ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І 5
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 5
1.1. Вплив Києво-Могилянської академії на розвиток науки і культури 5
1.2. Вищі навчальні заклади в період Середньовіччя 7
1.3. Особливості навчання в університетах епохи Відродження 11
1.4. Система вищої освіти за радянських часів 14
Висновки до розділу І 15
РОЗДІЛ ІІ 17
СИСТЕМА СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 17
2.1. Системи управління вищою освітою 17
2.2. Напрями реформування вищої освіти на Україні 24
Висновки до розділу ІІ 28
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 30
ДОДАТКИ 32
Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим навчальним закладом Східної Європи, який задовільняв освітні, наукові, громадські потреби України, а також значною мірою Росії та Білорусії. [2, с. 24]
Як відомо, з 1615 до 1817 р. Києво-Могилянська академія була одним із найавторитетніших центрів європейської вищої школи. Лекції студентам з багатьох країн читали найвидатніші тогочасні професори. Випускники діставали фундаментальну підготовку в галузі гуманітарних, природничих, філософських та богословських наук, а також оволодівали кількома мовами. Серед вихованців академії були сотні визначних політичних, наукових культурних і церковних діячів України і всієї Східної Європи. Досить зазначити, що в академії дістали освіту гетьман Іван Виговський, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Юрій Хмельницький.
1. Балыхин, Г. А. Управление развитием образования: организационно-экономический аспект / Г. А. Балыхин. - М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. - 428 с.
2. Дзвінчук, Д. І. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство / Д. І. Дзвінчук. - К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. - 240 с.
3. Дмитриченко М. Ф. Вища освіта і Болонський процес: [навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти] / М. Ф. Дмитриченко [та ін.]. - К. : Знання України, 2006. - 439 с.
4. Дудка, М. І. Вища школа України: стратегія управління й проблеми реформування : монографія / М. І. Дудка - Х. : Основа, 2002. - 272 с.
5. Журавський В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / В. С. Журавський. - К. : Видавничий Дім «Ін Юрс», 2003. - 416 с.
6. Журавський, В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / В. С. Журавський. - К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 416 с.
7. Кремень В. Г. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку / В. Г. Кремень // Неперервна професійна освіта : теорія і практика. [науково-методичний журнал]. - 2001. - № 4. - C. 7-18.
8. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні — інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати/ В. Г. Кремень. — К: Грамота, 2005.-448 с.
9. Кремень В.Г. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство / В. Г. Кремень // Вища школа. — 2003. — № 6. — С. З - 23.
10. Крижко В. В. Теорія та практика менеджменту в освіті : [навч.посібник] / В. В. Крижко. - К. : Освіта України, 2005. - 256 с.
11. Крячко Юрій. Інтегруватися в європейську систему вищої освіти чи зберігати свою ідентичність: tertium non datur / Юрій Крячко // Вища освіта України. - 2008. - N° 4. - C. 65-71.
12. Левківський К. М. Якісна освіта - запорука самореалізації особистості / К. Левківський // Вища школа. - 2010. - № 1. - С. 5-14.
13. Малиновський, В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Малиновський. - К. : Атіка, 2005. - 240 с.
14. Освіта в Україні. Нормативна база / За ред. O.A. Кривенка. — K.: КНТ, АТІКА, 2004. - 492 с.
15. Освіта України. Збірник законів : довід. вид. / за ред. Борисенка С. О. - Х. : Вид-во «Бурун Книга», 2007. - 304 с.
16. Пономарьова Г. Ф. Демократизація управління і контролю за вищим навчальним закладом / Г. Ф. Пономарьова // Вища школа - 2005. - № 5-6. - С. 3-9.
17. Поступна, О. В. Нормативно-правове забезпечення вищої освіти в Україні в контексті європейської ін-теграції [Електронний ресурс] // Державне будівництво ; вид. Харк. регіонального ін-ту держ. упр. НАДУ при Президентові України. - 2007. - № 2. - Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua
18. Рабченюк Т. С. Внутрішкільне управління : [навчальний посібник] / Т. С. Рабченюк. - К. : Рад.шк., 2000. - 176 с.
19. Сисоєва С. О. Вища освіта України : реалії сучасного розвитку / С. О. Сисоєва, Н. Г. Батечко. - К. : ВДЕКМО, 2011. - 344 с.
20. Сікорська, І. М. Удосконалення державного управління вищою освітою в контексті європейської інтеграції : дис. . ..к. н. держ. упр. : 25.00.02 / І. М. Сікорська. - Донецьк, 2006. - 217 с.
