Вступ
Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування
Висновок
Територіальна громада як первинний суб'єкт місцевого самоврядування має особливе значення для вирішення питань Місцевого самоврядування. Але більша частина роботи виконується органами місцевого самоврядування, зокрема сільськими, селищними, міськими, районними у містах радами та їх виконавчими органами, а також районними і обласними радами. Кожна рада – це самостійний орган місцевого самоврядування. Немає принципу демократичного централізму, який свого часу визнавався основоположним в організації і функціонуванні системи рад.
У процесі підготовки Конституції України 1996 р. та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» пропонувалися різні моделі організації і функціонування місцевих рад. Перемогла точка зору, що ці ради повинні виконувати функції місцевого самоврядування, що й було закріплено у ст. 140 та інших статтях Конституції України. Це відповідає світовому і європейському досвіду. Так, відповідно до ст. З Європейської хартії місцевого самоврядування воно має здійснюватися «радами або зборами». Це базується на ідеї, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування є населення, територіальна громада. І тільки демократично обраний колегіальний орган може претендувати на виразника волі територіальної громади, носія функцій і повноважень місцевого самоврядування, виразника її волі і інтересів. У ст. 10 Закону «Про місцеве самоврядування» встановлено: «сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування». Згідно з частиною четвертою ст. 140 Конституції України «органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради».
1. Воронин А.Г., Лапин В.А., Широков А.Н. Основы управления муниципальным хозяйством. М. Норма, 1998.
2. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш Н.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. –К.: Ін Юре, 2003.
3. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // www.rada.gov.ua
4. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002.
5. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. - Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с.
6. Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 від 05.10.2005 № 6-рп/2005 // Голос України вiд 04.11.2005 - № 209
7. Советский энциклопедический словарь. Гл. ред. Прохоров А.М. . – М.: издательство «Советская энциклопедия», 1990.
8. Шульга А.М. Теория государства и права. (Учебное пособие для подготовки к государственному экзамену). – Х.: НУВД, 2012.
Країни Європи постійно перебувають у процесі перетворень у всіх аспектах суспільного життя. Основними складовими перехідного періоду в європейських країнах є децентралізація та розвиток сучасної системи місцевого самоврядування, і Україна не є винятком. Інтеграція України в європейські структури вимагає створення та впровадження моделі місцевого самоврядування, яка відповідає загальновизнаним європейським стандартам та багатовіковим самоврядним традиціям українського народу.
Місцеве самоврядування є ключовим аспектом демократії будь-якої країни. Саме через місцеве самоврядування найбільш повно реалізується ідея здійснення влади народом безпосередньо, вирішується питання взаємодії особи, територіальної громади та органів.
Суспільно-економічні трансформації в Україні, політичні події останніх років, відродження гідності нації, зміна самосвідомості українського народу, розуміння своїх прав та можливостей трансформації суспільства на демократичних засадах та інтеграція України до європейської спільноти призвели до усвідомлення необхідності розробки та впровадження моделі місцевого самоврядування, яка відповідає стандартам сучасної Європи. Ця модель має забезпечувати ефективне та доступне для громадян управління, захист прав та свобод громадян, задоволення їх потреб та надання необхідних послуг.
У контексті розвитку суспільства виникла потреба в прийнятті документу, який гарантує захист та зміцнення місцевого самоврядування в Україні та відображає принципи, що повинні дотримуватися всі демократичні держави Європи.
Враховуючи викладені положення концептуальних документів та правових норм, що стосуються засад і організації місцевого самоврядування в Україні, можна прийти до висновку: стан місцевого самоврядування в Україні не відповідає сучасним потребам суспільства. Це ускладнює процес проведення системних реформ в Україні, спрямованих на відповідність європейським стандартам і принципам, та вимагає значного вдосконалення.
Основними проблемами, що гальмують розвиток місцевого самоврядування та вимагають негайного вирішення, є невирішеність питань щодо територіальної основи місцевого самоврядування, невизначеність розмежування повноважень місцевого самоврядування та виконавчої влади, а також лише часткове врахування принципів та стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування в чинному законодавстві України, а головне — відсутність дієздатного суб'єкта місцевого самоврядування.
Необхідно терміново змінити систему та статус місцевих органів виконавчої влади, а також систему місцевого самоврядування, відновити регіональне самоврядування, вирішити фінансово-економічні проблеми, такі як: створення ефективної системи місцевих фінансів, вдосконалення міжбюджетних відносин, проведення земельної реформи, зміна податкової бази місцевого самоврядування та реформа ЖКГ. Крім того, потрібно забезпечити розвиток територіальних громад.
Основні трансформації у соціально-економічній сфері, політичні події останніх років в Україні, відродження національної гідності та зміна самосвідомості українського народу, їх розуміння власних прав та свідомість можливостей перетворення суспільства на демократичних засадах, а також інтеграція України до європейської спільноти, наголошують на необхідності розроблення та впровадження моделі місцевого самоврядування, яка б відповідала стандартам сучасної Європи, забезпечуючи ефективне управління, права і свободи громадян та задоволення їхніх потреб і надання послуг.
Світовий досвід переконує, що побудова демократичної, соціально-правової держави та формування громадянського суспільства неможливі без забезпечення розвитку дієвого та повноцінного місцевого самоврядування.