ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 7
1.1. Класифікація та етіологія пневмоній 7
1.2. Комплексна реабілітація хворих пневмонією 9
1.3 Лікувальна фізкультура при пневмонії 15
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 18
2.1 Характеристика хворих, що досліджуються 18
2.2. Характеристика хворих пневмоніями, які проходили лікування в реабілітаційному центрі 24
2.3. Методи дослідження 27
ГЛАВА 3. ПРОГРАМА ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ І МЕТОДИКА ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ 42
3.1. Медикаментозна терапія 42
3.2. Фізіотерапевтичне лікування 42
3.3. Клініко-фізіологічне обгрунтування методики лікувальної фізкультури 44
3.4 Програма комплексного лікування всіх пацієнтів і методика лікувальної гімнастики 55
ВИСНОВОК 64
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 66
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 67
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Класифікація та етіологія пневмоній
Пневмонія - інфекційне захворювання, що вражає нижній відділ дихальних шляхів, з залученням в запальний процес альвеол і утворенням інфільтрату за рахунок депонування в вогнищі запалення значної кількості мігруючих клітин, серед яких переважають нейтрофіли. Пневмонія відноситься до числа найбільш поширених інфекційних захворювань людини, лідируючи вже більше 20 років в структурі захворювань органів дихання в Україні [5].
Етіологічний підхід в постановці діагнозу пневмонії вкрай важливий. Практичному лікарю майже завжди доводиться призначати антибактеріальну терапію хворому не тільки при відсутності верифікації збудника в перші дні, а й взагалі без перспектив на отримання мікробіологічних даних про збудник [9]. Першим загальнодоступним і обов'язковим етапом є встановлення можливого етіологічного діагнозу за клінічними та епідеміологічними даними з урахуванням етіологічної структури сучасних пневмоній [11]. Велике значення для діагностики пневмоній під час вступу хворого в стаціонар має фарбування мазка мокротиння за грамом, яке дозволяє виявити грампозитивні і грамнегативні збудники, внутрішньоклітинну і позаклітинне локалізацію мікроорганізмів [2]. Зіставлення даних бактеріоскопії з клініко-рентгенологічними особливостями дозволяє поставити ранній клініко-бактеріологічний діагноз у 86% всіх хворих на пневмонію і у 70% хворих пневмококової пневмонією. При постановці діагнозу пневмонії важливе бактеріологічне дослідження мокротиння (посів на середовища) і визначення чутливості до антибіотиків, виявлення збудників кількісним методом в діагностично значимих титрах (106 мікробних клітин і більш в 1 мл мокротиння). За кордоном поряд з дослідженням мокротиння широко проводяться дослідження аспірату, змиву, отриманого при фибробронхоскопії, матеріалів, отриманих при транстрахеальній аспірації, посіву крові, визначенні антитіл до антигенів різних збудників в сироватці крові. Розподіл пневмоній на позалікарняні та внутрішньо-лікарняні виправдано насамперед відмінностями етіологічної структури. У виникненні пневмонії провідна роль належить Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, певне місце займає Staphylococcus aureus. Виникнення пневмонії може бути обумовлено також атиповими збудниками: Mycoplasma pneumoniae, Legionella pneumophilla і Chlamydia pneumoniae [12].
У виникненні внутрішньо-лікарняної пневмонії велика роль віданна умовно-патогенної і грамнегативної флори. Це перш за все S. aureus, зустрічальність якого становить від 2,7 до 30% [21]. На частку збудника сімейства Enterobacteriacea - Klebsiella pneumoniaе - доводиться від 9,8 до 12,6% пневмоній, при цьому смертність становить від 40 до 71%. Питома вага E.coli складає від 17,3 до 32,3%, Proteus vulgaris - від 8,2 до 24% [22]. Pseudomonas aeruginosa відповідальний за розвиток нозокоміальної пневмонії в 17% випадків, летальність досягає 80%. Питома вага Legionella pneumophilla як збудника нозокоміальної пневмонії досягає 33% [23].
