Вступ ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1.Теоритичні аспекти стану екологічного виховання
старших дошкільників на сучасному етапі.
1.1.Стан дослідження проблеми у педадогічній науці і практиці ……5
1.2.Екологічне виховання дітей дошкільного віку
як педадогічна проблема ………………………………………………...9
Розділ 2.Фомування екологічних знань у дітей
старшого дошкільного віку
2.1.Особливості виховання екологічної культури
дітей старшого дошкільного віку ……………………………………….13
2.2.Форми та методи виховання екологічної культури
старших дошкільників …………………………………………………..18
2.3.Заняття, основна форма навчального процесу з
екологічної освіти у дошкільному закладі ……………………………26
Розділ 3.Експериментальне вивчення шляхів формування
екологічних знань старших старших дошкільників
3.1. Діагностика сформованності екологічних знань дітей
старшого дошкільного віку ……………………………………………33
3.2.Система заняття з екологічної освіти для дітей
старшого дошкільного віку при ознайомленні з тваринним світом ..43
3.3.Результати дослідно-експериментальної роботи з дітьми
старшого дошкільного віку при ознайомленні з тваринним світом ..49
Висновки ………………………………………………………………………. 52
Список використанних джерел ……………………………………………… 56
Додатки ……………………………………………………………………….. 59
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.
У наші дні особливого значення набуває відповідальне ставлення людини до природи. Збереження здоров'я людей, забезпечення їх продуктами харчування, енергією, охорона природного середовища від забруднення і розрухи, збереження генетичної різноманітності біосфери стали глобальними проблемами, які потребують негайного вирішення. У психолого-педагогічній літературі існує значна кількість праць, в яких розв'язується завдання екологічного виховання.
«Поученіе дітям», написане Володимиром Мономахом 1117 p.,- це перший методичний лист нащадкам про цінність природи, вміння користуватися її багатствами, піклуватися про неї. Це початок вітчизняної натуралістичної педагогіки. Її наступний етап - Києво-Могилянська академія. Засновник закладу Петро Могила в своїй методичній праці «Анфологія» започаткував методичні рекомендації, програмно-методичне обґрунтування теорії виховання і освіти, зокрема положення про індивідуальний підхід до школяра з тим, щоб він зміг успішно застосувати набуті знання, уміння і навички в діяльності пов'язаній з використанням природи.
Ректор Києво-Могилянської академії, а потім архімандрит Києво-Печерської лаври, філософ, психолог, природознавець і письменник Інокентій Гизель (Кисіль) (1600-1683рр.) у своїх працях виловлював побожне ставлення до природи і звертав увагу на необхідність освіти і виховання в лоні природи, зберігаючи її. У праці «Про філософію природи» вчений дав розуміння відмінностей природи і мистецтва: по-перше, мистецтво створює послідовно одну частину за одною, природа одночасно - цілісність. Тоді як мистецтво створює стіни після фундаменту, природа створює одночасно всі частини людини, а потім за допомогою сили удосконалює їх і розвиває
1. Авдеев В.Ф., Пирогов Б.І., Непийвода B.C. Роль людського фактору у вирішенні екологічної проблеми / У зб. Раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища. Курс лекцій. - К., 1991.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - № 1. – 1999. – 59 с.
3. Барабаш М.Б., Баштаник В.П., Лях I.A. Еко¬логічні проблеми України. Запитання і відповіді. — К., 1989.
4. Бачинський Г.О. Соціоекологія як окрема на¬ука і питання викладання соціоекологічних знань у вузах / У зб. Раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища. Курс лекцій. — К., 1991.
5. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. – Липень, число 25 – 26. – 2004. – С. 9
6. Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити // Дошкільне виховання. - № 4. – 2004. – С. 14 – 18.
7. Білан О. І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. – Львів, 1996. – 71 с.
8. Бусленко В. Організація еколого – оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі // Дитячий садок. – Число 45 – 46. – 2004. – С. 21 – 23.
9. Вашуленко Т. Екологічні ланцюжки // Дошкільне виховання. - № 7, 1997. – С. 18 – 20.
