ВСТУП

РОЗДІЛ І. ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД ЯК ПРИНЦИПОВО НОВА ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО І СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ

1.1. Поняття гендеру

1.2. Гендер і політика

Висновки до 1 розділу

РОЗДІЛ 2. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ У ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

2.1. Гендерна рівність у політиці

2.2. Гендерний аспект державної служби в Україні

2.3. Особливості і основні напрямки розвитку гендерної політики в Україні

Висновки до 2 розділу

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ

3.1. Загальна характеристика проблем гендеру у політичній сфері

3.2. Пропозиції щодо вирішення проблем гендеру в політиці нашої держави

3.3. Рекомендації щодо впровадження гендерних аспектів у політику нашої держави

Висновки до 3 розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Гендер - в англійській мові для означення статі людини використовуються два слова: sex та gender. Перше з цих слів означає стать людини як сексуально- біологічну характеристику. Друге - стать як систему статево-ролевих стосунків. В українській мові по аналогії ми використовуємо слова “стать» та «гендер». Якщо стать стосується фізичних , тілесних відмінностей між чоловіком та жінкою, то поняття “гендер» торкається їх психологічних, соціальних і культурних особливостей. Дослівно поняття “гендер» означає “соціальна стать».
Раніше було одне слово “стать», яке означало “біологічна стать». Діагностувати стать дуже просто: за первинними статевими ознаками. Адже перше питання, яке ставлять після народження дитини, - хто це? Дівчинка чи хлопчик? Більш того, вродженими вважалися не тільки первинні статеві ознаки, але і весь набір рис характеру, здібностей, особливостей поведінки та емоцій, характерних тій чи іншій статі. Наприклад, якщо ти народилася дівчинкою - значить будеш старанною, грайливою, цікавитимешся ляльками і випічкою, а коли підростеш, мріятимеш про заміжжя і дітей. Якщо хлопчиком - то сильним, безстрашним, захопленим технікою і спортом, відповідальним і ніколи не плачучим. І нікому в голову не приходило, що може бути інакше.

