Вступ 3

1. Долар - міжнародна валюта ХХ-ХХІ століття 4

1.1. Історія виникнення долара 4

1.2. Висування долара на лідируючі позиції у світовій валютній системі 6

Висновок 15

Список використаних джерел 17

 

У 18 столітті доларом називали дрібну розмінну монету американських колоністів. Зараз цю назву носить валюта 27 держав, а світове лідерство американського долара не піддається сумніву вже більше півстоліття.
У 1786 році американський конгрес прийняв закон про введення власної грошової одиниці - долара. До цього в Північній Америці мали ходіння срібні таляри - голландські, німецькі, австрійські.
Талер (від нім. tal - долина) - назва середньовічної монети, вперше що з'явилася в Німеччині в 1519 році. У ті роки в Іоахімстале, що знаходиться в
Рудних горах Богемії, були знайдені багаті поклади срібних руд. Монету,яку почали карбувати з видобувається тут срібла, спочатку називали
«Іоахімсталер», а пізніше просто «талер». У різних країнах це слово спотворювали по різному - так, з thaler сталися назви монет в Італії,
Іспанії, Голландії, Скандинавії: daler, dalar, daaler, talero та інші. Від цього слова відбулося і назва «долар».
Друге народження цю назву отримало вже у Новому Світі. В англійських і іспанських колоніях широко використовувалися іспанські монети песо, які багато поселенці за звичкою називали доларами. З ними ж зв'язана і появу знаменитого знака $. Довге англійське piese of eight (одна восьма, Осьмушко), як ще називали песо колоністи, на папері перетворилося в перекреслити вісімку, яка в підсумку і стала $

Список використаних джерел:

1. Барсегян А.Г. Трансформация роли золота в мировой валютной системе / А.Г. Барсегян // Україна в системі світових економичних процесів: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 16-17 грудня 2010 року. – Х.: МСУ, 2010. – С. 6-9.
2. Барсєгян А.Г. Перспективи реформування світової валютної системи / А.Г. Барсєгян // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. – 2011. – Т. 24 (63). № 1. - С. 20-27.
3. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – 5-те видання, перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2008. – 582 с.
4. Габайбулин П.Г. Анализ проектов реформирования мировой валютной системы / П.Г. Габайбулин, Ю.О. Соколова // Вестник Омского университета. – Серия «Экономика». – 2009.– №3
5. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: Навчальний посібник./В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, 2009. – 302 с.
6. Красавина Л.Н. Концептуальные подходы к реформированию мировой валютной системы / Л.Н. Красавина // Деньги и кредит. – 2010. – №5. – С. 48-57
7. Світова економіка: Підручник під ред. Булатова А.С. - М.: Економіст, 2007.
8. Семко Т.В., Руденко Н.В. Гроші та кредит у схемах та таблицях. Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 158с.
9. Соломінко К.С. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2008. – 382с.
10. Щепнін А.І. Гроші та кредит: Підручник: Видання 3-тє, перероблене і доповнене. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 423с.

Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлене зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці, формуванням світової системи господарства, інтернаціоналізацією господарських зв''язків.

Міжнародні валютні відносини — сукупність суспільних відносин, що складаються при функціонуванні валюти в світовому господарстві обслуговують взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.

Світова валютна система склалася до середини XIX ст. Характер функціонування і стабільність світової валютної системи залежать від ступеня відповідності її принципів структурі світового господарства. Світова валютна система — це закріплена міжурядовими угодами форма організації валютних відносин.

При здійсненні аналізу світової валютної системи потрібно розглянути її структуру,вивчити її основні елементи, такі як: міжнародні засоби обігу і платежу,уніфіковані форми і правила міжнародних розрахунків, умови конвертованості валют, валютні ринки, міжнародні валютно-фінансові організації, режим валютних курсів і паритетів .

Таким чином, виходячи з основних вимог, що пред''являються до світової валютної системи, необхідно зазначити, що вона потребує постійного вдосконалення відповідно до змін зовнішньоекономічної політики провідних країн світу. Саме цими причинами викликана її постійне еволюція.

Світова валютна інтеграція почалася в ХІХ ст. Послідовно змінили один одного паризька, генуезька, Бреттон-Вудська та ямайська валютні системи. У трьох останніх з цих систем гігантська роль належить американському долару.

Золотий долар функціонував з 1837 р . і поступово до закінчення першої світової війни почав займати провідну позицію серед валют капіталістичних країн, спочатку поряд з фунтом стерлінгів, а потім відтіснивши його з лідируючої позиції. Маючи достатню золоте забезпечення, долар зайняв панівну позицію у світовій валютній системі, став основною резервною валютою і обґрунтував претензії на те щоб бути світовою валютою. Оскільки надходження долара в світовий оборот відбувалося на основі платіжного балансу цієї країни, а не відповідно до потреб світового платіжного обороту, це призвело до кризи валютної системи. Країни-члени ЄС відмовилися від жорсткої прив''язки своїх валют до курсу долара і пустили їх у вільне плавання, створивши механізм «валютної змії». Жорстка конкуренція долара і валют провідних західноєвропейських країн призвела до низки валютних криз в кінці ХХ ст., І завершилася створенням Європейського валютного союзу з введенням грошової одиниці євро. В основі створення євро теорія про оптимальний валютному просторі - група держав, які домовилися проводити узгоджену курсову політику з метою обмежити взаємні коливання курсів національних валют. Євро вдалося перервати майже столітню гегемонію долара і стати провідною міжнародною валютою.

У сучасній світовій валютній бісістеме становище на провідних валютних ринках і рівень обмінного курсу долара та євро визначають не стільки попит на національні товари та послуги на зовнішніх ринках, скільки приплив / відтік капіталу, відсоткова ставка, національна політика та узгоджені заходи країн-лідерів.

Причину валютної інтеграції між окремими країнами світу в даний час економісти бачать, в першу чергу, у розвитку світової економіки. У другій половині XX ст. глобалізація і конкуренція досягли такого рівня, що можливості країн домогтися економічного і соціального зростання на індивідуальній основі різко скоротилися. Першими це зрозуміли країни-члени ЄС, створивши євро - один з продуктів глобалізації та інтернаціоналізації.

Розвиток світових інтеграційних процесів призводить до вироблення загальної економічної політики, створення єдиних інститутів з координації дії національних економік.