Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Диплом

"Фіскальна політика держави в умовах міжнародної інтеграції"

Предмет:

Оподаткування та податки

Мова:

Українська

Рік здачі:

2020

Сторінки:

1,000 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 6
1.1. Генезис становлення фіскальної політики в контексті міжнародної інтеграції 6
1.2. Особливості фіскальної політики держави в умовах міжнародної інтеграції 13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 18
2.1. Оцінка інструментарію фіскальної політики 18
2.2. Аналіз ефективності формування та реалізації фіскальної політики держави на сучасному етапі 26
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 33
3.1. Зарубіжний досвід розвитку фіскальної політики розвинених держав 33
3.2. Розробка механізму вдосконалення фіскальної політики України на міжнародному рівні 40
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48
ДОДАТКИ 52

В пропорційній залежності від економічних умов розвитку і теперішнього стану економіки фіскальна політика держави може бути обґрунтована як із неокласичного, так і з кейнсіанського погляду. Акцент фіскальної політики згодом зміщується залежно від пріоритетних цілей економічного розвитку країни на певному етапі.
Зважаючи на наявний практичний світовий досвід розрізняють три типи фіскальної політики:
– політика максимальних податків (через введення нових податків, високих податкових ставок та зменшення податкових пільг, податкових канікул);
– політика розумних податків (низькі податкові ставки, збільшення податкових пільг);
– політика економічного розвитку (застосування високих податкових ставок, але надання відповідних компенсацій і пільг)
Незважаючи на те, що на сьогодні для більшості країн характерне помірне оподаткування, необхідне для досягнення стабільного економічного росту, сприятливого податкового клімату та розвитку економічної діяльності, питома вага податкових платежів від ВВП здебільшого різниться. Так, від 40 до 50 % ВВП становлять податкові відрахування в таких країнах, як Італія, Австрія, Франція, Бельгія, Норвегія, Фінляндія, Нідерланди, Люксембург, Швеція, Данія. Важливою характеристикою є структура податкових систем – розподіл податкових платежів на прямі та непрямі. Наприклад, у США, Японії, Великій Британії та Канаді переважають прямі податки, а у Франції – непрямі.
Найвищий рівень централізації ВВП спостерігається в Скандинавських країнах, також там найбільший обсяг державного сектору та найвищі соціальні гарантії. Термін «шведська модель» було введено наприкінці 60-х років XX ст., коли економіка Швеції зростала швидкими темпами та проводилася велика кількість реформ. Ця модель фіскального механізму характерна для найбільш розвинутої форми держави добробуту та поєднує в собі невтручання держави у виробничу діяльність підприємств (децентралізацію ринкової системи виробництва) і перерозподіл частини прибутку через систему оподаткування і державний сектор для підвищення життєвого рівня населення. Шведська модель передбачає, що держава забезпечує безкоштовну шкільну освіту, виплати молодим сім’ям, пенсійне забезпечення та охорону здоров’я громадян. Населення сплачує податки залежно від розміру власного доходу, однак кожен може розраховувати на однакові послуги з боку держави.
