ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ І. Характеристика ефективності діяльності підприємства та шляхи її підвищення

1.1. Класифікація видів і форм прояву ефективності…………………..5

1.2. Методика для визначення ефективності…………………………..11

1.3. Можливі шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства……………………………………………………………14

Розділ ІІ. Оцінка ефективності діяльності ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ»…………………………………………………………………….26

2.2 Оцінка системи показників фінансової стійкості підприємства…29

Розділ ІІІ. Рекомендаціїщодо підвищення ефективності діяльності ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ»

3.1 Заходи щодо зменшення витрат сировини та збільшення виходу цукру……………………………………………………………………..37

3.2 Розрахунки економічної ефективності заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства………………………………….47

Висновки…………………………………………………………………………49

Список використаних джерел………………………………………………….51

Виробництво на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільно корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. [1, с.56]
Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, – результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання.
Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим – співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.
Ефект (від лат. еffectus – виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій.
Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженнях. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) тощо.

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2013 року № 436-ІV, – 387с.
2. Гридчина М.В. Фінансовий менеджмент. Курс лекцій. – К.: МАУП, 2013. – 367с.
3. Гришан Ю. Напрями вдосконалення внутрішньогосподарського управління на підприємствах //Комерсант, №12, 2014 р. – 927с.
4. Губар Т.В. Поняття ефективного управління підприємством» //Економіка України, —2012, —№7, – 637с.
5. Іваненко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності, Київ, 2013.– 647с.
6. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2012. – 327с.
7. Калина А. В. Сучасний економічний аналіз і прогнозування.-К.:ЛНУП.- 2008.– 384с.
8. Кашуба В.І. Економіка праці. –К.,2014. – 315с.
9. Кіндрацька Г. І. Основи стратегічного менеджменту. — Л.: КІНПАТРІ ЛТД, 2013. — 264с.
10. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз; методи й процедури. — М : Фінансийстатистика, 2011. — 560с.
11. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент. Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2012. — 485 с.
12. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підр. – К.: КНЕУ, 2012.– 376с.
13. Коробов М. Я. Фінансово - економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання.-2011.– 373с.
14. Кочеткова А.И. Основи управління персоналом. – М.: ТЕСИС, 2013.– 452с.
15. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. Монографія. Київ. 2011.– 787с.
16. Макаровська Т. П. Економіка підприємства: Навчальний посібник -К.: МАУП, —2013. —255 с.
17. Матеріали науково-технічної конференції цукровиків України 10-12 квітня 2007 року. –К.:»Цукор України», 2012. – 220 с.
18. Мних Є. В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. Львів.: Світ.-2014.– 567с.
19. Молотков К.В. Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві //Економіка. Фінанси. Право.– 2014., – №7, – 389с.
20. Навроцька І.В «Проблеми та перспективи розвитку сучасної цукрової галузі» //Економіка.Фінанси.Право., – 2012. – №6, – 357с.
21. Подсолонко Е.А. Менеджмент: теорія та практика 2013р. –380 с.
22. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: Хвиля - Прес, 2014.– 389с.
23. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. – Тернопіль.:Економічна думка. – 2013 р. – 454 с.
24. Проценко С.А. Фінансовий аналіз на підприємстві. –Харків 2012 р – 410с.
25. Ремньова Л. М. Фінансовий менеджмент як фактор економічного зростання // Фінанси України. – 2014. — № 11.– 457с.
26. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання, 2013. – 654 с.
27. Сідун В. А. Економіка підприємства: Навчальний посібник; —К.: Центр навчальної літератури, —2011. —435 с.
28. Стадник В.В. Менеджмент, -К. 2012, -с.464
29. Стирник І. Оптимізація управління підприємством будь-якої форми власності //Економічний журнал, –№8, 2013 р. – 364с.
30. Тарасенко Н.Б. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: Навчальний посiбник.- 2-е вид., стер. - К.: Алерта, 2013. - 485 с.

ВСТУП

Актуальність даної теми, виражена тим, що суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При знаходженні ефективності потрібно порівнювати очікувану цінність того, що буде отримано, з очікуваної цінністю того, що буде загублено.

