Вступ 3

Інформаційна політика ЄС 4

Висновок 15

Список літератури: 16

На сьогоднішній день інформаційна політика має необхідність формування (маніпулювання), врахування і вивчення громадської думки, що пов’язано з утвердженням демократичних цінностей як загально цивілізаційних.
Інформаційна політика стала окремою галуззю, інструментом реалізації як внутрішньо, так і зовнішньополітичного курсів політики держави. Об’єктом дослідження ми обрали інформаційну політику Європейського Союзу, оскільки на сьогоднішній день інформаційна політика ЄС відноситься до спільних політик Європейського Союзу, та реалізується на трьох основних рівнях – на глобальному рівні, на рівні ЄС та на рівні окремих держав. Також інформаційна політика ЄС перебуває на стадії свого формування і динамічної трансформації, що викликане змінами загроз та викликів та усвідомленням необхідності відповіді на них.
Якщо аналізувати дослідження та публікації, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, слід зазначити, що новизна проблеми з даної тематики виключає наявність історіографічних праць. Але існує велика кількість досліджень, в яких міститься проблемний аналіз дискусії. Серед основних можна виділити такі: по-перше, загальнотеоретичні дослідження ролі інформації та соціально-політичних аспектів становлення інформаційного суспільства. Це, наприклад, монографії Д.Белла "Прихід постіндустріального суспільства", Л.Дракера "Нові реалії", М.Махлупи "Прихід інформаційного століття. Нова технократична хвиля на Заході"і т.д. Друга група представлена працями таких авторів, як М.Кастельс, Ф.Уебстер, А.Даф, А.Ракітов, Е.Тоффлер та інших, що визначають цивілізаційні зміни у всіх сферах суспільного буття, розглядають теоретичні підходи до питання впливуінформаційного суспільства на розвиток економіки, соціальний устрій та на перетворення самої людини.

1. Антопольский А.Б. Проблемы государственного регулирования информационной деятельности // Информационные ресурсы России. – 1998. – №3. – С.36
2. Бангеманн А. Европа и мировое информационное сообщество. Рост, конкуренция, занятость, цели и пути в XXI век // Бюллетень Европейской комиссии. Приложение.– 1993. – №6. – С.5-32
3. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика. – К.: Наша культура і
наука, 2000. – 368 с.

Становлення нового світового порядку на сьогоднішній день характеризується протистоянням двох об''єктивних процесів світового розвитку, а саме – глобалізації та регіоналізації. Ці процеси наприкінці ХХ –поч. ХХІ століття йдуть паралельно з процесом переходу до нового типу соціальної організації суспільства, який має інформаційну та мережеву природу– до відкритого інформаційного суспільства. Поняття "інформаційне суспільство" сьогодні вже не є метафорою, а інформація, яка нині все частіше трактується як третій компонент буття, на практиці перетворюється не просто на могутній ресурс, а в ключовий чинник соціального прогресу[1,5]. Однією з найважливіших характеристик сучасної держави стає рівень її інформаційного забезпечення, що впливає на всі процеси суспільного розвитку. Таким чином, починаючи з середини 90-х рр. ХХст., цивілізаційні зміни, що відбуваються в усьому світі, змусили переглянути саму структуру державної політики провідних країн світу та регіональних об''єднань. Так, наприклад, з''явились нові форми і напрямки державного регулювання такі як інформаційна політика, політика регіонального розвитку та будівництва, політика з питань інтеграції тощо. Значною мірою ці зміни зумовлені трансформацією будови самого поняття "національна безпека", що сьогодні формується на трьох рівнях: національному, регіональному та глобальному. Виникнення загроз інформаційного характеру змушує сучасні держави запроваджувати системне державне управління інформаційними процесами. Одним з перших практичних кроків на шляху побудови інформаційного суспільства у будь-якій країні світу є усвідомлення на найвищому державному рівні об''єктивності зазначених процесів, що стимулює проведення законодавчих та інституційних реформ, які б дозволили сприймати універсальний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в якості одного з найважливіших пріоритетів державної політики.

Таким чином, формування та реалізація інформаційної політики ЄС на сьогоднішній день є об''єктивним процесом, тому існує проблема його осмислення. Однак інформації з цього приводу є дуже багато, тому існує проблема її обробки та класифікації. Оскільки процес формування інформаційної політики ЄС триває, є специфіка в осмисленні цієї проблеми, оскільки ми не можемо розглядати її з позиції історичної перспективи. Таким чином, особливістю дослідження даного питання є те, що наукова дискусія представлена аналітичними оцінками окремих аспектів загальної проблеми.