Вступ……………………………………………………………………………

1. Поняття та значення функцій держави………………………………

2. Класифікація функцій держави………………………………………..

3. Внутрішні і зовнішні функції держави……………………………….

4. Правові форми і методи здійснення функцій держави………………..

Висновок ……………………………………………………………………….

Список використаної літератури

Як відомо, функція — це не спеціально юридичний термін, однак він широко використовується юридичною наукою. Відмінні підходи стосовно тлумачення поняття «функції», які зустрічаються в різних галузях науки1, обумовлюють необхідність визначення змісту даного терміна в юридичній науці. Це пов’язано з тим, що юридична мова, вказує А. Б. Венгеров, часто запозичує чужі поняття, наповнюючи їх власним змістом, який подекуди втрачає зв’язок з первинним значенням. Така ситуація, зокрема, має місце з поняттям «функції», коли воно включається в юридичний понятійний апарат. Визнаючи неминучість набуття своєрідного змісту категорією «функція» в юридичній науці, у той же час слід погодитися, що, враховуючи методологічний характер філософії, наукове тлумачення даного поняття в юридичній науці має бути засноване саме на філософському розумінні цього терміна. [12, c. 78]

1. М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. З 14 Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006. — 477 с.;
2. Цвік В.М., Ткаченко В.Д. Теорія держави і права. – Х.: «Право», 2002. – 670 с.;
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
4. Бульба В.Г. Генезис розуміння функцій держави в українській політико-філософській науковій думці//Держава і суспільство. – 2010. - №3. – С. 148 – 158;
5. Булкат М.С. Функції держави у взаємодії з категоріальним апаратом теорії держави//Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №4. – С. 17 – 20;
6. Задихайло Д. Сучасні функції держави в контексті модернізації конституційно-правового регулювання//Вісник. - №3. – С. 232 – 241;
7. Адам В.М. Поняття екологічної функції держави[порівняльно-правовий підхід]//Митна справа. – 2011. - №3. – С. 91 – 96;
8. Ткачова Н.А. Ідеологічна функція держави та її роль у правовому регулюванні суспільних відносин//Держава і право. – Вип. 53. – С. 21 – 26;
9. Костецька Т.А. Інформаційна функція держави: конституційні та інституційні аспекти//Держава і право. – Вип. 47. – С. 113 – 120;
10. Копієвська О.Р. Культурна функція держави як об’єкт правового аналізу//Митна справа. – 2007. - №6. – С. 46 – 51;
11. Шестак В.С. До визначення змісту поняття «культура» як об’єкта культурної функції держави//Право України. – 2004. - №7. – С. 13 – 24;
12. Сало В.І. Поняття, ознаки і класифікація функцій держави//Державне будівництво і місцеве самоврядування. – 2009. – Вип. 17. – С. 77 – 92;
13. Московець В.І. Поняття та значення правоохоронної функції держави//Митна справа. – 2007. - №5. – С. 68 – 76;
14. Полковніченко О.М. Сутність і зміст правоохоронної функції держави//Підприємництво, господарство і право. – 2009. - №6. – С. 35 – 41;
15. Загуменна Ю.О. Особливості реалізації правоохоронної функції держави органами внутрішніх справ України//Європейські перспективи. – 2009. - №4. – С. 187 – 194;
16. Бульба В.Г. Соціальні функції держави: сучасні моделі реалізації у державному управлінні//Публічне управління. – 2006. - №5. – С. 67 – 74;
17. Фролова Г.С. Функції держави у врегулюванні відносин власності//Стратегія економічного розвитку України. – 2009. – Вип. 24 – 25. – С. 42- 45;
18. Морару А.А. Правове забезпечення соціокультурної функції у процесі державотворення України// Наукові праці МАУП. – 2011. - вип. 1(28). С. 165–169
19. Бульба В.Г. Джерельний огляд функцій держави у сучасному українському науковому дискурсі[Електронний ресурс]/Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2011_1/files/DU111_02.pdf

