ВСТУП 3

1. СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ 5

2. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ: ОЦІНКА, СТРУКТУРА, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ 16

3. ВПЛИВ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ І ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ 27

ВИСНОВОК 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40

Важливим інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів у суспільстві є такий засіб фіскальної політики як державний бюджет.
Державний бюджет (від франц. budget — сумка) — це головний фінансовий план (програма) діяльності уряду, у якому розписані грошові доходи та видатки держави за певний період, зазвичай за рік.
Державний бюджет є найбільшим грошовим фондом країни, за рахунок якого забезпечується існування держави як такої та виконання покладених на неї функцій. Водночас бюджет держави, як і податки, є важливим інструментом регулювання національної економіки. Свідченням тому є той факт, що в розвинених країнах через державний бюджет перерозподіляється від третини до половини ВВП (валовий внутрішній продукт) [10, с. 20].
Державний бюджет має свою ієрархію, яка залежить від особливостей державного устрою та адміністративно-територіального поділу країни. В узагальненому вигляді бюджет держави поділяється на два рівні:
1) загальнодержавний (у країнах з федеративним устроєм — федеральний) бюджет;
2) місцеві бюджети (в Україні: обласні, міські, районні, сільські та селищні).
Зауважимо: окрім державного бюджету можуть створюватися окремі позабюджетні державні цільові фонди (в Україні, наприклад, функціонують державний пенсійний фонд, державний фонд майнового й особистого страхування, державний фонд зайнятості).

1. Базилевич К. С. Моделювання взаємозв’язків дефіциту державного бюджету України з показниками макроекономічної динаміки / К.С. Базилевич, О.В. Царук // Банківська справа, 2013. – 29 с.
2. Башлай В. Й. Зовнішнє фінансування дефіциту бюджету в контексті інвестиційної діяльності держави //Економіка. Фінанси. Право, 2012. – 30 с.
3. Бондарук Т. М. Механізм управління та обслуговування державного боргу // Фінанси України, 2013. – 18 с.
4. Бюджетний кодекс України: Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI (Редакція від 06.10.2016) URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 [Електронний ресурс] (дата звернення 10.10.2016)
5. Василишин Р. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту і державного боргу// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України, 2011. – 207 с.
6. Василишин Р. Методика аналізу державного боргу України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України, 2011. – 85 с.
7. Вахненко Т. П. Державний борг України: шляхи виходу з кризи // Економіка України, 2012. – 30 с.
8. Вахненко Т.П. Державний борг України та його економічні наслідки. — К., 2013. – 35 с.
9. Галабурда М. Обґрунтування ролі внутрішнього боргу в Україні // Фінанси України, 2012. – 70 с.
10. Горобець О.Г. Державний борг України та його вплив на розподіл валового внутрішнього продукту // Актуальні проблеми економіки, 2014. – 23 с.
11. Дьяконова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації //Фінанси України, 2012. – 59 с.
12. Заверуха І. Теоретико-правові передумови державного боргу // Підприємництво, господарство і право, 2013. – 130 с.
13. Загорський В. Боргова політика: концепції та реалії //Економіст, 2015. – 26 с.
14. Кодацький В. Зниження бюджетного дефіциту в умовах ринку //Економіка. Фінанси. Право, 2014. – 18 с.
15. Котляр Д. Державний борг та фінансування державного бюджету // Парламент, 2012. – 32 с.
16. Крижанівська Ю. Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації //Фінанси України, 2013.– 29 с.
17. Лебеда Г. Методологічні аспекти визначення дефіциту бюджету та державного боргу //Фінанси України, 2014. – 106 с.
18. Нечай А. З історії розвитку правового регулювання фінансування бюджетного дефіциту //Право України, 2013. – 136с.
19. Онишко С. Бюджетний дефіцит і напрями реформування національного оподаткування //Економіка України, 2013.– 89 с.
20. Осипчук Л. Проблеми оптимізації бюджетного дефіциту та державного боргу //Підприємництво, хазяйство і право, 2014. – 80 с.
21. Семко Т.В. Вплив державного боргу на стійке функціонування національної економіки/ Т.В. Семко, М.В. Покутня /Економіка, фінанси, право, 2014. – 8 с.
22. Філоненко К.М. Зовнішній борг України: аналіз динаміки та структури//Статистика України, 2015. – 32 с.
23. Ходжаян А.О. Боргова політика та її роль у забезпеченні макроекономічної стабільності//Актуальні проблеми економіки, 2013. 221 с.
24. Царук О.В. Макроекономічні ефекти державного боргу як об’єкт статистичного вивчення// Статистика України, 2014. – 22 с.
25. Царук О.В. Оцінка боргового фінансування дефіциту державного бюджету України//Фінанси України, 2015. – 98 с.

Дефіцит бюджету означає перевищення видатків над доходами, характеризує його незбалансованість і виникає на основі дії різних чинників — як об''єктивних, так і суб''єктивних. Загальновідомий чинник дефіциту бюджету — не що інше, як неможливість держави забезпечити наповнення бюджету необхідними доходами. Причиною цього можуть бути спад виробництва, високий рівень собівартості виробництва товарів, потреби у новітньому обладнанні та реконструкції виробництва за рахунок впровадження нових технологій, незбалансування економіки, а в цілому зниження ефективності господарювання.