10. Ващенко Г. Комунізм, інтернаціоналізм і виховання любові до Батьківщини // Визвольний шлях: Зб. – Лондон, 1956. – С. 313.
11. Веретеннікова О. О. Ознайомлення дітей дошкольного віку з природою. – К.: Вища школа. – 1979. – 365 с.
12. Ведмеденко Б.Ф., Ведмеденко Д.В. Експери¬ментальна педагогіка в школі.— Чернівці, 1995.
13. Висоцька Є. „Я землі цієї паросток зелений…” // Дошкільне виховання. - № 8. – 2001. – С. 20.
14. Виховуємо захисників природи // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 3 – 4. – 2006. - С. 114 – 120.
15. Воробей Г. Є. Екологічне виховання дітей з допомогою казок В. Сухомлинського // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 23. – 2005. - С. 1– 70.
16. Взаємодія дитячого садка і сім’ї з питань екологічного виховання // Дитячий садок. - № 25 – 26. – 2004. – С. 50 – 67
17. Галуза С. Любіть весняну Україну // Палітра Педагога.- № 1. – 2005. – С. 5 – 7.
18. Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. - № 10. – 2001. – С. 8 - 9 .
19. Глухова Н. Перший крок до природи // Дошкільне виховання. - № 3. – 2005.
20. Глухова Н. Стан довкілля – турбота кожного із нас // Дитячий садок. – № 25 – 26. – 2004. – С. 44 – 49.
21. Дитина. Програма навчання і виховання у дитячому садку. – К.: Освіта, 1993. – 266 с.
22. Досвід екологічного виховання в ДНЗ // Бібліотека вихователя дитячого садка. - № 1 – 2. – 2005. – С. 12.
23. Дорога в дивосвіт (екологічна стежина, екологічні ігри)// Дитячий садок. - № 37. - С. 24.
24. Дивний світ природи (заняття з екологічного виховання)// Бібліотека вихователя дитячого садка. - № 13 – 14. – 2006. – С. 80.
25. Дяченко Т. Мандруємо екологічного стежиною // Дошкільне виховання. - № 5. – 2002. – С. 28.
26. Екологічна мандрівка // Бібліотека вихователя дитячого садка. - № 11. – 2004. – С. 14 – 16.
27. Екологія і довкілля // Дитячий садок. – Липень. Число 25 – 26. – 2004. – С. 7.
28. Екологія: основи теорії і практики. Навчальний посібник / За ред. Потін А.Ф., Медвідь В.Г. та ін. – Львів: „Новий світ – 2000” Магнолія Плюс, 2003. – 296 с.
29. Екологія людини: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. М. Микитюк, О. З. Злотін, В. М. Бровій та ін. – Харків, Ранок. – 1998. – 208 с.
30. Земля — наш дім. Збірник / Укл. А.І Алексєєв, Ю.М.Головіна: під загальною редакцією А.С. Онєгова. - М., 1983.
31. Лисенко Н. Використання спостережень в роботі з екологічного виховання дошкільників // Дитячий садок. – 2004. - № 25 – 26. – С. 10 – 44.
32. Романовська Д. Світ навколо нас – і я його частинка. Еколого – психологічний тренінг. // Психолог. - № 21. – 2006. - С. – 16 – 24.
33. Скребець В. Екологічна психологія // Психолог. - № 9. – 2006. – С. 5 – 7.
34. Сухомлинський В. О. Народження громадянина. Вибр. Твори: У 5-ти т. – Т. 3. – С. 303.
35. Трохимчик С.В. Екологічна стратегія виживан¬ня людства / У зб. Раціональне природокористуван¬ня та охорона навколишнього середовища: Курс лекцій. - К., 1991.
36. Федіна К., Пісна В. Природа – краса і чинник життя // Дошкільне виховання. - № 25. – 2002. – С. 29.
37. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – С. 276 – 278.
38. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. — К., 1993.
Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання старших дошкільників — це не лише подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомленняекологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Такеусвідомлення ґрунтується на розміщенні залежностей, які існують у природі,впливу людської діяльності на неї і необхідність дбайливого ставлення довсіх її об''єктів.
Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.
Дітям потрібно подавати знання, які спонукали б пізнати навколишнє, у доступній для них формі.Ці знання повинні впливати і на пізнавальні процеси.
Активізувати інтерес до явищ, розширення сфери емоційних вражень, розвиток гуманного ставлення до неї, почуття обов''язку за збереження її багатств, патріотичне виховання на основі уявлень про красу рідного краю, а також формування таких моральних якостей, як доброта, чуйність, любов і увага до всього живого.Важливо навчити дитину не лише сприймати красу, бачити її, відчувати і розуміти, а й щоб одержані естетичні враження викликали бажання діяти чесно, гуманно, відповідати власною посильною участю у створенні прекрасного.
Залучая дітей до активного піклування про природу, навчати бережно ставитись до неї. Щоб викликати у малят бажання охороняти природу, піклуватися про неї, організовую систематичні спостереження, працю у природі, найпростіші досліди, які розкривають дітям закономірності розвитку живого об''єкта, бесіди, художню літературу, картини.
Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого – розвивального предметного середовища, яке сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.
Вивченням даної проблеми займалися видатні педагоги минулого: О.Духнович, К.Ушинський, В.Сухомлинський. І в наш час багато науковців та педагогів – практиків присвятили свої дослідження проблемі екологічного виховання, серед них: Лисенко Н.В., Яришева Н.Ф., Глухова Н., Скребець В., Фокіна В., Ніколаєва С., Плохій З., Кондратьєва Н. та ін.
Об''єктом нашого дослідження є: екологічне виховання старших дошкільників в системі всебічного та гармонійного розвитку особистості дитини.
Предмет дослідження: формування екологічної свідомості та екологічної культури у дітей дошкільного віку шляхом цілеспрямованого впливу сім''ї та дошкільного навчального закладу.
Мета екологічної освіти і виховання старших дошкільників — формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.
Завдання:
З''ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.
Обґрунтувати основні етапи формування екологічних знань у дітей дошкільного віку.
Вивчити стан досліджуваної проблеми в практиці сучасних ДНЗ України.
Екологічна криза, що сьогодні набула загальнопланетарного характеру, створює реальну загрозу виживання людства. Складається враження, що вже немає жодного місця на планеті, яке було б екологічно благополучним. Тому, визначальним для розвитку екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості, відповідальності. Це педагогічне завдання можна втілювати лише через освітню виховну систему на основі принципово нових ніж це було досі, ідей, методів, підходів, які враховували структуру екологічних знань, соціальні функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу для того, щоб збагнути себе, своє місце в природі, зв''язки між природою і Всесвітом.
Екологічна освіта та виховання - одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи його вирішення слід шукати негайно. Екологічне виховання передбачає перш за все, формування у дитини емоційного, бережливого ставлення до об''єктів природи, здатності бачити їх красу, а не детальні біологічні знання особливостей кожного виду рослин і тварин. У дошкільному навчальному закладі формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється у конкретній поведінці на емоційному рівні.
Завдання екологічного виховання – сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.
Екологічна філософія закликає нас до самообмежень у стосунках з довкіллям. Чи готові ми? Чи її положення є нашими внутрішніми переконаннями? Чи стануть ними? Повинні стати! Інакше про яку екологічну освіту і виховання можна вести мову? Саме екологічна освіта і виховання ставлять за мету докорінну зміну психологічних особливостей людини щодо її стосунків з природою, перетворення їх зі споживацьких на еко¬логічно відповідальні, особисто значимі.
Таким чином, в екологічному вихованні старших дошкільників необхідно відмовитися від багатьох стереотипів, які були сформовані в попередні роки. Природа не повинна розглядатися лише з утилітарної точки зору. Перш за все, необхідно показати дітям її унікальність, красу і універсальність (природа - середовище життя всіх істот, включаючи людину; об''єкт пізнання, задоволення її етичних і естетичних потреб; і лише потім - об''єкт людського споживання). Ми повинні охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, а й тому, що вона самоцінна. Тобто девізом в роботі з дітьми повинно стати: «Не зламай - якщо можна, не рубай - якщо можна, пожалій - ти це можеш»
Сьогодні можна стверджувати: екологічне світорозуміння формується в процесі засвоєння екологічної культури суспільства, яка відображує досвід взаємодії людини і природи. Засвоюючи елементи екологічної культури, особистість стає екологічно вихованою. Це нова якість особистості, яка виявляється в системі особистісних утворень, у свідомості, діяльності, в емоціях і почуттях.
