ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………......3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУЧАСНОГО ДРУКУ……………........7
1.1 Основи друкарських процесів…………………………………………7
1.2 Друкарські машини існуючих видів друку, їх застосування……..10
РОЗДІЛ 2 ВИКОРИСТАННЯ КОПЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В КАРТОВИДАННІ…………………………………………………………………17
2.1 Технологія складання та підготовки до видання картографічних творів………………………………………………………………………………...17
2.2 Комп’ютерні методи створення карт………………………………………….20
2.3 Особливості застосування комп’ютерної техніки на етапах складання та підготовки до видання…………………………………………………...................26
2.3.1 Підготовка видавничих оригіналів…………………………………………..26
2.3.2 Оформлення фонових елементів……………………………………………30
2.3.3 Особливості формних та друкарських процесів……………………………33
РОЗДІЛ 3. МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОЇ ДРУКАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ В КАРТОВИДАННІ……………………………..39
3.1 Цифрові друкарські машини , особливості їх роботи………………………..39
3.2 Застосування цифрових друкарських машин у картографічному виробництві………………………………………………………………………….43
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..48
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..51
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЬОГОДНІШНІ ДРУКАРСЬКІ МАШИНИ
1.1 Основи друкарських процесів
Друкування є складовою частиною поліграфічного виробництва і являє собою процес багаторазового одержання однакових відбитків і зображень за допомогою перенесення фарбового шару з друкарської форми на папір або інший матеріал, що друкується. Загальним завданням процесу друкування є відтворення з необхідною точністю інформації, що знаходиться на друкарській формі. Основними ознаками друкарського процесу є: перенесення фарби з друкарської форми на друкований матеріал (що сприймає фарбу), її закріплення на ньому, багаторазовість отримання відбитків (наклад) і їх ідентичність.
Фарба переноситься з друкарської форми на друкований матеріал, в більшості випадків, під дією тиску і рідко під дією інших сил (електричних, магнітних і ін.). У цьому розділі розглядаються процеси друкування тільки під тиском, які мають свої особливості в кожному способі друку. Однак загальними закономірностями для всіх основних способів друку є: нанесення фарби на друкарські елементи форми, створення контакту (тиску) між формою і поверхнею, яка її сприймає, перенесення фарбового шару на сприймаючі поверхню і його закріплення на ній.
При цьому друкарська фарба повинна змочувати циліндри і валики фарбового апарату, друкарську форму (гумовотканеву пластину в офсетному друці) і папір. Фарбовий шар повинен прилипати до цих поверхонь, а при переході з однієї поверхні на іншу – розшаровуватися по товщині навпіл.
Особливою складністю відрізняється процес переходу фарби на папір і плівкоутворення в багатофарбовому друці, коли фарбові шари друкуються один на інший. При цьому використовують два варіанти друкування: по-сухому або по-сирому. У першому випадку друкують на однофарбових машинах. Причому перша фарба переходить безпосередньо на поверхню паперу, а наступні накладаються одна на одну через кілька годин або діб після закріплення попередньої фарби.
У другому – прогресивному і більш продуктивному варіанті друкують на багатофарбових машинах. При цьому фарби наносяться одна на одну слідом за першою, зазвичай через кілька секунд на ще сирий фарбовий шар. Цілком зрозуміло, що процес друку залежить від:
– швидкості друкування – зі збільшенням швидкості друкування зменшується тривалість контакту форми (або гумовотканевої пластини)
з папером, для забезпечення необхідної товщини шару фарби на відбитку потрібно збільшити тиск і, навпаки, при зменшенні швидкості друкування – знизити;
– виду паперу і його друкарсько-технічні властивостей, наприклад гладкі та м'які паперу вимагають меншого тиску, ніж жорсткі і шереховаті папери;
– величини тиску – в кожному конкретному випадку друкування повинна бути строго визначеною величина тиску. При недостатній його
величині на сприймаючу поверхню переходить менше фарби, і відбитки виходять непродрукованими. Надмірний тиск через розтискування фарби, викликає спотворення зображення: зміна тональності, збільшення розмірів штрихів і растрових елементів. Тиск може призвести також до передчасного зносу друкарської форми.
Друкарський процес – це спосіб перенесення зображення з друкар¬ської форми на друкований матеріал (папір). Це передбачає наявність проміжного носія зображення (фотоформи), що передається на матеріал в процесі репродукування. Підготовка його залежить від способу дру¬карського процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агарков И.В. О ситуации на рынке цифровой тонерной печати Украины. Принт плюс: бумага и полиграфия, 2015, 4 (118), 66-75.