Поняття «функції держави» традиційно розглядається як одне з фундаментальних у загальній теорії держави і права. При цьому воно вирізняється складністю, оскільки пов’язані з ним питання традиційно характеризуються певною невизначеністю, що породжує жваві наукові дискусії. Наприкінці радянської епохи теорія функцій держави вважалася однією з найбільш розроблених в юридичній науці1, що обумовило певну втрату інтересу до неї з боку науковців. Однак демократичні перетворення середини 80-х — початку 90-х років сприяли поновленню уваги до цієї проблеми.
Держава як особлива соціальна система існує настільки, наскільки вона ефективно функціонує в комунікативному просторі суспільства. Увага, яка приділяється в науці функціям, обумовлена їхнім визначенням як основних напрямків діяльності держави, спрямованих на підтримання її власної системної цінності. Саме через свої функції держава, на думку А. В. Полякова, задає параметри соціально-правової комунікації та її конфігурацію. При цьому функції держави та їхній зміст залежать від типу і форми держави (конкретних системних ознак) і відповідно здатні значною мірою відрізнятися одна від одної.
Запропонованим питанням займались такі вчені, як…. Наукові напрацювання яких використані для написання даної роботи.
Метою даної роботи є дослідження функцій держави, зокрема на основі її загальноприйнятої класифікації, розкриття особливостей окремих функцій, аналіз правових форм і методів здійснення проаналізованих функцій. Обєктом даної роботи є функції держави, як важлива, основоположна ознака існування будь-якої держави, а види функцій, ознаки і особливості, органи, що втілюють функції в життя є її предметом.

- З огляду на зазначене вище, акцентувати увагу варто на наступних висновках. По-перше, функція спрямована на вирішення завдан¬ня держави, яке може бути змістовно ширшим від неї (як правило, функцію визнають похід¬ним від завдання поняттям, проте питання що¬до першооснови завдань для функцій держави залишається дискусійним). По-друге, цілі держави - поняття вужче за своїм змі¬стом від завдань, адже останні складаються з цілей та засобів їх досягнення, відповідно цілі, які надалі трансформуються в завдання, також визначають функції держави. По-третє, поняття зовнішніх функцій не можна ото¬тожнювати з поняттям «зовнішня політика держави», оскільки походження цих термінів має різну природу, незважаючи на їх взаємний вплив. По-четверте, поняття зовнішніх функцій безумовно ширше, первинне для функцій органів держави і визначається, на відміну від останніх, не во-лею законодавця, а правовою природою дер¬жави, їх співвідношення можна визначити як загальне та особливе. По-п’яте, зовнішні функції слід відрізняти від по¬няття функцій гілок державної влади - законо-давчої, виконавчої, судової - та від окремих видів зовнішньої державної діяльності (обидва поняття є вужчими за своїм змістом від зовні¬шніх функцій держави).
Питання визначення та дослідження в українському науковому дискурсі функцій держави беруть початок практично з перших наукових розвідок, метою яких було визначити та якомога точніше описати зако-
ни на основі аналізу політичних, економічних, соціальних процесів в Україні щодо перспектив становлення соціального стану держави (за основу критеріїв узято основні ознаки соціальних держав). Трансформаційні процеси, що відбуваються в державі, характеризуються вибірковою орієнтацією на соціальну політику, властиву ліберальній
та соціал-демократичній моделям. Основним механізмом забезпечення конкурентоспроможності України у глобалізованому світі має стати формування нового рівня життя людини на основі якісного розвитку людського потенціалу нації, що зумовлює необхідність збільшення інвестування в людський капітал, розвитку соціальної інфраструктури та підвищення якості життя населення як підґрунтя для формування середнього класу – основи стабільності суспільства. Реалізація цього принципу перетворює соціальні функції держави на один із визначальних чинників гуманітарного розвитку, робить їх дієвою складовою стратегії досягнення національної солідарності.