Вступ ……………………………………………………………………….…3

Екологічне нормування та наслідки нераціонального

розвитку мисливсько-рибальського туризму ……………………….…….4

Висновки ……………………………………………………………………..13

Список використаних джерел ……………………………………………...14

Екологічне нормування передбачає так зване допустиме навантаження на екосистеми.
Допустимим вважають таке навантаження, під впливом якого відхилення від нормального стану системи гарантовано і не перевищує природних змін середовища, а отже не викликає небажаних наслідків у біоті і не призводить до погіршення якості оточуючого природного середовища.
Таким чином, необхідність розробки ГДК не тільки за санітарно- гігієнічними, але і за екологічними ознаками шкідливості є очевидна. Природоохоронні заходи, орієнтовані тільки на діючі санітарно- гігієнічні ГДК, часто малоефективні або зовсім не потрібні.[1, с.75]
Складається парадоксальна ситуація: норми стають більш жорсткими, оплата і витрати зростають, а стан об'єктів довкілля погіршується. Отже потрібні інші нормативи, які захистили б інтереси екосистем і здоров'я людей. Таким цілям відповідають екологічні нормативи, які в ряді випадків і є більш економічними.

1. Буджиган Л. „Кримінально-правова характеристика незаконного полювання в законодавстві України” // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – с. 142-145.
2. Буджиган Л. „Незаконне полювання як об¢єкт кримінально – правової охорони” // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – с. 46-47.
3. Буджиган Л. „Організаційно-правові проблеми ведення мисливського господарства в Україні” // Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – с. 190-193.
4. Волик М.П. Правове регулювання полювання в Україні/Матеріали дисертації.- Одеса, 1997.- С.13.
5. Закон України „Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2008 року // Відомості Верховної Ради України.-28.-№18 –Ст.132.
6. Закон України „Про тваринний світ” від 3.03.93//Відомості Верховної Ради України.-1993-№18.-Ст.191.
7. Звіт природоохоронної прокуратури Івано-Франківської області про ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області за 2001 рік.
8. Конституція України - Харків „Фоліо” 2006.
9. Кримінально-процесуальний кодекс України від 5 квітня 211року.-К: Юрінком, 211.-С.121.
10. Малишко М.І. Основи екологічного права України.-К.,1999.
11. Мисливськогосподарське законодавство України.-Львів „Сполом” 2005.
12. Панкратов И.Ф., Сыродоев Н.А. Законодательство об охране и использовании животного мира.-М.,1993.

Характерна риса природних ландшафтів України – розгалужена мережа річкових долин з річками та ставками на них. Ще декілька десятків років тому в Україні за різними даними існувало понад 65 тисяч річок і струмків. Але екстенсивний спосіб ведення господарства, а також волюнтаристський метод управління ним, що панували останні 50 років, призвели до швидкої руйнації природних ландшафтів і до зникнення більшості річок, ставків, скорочення довжини малих річок.

Безумовно, забруднення абіотичної різноманітності визвало по собі збіднення біотичної різноманітності, зокрема видового складу прісноводної фауни. Це розглядається як один із наслідків погіршення розселення видів, умов існування, і врешті, зменшення продуктивності природних екологічних систем. В таких випадках, на нашу думку, одним із шляхів підтримки та збагачення видової різноманітності прісноводної фауни, продуктивності і самовідновлення природних екосистем може бути залучення до цієї благородної діяльності громадських організацій. До речі, залучення громадських організацій і об''єднань до природоохоронної, екологопросвітницької та виховної роботи передбачено багатьма законодавствами України.

Саме такою, однією з громадських організацій може бути Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР), як одна із масових громадських організацій в державі, що охоплює всі верстви населення.

Немаловажна роль в забезпеченні нормального функціонування гідробіонтів у складі екологічних систем водойм відіграють природно-кліматичні фактори, природна кормова база, видовий склад гідрофауни і флори.

З давніх часів тваринний світ є предметом господарського інтересу людей, об''єктом мисливського і рибного промислу, джерелом промислового, технічного, лікарської сировини. Однак руйнування середовища перебування тварин у результаті розширення масштабів економічної діяльності, освоєння земель, вирубки лісів, забруднення навколишнього природного середовища, а також хижацька експлуатація тваринного світу призводять до скорочення чисельності багатьох видів тварин, зменшення різноманіття живих організмів.

Охорона і раціональне використання тваринного світу, що становить надбання народу України, представляють собою важливу державне завдання, виконання якої спрямовано на задоволення економічних, екологічних і духовних потреб суспільства. І, в першу чергу, тут важливо правове регулювання зазначеної проблеми.