Роль вірусних пневмоній зростає в період епідемій грипу А, В і становить від 8,6 до 35%. Наявність чисто вірусних пневмоній визнається не всіма авторами. Вважають, що вони є кондукторами, які готують «ґрунт» для приєднання бактеріальної і микоплазменної флори [8].
Актуальність проблеми змішаних інфекцій в останні роки визначається перш за все тим, що на їх частку припадає до 30 - 50% випадків захворювання, монокультура має місце в 40,5 - 50% випадків.
Етіологію пневмонії більш ніж в 50% випадків взагалі не вдається встановити. Причини найчастіше такі:
відсутність мікробного дослідження;
неправильний збір матеріалу;
збудник невідомий;
попереднє лікування антибіотиками (до взяття матеріалу);
невизначене клінічне значення виділеного збудника;
використання неадекватного методу лікування.
Існуючий в даний час розподіл пневмоній за клініко-патоморфологічному принципу ділить пневмонію на паренхіматозні - часткові та вогнищеві, а також на інтерстиціальні і змішані пневмонії, що малоінформативно в плані вибору оптимальної етіотропної терапії. Останні досягнення в мікробіології, пульмонології та фармакотерапії диктують необхідність розробки поняття і класифікації різних видів пневмоній. Розподіл пневмоній має ґрунтуватися за етіологічним принципом, що дозволить проводити спрямоване етіотропне патогенетичне лікування. Сьогодні в рамках Європейського товариства пульмонологів і Американського торакального суспільства лікарів триває дискусія з питання класифікації пневмоній. Для впорядкування методів діагностики і особливо способів лікування рекомендована клінічна класифікація пневмоній [13]. Виділяють чотири форми пневмоній:
позалікарняна (домашня) придбана;
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аріель Б. М., Барштейн Ю. А. Методологія вивчення пневмонії (досвід двох століть). // Пульмо. - 1991. - № 1. - С. 56-8.
2. Булгакова, В. А. Кашель у дітей з гострими респіраторними інфекціями: можливості офіційної фітотерапії [Текст] / В. А. Булгакова, С. Г. Шмакова // Педіатрична фармакологія. - 2014. - № 6. - С. 92-95.
3. Вишнякова Л. А, Путов Н. В. Етіологія гострих пневмоній. // Тер. архів. - 1990. - № 3. - С. 15-18.
4. Візель, А. А. Комплексний підхід до терапії гострих і хронічних захворювань органів дихання [Текст] / А. А. Візель, І. Ю. Візель, Е. Д. Гизатуллина // Медична рада. - 2017. - № 18. - С. 102-106
5. Гіршман Дж. В., Муррей Дж. Ф. Пневмонія і абсцес легені. // Внутрішні хвороби. // Під ред. Т. Ф. Харрісона. - М .: Медицина, 1995. - Т. 6. - С. 67-81.
6. Гогин Е. Е., Тихомиров Є. С. Гострі пневмонії. // Діагностика та лікування внутрішніх хвороб. / Под ред. Е.В. Гембіцького. - М .: Медицина, 1991. - Т. 2. - С. 30-90.
7. Горбіч, О. А. позалікарняна пневмонія: фармакоепідеміологіческіх і фармакоекономічні особливості [Текст] / О. А. Горбіч, Г. Н. Чистенко, Ю. Л. Горбіч // Медичний журнал. - 2017. - № 4. - С. 42-46.
8. Григус ІМ, Майструк МІ. Відновлення фізичної працездатності хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у процесі фізичної реабілітації. – К., 2019. – 174 с.
9. Григус ІМ, Майструк МІ. Зміни функції зовнішнього дихання у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень при застосуванні фізичної реабілітації. – К., 2018. – 120 с.
10. Григус ІМ, Майструк МІ. Оцінка ефективності фізичної реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень помірного ступеня тяжкості. – К., 2019. – 176 с.
11. Дворецький Л. І. Пневмонії. Діагностика, лікування, геронтологические аспекти. // Рус. мед. журнал. - 1996. - Т. 4. - № 11. С. 684-94.