Настав час, коли основну мету екологічної освіти слід вбачати у сприянні формуванню доцільної культури поведінки в довкіллі і громадської відповідальності за його збереження, а також уміння приймати правильні рішення і вирішувати екологічні проблеми
Отже, формування екологічної відповідальності у старших дошкільників це передусім навчання екологічній культурі, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов творення свого довкілля. Таким чином, екологічна освіта — це безперервний процес засвоєння цінностей і понять, що спрямовані на формування умінь, які необхідні для усвідомлення і оцінки взаємозв''язків між людьми, їхньою культурою і довкіллям. Вона передбачає формування умінь приймати екологічно відповідальні рішення.
На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина отримує емоційне враження про природу, накопичує подання про різні форми життя. Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, які виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються з їх приводу, показують і допомагають маленькій людині зрозуміти прекрасний світ природи, допомагають налагодити стосунки з ним.
Щоб розуміти природу, встановлювати причинно-наслідкові зв''язки, стан природи дитині необхідно створити необхідні умови, які допоможуть йому спостерігати, досліджувати зміни відбуваються з об''єктами природи.
Наша робота була орієнтована на створення умов дл формування у дітей старшого дошкільного віку динамічних уявлень про зміни в живій природі.
У зв''язку з поставленою метою в першій частині нашого дослідження було розглянуто психолого-педагогічне обгрунтування проблеми. Вивчено наукова основа ознайомлення дітей з природою; розглянуто питання про екологічний вихованні дошкільнят у сучасному дошкільному навчальному закладі; визначені умови, необхідні для формування динамічних уявлень про зміни в живій природі.
Аналіз педагогічних досліджень дозволив визначити важливість і значимість екологічного виховання у розвитку дитини.
Теоретичні положення та методичні висновки першої частини дослідження дозволили провести експериментальну роботу. Дослідно-експериментальна робота складалася з трьох етапів: констатуючого, формуючого та контрольного.
У процесі констатуючого експерименту нами була проведена діагностика, спрямована на виявлення у дітей рівня сформованості екологічних знань та екологічно правильного ставлення дітей до живої природи. Аналіз проведеної діагностики дозволив виявити недостатні знання дітей як експериментальної, так і контрольної груп, про живу природу.
Виходячи з даних констатуючого експерименту, нами була організована та проведена робота зі створення умов для ефективного формування у старших дошкільників екологічних знань і динамічних уявлень про зміни в живій природі. У ході формуючого експерименту нами було вдосконалено куточок природи, створена зона «екологічного простору». У роботі з дошкільнятами ми використовували інтегрований підхід, який передбачає взаємозв''язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, ігри, театральної діяльності, літератури, моделювання, перегляду телепередач, екскурсій, а також організації самостійної діяльності дітей тобто екологізацію різних видів діяльності дитини.
Для визначення ефективності виконаної роботи в ході формуючого експерименту, нами був проведений контрольний експеримент.
Аналіз результатів діагностики дітей в експериментальній і контрольній групах в контрольному експерименті показав, що у рівень екологічних знань та екологічно правильного ставлення дітей до живої підвищився в обох групах, однак динаміка його підвищення в експериментальній групі була вище, ніж у контрольній за всіма показниками - і в рівнях екологічно правильного ставлення дітей до живої, і в рівні екологічного ставлення до світу природи.
Таким чином, проведене дослідження позначило коло проблем, які потребують подальшого вирішення і є актуальними в сучасній педагогічній ситуації. Експеримент підтвердив, що значне місце у практиці екологічного виховання повинно відводитися правильно створеним умовам.
