ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАХВОРЮВАННЯ І ТРАВМИ ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ-ІНСУЛЬТ

1.1. Нервова система. Основні поняття

1.2. Види і причини захворювань нервової системи

1.3. Судинні захворювання ЦНС. Інсульт

1.4. Види інсультів та їх характеристика

1.5. Групи ризику, симптоми та діагностика інсульту

РОЗДІЛ 2. ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ-ІНСУЛЬТУ

2.1. Лікування інсульту

2.2. Профілактика інсульту

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нервова система відповідає за роботу і взаємозв'язок всіх систем і органів людського організму. Вона об'єднує центральну НС, що складається з головного і спинного мозку, і периферійну нервову систему, куди входять нерви, що відходять від головного і спинного мозку. Нервові закінчення забезпечують рухову активність і чутливість всіх ділянок нашого тіла. Окрема автономна (вегетативна) НС інвертує серцево-судинну систему і інші органи [12, с. 13].
Захворювання НС є широким і всіляким полем патології різної етіології і симптоматики. Це пояснюється тим, що НС є надзвичайно розгалуженою, і кожна її підсистема – унікальна. Найчастіше порушення функцій НС згубно впливає на функції інших внутрішніх органів і систем.
Периферична нервова система — частина НС, що умовно виділяється, знаходиться за межами головного і спинного мозку. Вона складається з черепних і спинальних нервів, а також нервів і сплетень вегетативної нервової системи, сполучаючи центральну нервову систему з органами тіла.
На відміну від центральної нервової системи, ПНС не захищена кістками або гематоенцефалітичним бар'єром, і може бути схильна до механічних пошкоджень, на неї легше відбувається дія токсинів.

1. Балунов О.А., Кушніренко Я.Н. Динаміка функціонального стану хворих, що перенесли інсульт // Журнал неврології і психіатрії № 6, 2000. с. 8-17
2. Виготський Л.С. Зібрання творів: У 6-ти томах. Т.6. Наукова спадщина // Під ред. М. Р. Ярошевського. – М.: Педагогіка, 1984.
3. Віленський Б.С. Інсульт: профілактика, діагностика і лікування. – СПб., 1999.
4. Віленський Б.С., Семенова Г.М. Причина смерті унаслідок інсульту і можливі заходи для зниження летальності (клініко-патологоанатомічне дослідження) // Неврол. журнал. – 2000. – Т. 5, № 4.
5. Ворлоу Ч.П., Денніс М.С., Гейн Ж. та ін. Інсульт. Практичне керівництво для ведення хворих. — СПб.: Політехніка, 1998.
6. Головін С. Ю. Словник практичного психолога // 2005. с. 10
7. Гусєв Е.І., Бурд Г.С., Коновалов А.Н. Неврологія і нейрохірургія. – Медицина; 2000.
8. Гусєв Е.І., Скворцова В.І. Сучасні уявлення про лікування гострого церебрального інсульту // Consilium Medicum, Том 2, №2, 2010.
9. Дамулін І.В. Постінсультні рухові розлади // Вісник неврології і психіатрії «Нейрон», 2009.
10. Доу Ліндсей. Транзиторне порушення мозкового кровообігу і неважкі інсульти: головне – профілактика. // Лікар, що лікує// 2010.
11. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Порушення пам'яті. – М.: ГеотарМед, 2013.
12. Ізмайлов І.А. Етіологія, патогенез, клінічна діагностика, диференціальна діагностика і лікування гострих порушень мозкового кровообігу. // Російський Медичний Журнал // с. 20
13. Киященко Н.К., Московічюте Л.І., Симерницька Є.Г., Фаллєр Т.О., Філіппичева Н.А. // Мозок і пам'ять. – М., 1975.
14. Клацки Р. Пам’ять людини: структури і процеси. – М: Світ., 1978.
15. Клінічна неврологія з основами медико-соціальної експертизи. – СПб.: ТОВ "Медлайн-медіа", 2012.
16. Коллінз Р.Д. Діагностика нервових хвороб. – «Медицина», 1986.
17. Корсакова Н.К., Москвічюте Л.І. Підкоркові структури мозку і психічні процеси. – М: вид-во МГУ., 1985.
18. Корсакова Н.К., Московічюте Л.І. Клінічна нейропсихологія. – М., МГУ, 1988.
19. Лурія А.Р. Нейропсихологія пам'яті. Т. 1. – М., 1974.
20. Лурія А.Р. Ураження мозку і мозкова локалізація вищих психічних функцій / Етапи пройденого шляху: Наукова автобіографія. – М.: Вид-во МГУ, 1982.
21. Міщенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Міщенко В.Н. Когнітивні і афектні порушення в постінсультних хворих і можливості їх корекції // Оригінальні дослідження Original Researches №2(12), 2011.
22. Сусліна З. А., Верещагин Н. С., Пірадов М. А. Підтипи ішемічних порушень мозкового кровообігу: діагностика і лікування // Consilium Medicum, Том 3, № 5, 2010.
23. Урусмамбетов Ш.Н. Клінічні особливості порушення мозкового кровообігу в системі задньої мозкової артерії // http://www.medlinks.ru
24. Хомська Е.Д. Нейропсихологія. – М., 1987.
25. Яхно Н.Н., Захаров В.В. Порушення пам'яті в неврологічній практиці. //Неврологічний журнал. – 1997. – Т.4.
26. Яхно Н.Н., Захаров В.Н. Легкі когнітивні порушення в літньому віці // Неврологічний журнал. – 2010. – № 1.