12. Дуков Л. Г., Борохів А. І. Діагностичні та лікувально-тактичні помилки в пульмонології. - М .: Медицина, 1988. - 272 С.
13. Замотаєв І. П. Гострі пневмонії // Хвороби органів дихання. // Під. ред. Н.Г. Палеева. - М .: Медицина, 1989 - Т. 2. С. 17-102.
14. Клінічне спостереження пацієнта з позалікарняної пневмонією, викликаною Legionellа pneumophila [Текст] / С. А. Рачина [и др.] // Пульмонологія. - 2017. - № 4. - С. 553-556.
15. Коровкина, Е. С. Можливості використання імуномодуляторів у комплексній терапії позалікарняних пневмоній [Текст] / Є. С. Коровкіна, М. Н. Костінов, С. В. Кажарова // Журнал мікробіології, епідеміології і іммунобіологіі. - 2017. - № 4. - С. 101-111.
16. Крилов А. А., Шацька Е. Г. Аналіз летальних випадків та шляхи поліпшення діагностики та лікування гострих пневмоній. // Клин. мед. - 1995. - № 2. - С. 26-9.
17. Крівопалов, А. А. Нові можливості місцевого етіотропного лікування і профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій [Текст] / А. А. Крівопалов, В. А. Шаталов, С. В. Шервашидзе // Медична рада. - 2017. - № 8. - С. 72-75.
18. Лещенко, І. В. позалікарняна пневмонія у дорослих: можливості лікування в амбулаторних умовах [Текст] / І. В. Лещенко // Медична рада. - 2017. - № 18. - С. 108-114.
19. Мазур, Л. І. Клінічна ефективність застосування фенспірид гідрохлориду при гострих респіраторних інфекціях, що протікають з кашлем, у дітей, які проживають в екологічно несприятливих районах [Текст] / Л. І. Мазур, В. А. Жирнов, Ю. В. Владимирова // Педіатрія. Журнал ім. Г. Н. Сперанського. - 2017. - № 4. - С. 231-232.
20. Майструк М. Методичні аспекти проведення фізичної реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві / М. Майструк. – М., 2017. – 155 с.
21. Майструк М. Особливості застосування дихальних вправ у фізичній 463 реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / М. Майструк // Молодіжний науковий вісник. – 2019. - № 1. – С.32-38.
22. Майструк М. Просвітницька робота з хворими на хронічне обструктивне захворювання легень / М. Майструк // Молодіжний науковий вісник. – 2019. – № 5. – С. 20-24.
23. Майструк М. Хронічне обструктивне захворювання легень: алгоритм фізичної реабілітації та запобігання рецидиву / М. Майструк // Молодіжний науковий вісник. – 2020. - № 12. – С. 12-22.
24. Майструк МІ. Фізична реабілітація хворих на хронічне обструктивне захворювання легень: [монографія]. Хмельницький: Мельник А.А.; 2018. 340 с.
25. Малахов, А. Б. Застосування амоксициліну при пневмонії у дітей [Текст] / А. Б. Малахов, Н. Г. Колосова // Медична рада. - 2017. - № 9. - С. 52-55.
26. Можливості імуностимулюючої терапії при респіраторних інфекціях верхніх дихальних шляхів [Текст] / В. М. Свістушкін [и др.] // Медична рада. - 2017. - № 8. - С. 5-10.
27. Нонік В. Є., Зубков М. Н., Гугіцідзе Е. Н. Етіологія гострої пневмонії у осіб похилого та старечого віку. // Тер.архів. - 1990. - № 3. - С. 30-4.
28. Орлова, Н. В. Сучасні підходи до лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій верхніх дихальних шляхів [Текст] / Н. В. Орлова, І. І. Чукаева // Медична рада. - 2017. - № 5. - С. 58-65.
