Вступ 3
В.І. Вернадський і його вклад в розвиток ідеї ноосфери 4
Висновок 19
Використана література 20
Могутньою геологічною силою людину вперше назвав А. П. Павлов (1854 -- 1929), який казав про антропогенну еру в розвитку Землі. В. І. Вернадський підкреслював, що людство фізично яв¬ляє собою надзвичайно малу масу речовини планети, але міць його пов'язана не з його матерією, а з роботою його свідомості, з його розумом і спрямованою цим розумом працею. Ноосферу Вернадський розумів як природне тіло, компонентами якого будуть літосфера, гідросфера, атмосфера та органічний світ, перетворений розумною дія¬льністю людини.
Вчений був переконаний у закономірному характері виникнення ноосфери: «Вибух наукової думки у XX ст. підготовлений усім минулим біосфери і має глибокі корені в її будові. Він не може зупинитися і піти назад. Він може хіба що сповільнитись у своєму темпі... Біосфера неминуче перейде так чи інакше, рано чи пізно, в ноосферу».
1. А.К. Запольський, А.І.Салюк. Основи екології. - К.: Вища школа, 2003.
2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. – К.: Либідь. 1995 – 368 с.
3. Г.О. Білявський. Л .І.Бутченко . Основи екології. - К.:Лібра, 2004.
4. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.
5. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
6. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.
7. О.І.Салтовський. Основи соціальної екології. - К.: Вища школа, 2003
8. Ю.А.Злобін. Основи екології.-К.:Лібра, 1998.
Сучасне вчення про біосферу створив і розвинув В. І. Вернадський (1863 – 1945). Його творчому генієві були притаманні не тіль¬ки глобальність мислення, а й вихід за рамки експериментальної на¬уки. Президент Української академії наук, академік Петербурзької АН, а потім AH CPCP, член численних іноземних академій, непере¬січний природознавець-мислитель залишив нам цілісне бачення сві¬ту і завдань людини як на Землі, так і у Всесвіті.
За В. І. Вернадським, поняття «ноосфера -- останній з багатьох етапів еволюції біосфери в геологічний історії -- етап наших днів. Перебіг цього процесу тільки починає нам прояснюватися з вивчення її геологічного минулого у деяких своїх аспектах... Ноосфера -- нове геологічне явище на нашій планеті. У ній людина вперше стає величезною геологічною силою. Вона може й повинна перебудувати своєю працею і думкою царину свого життя, перебудувати докорінно порівняно з тим, що було раніше».
У ході розвитку людства, росту чисельності населення на Земній Кулі, появи технічних споруд, розвитку культурних та соціальних феноменів у межах біосфери з''явилася нова підсистема «людство - природне середовище». Людство зі своїм виробництвом та культурою стало складовою частиною біосфери. Зростає вплив на біосферні компоненти виробничих та соціальних факторів, спричинений існуванням людини. Взаємодія в підсистемі «людство - природне середовище» має двобічний характер, але з ростом технічної озброєності людини в ній почав переважати однонаправлений вплив людини на природні компоненти. Такий вплив отримав назву антропогенного, а зміни природних комплексів під впливом людини - антропогенезу.
Так на Землі з''явилася нова структура - антропосфера, або, як її ще називають, соціосфера. Соціосфера - це зона життя людського суспільства. Сучасна соціосфера охоплює усі геосфери Землі і навіть поширюється на найближчий космос. Соціосфера - це сфера виробничої та наукової діяльності людини, що здійснюється безпосередньо людиною або при допомозі знарядь, які вона виготовляє. Життя біосфери в доантропогенний період являло собою лише взаємодію живої та неживої матерії. Людство привнесло в життя біосфери принципово нові економічні, соціальні, загальнокультурні та технічні феномени і тим якісно змінило біосферні процеси.
Зростання технічної озброєності людини призвело до виникнення в зоні біосфери численних технічних об''єктів: будов, доріг, шахт тощо. По суті з''явилася ще одна структурна складова Земної Кулі - техносфера. Прямий чи опосередкований вплив технічних засобів в наш час охоплює всю біосферу і спричинює великий вплив на потік енергії та біогеохімічні цикли Землі.
