Вступ …………………………………………………………………………..3

Інвестиційні операції небанківських кредитних організацій ……………...4

Висновок ………………………………………………………………………9

Список літератури …………………………………………………………….10

Коли основна проблема сформульована як «недолік грошових коштів», основним завданням в якості можливого шляху вирішення проблеми стане отримання кредиту. Але, для того, щоб залучити зовнішнє фінансування, насамперед необхідно розібратися зсередини і відповісти на кілька запитань: - навіщо потрібні гроші? - На який термін? - Що буде служити джерелом погашення боргу? - Скільки ви готові заплатити за можливість користуватися позиковими коштами? - Чи є майно, яке може послужити заставою? Дані питання виникають з тієї причини, що позикові кошти, як правило, надаються на умовах цільового використання, терміновості, зворотності, платності, забезпеченості.
Окремим питанням буде: наскільки терміново необхідні кошти? Але потрібно розуміти, що за терміновість доведеться платити окремо. Реклама «кредит за день» закликає звернутися в кредитну організацію, де на перевірку з'ясується, що гроші дійсно видадуть швидко, але при цьому ставка буде відсотків п'ять-вісім на місяць, а це 60 - 96 відсотків річних (порахувати легко, варто лише помножити на 12 місяців). Крім того, від відповіді на вищенаведені питання буде залежати в чималому ступені вибір кредитора - банківської або небанківської кредитної організації.

1. Гроші, кредит, банки. Учеб. - Г.І. Кравцова, Н.К. Василенко, Б.С. Войтешенко, Є.І. Кравцов, Г.С. Кузьменко, В.І. Мала, І.А. Михайлова, М.В. Ромаш, С.С. Ткачук, Н.Л. Федюковіч; під заг. ред. проф. Г.І. Кравцової - Мн.: ТОВ «Місанта», 1997
2. Україна. Закони. Банківський кодекс України: [Прийнято Палатою представників 3 жовтня. 2000 р.: Схвалено Верховною радою України 12 жовтня. 2000].
3. Україна. Закони. Положення про лізинг на території України; [затверджено Постановою Ради Міністрів України 31 груд. 1997 р. № 1769]. - Мн.
4. Україна. Постанова. Про затвердження Інструкції про нормативи безпечного функціонування для банків і небанківських кредитно-фінансових організацій; [затверджена Постановою Правління Національного банку України 28 вересня 2006 № 137]. - Мн.
5. Україна. Постанова. Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації та ліцензування діяльності банків і небанківських кредитно-фінансових організацій; [затверджена Постановою Правління Національного банку України 28 червня 2001 № 175]. - Мн.
6. Україна. Постанова. Про затвердження положення про порядок проведення ломбардних операцій; [затверджена Постановою Ради Міністрів України від 20 травня 1994 р. N 353]. - Мн.

В останні роки на національних ринках позикових капіталів розвинутих країн важливу роль стали виконувати спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути, які посіли чільне місце в накопиченні та мобілізації грошового капіталу. До числа цих установ слід віднести страхові компанії, пенсійні фонди, ощадно-позичкові асоціації, будівельні товариства (Великобританія), інвестиційні та фінансові компанії, благодійні фонди, кредитні спілки та інші. Ці інститути суттєво потіснили банки в акумуляції заощаджень населення і стали важливими постачальниками позичкового капіталу.

Зростанню впливу спеціалізованих небанківських установ сприяли три основні причини: зростання доходів населення в розвинених країнах; активний розвиток ринку цінних паперів; надання цими установами спеціальних послуг, які не могли надавати банки. Крім того, ряд спеціалізованих небанківських установ (страхові компанії, пенсійні фонди) на відміну від банків можуть акумулювати грошові заощадження на досить тривалий період і, отже, робити довгострокові інвестиції.

Основні форми діяльності цих установ на ринку позикових капіталів зводяться до акумуляції заощаджень населення, надання кредитів через облігаційні позики корпораціям і державі, мобілізації капіталу через всі види акцій, наданню іпотечних і споживчих кредитів, а також кредитної взаємодопомоги.

Небанківські кредитно-фінансові інститути займають чільне місце на ринку позичкових капіталів, а також його важливої частини - кредитній системі розвинених західних країн. Про це свідчить їх діяльність у другій половині XX століття. Ці інститути привертають величезні довгострокові грошові ресурси населення, корпоративного сектора і держави і мобілізують їх у вигляді інвестицій в економіці.

У даній роботі були розглянуті не всі види небанківських фінансових організацій, так як їх досить велика кількість і далеко не всі вони представлені на ринку кредитних послуг України.

З даного невеликого огляду видно, що небанківські кредитно-фінансові організації відіграють дуже важливу роль у кредитній системі будь-якої держави. У країнах в розвиненим ринковим механізмом господарювання дані структури вже дуже давно проникли на ринок і встигли навіть створити собі міцний фундамент для подальшого розвитку.

В Україну дані організації, зі зрозумілих причин, з''явилися не так давно і багато хто з них тільки зараз починають освоювати ринок, або ж взагалі тільки проникати на нього.