2. Атоян Л.В. Комп'ютерна картографія. - К.: БДУ, 2018. - 77с.
3. Атоян Л.В. Створення картографічного зображення у графічному редактор Adobe illustrator. К.: БДУ, 2016. – 29 с.
4. Берлянт А.М. Картографія: Підручник для вузів. - К.: Аспект Прес, 2018. – 336 с.
5. Бугаєвський Л.М. Математична картографія: Підручник для вузів. - К., 2018. – 400 с.
6. Васін Г. І., Мазаренко Е. Т., Полянський Н. Н. та ін. Технологія виробництва друкованих форм. К: Книга. 2020.
7. Васмут А.С. Автоматизація та математичні методи у картографії: Навчання посібник для вузів / А.С.Васмут, Л.І.Бугаєвський, А.М. Портнов.- К., 2019. – 391 с.
8. Волкова Л. А., Решетнікова Є. Р. Технологія обробки текстової інформації Частина 1. Основи технології видавничих та набірних процесів. Навчальний посібник. - К.: КНУ, 2019.
9. Гасов В. М., Циганенко О. М. Інформаційні технології у видавничій справі та поліграфії. - К.: КНУ, 2018.
10. Гельмут К. Енциклопедія з друкованих засобів інформації. Технології та засоби виробництва. - К: КНУ, 2018.
11. Давидов В.П. Картографія: підручник / В.П.Давидов, Д.М.Петров, Т.Ю.Терещенко / за ред. Д-ра техн. наук, проф. Ю.І.Беспалова. - К, Проспект Науки, 2020.
12. Донні О. Квін. Додрукарська підготовка. - К.: Просвіта, 2018.
13. Дубенок Н.М., Шуляк О.С. Землевпорядкування з основами геодезії. - К.: Колос, 2019.
14. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Чин. від 01.01.1996. –Київ: Держстандарт України, 1995. – 46 с.
15. Е. Л. Немировский. Изобретение Иоганна Гутенберга, 2000.
16. Євтєєв О.А. Проектування та складання соціально-економічних карт: Підручник. - К.: МДУ, 2019. – 224 с.
17. Заруцька І.П., Сваткова Т.Г. Проектування та складання карт. Загальногеографічні карти. - К.: МДУ, 2019. – 208 с.
18. Имеет ли шансы на развитие рынок цифровой тонерной печати в Украине. Блиц-опрос. Принт плюс: бумага и полиграфия, 2015. – 4 (118), 50-57 с.
19. Кузнєцов Ю. В. Технологія обробки образотворчої інформації. - К.: Освіта, 2018.
20. Кузьміна Н.А., Чурілова Є.А., Колосова Н.М. Картографія з основами топографії. - К.: Дрофа, 2016.
21. Куштін І.Ф. Куштін В.І. Інженерна геодезія: підручник. - Одеса: Фенікс, 2018.
22. Маслов А.В., Гордєєв А.В., Батраков Ю.Г. Геодезія. - К.: Колос, 2018.
23. Назарбаєва З. М., Сурашов М. Т., Гудович М. І. Робототехніка та підйомно-транспортні системи. - К: Освіта, 2021. - 464 с.
24. Назарбаєва С. М. Аналіз цифрових машин. Методичний посібник. – К, 2017. - 117 с.
25. Петров К. Є. Довідник із поліграфії. - К.: КРОУ, 2018.
26. Поліграфія та видавнича справа [Текст] : рос.-укр. тлумачний слов. / уклад. : Б.В. Дурняк, О.В. Мельников, О.М. Василишин, О.Г. Дячок ; [Авт.] перед. сл. Г.І. Миронюк ; М-во освіти і науки України ; рец. : А.К. Дорош, Р.Г. Іванченко, Е.Т. Лазаренко, Я.І. Чехман. – Львів : Афіша, 2002. – 456 с.
27. Полянський Н. Н. Технологія поліграфічного виробництва. - К.: Книга, 2019.
28. Раклов В.П. Картографія та ГІС: Навчальний посібник для вузів. - К.: Академічний проект, 2021.
29. Самарін Ю. Н. Лазерний запис форм у друкованих машини. - К.: Комп'Арт, 2016.
30. Самарін Ю. Н., Шапошніков Н. П., Синяк М. А. Друковані системи фірми Heidelberg Додрукарське обладнання. - К.: Освіта, 2020.
31. Спіхулін Н. І. Формні та друковані процеси (технологія та систематизація). - К.: Книга, 2019.