Неврологія (від грецького «neuron» — нерв і «logos» — наука, вчення) — галузь медицини, що зосереджується на вивченні причин виникнення захворювань центральної та периферійної нервової системи. Вона досліджує механізми розвитку цих захворювань, їх симптоматику, розробляє методи діагностики та лікування, а також займається профілактикою.

Нервова система є однією з найскладніших систем організму з точки зору її будови та організації. Вона відіграє ключову роль у функціонуванні всього організму.

Актуальність цієї теми обумовлена кількома обставинами. Інсульт посідає друге місце серед причин смерті у світі, випереджаючи лише серцево-судинні захворювання. В Україні смертність від інсульту для чоловіків та жінок різного віку становить відповідно 19,0–19,5 і 25,3–27,1 на 10 000 населення (дані ВООЗ, статистична база з смертності, 2005 рік). Приблизно 30% хворих, що пережили інсульт, стають інвалідами, і лише 12% з них повертаються до працездатної діяльності. У структурі первинної інвалідності в Україні у 2014 році цереброваскулярна патологія займала друге місце після новоутворень, складаючи 7% на 10 000 населення.

Високий рівень інвалідизації серед тих, хто пережив інсульт, підкреслює важливість проблеми нейрореабілітації для цієї категорії хворих. Інсульт є хворобою, яка зазвичай розвивається на тлі патологій інших систем організму (таких як атеросклероз, гіпертонія, ішемічна хвороба серця, хронічний гепатохолецистит тощо). Саме тому в процесі реабілітації пацієнтів, які пережили інсульт, використовується комплексний підхід, включаючи різні препарати з різними механізмами дії (ноотропні, вазоактивні, нейропротектори та інші).

Зрозуміло, що до віку 45 років смертність від мозкових крововиливів перевищує смертність від розм'якшення мозку у 2-7 разів, проте після віку 70-80 років смертність від розм'якшення перевищує смертність від крововиливів в 4 рази.

Серед факторів, які впливають на смертність в Україні, домінує інсульт. Тільки кожен п'ятий пацієнт, що пережив інсульт, може повернутися до нормального життя, у більшості випадків хворі стають інвалідами. Важливо відзначити, що порушення кровообігу в мозку (яке призводить до інсульту) перетворилося на глобальну епідемію, яка загрожує життю та здоров'ю громадян, що робить це захворювання однією з найважливіших медико-соціальних проблем нашого часу. Українська частота інсультів в 11–13 разів перевищує показники розвинених країн Європи. Причина цього не тільки у різних підходах до лікування та профілактики, але й у різних поглядах людей на їхнє власне здоров'я, наявності або відсутності виробничих ризиків тощо.

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, інсульт щороку позбавляє життя близько 5 мільйонів осіб у всьому світі, приблизно така ж кількість втрачає здатність до руху. Це захворювання знаходиться на четвертому місці серед причин смерті та на першому місці — серед причин інвалідності.

Водночас, інсульт наносить значні економічні збитки, враховуючи витрати на медичне лікування, реабілітацію, а також втрати в сфері праці.

Очевидно, що запобігти інсульту значно легше, ніж досягти повного відновлення втрачених функцій, не кажучи вже про повне вилікування пацієнта. Заходи, спрямовані на первинну профілактику інсульту, базуються на масовій стратегії та стратегії високого ризику.