1. Адаір Д. Психологія лідерства. – М.: Изд-во Эксмо, 2010. – 352 с.
2. Бабієва А. Жінки у Верховній Раді України // Парламент. – 2008. – №2.
3. Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2009. - № 3 (5). - C.28-33
4. Воронько Л. О. Формування моральних відносин у середовищі управлінської еліти / Л. О. Воронько // Сучасна управлінська еліта в Україні: якісні характеристики, шляхи та методи підготовки : монографія / за ред. М. І. Пірен, В. А. Ребкала. - К., 2003. - Розд. 6. - С. 88-110.
5. Гендер і державна політика / Пер. з англ..; Упоряд. П.Ренкін. – К.: Основи, 2009. – 394 с.
6. Гендер і культура: зб. ст. / Упоряд.: В. Агеєва, С. Оксамитна – К.: Факт, 2006. – 224 с.
7. Гендерний аналіз соціополітичних процесів: Методична розробка. Скорик М.М. – К.: Златограф. – 2009. – 32 с.
8. Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – К., 2007.
9. Гендерний підхід у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін. Матеріали до обласного науково-теоретичного семінару / Укладач: В. Ханас. – Тернопіль, ТОКІППО, КавкАзія, 2010. – 61 с.
10. Гендерні аспекти державної служби: Монографія / М. Пірен, Н. Грицяк, Т. Василевська, О. Іваницька; За заг. ред. Б. Кравченка. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2007. - 335 с.
11. Гендерні аспекти державної служби: монографія / М.Пірен, Н.Грицяк, Т.Василевська та ін. – К.: Основи, 2007. – 335 с.
12. Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2012. – с. 104-105
13. Гендерні стереотипи, або чого очікує суспільство від чоловіків та жінок // http://gender.at.ua/publ [19/12/09; 12:37]
14. Герман здивована заявою Литвина про українську традицію ставлення до жінки. - Режим доступу: http://news.bigmir.net/ukraine/537536-German-zdivovana- zayavou-Litvina-pro-ykrainsky-tradicii-stavlennya-do-jinki.
15. Головньова І. В., Найдовська І. В. Жіноча самореалізація: гендерно-рольовий аспект // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Психологія. – 2006. – Вип. 7. – С. 37 – 43.
16. Голубєва О. Зміст гендерних стереотипів сучасних підприємців // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С. Д., Шайгородського Ю. Ж. та ін. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. – С. 232 -240.
17. Грабовська І. Джерельні підвалини дослідження паритетної (гендерної) демократії: український і світовий контекст / І. Грабовська // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Українознавство. - 2007. - № 11. - Режим доступу:http://papers.univ.kiev.ua/ukrainoznavstvo/articles/Sources_grounds_of_the_investigation_ Paritet_democracy_Gender_democracy_Ukrainian_add_World_context_12970.pd.
18. Грабовська І. Досвід становлення суспільства паритетної демократії в сучасній Україні: досягнення, проблеми, перспективи / Ірина Грабовська // Гендерна освіта - ресурс розвитку паритетної демократії : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 27-29 квіт. 2011 р. - Тернопіль, 2011. - С. 25-28.
19. Грицяк Н. Формування гендерної політики в Україні: проблеми теорії, методології, практики : монографія / Наталя Грицяк. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. - 384 с.
20. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, A. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. Мельник. - К. : Знання-Прес, 2003. - 344 с.
21. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. І. Нижник, В. М. Олуйка. - Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. - 352 с.
22. Дослідження у сфері ґендерної політики. – Тернопіль, 2005. – спосіб доступу: http://icps.com.ua/doc/gender_report_ukr.pdf
23. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін та ін. ; за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка та ін. - К. : НАДУ, 2010. - 820 с.
24. Загальна соціологія: Навчальний посібник.-Київ:ВД.»Професіонал», 2009
25. Ильин Е.П. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml [19/12/09; 19:37]
26. Іващенко О. Жіноче лідерство: політичні та соціальні виміри. - http://women.library.kr.ua/ivaschenko.html
27. Карпачова Н. І. Принцип рівноправності: політичні права жінок у контексті генедерної перспективи / Карпачова Н. І. // Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства : [монографія] / за заг. ред. Н. М. Онищенка, Н. М. Пархоменко. - К. : Вид-во “Юрид. думка”, 2007. - С. 219-243.
28. Кіммел Майкл С. Гендероване суспільство / Пер. з англ.. – К.: Сфера, 2008. – 490 с.
29. Кісь О. Моделі конструювання ґендерної ідентичности жінки в сучасній Україні // http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm [17/11/09; 12:15]
30. Кобелянська Л. 50/50: сучасне гендерне мислення: словник / Л. Кобелянська, Т. Мельник. - К.: К.І.С., 2005. - 280 с.
31. Кресіна І. О. Гендерний аналіз політичного процесу в Україні / І. О. Кресіна, О. Б. Ярош // Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства : [монографія] / за заг. ред. Н. М. Онищенка, Н. М. Пархоменко. - К. : Вид-во “Юрид. думка”, 2007. - С. 178-218.
32. Кулачек О. Роль жінки в державному управлінні: старі образи, нові обрії : [монографія] / Ольга Кулачек. - К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. - 304 с.
33. Кулачек О. Роль жінки у державному управлінні: старі образи, нові обрії. – К.: Основи, 2010. – 301 с.
34. Лазорко О. Ґендерні особливості менеджерів промислових підприємств // Соціальна психологія. - 2010. - № 5 (13). - C.160-168
35. Ложкін Г. В., Дорошенко Н. В., Волянюк Н. Ю. Стать як детермінанта типового стилю керівництва // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Зб. наукових праць. – Рівне, 2008. – Вип. 27. – Ч. І. Соціально-психологічні детермінанти формування гендерних стереотипів в умовах сучасного суспільства. – С. 62 – 65.
36. Магдюк Л. Врахування гендерної диверсифікації стилів керівництва в державному управлінні як фактор сприяння позитивним змінам в громадянському суспільстві // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип.2 (2). - С.142–147.
37. Мельник Т., Кобелянська Л. 50/50: Сучасне гендерне мислення: Словник. – К.: К.І.С., 2010. – 280 с
38. Надольний І. Ф. Національна самосвідомість у контексті державотворення / І. Ф. Надольний // Вісн. Акад. кер. кадрів культури і мистецтв. - 2000. № 3. - С. 5-9.
39. Оксамитна С. Гендерні відносини крізь призму громадської думки // Гендерна перспектива/ Упор. В. Агеєва. – К.: Факт, 2009. – с. 135-146
40. Олійник В., Томенко М. Партійна еліта України – К., 2005.
41. Орлова Т. В. Історія сучасного світу (XV-XXI ст.). – К.: Вікар, 2012. – 552 с.
42. Основи гендерної рівності/ А.В.Фурман, Т.Л.Надвинична– Тернопіль:Економічна думка,2011.
43. Основні принципи демократії // Функції і принципи демократії. - Режим доступу: http://vuzlib.net/beta3/html/1/11993/12059/.
44. Основні цінності сучасної демократії // Основи політології : навч. посіб. / Г. П. Щедрова, Ф. В. Барановський, О. В. Новакова та ін. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. B. Даля, 2005. - Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-3357.html.
45. Пашко Л. А. Принципи управління людськими ресурсами як основа дієвості суб’єкт-об’єктной взаємодії / Л. А. Пашко // Державне управління: теорія та практика. - 2010. - № 2. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10plasov.pdf.
46. Політичні принципи демократії // Шляхтун П. П. Політологія : (теорія та історія політичної науки) / П. П. Шляхтун. - Режим доступу: http:// politics.ellib.org.ua/pages-1967.html.
47. Принципи демократії // Політологія : підручник. - Режим доступу: http:// politics.ellib.org.ua/pages-98.html.
48. Саєнко Ю. Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві / Ю. Саєнко. - К. : Програма розвитку ООН, Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, 2012. - 70 с.
49. Сірий Є.В.Соціологія: загальна теорія, історія розвитку та галузеві теорії:Навчальний посібник,-Київ:Атіка, 2009
50. Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356 [19/12/09; 20:09]
51. Суслова О. І. Законотворчість: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків / О. І. Суслова, Е. Р. Рахімкулов. - К. : «Заповіт», 2011. - 189 с.
52. Український центр політичного менеджменту: http://www.politik.org.ua/index.php3
53. Чухим Н. Гендерні відмінності у становленні моральних цінностей чоловіків та жінок // http://www.gendercentre.org.ua/index.htm [19/12/09; 12:50]
54. Шпанер Л. Образ жінки у телерекламі: погляд психолога //http://www.mediaeco.franko.lviv.ua/zur-kryt/n5/spaner-obraz.htm [7/02/10; 12:24]

