Вступ.
Розділ 1. Огляд літератури.
1.1. Виховання дітей молодшого шкільного віку в контексті процесу формування особистості.
1.2. Основа фізичного виховання та система його організації в загальноосвітніх навчальних закладах.
1.3. Особливості молодшого шкільного віку та фізичного виховання молодших школярів.
Розділ 2. Методи та організація дослідження.
2.1. Методи дослідження.
2.2. Організація дослідження.
Розділ 3. Результати дослідження.
3.1. Організація і форми фізичного виховання молодших школярів у навчальному закладі (назва).
3.2. Результати педагогічного експерименту.
Висновки.
Анотація.
Список використаних джерел.
Додатки.
Фрагмент підрозділу 1.2.
... Організація фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається в різних формах. Головною є урок фізичної культури, при проведенні якого роль учителя полягає в організації виконання дітьми вправ, проведенні ігор та естафет, безпосередній участі у виконанні цих вправ, ігор та естафет тощо. Перед уроком вчитель чітко формулює доступні для виконання учнями завдання, які він ставить перед проведенням уроку, розробляє методику проведення уроку, підбирає вправи, які будуть виконувати учні, враховуючи рівень фізичної підготовленості дітей та їхній попередній руховий досвід. Вирішальним чинником розробки змісту уроку є конкретизація його завдань. Для якісного забезпечення шкільного уроку фізичної культури вчитель розробляє план-конспект уроку – основний документ, який визначає зміст уроку, послідовність, черговість і дозування вправ, організаційні та методичні особливості проведення [24].
Кожен урок має свою структуру – дидактично обґрунтоване співвідношення і послідовність розміщення в часі елементів змісту уроку. Така структура має на меті забезпечити внутрішній функціональний зв'язок усіх складових уроку, а отже, й максимальну продуктивність взаємодії цих складових у розв'язанні поставлених завдань. Основними структурними одиницями уроку фізичної культури виступають елементи його змісту у зовнішньому вигляді взаємно обумовлених дій учителя та учнів. Прояви таких дій можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Зовнішні прояви відбивають змістовно-організаційну сутність навчально-виховного процесу, вони легко спостерігаються візуально. Це, наприклад, спілкування вчителя з учнем, пояснення останньому певної інформації, це також наочні об'єкти і моторна дія учнів. Внутрішні прояви полягають у застосуванні педагогом певних методів і прийомів навчання, виховання, організації учнів. Сучасний шкільний урок фізичної культури в початкових класах передбачає широку варіативність його структури, але в цілому повинен включати три основні частини – підготовчу, основну, заключну. Основна частина уроку включає в себе загальнорозвиваючі вправи, ігри, естафети тощо. На цьому етапі уроку фізичної культури в початкових класах діти виконують загальнорозвиваючі вправи, беруть участь у рухливих іграх, виконують певні вправи, що сприяють зміцненню здоров'я, гармонійному фізичному розвитку, формуванню необхідних рухових якостей, правильної постави, становленню школи рухів [24; 28].
Вправи та рухливі ігри вчитель підбирає з урахуванням віку дитини. Для першокласників підходять найбільш прості вправи з прапорцями, невеликим м'ячем, гімнастичною паличкою, скакалкою. У другому і третьому класах вправи ускладнюються. Наприклад, можна запропонувати таку тренувальну вправу з невеликим м'ячем: стоячи, ноги нарізно, м'яч у лівій руці, повертаючи тулуб праворуч, учень вертикально ударяє м'ячем об підлогу за правою п'яткою, не зрушуючи з місця й не відриваючи п'яток від підлоги, ловить його обома руками, повертається у вихідне положення, перекладає м'яч у праву руку й виконує вправу в інший бік. Вправа зі скакалкою може бути наступною: стоячи, складена вчетверо скакалка позаду, виконується нахил уперед, скакалка під колінами, на видиху, згинаючи руки, нахиляється тулуб до прямих ніг (при цьому потрібно стежити, щоб учень при нахилі не згинав ноги, намагався торкнутися головою колін, підтягував тулуб до ніг активним згинанням рук і підтягував скакалку до себе. Цікавими для учнів можуть стати й вправи з обручем, наприклад: обруч тримається за нижній край вертикально перед грудьми, у помірному темпі виконуються стрибки з однієї ноги на іншу (по черзі з кожної ноги) через обруч, обертаючи його вперед. У четвертому класі дітям пропонуються складніші вправи з предметами. Наприклад: стоячи, скакалка позаду, виконуються стрибки почергово на лівій і правій нозі, обертаючи скакалку вперед, а потім так само, обертаючи її назад. Або приклад на вправу з обручем: обруч вертикально спереду, голова в центрі обруча, відставляючи праву ногу вбік на носок, на видиху виконується нахил праворуч, обертаючи обруч за годинниковою стрілкою, права рука йде вниз, ліва – вгору, голова – праворуч, потім те ж саме в інший бік, ноги при цьому не згинаються. Основна частина уроку, крім вправ, включає в себе рухливі ігри, естафети й т. п. В основну частину уроку можуть також включатися ходьба і стрибки в присіді, легкий біг на носках у чергуванні з ходьбою, чергування ходьби на носках з ходьбою в напівприсіді, з руками на поясі, ходьба протиходом, змійкою, по діагоналі, на носках у напівприсіді, на носках із предметом на голові, метання чи перекидання тенісних чи гумових м'ячів, стрибки у висоту, у довжину з місця (з зазначенням місць приземлення), різноманітні види бігу наввипередки та безліч інших рухових дій [6; 24].
