Вступ
Зміст та складові національного характеру
Висновок
Кожний етнос, кожний народ має риси, притаманні лише йому. Науковцями це визначається як характер нації, народу. Характер (від грецьк. character — риса, особливість) — це сукупність моральних якостей народу, нації, особистості, які визначають об'єкт моральної оцінки та є предметом морального виховання людини суспільством. Характер нації чи людини найяскравіше проявляється в їхній поведінці. Умовно складові характеру розрізняють так: ідейність, свідомість, принциповість, ініціативність, переконання, які характеризують ставлення народу, людини до праці (працелюбність чи споживацтво), до власності (ощадливість чи користолюбство), особливості міжособистісних стосунків як усередині нації, так і у зв'язках з іншими народами (людинолюбство і людиноненависництво, повага і зарозумілість, ввічливість і грубіянство); якості, що розкривають риси людини (правдивість, вірність, щирість, лицемірство, підступність). До останніх належать вольові якості особистості, притаманні також народу: самолюбство, самовладання, витримка, мужність, сміливість, боягузтво.
1. Мириманов В. Б. Искусство тропической Африки. — М., 1986.
2. Мистецтво, фольклор та етнографія слов'янського народу. — К., 1993.
3. Моль А. Социодинамика культуры. — М., 1973.
4. Муравьев А. В., Сахаров А. М. Очерки истории русской культуры XI-XVII вв. - М., 1984.
5. Огієнко І. Українська культура. — К., 1993.
6. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. — М., 1987.7. Петров Т. К. Язык, знак, культура. — М., 1992.8. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.9. Тайлор Э. Первобытная культура. — М., 1989.
Поняття "національний характер" охоплює типові якості та психологічні особливості етнічної групи, яка спільно має територію, мову, історію, культуру, звичаї та символи, відрізняючи її від інших народів. Французький професор Олександр Кульчицький визначає кілька аспектів у вивченні української психічної структури, такі як расові, геопсихічні, історичні, соціопсихічні, культуро-морфічні та глибиннопсихічні причини.
Проти розгляду расових чинників та генетичності національного характеру деякі радянські дослідники виступали. І. Кон наголошує, що біологічне трактування національної психології часто асоціюється з расистськими теоріями. Територія кожного народу має свої природні особливості, що впливають на формування національного характеру. Земля України, наприклад, сприяла закоханості в природу, ліризму, спокою, але може викликати і відсутність активності через плодючість.
Історичні чинники, такі як потреба в захисті від завойовників, впливають на войовничість українського народу, формуючи "авантурничо-козацький" тип характеру. Культура нації формується протягом тривалого часу, включаючи міфологію та сучасну творчість. Національні образи світу, стереотипи поведінки і психічні реакції є відображенням етнічної ментальності.
Особливості національного характеру проявляються у мові, розумовій творчості та інтелекті нації. Національний характер відображається найповніше в культурі та інтелекті. Важливо розуміти, що будь-які узагальнення щодо етносу є відносними в порівнянні з іншими етносами.
Отже, в державі повинні ідеально поєднуватися національний і загальнолюдський аспекти. Навіть при тому, що провідна нація може мати особливе становище, інші нації також повинні користуватися повагою, оскільки вони є необхідною складовою держави в цілому.
На початку XX століття був оприлюднений маніфест Рассела—Ейнштейна, який звертався до людей: "Пам'ятайте про те, що ви належите до роду людського, й забудьте про все інше". У першій частині маніфесту констатувалася політична інтеграція у світі, і були сформовані різні соціальні блоки, які успішно співпрацювали до 1991 року. Друга частина була відносно абстрактною, оголошуючи прагнення подолати політичні, ідеологічні та інші відмінності для об'єднання націй, але залишалася на рівні бажань.
Ймовірно, нівелювати класові відмінності чи об'єднувати держави може бути легше, ніж зводити націю нанівець, оскільки нація є динамічною сутністю і неперехідною історичною функцією. Історія свідчить про "живучість" націй у хронологічному розвитку. Нація виступає ключовим фактором у формуванні держав за національними ознаками, як це підтверджується реальним досвідом. Наприклад, на уламках Радянського Союзу і Югославії формуються національні держави, Німеччина об'єднується, а Чехословаччина розпадається. Цей процес, ймовірно, продовжуватиметься, і сподіваємося, що він буде проймати мирними засобами.
