Постановка проблеми
Опис джерела
Гіпотеза
Основна частина
Висновок
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Як бачимо у фільмі, людство якраз постало перед цією проблемою, але знайшло цілком прогнозований спосіб уникнути, чи, якщо бути точним, відтермінувати катастрофу вдавшись до колонізації іншої планети. багатої на цінний мінерал – унобтаній [1]. Та хіба це вирішило проблему? Зовсім ні. Адже вибрано екстенсивний шлях розвитку. Замість збалансувати споживання енергії людина вдалася до пошуку нових її джерел. Коли ж такі були знайдені – все почалося спочатку: постійний ріст споживання. А це могло означати одне: люди виграли тільки трохи часу і згодом проблема неминуче повернеться.
Іншим важливим аспектом колонізації, на мою думку, стало те, що людина не дбала про навколишнє середовище завдаючи значної шкоди природі. Крім того, наука орієнтується, головним чином, на короткочасні економічні вигоди, воліючи тримати на периферії свого зору питання варварської експлуатації природи. А ще вражає готовність вдатися до геноциду корінного населення лише з огляду на те, що у ньому вбачають загрозу для реалізації планів, які знищать середовище існування цього племені. Хіба це не варварство?
Розгляньмо народність на’ві. Вони бережуть природу і байдужі до технологічного прогресу [1]. З погляду людини – це представники нижчого щабля цивілізації у порівнянні з нами. Певною мірою можна погодитися, якщо міряти мірками сучасної людини, однак варто звернути свої погляди глибше в питання цивілізованості.
Тож, цивілізованість – це набутий навик, що дозволяє усвідомлено відповідати передовим нормам співіснування в соціумі. Іншими словами, цивілізованість – це усвідомлено жити по – доброму; жити в гармонії з навколишнім середовищем та людьми. Базовими критеріями цивілізованості можна назвати відповідальність, компетентність, розумність [4]. І що ми бачимо? Під таким кутом зору, саме мешканці планети Пандора близькі до такого еталону цивілізованого створіння, а людина – якраз її антипод.
У фільмі бачимо, протистояння двох цивілізації, двох світоглядів, двох підходів до технологічного прогресу та прямо протилежних розумінь природи. Перший підхід – споживацьке суспільство. Прагнення комфорту і пріоритетність короткострокових вигод для себе. Самопроголошений цар природи вважає навколишнє середовище своїм підданим. Зовсім іншими бачимо корінних мешканців Пандори. Вони відмовляються від прогресу, обираючи не життя «сьогоднішнім днем», а далекоглядність, яка полягає в тому, щоб жити в гармонії зі середовищем свого існування [1]. І у цьому є певний символізм. Можливо, це завуальований заклик авторів фільму звернути увагу на проблеми екології та погіршення стану навколишнього середовища, стрімкого знищення природних ресурсів та їх повільного відновлення? Адже негативний аспект взаємозв’язку між ростом енергетичних потреб і шкодою для біосфери доволі часто привертає увагу суспільних і громадських діячів, науковців і активістів, відомих людей і пересічних свідомих громадян. Зрештою, уже давно діють природоохоронні організації, які у різний спосіб намагаються боротися з різними «побічними ефектами» задоволення потреб сучасної цивілізації [3]. Задля справедливості зауважмо, що держави і міжнародні організації теж намагаються внести свою лепту для підтримки екологічного балансу [6]. Утім, практичне вирішення цілого комплексу екологічно – енергетичних питань ніяк не можливе без глибокого усвідомлення широкими масами населення усіх можливих наслідків. Відтак, варто звернути увагу й на наступне твердження. Я припускаю, що практичне втілення екологічного мислення, і тут будьмо відвертими із самими собою, нами ж і гальмується. На мою думку, так відбувається через наше несвідоме бажання залишатися у комфортних умовах якнайдовше, навіть на шкоду самим собі, якщо останнє станеться в майбутньому без чіткої прив’язки до конкретного часу

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Аватар (2009) фільм / URL: https://filmoteka.cc/filmi/304-avatar-2009.html
2. Гудзенко І. Фільм Аватар (2009) – сюжет, смисл, акторський склад / URL: https://tureligious.com.ua/film-avatar-2009-siuzhet-smysl-aktorskyy-sklad/
3. Екологічні організації на міжнародній арені: / URL: https://artius.ua/novini/statti/ekologichni-organizacii.html
4. Енциклопедія практичної психології: цивілізованість / URL: http://psychologis.com.ua/civilizovannost-1.htm
5. Маляренко В.А. Енергетика, довкілля, енергозбереження / URL: https://core.ac.uk/download/pdf/11315092.pdf
6. Орлова В. Генсек ООН представив план прискореного переходу світу на відновлювані джерела енергії / URL: https://www.unian.ua/economics/energetics/gensek-oon-predstaviv-plan-priskorenogo-perehodu-svitu-na-vidnovlyuvani-dzherela-energiji-novini-sogodni-11831484.html
7. Яловий К. Енергетика, яка вбиває. – Економічна правда / URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/12/21/669381/
8. Mischel, W., Ebbesen, E. B., Raskoff Zeiss, A. Cognitive and attentional mechanisms in delay of gratification. Journal of Personality and Social Psychology / URL: https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2Fh0032198

Проблеми збереження екології, з одного боку, і проблема енергетичної безпеки, з іншого, нерозривно пов'язані між собою. На очевидну кореляцію і між ними вказує те, що ми щораз більше змушені шукати баланс між обома факторами і ,зрештою, це змусить вибирати між безпечним середовищем і комфортним життям

Висновок. У фільмі добре змальовано проблематику неконтрольованого споживацтва ресурсів, усталену довготривалу тенденцію до щораз більших потреб енергетичної галузі, вказується на самоузалежнення людини від власних потреб, описується комплекс заходів для вирішення проблеми, який, одначе є зняттям симптому, і аж ніяк не лікуванням хвороби. Автори, акцентуючи увагу на ймовірних наслідках зазначеного, уміло вказують на їх кореляцію з екологічною проблематикою: знищення природних ресурсів задля їх перетворення в енергію, непоправною шкодою навколишньому середовищу в процесі добування, переробки чи викидів в атмосферу продуктів розпаду, створення загрози для життя і здоров’я усіх представників біосфери.
Якщо шукати глибший сенс, то кінокартина дає змогу простежити і еколого – енергетичні взаємовпливи на глобальну перспективу; вказати на очевидні, здавалося б, тенденції, привернути увагу до закономірностей, що постають на горизонті, а заразом змоделювати й передбачувані варіанти порятунку ситуації. Варто згадати й на змалюванні творцями кіношедевру двох несумісних світоглядних орієнтацій на дану проблематику: зосередженої на життя в гармонії з природою, але відсталої в технологічному аспекті і орієнтованої на високі суспільні запити. Тільки, привертає увагу те, що, на перший погляд, варварський соціум не прагне йти шляхом розвинутого індустріального суспільства і це його усвідомлений вибір. На противагу, послідовники іншого світогляду зорієнтовані першочергово на власні потреби і неохоче йдуть на поступки природі, навіть якщо усвідомлюють негативні наслідки в майбутті. Через це вони врешті – решт і поплатилися.
Таким чином, «Аватар (2009)» – фільм «з натяком», що застерігає нас від необдуманого споживацтва і закликає до дбайливого ставлення до середовища нашого існування.