ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………….……3

Комунікаційні процеси …………………………………………….……..5

Висновки …………………………………………………………………..13

Список використаної літератури ………………………………………..14

Комунікації - це спілкування, передача інформації від однієї людини до іншої в процесі діяльності.
Комунікація в управлінні - це обмін інформацією, в результаті якого керівник одержує інформацію, необхідну для прийняття ефек¬тивних рішень і доводить їх до співробітників.
Якщо комунікації налагоджені погано, рішення можуть вияви¬тись помилковими, а працівники неправильно зрозуміють, чого від них хоче керівник, можуть погіршитися стосунки між людьми.
Між людьми існують дві площини або два рівні комунікацій: площина змісту і площина зв'язків (стосунків).
Площина змісту - послання, що надає відомості про становище речей чи про дії. «Метакомунікація» - це той підтекст, який ми читаємо між рядками і який є істинним змістом послання.
Площина зв'язків (стосунків) - охоплює звертання, сприйняття чи відхилення, симпатію чи антипатію, ненависть чи любов.
Комунікації передбачають обмін інформацією між носіями уп-равлінських відносин на всіх етапах управлінського циклу. Кожний суб'єкт управління являє собою вузол комунікаційної мережі, в якій відбувається обмін різноманітною інформацією, що надходить з різних джерел і направляється за різними адресами.
Комунікації є процесами зв'язку працівників, підрозділів, органі¬зацій тощо.
Комунікації належать до сполучних процесів управління, оскіль¬ки пов'язують функції планування, організації, мотивації та контролю.

1. Баєва О. В., Ковальська Н. І. «Практичні аспекти менеджменту» – К.: МАУП, 2006. – Ч. 1 – 172 с.
2. Баєва О.В., Ковальська Н.І., Згалат-Лозинська, Лайко Г.П. «Практикум з менеджменту»: Навч.посіб., 2 ч. – К.: МАУП, 2006 – 178 с.
3. Бобик В. М. «Інформаційно – комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка публік рилейшнз» – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
4. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Исканова О. М. «Організація праці менеджера» – К.: Кондор. – 2003. – 414 с.
5. Гавловський В. Д, Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С. «Інформатизація управління соціальними ситуаціями» – К.: МАУП, 2003. – 336 с.
6. Галенко В.П., Рахманов А. И., Страхова О.А.. «Менеджмент. 2-е изд.» — СПб.: Питер, 2003. — 224 с: ил. — (Серия «Учебник для вузов»).
7. Гірняк О. М., Ладновський П. П. «Менеджмент» – Львов: «Магнолія 2006», 2007, - 352 с.
8. Кабушкин Н.И. «Основы менеджмента: учебное пособие» – 5-е изд., стереотип. – М.: Новое знание, 2002. – 336 с.
9. Кондратова С. С. «Інформаційні технології в управління» – К.: МАУП, 1998. - 131 с.
10. Кредисов А. І., Панченко С. Т., Кредисов В. А. «Менеджмент для керівників» – К.: Товариство «Знання», КОО, 1999 – 556 с.
11. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. «Основи менеджменту: Підручник.» — К.: «Академ-видав», 2003. — 416 с. (Альма-матер).
12. Куліцький С.П. «Основи інформаційної діяльності у сфері управління: навч. посіб» – К.: МАУП, 2002. – 224 с.
13. Мескен М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. «Основы менеджмента» – М.: «Дело», - 1992. – 702 с.

Вступ

Комунікаційний процес - це процес обміну інформацією між дво¬ма і декількома людьми (працівниками) з метою використання її в управлінській діяльності.

Комунікаційний процес не можна зводити тільки до обміну інформацією. В комунікації передбачається не тільки раціональний, а й емоціональний зміст, проявляються тією чи іншою мірою осо¬бистісні якості, ціннісні орієнтири всіх учасників комунікаційного процесу, сприйняття ними одне одного.

Основною метою здійснення комунікаційного процесу є забез¬печення розуміння інформації, яка є предметом обміну між орга¬нізацією й зовнішнім середовищем, між рівнями, підрозділами та працівниками, між різними підрозділами, а також менеджером та його робочою групою.

Процес комунікацій складається з таких елементів:

 формування, або вибір, ідеї (зародження ідей);

 кодування і вибір каналу (перетворення ідеї на повідомлен¬ня за допомогою слідів, жестів, інтонації, вибір способу пере¬дачі за допомогою телефонного чи електронного зв''язку, відеострічок тощо);

 передача ідеї;

 декодування (переклад символів відправника в думки от-римувача);

 здійснення зворотного зв''язку (відправник і отримувач міня-ються).

У комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Шуми - це те, що деформує зміст (відхилення, помилки тощо). Шуми вини¬кають при передаванні і декодуванні повідомлень. Тому реальний комунікаційний процес - це процес із зворотним зв''язком і шумом.

Низький рівень комунікацій на підприємстві може зумовлюва¬тися в основному між особовими і організаційними бар''єрами.

Між особові бар''єри виникають між конкретними особами (пра-цівниками); організаційні бар''єри спричинені характером діяльності, побудовою та можливостями організації (підприємства).

Висновки

У вузькому розумінні комунікація – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує.

В теорії управління під комунікацією розуміють процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозуміння.

Для здійснення процесу комунікації необхідні, принаймні, 4 умови:

1. наявність щонайменше двох осіб:

 відправника – особи, яка генерує інформацію, що призначена для передачі;

 одержувача – особи, для якої призначена інформація, що передається.

2. наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інформації, призначеної для передачі;

3. наявність каналу комунікації, тобто засобу, за допомогою якого передається інформація;

4. наявність зворотного зв''язку, тобто процесу передачі повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.

У процесі комунікації, модель якого, вирізняють наступні етапи:

1. формування концепції обміну інформацією;

2. кодування та вибір каналу;

3. передача повідомлення через канал;

4. декодування.