Актуальність теми дослідження. Сьогодні ґендер розглядають як організовану модель соціальних стосунків між чоловіками і жінками, що не лише характеризує їхні стосунки в родині, але й визначає їхні соціальні стосунки в основних інститутах суспільства. Сучасна теорія ґендеру доводить, що суспільні відмінності між чоловіками та жінками не мають біологічного походження не є одвічно даними, а лише набутими, приписаними індивідові суспільством. Ця ідея найкраще висловлена в сентенції Сімони де Бовуар: «Жінкою не народжуються: нею стають». Отже, соціальні функції, що виконуються жінками та чоловіками існують як реальне суспільне явище, тобто ґендер існує як інститут громадянського суспільства.

На початку 90-х років розвинені країни почали активно використовувати ґендерний підхід при розв’язанні суспільних проблем, в аналізі політики. Про це свідчить і розширення законодавчої бази ґендерної політики. Закони про рівність жінок і чоловіків були прийняті у Польщі, Литві, Японії, Норвегії, Швеції, Франції, Фінляндії, Голландії тощо. Зокрема, країни Британської співдружності схвалили програму дій щодо ґендеру і розвитку. У програмі стратегічним напрямом був визнаний ґендерний, що полягає у врахуванні ґендерних перспектив на всіх етапах дослідження та реалізації державної політики/програм/законодавства. У середині 90-х років до „Індексу розвитку людства» було додано два ґендерних індикатори – ґендерний індекс розвитку (GDI) і ступінь ґендерної довіри (GEM). Отже, гендерні дослідження у сучасному світі розвиваються досить швидкими темпами. У політичний дискурс вводиться поняття гендер, що має на меті змінити усталені традиції країни, дати можливість кожній людині реалізувати власний потенціал, а таким чином дотримуватися демократичних принципів існування держави та суспільства. гендерні категорії активно використовуються у державній політиці.

Головні теоретичні й методологічні засади ґендерних досліджень постали з жіночого руху й феміністичної ідеології ХХ ст.

Джерельна база. Отже, гендерним дослідженням присвячені дослідження таких зарубіжних науковців: Шерріфса, Мак-Кі, С. Шермана, К. Дайон, К. Гуічі, О’Лірі, Н. І. Ажгіхіної, О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, Г. С. Двіняніної, А. В. Кириліної та ін.; гендерна проблематика в українському суспільстві висвітлюється у працях Р.Ануфрієвої, О.Балакірєвої, О.Бойка, Г.Герасименко, О.Вілкової, В.Довженко, І.Демченко, Т.Журженко, О.Забужко, О.Іваненко, К.Карпенко, В.Кушакова, Н.Лавріненко, А.Лантух, В.Лапшина, С.Оксамитної, М.Рубчак, М.Скорик, О.Яременка та ін..

