його практичної діяльності" .
Ряд авторів дотримується наступного визначення. Емоції - це психічне відображення у формі безпосереднього, упередженого переживання, життєвого змісту явищ і ситуацій, обумовленого відношенням їх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта.
На думку авторів, у цьому визначенні міститься одна з основних особливостей емоцій, що відрізняє їх, наприклад, від пізнавальних процесів - безпосередня представленість в них суб'єкту відносини між потребою і можливістю її задоволення .
А.Л. Гройсман наголошує, що емоції - це форма психічного відображення, що стоїть на межі (до змісту пізнаваного) з фізіологічним відображенням і представляє собою своєрідне особистісне ставлення людини і до навколишньої дійсності, і до самого себе .

1. Годфруа Ж. Що таке психологія?: У 2 т. М.: Світ, 1992. Т.1.
2. Данилова М.М. Психофізіологія. М.: Аспект Пресс, 1998.
3. Данилова Н.Н., Крилова А.Л. Фізіологія вищої нервової діяльності. М.: Издво оск. ун-ту, 1997.
4. Изард Емоції людини. М.: Изд-во Моск. ун-ту, 1980.
5. Основи психофізіології / Под ред. Ю. І. Александрова. М.: ИНФРА-М, 1997.
6. Гудвін Д./ «Дослідження в психології» - СПб.:Питер 2004р.
7. Ільїн Е.П./ «Емоцыъ та почуття» - СПб.: Питер 2001р.
8. Квасовець С.В., Мисилевич О.Д./ «Вивчення емоційних станів методом над повільних коливань потенціалів» - М.: МГУ 1977р.
9. Лебединська Е.І./ «Вивчення емоційно-вольвої сфери особистості в нормі і патології» - М.: МГУ 1997р.
10. Лабунська В.А./ «Психологічне вивчення обставин, що впливають на визначення емоційних станів по виразу обличчя» - М.: МГУ 1977р.
11. Носенко Е.Л./ «Можливість оцінка емоційної напруги людини-оператора за характеристикою його мови» - Ярославль.: 1996р.
12. Подоляк Л.Г./ «Психологу початківцю» - К.: Либідь 2005р.

Вступ

Будь-яка діяльність людини пов''язана зі здійсненням потреб. Емоційні переживання є одним із способів вираження пізнавальної потреби.

Емоції - це елементарні переживання, що виникають у людини під впливом загального стану організму і ходу процесу задоволення актуальних потреб. Таке визначення емоцій дано у великому психологічному словнику.

Емоційні стани є одне з різновидом емоцій, характеризуються більшою тривалістю, яка може вимірюватися годинами і днями.

За своєю модальності емоційні стани можуть з''являтися у формі дратівливості, тривоги, доброти, різних відтінків настрою - від депресивних станів до стану ейфорії. Однак найчастіше вони являють собою змішані стану. Оскільки емоційні стани - це теж емоції, у них також відображаються відносини між потребами суб''єкта і об''єктивними або суб''єктивними можливостями їх задоволення, що корениться в ситуації.

Знання психологічних основ і природи емоційних станів є одним з необхідних чинників саморегуляції поведінки особистості.

Найбільші вітчизняні фізіологи І. П. Павлов та І. М. Сєченов у своїх працях з вищої нервової діяльності підкреслювали тісний взаємозв''язок між психічними і фізіологічними процесами в організмі. Психолог Б. Д. Поршнєв зазначав, що всякі помисли психології без фізіології ненаукові і вступають в протиріччя з сучасним знанням.

Злочин, як кожен інший акт поведінки, не може бути розглянуто відірвано і ізольовано від людської психіки, від особливостей інтелектуальної, емоційної, вольової сфери даної людини. Оперативним співробітникам, слідчим і суддям добре відомо, що спогади про скоєний злочин тривалий час зберігаються в пам''яті винної особи. Тому емоційний стан, який він пережив, можна спробувати відтворити в його свідомості, вимовляючи слова-подразники, пред''являючи об''єкти, пов''язані зі злочином, або демонструючи їх зображення. У непричетного до злочину особи ці подразники як неактуальні емоційних проявів і супроводжуючих їх психофізіологічних реакцій не викличуть.

Розробляючи цю тему, А. Р. Лурія писав, що емоції пов''язані не тільки з самим злочином, але і з його окремими деталями, які виявляються різко емоційно забарвленими для злочинця і практично не стосуються запідозреного помилково. Сукупність образів, прямо або випадково пов''язаних із злочином, який породив сильне емоційне переживання, утворює в пам''яті міцний комплекс. Штучна активізація одного з елементів цього комплексу, навіть проти волі суб''єкта, автоматично відтворює в свідомості всі його елементи.

Таким чином, емоційна і психофізіологічна сфери людини тісно взаємопов''язані з усіма сторонами його діяльності, не виключаючи і злочинних дій у правопорушників. Детектор брехні успішно вирішує поставлені завдання.

Висновок

В даний час ще немає повного уявлення про всі можливі психофізіологічних показниках різних емоційних реакцій та станів. Очевидно, однак, що в переважній більшості випадків виділені кореляти та засоби діагностики емоцій не володіють необхідним заходом специфічності. Іншими словами, зміни більшості показників не дозволяють судити про якість мотиваційного та емоційного напруження, а лише про його динаміку в часі і частково про силу.

Одним із шляхів, який допоможе розкрити психофізіологічні закономірності емоційно - потребностні сфери людини, має стати комплексне психологічне, морфо фізіологічні і нейрохімічні вивчення всієї сукупності процесів, що забезпечують функціонування цієї сфери в індивідуальному розвитку.

Емоційність, яка є однією з найважливіших характеристик людини, впливає практично на всі аспекти її діяльності. У зв''язку з цим виявлення і аналіз особливостей емоційності видається вельми актуальним як для більш детального розуміння специфіки розвитку людини взагалі, так і для ефективності здійснення наукового пізнання зокрема. Протікаючи частково на неусвідомлюваному рівні, сприйняття емоцій має велику практичну значимість. Адекватне сприйняття емоцій і емоційних станів важливо, наприклад, в міжособистісному спілкуванні, при вирішенні проблем професійної придатності (починаючи від визначення емоційних характеристик людини, що працює зі складною технікою в умовах підвищеної відповідальності, закінчуючи важливими особистісними якостями керівників різного особистого рівня).