Вступ 3

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ДИВІЗІЇ СС «ГАЛИЧИНА» 5

РОЗДІЛ 2. КАПЕЛАНИ ТА ДУХОВНА ОПІКА В УКРАЇНСЬКІЙ ДИВІЗІЇ ВІЙСЬК СС «ГАЛИЧИНА» 13

Висновки 23

Список використаної літератури 24

Українська дивізія «Галичина» - це особливе за часів другої світової війни військове формування. Виникло воно як наслідок того соціально-політичного стану, що мав місце в Західній Україні у період від осені 1939 року - з моменту окупації радянськими військами Західної України до літа 1943 року, коли було створено дивізію «Галичина».
Для створення цієї дивізії потрібні були, як мінімум, дві умови. Перша - дозвіл німецького військово-політичного керівництва на утворення формування. Друга - наявність у Західній Україні соціально-політичних передумов, які б завершили масовість добровольців. Бо без підтримки народу або ідея створення дивізії вмерла б ненародженою, або німцям довелося б силою мобілізувати українців до дивізії, що згодом не дозволило б зробити з неї справжню бойову одиницю з високими вимогами і духовною цілісністю, які мали місце в дивізії.
Щодо першої умови, треба зазначити, що після поразок у 1943 році німці відмовилися від своєї амбітної позиції, нібито східну проблему вони можуть вирішити тільки «пролиттям німецької крові». І тому для боротьби з більшовизмом почали притягати й інші народи, творячи підрозділи в рамках «Зброї СС» («Waffen SS»). Таких дивізій було утворено 29. Дивізії «Зброї СС» формувалися з людей російської, французької, іспанської, татарської та інших національностей. Українська дивізія «Галичина» була аж 14-ю.

1. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. / Я. Грицак - К.: Генеза, 2000. - 360 с.
2. Гунчак Т. У мундирах ворога / Т. Гунчак. - К.: Час України, 1993. - 208 с.
3. Ковалюк Д. Воєнні спомини (1943-45)//Вісті. - 1965. - Березень. - Ч. 118.
4. Колісник Р. Військова Управа та українська дивізія «Галичина» / Р. Колісник. - Торонто: Наукове товариство ім. Шевченка в Канаді, 1990. Т.30 - 168с
5. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / В. Косик. - Париж-Нью-Йорк-Львів: НТШ у Львові, 1993. - 660 с.
6. Порив. Правда про першу Українську дивізію «Галичина» (УНА) / Статті, нариси, спогади. - Л.: Основа, 1994. - 68 с.9.
7. Українська дивізія «Галичина». Історико-публіцистичний збірник [Ред.-упоряд. М. Слабошпицький, В. Стеценко]. - Київ-Торонто: ТОВ «Негоціант-плюс», Братство колишніх вояків 1-ої УД УНА, УВКР, ред. газ. «Вісті з України», 1994. - 164 с.
8. Яременко С.І. Правда про українську Дивізію «Галичина». - Львів, 2000.

Найважливішим випадком співпраці українців з гітлерівським режимом на організаційному рівні стало створення добровільної дивізії СС «Галичина». Навесні 1943 р. після приголомшливої поразки німців під Сталінградом нацистські власті прийшли до запізнілого рішення - набрати до своєї армії ненімецьких жителів східних територій.

Відтак губернатор Галичини Отто Вехтер звернувся до УЦК із пропозицією сформувати в німецькій армії українську дивізію. Після тривалих суперечок і попри незгоду ОУН-Б Кубійович та його прибічники погодилися. Безпосередньою причиною створення такої дивізії була надія на те, що це поліпшить ставлення німців до українців.

Великий вплив на рішення керівництва УЦК справили також уроки подій 1917-1920 рр., оскільки Кубійович зі своїми колегами (а також сам митрополит Шептицький) були переконані в тому, що саме відсутність добре вишколеної армії не дала змоги українцям створити після першої світової війни власну державу. Усвідомлюючи можливість поразки Німеччини, вони твердо вирішили цього разу не допустити, щоб у хаосі подій українці зненацька опинилися без регулярних збройних сил.

На переговорах про створення дивізії УЦК наполягало, щоб ця частина боролася лише проти радянських військ. За вказівкою Гіммлера Вехтер зажадав, щоб усе вище командування дивізії складалося з німців, а сама вона, щоб не дратувати Гітлера, називалася не українською, а галицькою. Коли в червні 1943 р. УЦК оголосив набір добровольців, на заклик відповіли понад 82 тис.чоловік, і 13 тис. із них згодом стали солдатами добровільної дивізії СС «Галичина».

Багатьом сучасникам і дослідникам подій Другої світової війни важко зрозуміти, чому аж понад 80 тисяч української молоді зголосились у ряди дивізії СС «Галичина». І сьогодні виникають запитання: як можна було тоді зважитися на співпрацю з гітлерівською Німеччиною, коли від її бомб горіли вже стріхи волинських сіл, коли тисячі українців гинуло в гестапівських катівнях і коли мільйони української молоді депортовано на невільничі роботи до Німеччини?

Спробуємо дослідити це питання і розглянути інші питання: особливості формування дивізії СС «Галичина», її участь в українському національно-визвольному русі, загальне значення в історії України.

Мета реферату: проаналізувати історію створення та діяльності добровільної дивізії.

Українська дивізія «Галичина» - це особливе за часів другої світової війни військове формування. Для створення цієї дивізії потрібні були, як мінімум, дві умови. Перша - дозвіл німецького військово-політичного керівництва на утворення формування. Друга - наявність у Західній Україні соціально-політичних передумов, які б завершили масовість добровольців. Свавілля комуністичного режиму, керованого з Москви, масові репресії НКВД, руйнація вікового укладу життя людей на догоду комуністичній ідеології, колективізація, насаджування чужої культури, русифікація - все це призвело до того, що ще до початку війни між Німеччиною і СССР соціально-психологічна атмосфера в Західній Україні характеризувалася вкрай ворожим ставленням місцевого населення до московсько-більшовицької влади. Тож характеристичним для того часу був пошук шляхів звільнення від більшовицького кривавого ярма. Дивізійники «Галичини» висунули умову - «ми не воюватимемо проти Заходу (тобто проти демократичних країн), воюватимемо лише проти комуністичного тоталітаризму». Набір до Дивізії було оголошено 28 квітня 1943 року. Дивізійники зовсім не були прихильниками нацизму. Це були селянські підлітки, юнаки, які йшли захищати Україну. У липні 1944 р. Радянські війська оточили й розбили під Бродами вісім німецьких дивізій чисельністю близько 60 тис. чоловік. Серед них були 10 тис. бійців галицької дивізії, що мали нещастя отримати хрещення вогнем за цих катастрофічних обставин. Десь п''яти тисячам удалося вирватися з оточення, але понад 3 тис. Було вбито, поранено й захоплено в полон. За підрахунками, 2 тис. уникли полону, й пізніше багато з них приєдналися до УПА.

Отже, створення дивізії СС «Галичина» - це було бажання не стільки підтримати нацистську політику, скільки створити і укріпити незалежність українських земель. Але, на жаль, цим мріям здійснитися вдалося тільки в недалекому майбутньому.