Зміст
Вступ 2
1. Соціально-діяльнісна сутність людини 3
2. Загальне поняття людини 4
Висновки 5
Список використаних джерел 5
Починаючи із середини XIX ст. на зміну спробам сформувати уявлення про деяку абстрактно-загальну суть людини прийшло розуміння того, що суттєві характеристики людини виявляються тільки розкриттям специфіки її буття.
Діяльнісна суть людини полягає в тому, що саме в процесі суспільної праці у філо- і онтогенезі формуються всі людські якості і властивості, сам життєвий світ. Але міркуючи про творче становлення людини, її сумлінність, невгамовність у творчості, в багатстві, невтомності, відданої плідної діяльності, не слід зводити все лише до однієї форми — праці. Безумовно, праця, як матеріальна, предметно-чуттєва діяльність, сприяє формуванню і розвитку фізичних і духовних якостей людини, збагачує мислення і мову, розширює і поглиблює соціальні зв'язки, нарешті, забезпечу» фізичне існування, тому що спрямована на задоволення вітальних потреб, створення необхідних людині засобів існування. Але якщо мати на увазі тільки це,
Список використаних джерел
1.Айтов С.Ш. Сучасна філософія історії: історично-антропологічний горизонт. М-во освіти і науки України, Дніпров. нац. ун-т ім. О. Гончара. Дніпро : Ліра, 2018. 364
2.Данильян О.Г. Філософія: посіб. для підготовки до іспиту. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2018. 131 с.
Історія філософії: у 7 т. [підруч. для студентів ВНЗ] / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; за ред. В. І. Ярошовця. Київ : ВПЦ ”Київ. ун-т”, 2013. 616 с.
Вступ
Кінчається XX ст., а інтерес до проблеми людини не спадає. Здійснюваний тепер цивілізований поворот, трансформація індустріальної цивілізації в інформаційне суспільство різко підвищують роль людської індивідуальності, творчого початку в людині, у розвитку всіх сфер суспільства.
Відхід з історичної сцени домінуючих ще недавно тоталітарних режимів, минула і триваюча деколонізація, тенденція переходу до соціальне орієнтованого, демократичного і правового суспільства, катастрофічне падіння матеріального і соціального статусу людини ось важлива особливість і характерна риса сучасності.
Здавалось би, що людина не становить якусь таємницю. Кожний упевнено виділяє людину з навколишнього світу, її відмінність від всіх інших істот вважається очевидною. Та філософія виправдана тим, що виходить за межі очевидності, говорив іспанський філософ Хосе Ортегаі Гассет. Виходить філософія за такі межі і в дослідженні людини. Та в таких міркуваннях Хосе Ортегаі Гассет не один. Ще Іммануїл Кант прийшов до висновку, що в філософії існує три питання, на які філософія покликана відповісти: що я можу знати? На що я можу сподіватися? Що я маю робити? І все це покривається, як писав Іммануїл Кант незадовго до смерті в «Логіці», одним питанням: що таке людина? Отже, загадка людини дійсно існує.
Висновки
Видатний німецький філософ І. Кант дійшов висновку, що у філософії є лише три запитання, на які вона має дати відповідь: що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися? Як не дивно, а зводяться вони до одного запитання:(Хто є людина?)Отже, філософську "Програму осягнення людини можна афористично визначити словами Сократа: "Пізнай самого себе".
Людську діяльність можна визначити так: діяльність – це суттєва визначеність способу буття людини у світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним. Людська діяльність, як і активність тварини, здійснюється заради потреби. Потреба і діяльність – це те, що зближує людину із світом живого. Саме в цьому полягає сутність людини, як сутність першого порядку. Людина, як жива істота, частина природи, задовольняє свої потреби за рахунок природного середовища. Це можна показати наочно. Так: Пж ® Д ® П' – потреба життєва (Пж) задовольняється діяльністю (Д), що породжує нову потребу (П') .
