ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 5

1.1. Роль музичного мистецтва у формування духовної культури школярів 5

1.2. Процес слухання музики як засіб розвитку духовних якостей школярів 9

1.3. Особливості впливу різних видів музичного мистецтва на духовний стан школяра 12

РОЗДІЛ ІІ. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 15

2.1. Дослідно-експериментальна робота по формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва 15

2.2. Методичні рекомендації для вчителів, щодо розвитку духовної культури школярів 22

Висновки до ІІ розділу 27

ВИСНОВКИ 29

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Для визначення теоретичних засад формування духовності учнів, необхідно розкрити сутність поняття «духовність». Тлумачення цього слова багатозначне і залежить від сфери застосування. Цим словом позначають дві речі, дуже різні, хоча і тісно пов'язані між собою.
Духовність – властивість природи самої людини, це щось унікальне, виключне, найважливіше, що відрізняє людину від інших самих високорозвинених живих істот, це те, що навіть важко визначити словами [3, c.64]. Дух – це мислення, і свідомість, і воля людська, що становить особливість людини. Без духовності не можна нести жертви і здійснювати подвиги. Відмінна риса духовної людини – це його врівноваженість і цілісність, щирість, повна гармонія з самим собою і світом, в якому живе така особистість. Я припускаю, що духовність відкриває нам доступ до любові, совісті, почуття обов’язку, до правосвідомості та державності, до мистецтва, науки і релігії, вказує, що є в житті головним і найбільш цінним. Духовні знання не лише ведуть до певного виду діяльності. Вони висвітлюють загальну картину світу, загальні закони розвитку природи і суспільства, завдяки чому виробляється науковий підхід до розуміння явищ. Мистецтво і музика допомагають глибше пізнати і зрозуміти життя, розвивають творчу активність. Таким чином, можна коротко дати відповідь – духовність це любов, доброта, краса, творчість, знання і світло, що несе людина, що володіє цією якістю душі[12, c.94].

1. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта. – М.: ВЛАДОС, 2000. Абдуллин Э.Б., Николаева Е.В.Теория музыкального образования. Учеб.для студ.высш.пед.учеб.заведений. – М.Академия,2004.
2. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки : книга для учителя / Л. Г. Арчажникова. – М. : Просвещение, 1994.
3. Арчажникова Л. Г. Фортепианный кружок в школекак одна из форм внеклассной работы по музыкально-эстетическому воспитанию / Л. Г. Арчажникова. – К. : Музична Україна, перевидання 1995.
4. Бех І.Д. Інваріанти особистісно орієнтованого підходу до виховання дитини / І.Д.Бех // Початкова школа. – 2001.
5. ВеремьевА. Эстетическое и художественное воспитание: сутность и взаимосвязи // Искусство и образование. - 2002.
6. Жавинина О., Зац Л. Музыкальное воспитание: поиски и находки // Искусство в школе. 2003.
7. Кабалевський Д. Як розповідати дітям про музику / Д. Кабалевський. – К. : Музична Україна, 1992.
8. Кашапова // Искусство и образование. – 2005.
9. Колесніков М.П. Проблема сутності ціннісних орієнтацій у наукових дослідженнях Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Зб. наук.праць. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. – 2010.
10. Ландовская В. «Искусство музыки» / В. Ландовская. – М. : «Искусство», 1999.
11. Михайличенко О.В Педагогічні аспекти розвитку української музичної культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: Суми: „Мрія-1”, 2005.
12. Михайличенко О.В. Загальні методи музичного виховання // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Вип. 26. – К.: Видав. центр КНЛУ, 2004.
13. Михайличенко О.В. Загальні методи музичного навчання // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Вип.27. – К.: Видав. центр КНЛУ, 2004.
14. Молчанова Т.К., Виноградова Н.К. Составление образовательных программ. М.: Перспектива, 2004.
15. Музичне мистецтво. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-8 класи. –К. «Ірпінь», 2005.
16. Мусагитова А. В. Духовно-нравственное воспитание музыкой [Текст] // Теория и практика образования в современном мире: материалы междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). — СПб.: Реноме, 2012.
17. Нейгауз Г. Г. Замітки педагога / Г. Г. Нейгауз. – М. : «Музика», 1967.
18. Освіта: Україна ХХІ століття. Державна національна програма збірник нормативно-правових актів з питань загальної середньої освіти. Т.1. – К. – 2010.
19. Рева В. Індивідуальні стратегії формування естетичного сприймання музики школярами //Мистецтво та освіта. - 2006.
20. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посіб. / О. П. Рудницька. – К. : ТОВ Інтерпроф, 2002.
21. Седунова Л.М. О современных тенденциях развития общего музыкального образования // Музыка в школе. 2004.
22. Терлов В. М. Психологія музичних здібностей /В. М. Терлов – М., 1997.
23. Турчин Т. Естетичне виховання школярів у позакласній роботі //Початкова школа. - 2008.
24. Чудак В. Музично-естетичне виховання молодших школярів //Початкове навчання та виховання. - 2007.
25. Шевченко Г. Эстетическое воспитание в школе / Учебн. метод, пособие: — К.: Радянська школа, 1995.