При організації фізичного вихованні школярів застосовуються також позаурочні форми. Це насамперед ранкова гімнастика, фізкультурні хвилини, фізкультурні паузи, години здоров'я. ...
1. Абрамов В., Борисов Ю. Рухова активність і здоров'я. Оцінка рівня здоров'я дітей шкільного віку. Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: збірник наукових праць. Рівне: РВЦ Міжнародного університету "РЕГГ" ім. С. Дем'янчука, 2003. Ч. 1. С. 122-126.
2. Андрощук Н. В., Дзюбановський А. Б., Леськів А. Д. Радість руху. Тернопіль: СМП "Астон", 1999. 114 с.
3. Ануфриев А. Ф., Костромина С. Н. Как преодолеть трудности в обучении детей. Психодиагностические таблицы. Психодиагностические методики. Коррекционные упражнения. Москва: Ось-89, 1997. 224 с.
4. Апанасенко Г. Л. и др. Экспресс-система оценки физического состояния. В кн.: Методика врачебно-педагогического контроля в массовой физической культуре: методическое пособие для аспирантов. Киев, 1991. 39 с.
5. Асмолов А. Г. Психология личности. Москва: Издательство Московского университета, 1990. 367 с.
6. Ареф'єв В. Г. Методика викладання фізичної культури в школі: навч. посібник. Київ: Інститут системних досліджень освіти, 1995. 134 с.
7. Ареф'єв В. Г., Єднак Г. А. Фізична культура в школі. 2-е вид., доп. і перероб. Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. 384 с.
8. Богданов Г. П. Школьникам – здоровый образ жизни. Москва: Физкуль-
тура и спорт, 1989. 189 с.
9. Божович Л. И. Проблемы формирования личности. [Под ред. Д. И. Фельдштейна]. Москва: Институт практической психологии; Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995. 352 с.
10. Бондарчук Е. И., Бондарчук Л. И. Основы психологии и педагогики: курс лекций. 3-е изд., стеретип. Киев: МАУП, 2002. 168 с.
11. Борисенко А. Ф., Цвек С. Ф. Руховий режим учнів початкових класів: посібник для вчителя. 2-е вид., перероб. і доп. Київ: Радянська школа, 1989. 192 с.
12. Борисенко А. Ф. Система фізичного виховання учнів початкових класів. Початкова школа. 2000. № 4. 46 с.
13. Венглярський Г., Третяков П., Венглярський Г., Васильченко С. Рухова активність як стимулятор розвитку дитячого організму. зб. наук. праць. Вип. 1. Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2002. С. 2-24.
14. Волков Л., Голуб В., Коханець П. Молодший шкільний вік: виховна спрямованість занять фізичною культурою і спортом: навч. посібник. Київ: Освіта України, 2008. 120 с.
15. Гуменна О. Оцінка режиму дня дітей молодшого шкільного віку. Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Львів: НВФ "Українські технології", 2002. Т. 1. Вип. 6. С. 209-212.
16. Зеньковский В. В. Психология детства. Москва: Академия, 1996. 346 с.
17. Іващенко В. П., Безкопильний О. П. Теорія і методика фізичного виховання: навч. посібник. Ч. 2. Черкаси: ЦНТЕІ, 2006. 467 с.
