Зміст


Вступ 2
1. Феномен успіху в суспільних науках 3
2. Оцінка поглядів вчених на основні фактори досягнення успіху 5
Висновки 7
Список використаних джерел 9

Орієнтація на досягнення успіху в різних сферах життя, бажання відповідати суспільним стандартам успішності, демонстрація символів соціальної успішності стають факторами, які визначають поведінку соціальних агентів і значною мірою впливають на структурування соціального простору. Сучасне суспільство характеризується зміною ціннісного простору і, відповідно, уявлень населення про соціальний успіх та легітимні способи й стратегії його досягнення.
Поняття успіху носить комплексний характер і за своєю суттю є міждисциплінарним. Його вивченню присвячена значна кількість робіт з психології, філософії, соціології, педагогіки, управлінської діяльності [2].
В предметному полі філософії обґрунтування поняття «успіх» пов’язане з проблемою самовизначення особистості, реалізації її «проекту буття», життєвого призначення. Успіх розглядається як вирішення проблеми сенсу

Список використаних джерел

1.Бабулина Л. В. Субъектные и сценарные стратегии жизненного пути личности / Л. В. Бабулина // Мир психологии. – 2007. – № 1. – С. 68–78
2.Гуляс І.А. Життєвий успіх як соціально-психологічний феномен. Збірник наукових праць К-ПНУ ім. Івана Огієнка. 2018. Вип. 41. С. 69-78
3.Ільїна Ю. М. Методика дослідження життєвого сценарію «успіх» [Електронний ресурс] / Ю. М. Ільїна. – Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/1711/1/Lototska_lifescenario_ recearch_metod_2010.pdf.
4.Технології життєвого успіху : [практично зорієнт. посіб.] / [І. Г. Єрмаков та ін. ; редкол. : І. Г. Єрмаков та ін.] ; М-во освіти і науки України. – К. : Гімназія «Консул» № 86, 2007. – 663 с
5.Трейси Б. Достижение максимума / Брайан Трейси. – Минск : Попурри, 2000. – 368 с

Вступ

Людина має вроджене бажання досягти успіху – це щось настільки ж природне для неї, як і подих. Одна з найбільших її потреб – досягти мети у житті, для чого необхідно знання механізму успіху. «Успіх – це постійне здійснення тих цілей, що ми поставили перед собою, і які винятково важливі для нас». Успіх – це не лише результат, але й процес руху на шляху до його досягнення, розвиток можливостей людини, розкриття її потенціалу
Проблема успіху є складною і полівимірною. Складність його вивчення обумовлено такими ключовими аспектами: 1) суперечністю суб’єктивного й об’єктивного в успіху (з одного боку, успіх суб’єктивний, оскільки співвідноситься з особистісними критеріями успішності-неуспішності, індивідуалізацією власної особистості в соціальному середовищі; з іншого – успіх об’єктивний, оскільки обумовлений соціальними стереотипами успішності, прагненням не бути ізольованим від оточення, прагненням бути визнаним у соціальній групі, самоутвердитися в ній; 2) життєвий успіх, з одного боку, є результатом життєдіяльності особистості, вибудуваної за логікою послідовних досягнень, з іншого – відправним пунктом, метою, що спрямовує особистість на її життєвому шляху; 3) існує суперечність між життєвими домаганнями та реальними можливостями для їх реалізації, що зумовлено, з одного боку, нестабільністю соціального середовища, з іншого – неготовністю, невмінням особистості до проектування власного життя. Усе викладене вище обумовлює актуальність означеної проблеми.

Висновки

На основі викладеного можна зробити висновок, що успіх це багатомірне поняття й що механізм його досягнення включає цілий ряд факторів.
По-перше, успіх, пов'язаний з розкриттям потенціалу людини, залежить від неї самої, від її активності. Це не стільки наслідок незвичайного таланту й здібностей, скільки уміння застосовувати їх на практиці. Домогтися успіху не означає, що ми повинні робити щось особливе. Це значить, що ми повинні робити те, що й інші, але краще. Так що успіх – це те, чого люди домагаються лише завдяки своєму власному, тільки їм властивому потенціалові, завдяки своїй активності.
По-друге, успіх – це рух на шляху до мети, поставленої перед собою, це результат роботи наших переконань, цінностей, здібностей і звичок, що лежать в основі цього руху. Його потрібно вимірювати, порівнюючи, із метою, завданнями та результатами, яких людина досягла. При цьому важливо зрозуміти, що необхідною умовою розвитку нерозкритих можливостей людини є тільки ті ознаки, що для неї значимими.
По-третє, для досягнення успіху людині необхідно постійно розкривати свої внутрішні здібності й резерви, що існують в процесі її розвитку і саморозвитку. Це здійснюється шляхом формування внутрішнього світу на основі неповторно-унікального досвіду. Цей процес потребує від індивіда продуктивної активності, що виражається в постійному корегуванні своїх дій, поведінки, вчинків. Усе це, у свою чергу, викликає необхідність самосвідомості й самооцінки, самоконтролю й відповідальності. Самосвідомість і є тим стрижнем особистості, навколо якого формуються дії і вчинки людини, її думки й почуття. Ідея особистісного росту гарна для тих, хто вже зрозумів, що всі можливості життєвого успіху вкладені в них самих і тому роблять усе необхідне для свого вдосконалювання й самореалізації.
По-четверте, важливою складовою успіху є оволодіння майстерністю людських взаємин. Сюди входять комунікативна компетентність людини, ефективна стратегія й тактика особистого впливу, керування конфліктами, навички успішного лідерства й інші фактори, що впливають на взаємини людей.
Таким чином, фактори, які впливають на досягнення успіху можна узагальнити наступним чином:
Особистісні фактори, своєю чергою, можна розділити на дві підгрупи: фактори індивідуально-психологічної природи і статусні фактори.
Серед факторів індивідуально-психологічної природи особливого значення набувають індивідуально-психологічні і ділові якості людини. Від цих якостей особистості залежить не тільки міра успішності в засвоєнні знань та навичок, але й формування ефективних стратегій (прийомів та способів дій) у досягненні визначеної мети, адаптивність у подоланні несприятливих та протидіючих умов при досягненні успіху. Особливо важливими при цьому є такі якості особистості, як цілеспрямованість, самостійність, витримка, самовладання, ініціативність та активність. Своєю чергою, здібності впливають на готовність до оволодіння визначеними видами діяльності і до їхнього успішного виконання.
Фактори статусного характеру зумовлюють нерівність стартового потенціалу різних осіб щодо досягнення успіху. Інакше кажучи, вони формують диференційовані можливості для успішності людини. Людині без досвіду, належного рівня знань та освіти, матеріальної бази надзвичайно важко досягти успіху в житті.
Соцієтальні фактори.До них належать умови (соціально-економічні, політичні, соціокультурні та ін.) зовнішнього середовища, що здійснюють регулювальний вплив на досягнення успіху як конкретною людиною, так і об’єднаннями людей.