На рівні підприємства формою єдиного критерію ефективності його діяльності може слугувати максимізація прибутку. Ефективність виробництва находить конкретний кількісний вираз в взаємопов''язаній системі показників, характеризуючих ефективність використання основних елементів виробничого процесу. Система показників економічної ефективності виробництва повинна відповідати наступним принципам:

 забезпечувати взаємозв''язок критерію і системи конкретних показників ефективності виробництва;

 визначати рівень ефективності використання всіх видів, застосовуваних в виробництві ресурсів;

 забезпечувати вимірювання ефективності виробництва на різних рівнях управління;

 стимулювати мобілізацію внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності виробництва.

Актуальність теми дослідження дипломної роботи полягає в тому, що для оцінки такого важкого та багатогранного процесу як економічний прогрес одного показника, хай навіть найдосконалішого, недостатньо. Потрібна система вимірників для його різних сторін.

Для характеристик використання живої праці застосовується показник продуктивності праці. Своєрідним барометром ефективності господарювання є норма прибутку та ін.

Мета курсової роботи – проведення дослідження методичних підходів щодо управління ефективністю підприємства, розробка та обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності діяльності ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ».

Розгляд даної теми передбачає вирішення наступних завдань:

1) охарактеризувати економічну сутність і методологію визначення ефективності та її види;

2) деталізувати критерії і системи показників ефективності;

3) провести аналіз та оцінку економічної ефективності ресурсного забезпечення та фінансово-економічних показників діяльності ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ»;

Об''єктом дослідження виступає ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ», що є провідним підприємством в Київській області по виробництву цукру.

Методи дослідження – в процесі роботи над курсовою роботою було використано аналітичний, економіко-математичний і статистичний методи дослідження.

ВИСНОВКИ

Показники економічної ефективності є найважливішими інструментами реалізації економічної політики на рівні підприємств, регіонів, національної економіки. На рівні підприємств вони є ключовим засобом обґрунтування управлінських рішень з організації ­інвестиційної діяльності, оптимізації витрати ресурсів, удосконалення цінової політики. На рівні регіонів і національної економіки показники економічної ефективності покликані бути основою обґрунтування інвестиційної політики, управління системою кредитування, удосконалення оподатковування.

Отже, вимірювання ефективності виробництва передбачає встановлення критерію економічної ефективності, який повинен бути єдиним для усіх ланок економіки - від підприємства до народного господарства в цілому. Таким чином загальним критерієм економічної ефективності виробництва є ріст продуктивності суспільної праці.

Слід зазначити, що рівень економічної ефективності в промисловості залежить від багатьох взаємопов''язаних факторів. Для кожної галузі промисловості в наслідок її техніко-економічних особливостей характерні специфічні фактори ефективності.

На закінчення варто зазначити, що обов''язковість у використанні (урахуванні) зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як по відношенню до внутрішніх чинників ефективності виробництва. Певне ігнорування підприємствами цієї вимоги може лише загальмувати темпи зростання ефективності.

Практична частина роботи містить розрахунок показників ефективності діяльності підприємства та їх аналіз. Дослідження проводилося на цукровому заводі ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ». Результати дослідження показали, що підприємство за період 2005-2006 рр. мало на кінець звітного періоду чистий прибуток, відповідно у сумі 242,3 тис.грн та 528,6 тис.грн. Позитивною є тенденція до збільшення даного показника за останні роки.

Для виробництва цукру у 2006 році підприємство використало бурякової сировини у кількості 238545 т. Це дало можливість виробити 30056 т цукру та 287 т жому.

Позитивною тенденцією у діяльності ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ» є збільшення матеріаловіддачі продукції, причому збільшення матеріаловіддачіна 2,8% супроводжується зменшенням матеріаломісткості продукції на 5,3%. У 2006 р. негативним є зменшення фондовіддачі на 1,5%та збільшення трудомісткості продукції на 0,011 н-год/чол.

Негативним явищем у фінансово-господарській діяльності підприємства є значне зниження показників ліквідності, що вказує на нестійке фінансове становище Товариства.

Також ми з''ясували, що під час основного виробництва на підприємстві є відхилення від нормативного значення по Україні такого показника, як вихід цукру із 1 т буряків, який становить близько 12,6% у загальній масі цукрової сировини, тому у третьому розділі роботи пропонується розробка заходів по впровадженню наТОВ «АСТАРТА-КИЇВ» заміни дискових фільтрів на патронні, які є більш потужними та дозволяють значно економити витрати на оплату праці та зменшити собівартість основного виробництва.

Впровадження даних технологій дасть можливість збільшити прибуток від виробництва цукру на 64,97 тис.грн. за сезон або на 1,36 %.