29. Петрушина, А. Д. Досвід терапії та сімейної профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань [Текст] / А. Д. Петрушина, І. Д. Кайба // Педіатрія. Журнал ім. Г. Н. Сперанського. - 2017. - № 1. - С. 97-101.
30. Плоскирева, А. А. Стратегія персоніфікованої медицини в клініці інфекційних хвороб [Текст] / А. А. Плоскирева, А. В. Горєлов // Лікуючий лікар. - 2017. - № 11. - С. 43-45.
31. Покровський В. І., Прозоровський С. В., Малєєв В. В. та ін. Етіологічна діагностика і етіотропна терапія гострих пневмоній. - М .: Медицина, 1995. - 272 С.
32. Руженцова, Т. А. Протизапальна терапія гострих респіраторних захворювань [Текст] / Т. А. Руженцова // Лікуючий лікар. - 2017. - № 9. - С. 30-32.
33. Северева Е. А. Питання ранньої діагностики гострих пневмоній. // Тер. архів. - 1979. - № 1. - С. 85-90.
34. Сергєєва, І. В. Особливості перебігу позалікарняних пневмоній на тлі неепідеміческая грипу [Текст] / І. В. Сергєєва, І. В. Демко, Е. Е. Корчагін // Медична рада. - 2017. - № 18. - С. 78-81.
35. Сергєєва, І. В. позалікарняних пневмонії на тлі пандемічного грипу [Текст] / І. В. Сергєєва, І. В. Демко, Е. Е. Корчагін // Лікуючий лікар. - 2017. - № 6. - С. 56-60.
36. Синопальников, А. І. Антибактеріальна терапія загострень хронічного бронхіту / хронічної обструктивної хвороби легень. Ключові положення [Текст] / А. І. Синопальников, А. А. Зайцев // Медична рада. - 2017. - № 18. - С. 14-20.
37. Чистенко, Г. Н. Інфекційні хвороби в сучасному світі [Текст] / Г. Н. Чистенко, І. Н. Глинська, І. Н. Вальчук // Медичний журнал. - 2017. - № 3. - С. 152-156.
38. Чучалин А. Г. Пневмонія: актуальна проблема сучасної медицини. // Materia Medica. -1995. - № 4 (8). - C. 5-10.
39. Яцишина, С. Б. Пневмовіруси в інфекційній патології людини [Текст] / С. Б. Яцишина // Журнал мікробіології, епідеміології і іммунобіологіі. - 2017. - № 6. - С. 95-105.
40. American Thoracic Society. Guidelines for the Initial Management of Adults with Community-Acquired Pneumonia. Diagnosis Assesment of Severity and Initial Antimicrobial Therapy. Amer Rev of Resp Dis 1993; 148 (5): 1418-26.
41. Bariffi F, Sanduzzi A, Ponticiella A. Epidemiology of lower respiratory tract infections. J of Chemoth 1995; 7 (4): 263-76.
42. File TM, Tan JS, Plouffe JE. Community-acquired pneumonia. What's needed for accurate diagnosis. Postgr med 1996; 99 (1): 95-107.
43. Garibaldi RA. Epidemiology of community-acquired respiratory tract infections in adults. // Amer J Med 1985; 78 (Suppl. 6B): 32-7.
44. Hedlund JV, Ortqist AB, Kalin ME, Granath F. Factors of importance for the long term prognosis after hospital treated pneumonia. Thorax 1993; 48 (8): 785-9.
45. Iwamoto K, Ichiyama S, Shimokata K, Nakashima N. Postoperative pneumonia in elderly patients: incidence and mortality in compаrison with younger patients. Intern Med 1993; 32: 274-7.
46. Jokinen C, Heiskanen L, Juvonen H, et al. Incidence of community-acquired pneumonia in the population of four municipalities in eastern Finland. Am J Epid 1993; 137 (9): 977-88.
47. Mokshagundam SL, Minocha A. Etiopathogenesis and management of pneumonia. Compr ther 1995; 21 (8): 413-20.
48. Pomilla PV, Brown RB. Outpatient treatment of community-acquired pneumonia in adults. Arch of Inter Med 1994; 154 (16): 1793-1802.
