ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОЕРТИЧНІ ОСНОВНОВИ СОЦІАЛЬНОГО СИРІТСТВА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ 5
1.1. Історичний генезис поняття «соціального сирітства» 5
1.2. Нормативно-правове регулювання соціального сирітства 13
1.3. Зарубіжний досвід соціального сирітства 23
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА МЕТОДИЧНОГО ПІДГРУНТТЯ СОЦІАЛЬНОГО СИРІТСТВА В УКРАЇНІ 30
2.1. Характеристика сучасних проблем соціального сирітства в Україні 30
2.2. Аналіз сучасного методологічного підгрунття соціального сирітства 37
2.3. Оцінка практичного застосування учасних методів подолання соціального сирітства в Україні 45
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗАСТОСУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ НАПРЯМІВ ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СИРІТСТВА 51
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 58
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 62
1.1. Історичний генезис поняття «соціального сирітства»
Проблема соціального сирітства існувала в усі часи. Значним за розмірами контингентом таких сиріт були незаконнонароджені діти, адже в класових формаціях була заборона переривання вагітності, що і є поясненням великої кількості відмов від дітей жінок нижнього соціального класу. У ХІХ ст. виникають нові форми притулків для утримання сиріт: для морально занедбаних дітей; для засуджених дітей (закритого типу); для дітей, які вже відбули термін покарання [3, с. 68]
З 1811 року в Росії, усвідомивши складність державного утримання дітей-сиріт, їх почали передавати на виховання в родини. Соціальні сироти стали пріоритетним об’єктом соціальної підтримки лише з 1873 року; почали відкриватися притулки для підкинутих дітей, незаконнонароджених, дітей-інвалідів, від яких відмовилися родичі [3, с. 103–105].
Науковий інтерес до проблем сирітства та методологічні підходи до його дослідження почали з’являтися наприкінці XIX ст. Розпочався так званий «емпіричний» період вивчення педагогічних, психологічних, соціологічних характеристик дітей, які перебували в інституційних установах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Астоянц М.С. Дети-сироты: анализ жизненных практик в услових интернатного учереждения. Опыт включенного наблюдения. Социологические исследования. 2006. № 3. С. 54–63.
2. Астоянц М.С. Политический дискурс о сиротстве в советский и постсоветский период: социальная интеграция или социальное исключение? Журнал исследований социальной полиики. 2006. Т. 4. № 4. С. 475–500.
3. Бондаренко В.В. Соціальне виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, у період суспільної і приватної опіки (з ХІХ до ХХ ст.). Соціальна педагогіка: теорія та практика. № 4. 2012. С. 102–107.
4. Бахрушин С. Организация попечения о беспризорных детях в Москве М., 1916.
5. Богданова І.М. Соціальна педагогіка : навч. посібник Харків : Бурун Книга, 2011. 160 с.
6. Буніна Л. М. Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії : дис. канд. пед. наук : 13.00.05– Луганськ, 2005. – 212 с.
7. Воднік В.Д. Проблеми дітей-сиріт в умовах побудови громадянського суспільства в Україні. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2018. № 4(39). С. 101-111
8. Громов М.Н. К типологии средневековой культуры и философии. // Социокультурные характеристики средневековой философии. М., 1990. - С.47-60.
9. Галатир І.А. Щодо причин виникнення явища соціального сирітства у сучасному українському суспільстві. Зб. наук. пр. Хмельницького ін-ту соц. технологій ун-ту «Україна». 2011. № 3. С. 10–14.
10. Голубєва І.Є. Дитинство як об’єкт соціально-демографічної політики в Україні : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.09.01; НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж. – К., 2005. – 19 с.
11. Гинзбург Н. Призрение подкидышей в России Трудовая помощь. СПб., 1904.
12. Давидов И. Об учреждениях для бедных детей и способах оказания им помощи М., 1888.
13. Доля I. М. Подолання дитячої безпритульності: міжнародна та вітчизняна практика. Стратегічні пріоритети. 2010. № 1. С. 55 59.