США. Загалом фіскальна політика держави спрямована на зменшення регулюючого впливу держави на прийняття господарських рішень підприємства і поступове звільнення ринкових суб’єктів від опіки держави. Головним напрямом проведення фіскальної політики є лібералізація ставок оподаткування, зменшення найбільших ставок оподаткування, рівність податків на рівний дохід незалежно від форми вкладення капіталу, розширення бази оподаткування, скорочення фіскальної функції податків. Крім того, держава взяла напрям на скорочення податкових пільг з метою запобігання зменшенню платниками своїх податкових зобов’язань [10, с. 266].
З цією метою знижена ставка податку на прибуток з 46 до 39% та ліквідовано інвестиційний податковий кредит. Хоча ставка податку на приріст витрат на науково-дослідну діяльність і знижена з 25 до 20% у порівнянні з попереднім базовим періодом, вона залишається ще досить суттєвим заохочувальним стимулом для підприємств.
На сучасному етапі в США проводиться стабільна модифікація податкових пільг з урахуванням умов які склалися в суспільстві. Їх можна об’єднати за такими напрямками:
1. Перенесення більшості пільг на малі та середні дослідні підприємства та колективи. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах для впровадження у виробництво багатьох науково-технічних розробок потрібні невеликі капітальні вкладення, які можуть бути проведені малими колективами. Тому ці підприємства мають досить суттєві податкові пільги, а в деяких випадках можуть звільнятися від сплати податку.
2. Проведення податкової реформи 1986 р. призвело до того, що почала змінюватися структура самих підприємств. Стали більш тіснішими зв’язки з виробничими та науково-дослідними підприємствами, і вони почали утворювати об’єднання, які ставали надалі акціонерними товариствами, а їхні працівники – акціонерами. У цьому разі отриманий інвесторами дохід обкладався по нижчій ставці, ніж індивідуальний прибутковий податок.
3. Був введений принцип «рівний податок на рівний дохід», а також зменшенні найбільші ставки податку в галузях, де прибуток був вищим, ніж середній по промисловості в цілому.
Ще однією проблемою США було оподаткування венчурних компаній, утворених для розробки та впровадження нових досягнень науки та техніки, нових технологій. Але діяльність цих фірм пов’язана з великими ризиками, пошуком різних джерел фінансування та ставками податку на приріст капіталу. Головним чином оподаткуванню підлягали цінні папери (акції, які реалізуються венчурним компаніям). Тому з цією метою ставки оподаткування поступово знижувались, і це сприяло зростанню ділової активності, утворенню нових робочих місць, а також розширенню бази оподаткування. Головним у вирішенні цієї проблеми була спрямованість надання податкових пільг на кінцевий результат. Право на пільгу мали тоді, коли був досягнутий кінцевий результат, і пільга надавалася автоматично згідно з чинним законодавством
Німеччина. Фіскальна політика цієї держави спрямована на стимулювання економічного зростання та активізацію ринкового механізму. Починаючи з 1990 р., в державі почала проводитись податкова реформа, спрямована на стимулювання інвестицій. Для цього застосовувались неоподатковувані надбавки на виробництво товарів за рахунок інвестицій, а також інвестицій у сферу НДДКР, зниження прогресії та скорочення ставок корпоративного податку, зміна податкового складу, зменшення податку на дохід і прибуток, з одночасним збільшенням податку на споживання, додану вартість [12].