49. Sheld WM, Mandell GL. Nosocomial pneumonia: pathogenesis and recent advances in diagnosis and therapy. Rev Inf. Dis. 1991; 13 (Suppl.9): 743-51.
50. Venkatesan P, Gladman J, Macfarlane JT, et al. A hospital study of community-acquired pneumonia in the elderly. Thorax 1990; 45 (4): 254-8.
ВСТУП
Актуальність дослідження. Пневмонія відноситься до найбільш поширених захворювань, виникає в будь-якому віці, має певні особливості перебігу в різні вікові періоди. Вона являє собою комплекс патологічних процесів, що розвивається в дистальних відділах легеневої тканини. Основним проявом цих процесів є інфекційне, ексудативне, рідше проміжне запалення, викликане мікроорганізмами різної природи, і домінуюче у всій картині захворювання. З клінічних позицій поняття «пневмонія» визначається як інфекційне захворювання нижніх відділів дихальних шляхів, підтверджене рентгенологічно. Усе частіше пневмонії приймають затяжний перебіг, особливо у хворих похилого віку з супутніми захворюваннями. Низький рівень діагностики пневмоній збільшує число хворих з гнійними легеневими захворюваннями.
Епідеміологія пневмоній на сучасному етапі характеризується виникненням з кінця 80-х років тенденцією до зростання захворюваності та летальності як у нас в країні, так і в усьому світі. У розвинених країнах захворюваність пневмоніями становить від 3,6 до 16 на 1000 осіб. В даний час в усьому світі пневмонії займають 4 - 5-е місце в структурі причин смерті після серцево-судинної патології, онкологічних захворювань, цереброваскулярної патології та хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ), а серед інфекційних хвороб - 1-е місце. У США позалікарняними пневмоніями щорічно захворюють 3 - 4 млн осіб, 30 - 40% з них потребують госпіталізації. Приблизно 50 - 70% пацієнтів лікують амбулаторно, і смертність серед них становить всього 1 - 5%.
Мета дослідження: розглянути фізичну реабілітацію при гострих пневмоніях та розробити програму комплексного лікування всіх пацієнтів і методику лікувальної гімнастики.
Об’єкт дослідження: гострі пневмонії та їх фізична реабілітація.
Предмет дослідження: фізична реабілітація після перенесеної пневмонії.
Задачі дослідження:
1. розглянути класифікацію та етіологію пневмонії;
2. вивчити комплексну реабілітацію хворих пневмонією;
3. визначити необхідність та особливості лікувальної фізкультури при пневмонії;
4. провести дослідження серед хворих на пневмонію та хворих, що проходили лікування у реабілітаційному центрі;
5. розглянути медикаментозну терапію, фізіотерапевтичне та клініко-фізіологічне лікування пневмонії;
6. розробити програму комплексного лікування всіх пацієнтів, хворих на пневмонію і методику лікувальної гімнастики.
Новизна дипломної роботи: вперше складена програма комплексного лікування і методика лікувальної гімнастики при гострій пневмонії.
Структура: вступ, три розділи, висновок, список використаної літератури, додатки.
ВИСНОВОК
Будь-яка пневмонія - це пошкодження легенів, інтоксикація і кисневе голодування всіх органів і систем організму, розвиток дихальної недостатності і, як наслідок, порушення найважливіших функцій організму. Вірусні пневмонії частіше, ніж інші види пневмоній призводять до пошкодження легенів, так як патологічний процес нерідко охоплює не окремі ділянки, а легкі повністю, всю кіслородтранспортну систему.
Комплексна реабілітація включає в себе перебування в умовах денного стаціонару із застосуванням необхідної медикаментозної терапії, занять ЛФК, процедур фізіотерапії, консультація клінічного психолога і нейропсихолога (в тому числі сімейне консультування), цикл коригувальних занять по психологічному супроводу соціалізації, адаптації та профілактики розвитку психо-емоційних і емоційно-особистісних порушень.