32. Технологія виготовлення друкованих форм / Под ред. І. Шеберстова - К.: Книга, 2020.
33. Основы цифровой печати: Учебное пособие / Р.М. Уарова, А.В. Ванников, А.В. Чуркин, 2005. – 448 с.
34. Таємниці друкарства. Минуле, сучасне, майбутнє : навч. посіб. / О.Ф. Розум, О.М. Величко, О.В. Мельников; Укр. акад. друкарства. – Вид. 2-ге , переробл. і доповн. – Л. : Укр. акад. друкарства, 2012. – 276 c.
35. Тимошик М.С. Видавнича справа та редагування: [навч. посіб.] / М.С. Тимошик. – К.: Ін Юре, 2004. – 224 с.
36. Чекалін С.І. Основи картографії, топографії та інженерної геодезії: навч. допомога. - К.: Академічний проект, 2019.
37. Чурілова Є.А., Колосова Н.М. Картографія з основами топографії: практикум. - К.: Дрофа, 2016.
38. Энциклопедия по печатным средствам информации. Технологии и способы производства / Гельмут Киппхан, 2003. – 1280 с.
39. Южанінов В.С. Картографія з основами топографії: Навч. допомога. - К: Вища школа, 2019.
ВСТУП
Карта – не просто найважливіше джерело географічних знань, а особливий засіб інформації, її не можна замінити ні текстом, ні живим словом. Вважають, що карта виникла раніше писемності. Як окремий різновид документа карта становила предмет зацікавлення для багатьох українських дослідників. Пожвавлення нових наукових публікацій, створення бібліографічних покажчиків, проведення аналізу періодизації карт і картографічного матеріалу, тобто узагальнення теоретичного і науково-практичного досвіду, особливо часто відбувалося у знаменні для історії події. Наприклад, активно досліджувалася роль карт під час світових воєн (Л. Рибченко, М. Майоров, В. Іващенко).
Першим українським істориком картографії був В. Г. Ляскоровський. Його працю продовжили В. О. Кордт, Я. Ф. Головацький, М. С. Грушевський. Серед сучасних вчених – це А. П. Божок та Р. І. Сосса. Праці В. В. Бездрабко [1;2], Г. В. Боряка, Я. Р. Дашкевича, Я. І. Жупанського, М. П. Крикуна, О. А. Купчинського, Т. Ю. Лютої, Ф.П. Шевченка та інших дослідників стали важливим внеском у розвиток основних напрямів вивчення карт й атласів як документа та історичних джерел, еволюції історичної картографії та джерелознавства. Наукові дослідження дають плідний матеріал для виконання теоретичних студій та поглиблення інформаційного потенціалу у формуванні видових ознак.
ВИСНОВКИ
Нові технології забезпечують високу якість картографічного зображення, оперативність його створення та оновлення, довготривалість зберігання, багаторазове використання, сучасний дизайн.
Комп'ютерне картографування є сукупністю складних програмно-технічних засобів та організаційних заходів щодо створення картографічної продукції з використанням персональних комп'ютерів та графічних програм з метою поліграфічного відтворення.
В даний час відсутній єдиний підхід до автоматизованого створення картографічних творів з використанням комп'ютерних технологій. Це зумовлено застосуванням технічних пристроїв з широким набором параметрів та різних графічних програм, що дозволяють виробляти автоматизовану побудову картографічного зображення, і навіть економічні причини, які впливають ступінь технічного оснащення організацій.
Подальше вдосконалення методики та технології з урахуванням розвитку програмно-технічних засобів даватиме можливість раціонально організувати виробництво картографічної продукції з використанням комп'ютерних технологій у межах усієї республіки, а не на одному окремо взятому підприємстві.
У першому розділі розглянуті теоретичні основи сучасного друку, а саме основи друкарських процесів та друкарські машини існуючих видів друку, їх застосування.
У другому розділі дипломної роботи розглянуто питання використання комп’ютерних технологій в картовиданні. Детально розглянуто процес технології складання та підготовки до видання картографічних творів, комп’ютерні методи створення карт, особливості застосування комп’ютерної техніки на етапах складання та підготовки до видання (підготовка видавничих оригіналів, оформлення фонових елементів, особливості формних та друкарських процесів).
У третьому розділі розглянуто питання можливості використання цифрової друкарської техніки в картовиданні. Розглянуті види цифрових друкарських машин, особливості їх роботи, а також застосування цифрових друкарських машин у картографічному виробництві.