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. За умов активних трансформаційних перетворень, котрі мають місце в фінансовій системі нашої держави, особливої актуальності набуває процес формування та реалізації фіскальної політики, аналізу її ефективності та окресленні пріоритетних шляхів удосконалення. На протязі останнього часу під впливом багатогранних модифікаційних процесів та соціально-економічних потрясінь, відбувається активне поглиблення соціального розшарування суспільства, що значним чином впливає на загострення протиріч у фіскальній сфері, наслідком чого стає надмірна фінансіалізація економіки, зростання трудової міграції та активним виведення вітчизняного капіталу в офшор.
Нестабільність організації наукових досліджень фіскальної політики в нашій державі, мінливість економічних процесів, цілеспрямований політичний вплив на фіскальну сферу обумовлюють дискредитацію набутого методологічного підгрунття в частині її формування та реалізації, викривлюючи результати попередніх наукових досліджень. Зазначене вказує на актуальність об'єктивного вивчення обраної теми, розробці методологічних підходів відносно формування та реалізації фіскальної політики в умовах міжнародної інтеграції.
Питанням теоретико-методологічних засад формування та реалізації фіскальної політики присвячено праці наступних вчених: Дж. Кейнс, К. Макконелл, П. Самуельсон, А. Сміт, В. Базилевич, Л. Баранник, В. Баранова, В. Загородній, Т. Єфименко, В. Зимовець, Ю.Іванов, М. Карлін, В. Мартинюк, В. Міщенко, В. Мельник, О. Терещенко та інші.
Зазначеними вченими закладено підгрунття відносно належного соціально-економічного розвитку та створення відповідних умов наукових пошуків спрямованих на стабільне дослідження теоретичних засад фіскальної політики, розробку та запровадження комплексної методології в частині адаптивності фіскальної політики України у відповідності до умов міжнародної інтеграції.
Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних засад та підходів щодо формування та реалізації фіскальної політики держави в умовах міжнародної інтеграції.
Досягненню поставленої мети передує виконання наступного ряду завдань:
- встановлення генезису фіскальної політики в контексті міжнародної інтеграції;
- визначення особливостей фіскальної політики в контексті міжнародної інтеграції;
- оцінка інструментарію фіскальної політики держави;
- проведення аналізу ефективності формування та реалізації фіскальної політики держави на сучасному етапі;
- вивчити зарубіжний досвід розвитку фіскальної політики розвинених держав;
- розробка механізму вдосконалення фіскальної політики України на міжнародному рівні.
Об'єкт дослідження - процес формування та реалізації фіскальної політики в умовах міжнародної інтеграції.
Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади фіскальної політики держави в умовах міжнародної інтеграції.
Методологічну основу дослідження становлять наступні методи: історичний, семантичний, індукції і дедукції, аналізу та синтезу, наукової абстракції, конкретизації, спостереження, порівняння та аналогії.
Інформаційну базу дослідження становлять: державна статистична інформація, статті з періодичних фахових видань, підручники, посібники та монографії.
Наукова новизна роботи полягає у формуванні рекомендацій по розробці ефективного механізму вдосконалення фіскальної політики України в умовах міжнародної інтеграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення випускної роботи можуть бути використані як теоретична база для написання різного роду наукових робіт та вдосконалення механізму фіскальної політики України.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На основі проведеного дослідження на тему: “Фіскальна політика держави в умовах міжнародної інтеграції” варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
По-перше. В частині теоретичних аспектів фіскальної політики держави в умовах міжнародної інтеграції:
Фіскальна політика України пройшла складний історичний шлях у вигляді наступних періодів: Київської Русі, Литовсько-Польської доби, Гетьманщини, СРСР, Незалежної України. Кожному із зазначених етапів притаманні власні переваги та недоліки, що в подальшому сприяли еволюції податкової політики незалежної України.
При вивченні фіскальної податкової політики досліджено велику кількість думок провідних вчених, аналіз котрих вказує на відсутність єдиного бачення, тому в роботі наведено власне авторське визначення податкової політики. Отже, фіскальна політика – це комплексне, економіко-правове поняття, що характеризує цілеспрямовану державну діяльність щодо встановлення, правової регламентації та організації надходжень податків і зборів до централізованих фондів грошових ресурсів держави у достатніх розмірах, необхідних державі для виконання покладених на неї завдань і функцій з метою стимулювання економічного зростання та суспільного добробуту.
Основними складовими фіскальної політики України визначено:
1. податковий механізм (механізм справляння податків, механізм контролю і сплати податків);
2. бюджетний механізм (механізм бюджетного забезпечення, механізм бюджетного регулювання).
По-друге, в частині аналізу методологічних засад формування та реалізації фіскальної політики в умовах міжнародної інтеграції визначено:
До основних інструментів фіскальної політики України зараховано: доходи та видатки; дефіцит державного бюджету, державний борг.
При аналізі співвідношення доходів та видатків переважаючими в структурі є видатки.
Динаміка державного дефіциту є сталою та стабільною.
Аналіз особливостей формування та реалізації фіскальної політики виявив погіршення стану індикаторів податкової безпеки, мінімальний рівень зростання ВВП - ациклічний характер фіскальної політики.
На основі виявлених в роботі переваг та недоліків формування та реалізації фіскальної політики в заключному розділі роботи надано концептуальні рекомендації щодо їх усунення.
Так, основними критеріями побудови ефективного взаємозв’язку між державною політикою зарубіжних країн та суб’єктами підприємницької діяльності в розвинених країнах є:
- лібералізація податкових ставок;
- всебічне сприяння економічному розвитку підприємств (з безпосереднім та глибоким розумінням, що саме добробут та процвітання бізнес-структур є основою майбутнього розвитку держави);
- диференціація податкових пільг;
- сприяння економічному оновленню та розвитку підприємств;
- тощо.
В заключному питанні роботи розроблено цілісний механізм вдосконалення фіскальної політики України на міжнародному рівні, котрий включає: чітку постановку завдань та цілей, покращення адміністративної складової фіскальної політики (вдосконалення контрольно-перевірочної роботи, підвищення ефективності роботи з податковим боргом, підвищення боротьби з фіктивним відшкодуванням, запобігання відтоку капіталу закордон).

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 1000.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Якименко Олена (kiruha2007)

(4.8)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Фіскальна політика держави в умовах міжнародної інтеграції"

0 (800) 357-234