ВСТУП
В Україні від княжих часів існували початкові школи. Майже до кінця XVI ст. не було середніх і вищих навчальних закладів, тому вже з середини XIV ст. помітно зростає кількість українців, які навчаються в європейських університетах. Так, у найстарішому в Європі Болонському університеті здобув освіту Юрій Дрогобич. Він став першим вітчизняним доктором медицини (1482), одержав ступінь доктора філософії, у 1481 – 1482 рр. його обрано ректором цього університету. Юрій Дрогобич – автор першої української друкованої книги («Прогностична оцінка поточного 1483 року», опубліковані у Римі того ж року), вчений європейського масштабу, зачинатель гуманізму в Україні.
Українські студенти були добре обізнані із сучасною їм західноєвропейською культурою, гуманістичними ідеями. Своєю діяльністю вони сприяли піднесенню вітчизняної культури. Першим поетом-гуманістом України вважається Павло Русин із західноукраїнського міста Кросно. Він навчався в Краківському й Грейфсвальдському університетах.
Під впливом західноєвропейських гуманістичних і реформаційних ідей в українській освіті на межі XVI–XVII ст. відбуваються найвагоміші зміни. Створюються якісно нові навчальні заклади, які ґрунтуються на національних традиціях, поєднують вітчизняний і передовий європейський досвід. До них належать Острозький культурно-освітній центр, Львівська і Київська братські школи, Київська колегія, Києво-Могилянська академія.
Утвердженню авторитету старослов''янської мови сприяло перевидання Іваном Федоровим Букваря (1578), яке доповнено грецькими і старослов''янськими текстами, вміщує трактат чорноризця Храбра «О письменах», про створення слов''янської азбуки. Це видання відоме на сьогодні у двох примірниках, один зберігається у Королівській бібліотеці м. Копенгагена у Данії, другий – у бібліотеці м. Готи в Німеччині. В Україні назва початкових посібників для навчання грамоти довго не була установлена. У XVI–XIX ст. їх називали «азбуками», «абетками», «граматиками». До нашого часу дійшов лише один примірник першого східнослов''янського Букваря («Азбуки»), виданого Іваном Федоровим 1574 року у Львові.
Вважають, що термін «буквар» увів Мелетій Смотрицький (близько 1572-1633), один з провідних діячів вітчизняної освіти, видатний письменник-публіцист. Він увійшов в історію науки як засновник слов''янської філології. Видана ним «Граматіка словенския» майже два століття була єдиним підручником з даного предмету. Ця наукова праця користувалася визнанням у вітчизняних, а також сербських, болгарських, російських мовознавців. М. Ломоносов взяв її за основу своєї граматики. Гуманіст за переконаннями і патріот, М. Смотрицький активно виступав проти асиміляторської політики Польщі. Показовим у цьому відношенні є його твір «Тренос» (1610), де підкреслюється необхідність розвитку національної освіти культури, звучить заклик до боротьби за соціальне й духовне звільнення українського і білоруського народів.
Об''єкт дослідження - система вищої освіти в Україні.
Предмет дослідження - реформування системи вищої освіти в Україні.
Мета даної нашої курсової роботи: дослідити та проаналізувати історію розвитку та сучасний стан, та проблеми вищої освіти та зазначити шляхи їх подолання.
Виходячи з мети нашого дослідження перед нами постають наступні завдання:
1. Визначити який Вплив Києво-Могилянської академія мала на розвиток науки і культури;
2. Охарактеризувати особливості історії зародження вищої освіти на Україні Вищі навчальні заклади в період Середньовіччя;
3. Проаналізувати сучасний стан вищої освіти України та напрями її вдосконалення.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
Ефективне функціонування вищої освіти як складової народногосподарського комплексу країни неможливе без потужних фінансових інвестицій з боку держави. Слід враховувати, що окупність фінансових інвестицій є різною у різних галузях народного господарства і за характером та термінами їх віддачі.
Вища освіта є сферою довгострокових фінансових інвестицій, в результаті яких країна отримує освітянський, науково-технічний, інтелектуальний і кадровий потенціал для свого розвитку. В умовах зростання ролі вищої освіти в соціально-економічному розвитку країни важливою проблемою стає удосконалення управління вищою освітою, укрупнення та зміцнення матеріально-технічної бази, розширення можливостей щодо автономізації фінансової діяльності суб''єктів вищої освіти – вищих навчальних закладів.
Вищий навчальний заклад є основним суб''єктом освітянської та господарської діяльності в системі вищої освіти. Завдання вищого навчального закладу як суб''єкта діяльності у системі вищої освіти наступні: здійснення освітянської діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, здійснення наукової і науково-технічної діяльності, вивчення попиту на окремі спеціальності на ринках праці і сприяння працевлаштуванню випускників, підвищення освітньо-культурного рівня громадян. Все це стало можливим з прийняттям нового Закону України «Про вищу освіту».