14. Житловий кодекс Української РСР від 30 черв. 1983 р. № 5464-X URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/page.
15. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2005. № 6. Ст. 147.
16. Козубовська І. В. Соціальна робота з дітьми та молоддю у Великобританії. Соціум. 2008. № 1. - С. 16 18.
48. Фролов А. История создания «детских деревень» семейного типа. Социальная педагогика. 2004 . № 1. С. 29-31
49. Цивільний кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 435-IV в ред. від 13 черв. 2012 р. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page.
50. Ченбай І.В. Сучасний зміст понять «сирота», «сирітство». Соціальна педагогіка: теорія та практика. 2010. № 3. С. 4–10.
51. Чорнописька Х.В. Концептуалізація понять «соціальне сирітство» та «соціальні сироти» в науковому дискусі. Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. 2015. Вип. ¾ (27/28). С. 84-89
52. Шепелєва Г. Діти-сироти як специфічна соціальна група. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2013. Вип. 58. С. 119-122
53. Ярская-Смирнова Е.Р. Профилактика семейного неблагополучия в условиях модернизации социального государства. Центр проблемного анализа и государственно-управленческого проэктирования. URL: http://rusrand.ru/
54. Яковлєва В.А. Подолання наслідків соціального сирітства як показник безпеки життєдіяльності суспільства Духовність особистості. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/domtp_2011_6_26.pdf.
Актуальність теми дослідження. Соціальне сирітство – відносно новий феномен українського соціуму. Поява цього явища свідчить про кризу інституту сім’ї, посилення соціально-економічної напруги та зростання кризових явищ у суспільстві, непорозуміннями у відносинах між державними інститутами та суспільством, щодо відсутності належних державних інструментів впливу на подолання соціального сирітства.
У відповідності до Національної стратегії профілактики соціального сирітства в Україні на період до 2020 року, державна політика у сфері соціального сирітства потребує координації заходів з визначеними пріоритетами .
....
....
Досягненню поставленої мети передує виконання наступного ряду завдань:
- огляд історичного генезису поняття «соціальне сирітство»;
- аналіз нормативно-правового регулювання феномену соціального сирітства в Україні;
- характеристика зарубіжного досвіду соціального сирітства в Україні;
- дослідження сучасних проблем соціального сирітства в Україні;
- аналіз методологічного підґрунтя та напрямків подолання соціального сирітства в Україні;
- напрями застосування альтернативних методів соціального сирітства в Україні.
Інформаційною базою написання даної роботи є: чинне нормативно-правове законодавство, статті з періодичних видань, монографії, посібники та підручники.
При написанні роботи були використані наступні методи: теоретичного узагальнення, індукції, дедукції, синтезу, аналізу, тощо.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Підбиваючи підсумки дослідженій темі: «Соціальне сирітство як соціокультурний феномен» варто ще раз наголосити на наступних основних положеннях.
В загальному випадку сирітство як соціально-психологічний феномен існує з часів зародження суспільства та залишається й на сьогодні актуальною проблемою. У різні часи військові дії, епідемічні захворювання, стихійні події та інші причини призводили до фізичної загибелі біологічних батьків, унаслідок чого діти ставали біологічними сиротами. Одним із різновидів групи сиріт можна запропонувати соціальну спільність дітей, позбавлених батьківського піклування, – це діти які в ряді публікацій іменуються як соціальні сироти. ..........
.....
.....
Отже, проблема сирітства в Україні стоїть досить гостро, і економічні, психологічні та культурні детермінанти її існування є основними. Для подолання даної соціальної проблеми необхідно вдосконалити роботу з запобігання сирітства, перш за все, посилити соціальну підтримку сімей, які опинилися в складних матеріальних та побутових умовах; формувати більш високий культурний та духовний рівень в суспільстві, акцентуючи увагу на сімейних цінностях як першочергових; активно пропагувати сімейні форми влаштування дітей-сиріт серед населення. Це сприятиме підтримці та розвитку сімейних форм влаштування сиріт як основи для їх успішної адаптації та соціалізації.