Актуальність теми дослідження. Мистецтво, зокрема музика, є найсильнішим засобом впливу на душу людини, виховання його почуттів. Велика роль музичного мистецтва в залученні дитини до світу гармонії, добра і краси.Метою музичної освіти є формування основ музичної культури учнів як важливої і невід''ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі сприймання й інтерпретації кращих зразків української та світової музичної культури.

Актуальність поставленої проблеми зумовлюється й тим, що питання формування духовності школярів було актуальним в усі часи, але особливо на початку ХХІ століття, коли в повсякденному житті діти оточені проявами зла й жорстокості. Протистояти цьому може система уроків музичного мистецтва, яка засобами народної та класичної музики розвиває естетичні смаки та моральну культуру.

Позитивно впливають на виховання духовності праці вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів, присвячені розробці теорії духовного розвитку особистості: Л.Виготського, Е.Еріксона, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Е.Фрома, К.Юнга та ін.; концепції виховання духовності школярів на основі національних традицій і релігійних цінностей Г.Ващенка, О.Вишневського, Т.Власової, Н.Іринея, І.Огієнка; ідеї про залежність духовного розвитку особистості від активного освоєння культурних цінностей С.Гессена, Д.Кабалевського, М.Кагана, Б.Немедського, Г.Шевченко та інших.

Об''єктом дослідження курсової роботи є: процес формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва.

Предметом дослідження курсової роботи є: система роботи з формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва.

Мета дослідженнякурсової роботи.Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити систему роботи з формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва.

Гіпотеза дослідження. Процес формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва буде ефективним за умов активної й цілеспрямованої участі школяра в музично-творчій діяльності.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завданнядослідження:

- на основі вивчення наукової літератури проаналізувати й обґрунтувати структуру духовної культури;

- визначити роль музичної діяльності в процесі формування духовної культури школярів;

- експериментально перевірити педагогічні умови формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва;

- надати методичні рекомендації для вчителів, щодо розвитку духовної культури школярів.

У курсовій роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні – вивчення й аналіз наукової літератури в галузі педагогіки та емпіричні– спостереження, бесіди, анкетування, тестування.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: отримало подальший розвиток визначення сутності духовної культури школярів;удосконалено й розвинуто педагогічні умови ефективного функціонування системи формування духовної культури майбутніх учителів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що основні його положення, висновки та рекомендації сприятимуть практичній реалізації завдань формування духовної культури майбутніх учителів. Вони можуть бути використані в педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації у процесі організації навчально-виховної діяльності школярів.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (25 найменування), додатків. Повний обсяг курсової роботи складає 32 сторінки.

При написанні курсової роботи було вивчено та проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено сутність ключових понять.