Об’єктом нашої курсової роботи: виступає поняття гендеру та його застосування у політичній сфері.

Предметом роботи є вміст гендерних нерівностей в сучасній політиці.

Мета дослідження: ознайомитись з формуванням гендерної політики в Україні, сформувати уявлення про сучасні гендерні проблеми в українському суспільстві та шляхи їх вирішення.

Виходячи з мети мого дослідження переді мною постають наступні завдання:

- вивчити основні положення законодавчої бази України по забезпеченню рівн-сті жінок і чоловіків;

- сформувати чітке уявлення про гендерні ролі, стереотипи та їх трансформацію у сучасному суспільстві;

- знати основні напрямки гендерної політики у сфері державної служби та засвоїти інституційні механізми впровадження ідеї гендерної рівності в галузі державної служби;

- впроваджувати заходи щодо гендерної політики в системі управління кадрами державної служби та ознайомитись з особливостями жіночого підходу до управління персоналом;

- визначити шляхи, форми і методи впровадження Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків».

На сучасному етапі розвитку українського суспільства спостерігається ломка гендерних стереотипів. Проте даному процесу суттєво заважають перешкоди минулого, старі стереотипи скептичного ставлення до гендерної рівності, а також викривлена, чи поверхнева інформація про становище жінки в суспільстві, радянський міф про рівноправ’я. Важливою умовою ствердження гендерної культури є необхідність зміни ментальності чоловіків і жінок. Особливо це стосується державного управління. Жінки не можуть змінити своє світобачення доки не будуть брати участь в управлінні державою на паритетних засадах із чоловіками. Моніторинг громадської думки населення дає змогу проаналізувати зміни, що відбуваються в гендерному світогляді статей, у переоцінці ними цінностей, відповідно до суспільних ідеалів і особистих уявлень і переконань.

Актуальнім на сьогоднішній день є формування позитивного ставлення до жінок-керівників, особливо в органах державного управління, оскільки державні структури значною мірою впливають на формування масової свідомості населення. У період соціальних трансформацій проблема гендерної ідентифікації стає дедалі більш актуальною. Зміна традиційних уявлень і стереотипів має включати переосмислення традиційних ролей чоловіка й жінки, усвідомлення того, що не існує суто чоловічої чи жіночої особистості. Усім людським особистостям притаманні самостійність і залежність, активність і пасивність, сила і слабкість, залежно від певних умов і ситуацій.

З метою впливу на формування гендерних стереотипів замість традиційних уявлень про роль жінки та чоловіка в суспільстві доцільно звернути особливу увагу на гендерний аспект культури державного управління. Пріоритетними мають бути зусилля, спрямовані на розвиток партнерських взаємин між чоловіками і жінками, утвердження гендерної демократії. Орієнтація кадрової політики в системі державної служби на складові, пов’язані з інтеграційними елементами суттєво збагатить практику державної служби України.

Гендерні стереотипи нашого суспільства, що підтримуються молоддю, зумовлюють таке співвідношення нерівності, де домінуючу позицію займають чоловіки. Жінкам приписують такі характеристики та можливості, що дозволяють їм спеціалізуватись у приватній сфері, а чоловікам - у публічній. При цьому самі жінки визнають такий ґендерний порядок, оцінюючи себе як менш вартісних для суспільства. Тому у сфері політики й професійної діяльності жінкам, як правило, доручають виконавські обов'язки, що ізолює жінок від активної участі в суспільному житті.

На період усунення гендерної нерівності доцільним є використання квот. Можливим переходом до жорстких квот може бути запровадження «м'якого квотування» - обов'язкову участь і розгляд в конкурсах на керівні пости осіб обох статей. Головним фактором, що обумовлює успішність застосування законодавчо закріплених положень про квотування, є детально розроблені і зведені в ранг обов’язкових для виконання норми закону, а також жорстке покарання за недотримання законодавства.

Основні принципи ґендерної політики, направлені на вирішення проблем нерівності, що сформульовані міжнародною спільнотою:

- гендерна рівність розглядається як інтегральна частина усіх політик, програм, проектів;

- права та можливості забезпечуються незалежно від статі.

- доступ жінок до прийняття рішень на всіх рівнях є центральним питанням досягнення ґендерної рівності.

- гендерної рівності можна досягти через партнерство між жінками та чоловіками на основі принципів паритетної демократії.