Другим чинником бюджетного дефіциту є непомірне зростання видатків без урахування фінансових можливостей. Причому витрати провадяться незважаючи на їх доцільність й ефективність. Наприклад, зростання витрат на утримання невиробничої сфери без урахування фінансових можливостей призводить до перевитрат видаткової частини бюджету.

Третім чинником дефіциту бюджету, і найвагомішим, є інфляційні процеси, розбалансування грошового обігу та системи розрахунків, невиважена податкова, інвестиційна та кредитна політика.

Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.

В Україні відчувається дефіцит вагомих досліджень у сфері державного боргу, а коло публікацій обмежується переважно фрагментарними працями. Бракує ґрунтовних, практично орієнтованих наукових розробок, які б висвітлювали широкий комплекс питань, пов''язаних із державними запозиченнями, і могли бути використані для оптимізації стратегії і тактики управління боргом в Україні.

Одним з основних показників ефективності господарювання в країні є ВВП (валовий внутрішній продукт). Від пропорцій цього розподілу та напрямків використання залежить ефективність функціонування економіки країни та рівень багатства нації.

З вищевикладеного, на мою думку, витікає актуальність теми державного боргу, бюджетного дефіциту і його граничних розмірів.

Курсову роботу виконано з урахуванням робіт таких авторів як Базилевич К. С., Царук О.В., Башлай В. Й., Бондарук Т. М. Василишин Р., Вахненко Т. П. Галабурда М., Горобець О.Г., Дьяконова І. І., Заверуха І., Загорський В., Кодацький В., Котляр Д., Крижанівська Ю., Лебеда Г., Нечай А., Онишко С., Осипчук Л., Семко Т.В., Покутня М.В., Філоненко К.М., Ходжаян А.О.

Метою роботи є висвітлення впливу державного боргу та державного дефіциту на економіку країни.

Предметом розгляду є державний борг та бюджетний дефіцит.

Об''єкт дослідження — сутність і зміст державного боргу та бюджетного дефіциту як неможливість держави забезпечити наповнення бюджету необхідними доходами.

Виконання роботи передбачає розв''язання декількох взаємопов''язаних завдань:

– визначення поняття державного боргу та державного дефіциту;

– з''ясування причин виникнення державного боргу та державного дефіциту, їх оцінка та структура;

– аналіз впливу дефіциту бюджету та державного боргу на економіку крани.

Структура курсової роботи: вступ, три розділи, висновок, список використаних джерел.

Трансформація економічної системи України, пов''язана зі здійсненням економічних, політичних, фінансових, кредитних, соціальних перетворень, потребує значних фінансово-кредитних ресурсів. Відсутність їх у розпорядженні держави в достатніх обсягах сприяє широкому використанню державних позик як вагомого методу мобілізації ресурсів.

Досліджуючи економічні передумови формування державного боргу зазначимо, що значний бюджетний дефіцит є основним фактором формування державного боргу.

Все вищезазначене свідчить, що наслідки державних запозичень неоднакові у короткостроковій та довгостроковій перспективі. В момент залучення позик економіка відчуває певне полегшення, збільшуються підприємницькі доходи та доходи громадян, тимчасово знижується податковий тиск.

Але в довгостроковій перспективі значні державні запозичення призводять до зниження рівня споживання на душу населення, необхідності у підвищення податкових надходжень для покриття витрат на обслуговування боргу та його погашення.

Питання доцільності залучення коштів для фінансування державних витрат виникає тільки при зіткненні з фінансовими та політичними ускладненнями, до яких призводить надмірна заборгованість, а саме: обслуговування боргу складає значну частину видатків бюджету, що скорочує фінансування життєво необхідних витрат; неспроможність сплатити борг та відсотки за користування позикою веде до політичного та економічного пресингу з боку зарубіжних країн та внутрішнього розладу, до втрати державності. Проблема полягає не в існуванні боргу як явища, а з його розмірі, вартості та напрямках використання залучених коштів.

Вибір саме державного боргу як досліджуваного фактору непрямого впливу пояснюється рядом аспектів. Борговий фактор є визначальним у процесі структуризації видатків бюджету та врівноваження платіжного балансу України. Неординарність цього явища вимагає особливої уваги до теоретичних досліджень феномену державного боргу в перехідній економіці.

Проведений аналіз дає змогу прогнозувати в короткостроковій перспективі тимчасове збільшення підприємницьких доходів та підвищення їхньої питомої ваги в обсязі ВВП, подальше зростання номінального обсягу заробітної плати, але зниження при цьому її реального рівня, незначне зростання рівня оподаткування. В довгостроковій же перспективі рівень оподаткування може підвищитись, а частки підприємницьких доходів та заробітної плати в обсязі ВВП досягнуть приблизно однакового рівня.

Можна зробити висновки, що існування великого державного боргу може підірвати економічне зростання країни і негативно впливати на її фінансовий стан. Наявність державного боргу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинні фінансуватись за рахунок податкових надходжень. За стрімкого зростання таких видатків держава повинна або зменшувати видатки на фінансування соціально-економічних програм, або збільшувати свої доходи.

Для стабілізації економічної ситуації Україні, необхідно дотримуватися помірної політики управління державним боргом, зробити структурні перетворення в цій сфері, досягти домовленості з МВФ і закріпити за державою імідж надійного позичальника, що відкриє для України нові можливості.