Ця проблема детально вивчена в науковій літературі. Вчені та дослідники, такі як О.А. Балунов, Я.Н. Кушніренко, Л.С. Виготський, Б.С. Віленський, Г.М. Семенова, Ч.П. Ворлоу, М.С. Денніс, Є.І. Гусев, Г.С. Бурд, А.Н. Коновалов, І.В. Дамулін, І.А. Ізмайлов, Р.Д. Коллінз та інші, приділяють цій темі особливу увагу.

Об'єкт дослідження — периферійна нервова система.

Предмет дослідження — інсульт.

Мета — аналіз захворювання периферійної нервової системи на прикладі інсульту.

Завдання дослідження:

- розкрити сутність поняття "нервова система";

- проаналізувати захворювання периферійної нервової системи на прикладі інсульту;

- розглянути різновиди, характерні ознаки та діагностику інсульту;

- розглянути специфіку лікування та профілактики інсульту.

У процесі дослідження будуть використовуватися наступні методи та прийоми: загальнонауковий метод теоретичного системного аналізу літературних джерел, метод угрупування, факторний аналіз.

Структура роботи включає вступ, два розділи, висновок та список використаних джерел.

Багато хвороб вимагають спільної уваги неврології разом з іншими медичними галузями. Наприклад, нейрохірургія співпрацює з неврологією при лікуванні травм, пухлин та гриж між хребцями; психіатрія взаємодіє з неврологією щодо неврозів, істерії, недоумства та порушень сну; ревматологія та ортопедія спільно з неврологією займаються захворюваннями суглобів і хребта; отоларингологія допомагає в розумінні зниження слуху та запаморочень; урологія займається порушеннями сечовиділення; акушерство вивчає антифосфоліпідний синдром; ендокринологія знаходить спільне поле з неврологією у випадках захворювань м'язів і діабетичної поліневропатії.

Сучасна неврологія не тільки досягла величезних успіхів у розробці передових схем лікування, але й створила передові методи діагностики. Сьогодні фахівці-неврологи мають в арсеналі методи діагностики, такі як магнітнорезонансна та рентгенівська томографія, сучасні лабораторні методи, ультразвукова діагностика. Ці методи дозволяють виявляти захворювання нервової системи на початкових стадіях та надійно ставити діагноз, що у свою чергу допомагає забезпечити ефективне лікування.

Сучасна неврологія є однією з найбільш динамічно розвиваються галузей теоретичної та практичної медичної науки. Традиційні уявлення про механізми багатьох захворювань центральної та периферійної нервової системи сьогодні зазнали значних змін завдяки досягненням біохімії, генетики, нейробіології та функціональної діагностики. Фармакологія (сучасні лікарські засоби) та хірургія (удосконалені методи ангіохірургії та нейрохірургії) також внесли свій внесок. Тепер важкі неврологічні захворювання, які раніше вважалися не виліковними, можна успішно подолати, якщо звернутися до кваліфікованого лікаря-невролога вчасно.

Сучасна неврологія демонструє велику увагу до імуномодулюючих препаратів та стовбурових клітин як перспективних і модних методів лікування. Важливе значення отримують мініінвазивні нейрохірургічні методи, що полягають у мінімальному вторгненні в організм. Також радіохірургія, зокрема стереотаксична, стає популярною.

Відновлювальна неврологія швидко розвивається завдяки реабілітаційним потенціалам та концепції нервової системи пластичності. Поєднання новаторських розробок з класичними методами (фізіотерапія, масаж, рефлексотерапія, гімнастика) дозволяє досягти повноцінної неврологічної реабілітації пацієнтів. Це допомагає повернути їх на попередній рівень життя і якість, а також відновити працездатність після спинальних травм, інсультів, нервово-м'язових розладів та дитячого церебрального паралічу.

Серцево-судинні захворювання, зокрема артеріальна гіпертонія і атеросклероз, є основними провокаторами інсультів. Своєчасна медична допомога значно підвищує шанси на сприятливий результат.

В народі говорять, що всі хвороби виникають від нервів. Однак наше самопочуття залежить від нашої поведінки. Дотримання простих правил життя, таких як фізична активність, достатня кількість води (1,5–2 літри в день), повний сон (6-8 годин), збалансована дієта з овочами та фруктами, раціональне розподілення роботи та відпочинку, ефективна стресоустійкість, прийом натуральних добавок - все це може сприяти оптимальному здоров'ю та запобіганню різних захворювань, включаючи інсульт.