Узагальнюючи вивчений матеріал, можна зробити наступні висновки:

Без духовності не можна нести жертви і здійснювати подвиги. Відмінна риса духовної людини – це його врівноваженість і цілісність, щирість, повна гармонія з самим собою і світом, в якому живе така особистість. Я припускаю, що духовність відкриває нам доступ до любові, совісті, почуття обов''язку, до правосвідомості та державності, до мистецтва, науки і релігії, вказує, що є в житті головним і найбільш цінним. Духовні знання не лише ведуть до певного виду діяльності.

Провідними ознаками, визначальними духовний розвиток особистості, є участь в музичній творчості за допомогою різних форм музичної діяльності, розвиток морально-естетичних сторін особистості під впливом її музично-культурного потенціалу, високий рівень знань та оціночних уявлень про музику. Моральне виховання є засобом активізації духовного потенціалу особистості, що компенсує недолік його прояви в інших областях соціально-духовного життя; це універсальний засіб духовного розвитку людської особистості, в певній мірі сприяє гармонізації її суспільного буття.

Аналіз експерименту показав, що кількість учнів, віднесених до високого рівня сформованості морально-естетичної оцінки, до кінця другого етапу формуючого експерименту зросла в експериментальних класах до 6 чоловік і в контрольних класах до 4 чоловік, в той час, як кількість учнів з низьким рівнем морально-естетичної оцінки скоротилося до 3 чоловік в експериментальних класах і до 6 – у контрольних.

Однак у контрольних класах ці зміни незначні і пояснюються відсутністю цілеспрямованих педагогічних впливів. Далі ми представляємо динаміку сформованості морально-естетичної вихованості школярів на початку і в кінці формуючого експерименту.

Таким чином, аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про те, що при активізації морально-естетичної оцінки української пісні у школярів в умовах педагогічно організованої музично-творчої діяльності відбувається збагачення уявлень, понять, морально-естетичних суджень про музичні засобах виразності української пісні. Дане положення, безсумнівно, сприяє успішному формуванню у них морально-естетичного ставлення до української музики.

Результати дослідження, що ґрунтуються на аналізі шляхів історичного розвитку української народної музики, творів професійної дитячої музики українських композиторів, дослідно-експериментальної перевірки деяких прийомів використання пісень українських композиторів у навчально-виховному процесі, дозволили прийти до наступних висновків:

1. Пісні українських композиторів, написані в кращих традиціях народної музики, володіють великими педагогічними можливостями, які, будучи правильно використані на уроках музики в середній школі, виступають як важливий засіб формування духовної культури школярів.

2. В проведеному дослідженні виявлено шляхи, на підставі яких має здійснюватися формування духовної культури школярів. Перший напрямок має бути пов''язане із збагаченням школярів музичними уміннями, знаннями і навичками, які допомагають їм у сприйнятті і виконанні різних музичних творів. Інша включає в себе виховання в учнів здатності глибоко відчувати ідейно-етичний зміст творів, вироблення в учнів правильного, з точки зору загальнолюдської моралі, ставлення до своєї Батьківщини, до інших людей, праці, до рідної природи і її тваринного світу; вміння бачити красу в цих відносинах. Критеріями відбору і створення пісень для учнів мають бути їх яскрава художня образність, наявність багатих зв''язків з рідною музичною культурою.

3. Для формування духовної культури до музики необхідна правильна організація оціночної діяльності учнів, що передбачає розвиток у школярів певних знань, музично-виконавських навичок, а також здійснення всієї виховно-освітньої роботи на основі дитячої творчості.

Рівень сформованості морально-естетичного ставлення до творів мистецтва, зокрема до української музиці, в учнів загальноосвітньої школи зростає при створенні певних педагогічних умов.

Дослідно-експериментальна робота свідчить про ефективність нетрадиційних форм використання української музики у формуванні духовної культури школярів, таких, як урок-екскурсія, урок-монографія, урок-концерт, сімейні музичні конкурси фестивалі, вікторини і т.д