18. Калашник Н. Г., Фауєрман В. В. Соціалізація особистості засобами естетичного виховання та фізичної культури: монографія. Сімферополь: Сімферопольська міська друкарня, 2008. 296 с.
19. Компанієць Ю. А. Духовна та фізична культура людини: монографія [Відп. редактор О. М. Єременко]. Луганськ: ЛДУВС, 2007. 254 с.
20. Кондратюк С. І. Батькам про збереження здоров'я молодших школярів. Початкова школа. 2000. № 4. С. 36-39.
21. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія: підручник. Київ: Київський університет ім. Т. Шевченка, 1995. 304 с.
22. Кругляк О. Я., Кругляк Н. П. Від гри до здоров'я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури: метод. посібник. Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. 80 с.
23. Круцевич Т. Ю., Воробьев М. И. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. Киев: ТОВ "Поліграф-Експрес", 2005. 196 с.
24. Леськів А. Д., Андрощук Н. В., Мехоношин С. О., Дзюбановський А. Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів: метод. посібник. Тернопіль: СМП "Астон", 1997. 108 с.
25. Маліченко О., Бондаренко С. Удосконалення фізичних якостей дітей 6-7 років як фактор адаптабельності до фізичних навантажень. Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: У 4-х т. Львів: НВФ "Українські технології", 2006. Т. 1. С. 20-24.
26. Марченко С. І. Вікові особливості фізичного розвитку молодших школярів. Теорія та методика фізичного виховання. 2006. № 6. С. 9-13.
27. Москаленко Н. В., Власик О. О. Рухова активність дітей молодшого шкільного віку. Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: збірник наукових праць. Ч. ІІ. Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2003. С. 64-68.
28. Москаленко Н. В. Фізичне виховання молодих школярів: монографія. Дніпропетровськ: Інновація, 2007. 252 с.
29. Овчарова Р. В. Практическая психология в начальной школе. Москва: ТЦ "Сфера", 1996. 240 с.
30. Огнистий А. В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Тернопіль: ТДПУ, 2001. 76 с.
31. Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 25-26 вересня 2008 р. Суми: Сумський державний педагогічний університет ім. А. Макаренка, 2008. 408 с.
32. Папуша В. Г. Фізичне виховання школярів: Форми, зміст, організація. Тернопіль: Збруч, 2000. 148 с.
33. Петрук Л. А. Рухова і розумова активність дітей молодшого шкільного віку. Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: збірник наукових праць. Вип. 2. Рівне: Принт-Хауз, 2001. С. 249-251.
34. Платонов К. К. Структура и развитие личности. Москва: Наука, 1986.
386 с.
35. Поліщук В. М. Вікова та педагогічна психологія (програмні основи, змістові модулі, інформаційне забезпечення). Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. 330 с.
36. Семенуха А. Оздоровчі вправи у режимі дня школи. Початкова школа. 2002. № 11. С. 39-41.
37. Сутула В. О., Бондар Т. С., Васьков Ю. В. Формування фізичної культури особистості – стратегічне завдання фізкультурної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Слобожанський науково-спортивний вісник: науково-теоретичний журнал. Харків: ХДАФК, 2009. № 1. С. 15-21.
38. Теория и методика физического воспитания. [Под ред. Т. Ю. Круцевич]. В 2-х т. Т. 1: Общие основы теории и методики физического воспитания. Киев: Олимпийская литература, 2003. 424 с; Т. 2: Методика физического воспитания различных групп населения. Киев, Олимпийская литература, 2003. 392 с.
39. Теория и методики физического воспитания. [Б. А. Ашмарин, Ю. А. Виноградов, З. Н. Вяткина и др.; Под ред. Б. А. Ашмарина]. Москва: Просвещение, 1990. 287 с.
40. Титаренко А. До проблеми фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку в сім'ї. Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 4. Львів: НВФ "Українські технології", 2005. С. 116-117.
41. Титаренко А. Роль сім'ї і школи у фізичному вихованні дітей. Початкова школа. 2003. № 3. С. 53-56.
42. Троценко Т. Використання ігрової діяльності у формуванні моральних якостей молодших школярів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Т. 2. Луцьк: Вежа, 2008. С. 253-255.
43. Фізична культура в школі: метод. посібник. [За заг. ред. С. М. Дятленка]. Київ: Літера ЛТД, 2009. 176 с.
44. Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах: Всеукраїнська науково-практична конференція. [Редкол.: О. Ф. Артюшенко, В. М. Войнов, О. П. Безкопильний та ін.]. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2004. 268 с.
45. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: пособие для учителей. [Под ред. А. М. Шлемина]. Москва: Просвещение, 1988. 254 с.
46. Холодний О. І. Деякі аспекти вдосконалення процесу фізкультурної освіти школярів. Слобожанський науково-спортивний вісник: науково-теоретичний журнал. Харків: ХДАФК, 2010. № 1. С. 121-123.
47. Шиян О. Особливості фізичної підготовленості дітей молодшого віку. Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 7. Львів: Видавничий дім "Панорама", 2003. Т. 2. С. 25-27.
Актуальність проблеми. Ні для кого не є секретом, що стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку на сьогодні в нашій країні не відповідає ані потребам, ані потенційним можливостям суспільства. Це негативно позначається на процесі адаптації дітей до зростаючих шкільних навантажень, а отже, є причиною подальшого погіршення здатності до засвоєння вимог шкільної програми. Між тим, на даний час у ході навчання в школі, виконання домашньої роботи збільшується навантаження на організм та психіку дитини. І це в надзвичайно важливому для всього подальшого становлення особистості дитини віці.
На сьогодні ще до кінця не вивчене питання впливу фізичного виховання, як шкільного, так і сімейного, на комплексний розвиток особистості дитини, який включає розвиток фізичних якостей, підвищення рівня фізичного стану та фізичної працездатності, розвиток розумових здібностей, збагачення внутрішнього світу емоцій та почуттів, розвиток вольових якостей, індивідуально-типологічних особливостей, засвоєння морально-етичних якостей, норма і правил поведінки в суспільстві, формування взаємовідносин у малих групах, колективах і в соціумі, зрештою, формування самосвідомості та адекватної самооцінки. Розгляд впливу фізичного виховання на кожен із названих аспектів формування особистості є важливим та актуальним.
Мета дослідження – дослідити організацію процесу фізичного виховання молодших школярів на прикладі загальноосвітнього навчального закладу України та визначити вплив фізичного виховання на рівень фізичного стану, фізичної підготовленості, розвитку фізичних якостей молодших школярів.
Завдання дослідження:
• розглянути поняття особистості, сучасні підходи до проблем її формування, роль виховання дітей у цьому процесі;
• окреслити поняття фізичного виховання, визначити його мету, завдання, основні засоби і форми, охарактеризувати процес фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі, функції та компетенцію відповідальних за нього органів та посадових осіб, розглянути особливості молодшого шкільного віку та специфіку фізичного виховання в цьому віці;
• у ході педагогічного спостереження дослідити організацію процесу фізичного виховання учнів початкових класів у загальноосвітньому навчальному закладі (назва);
• у ході педагогічного експерименту визначити антропометричні характеристики, характеристики функціонального, фізичного стану та фізичної працездатності молодших школярів, ступінь їх покращення за 4 місяці фізичного виховання;
• у ході педагогічного експерименту визначити рівень фізичної підготовленості, розвитку фізичних якостей молодших школярів, ступінь його підвищення за 4 місяці фізичного виховання.
Об'єкт дослідження – процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Предмет дослідження – вплив фізичного виховання на окремі сторони формування особистості дітей молодшого шкільного віку.
Теоретична значимість дослідження полягає в науковому аналізі питань поняття особистості та проблем її формування, виховання в молодшому шкільному віці, основ фізичного виховання, його мети, принципів і завдань, засобів і форм, системи організації фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, особливостей молодшого шкільного віку і специфіки фізичного виховання в цьому віці.
Практична значимість дослідження полягає в можливості використання його результатів у практиці фізичного виховання й різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, чотирьох додатків. Вона містить 7 таблиць в основній частині та 4 таблиці в додатках. У роботі використано 47 джерел літератури.
1. У процесі огляду науково-методичної літератури розглянуто поняття особистості, сучасні підходи до проблем її формування, роль виховання дітей у цьому процесі. Термін "особистість" слугує для характеристики соціального в людині і цим відрізняється від інших споріднених понять; це індивід, який може усвідомлено виконувати різноманітні соціальні функції та ролі, який є суб'єктом життєдіяльності, й водночас це стійка система соціально значущих рис людини, зумовлених її включеністю в систему суспільних відносин і сформованих у процесі спільної діяльності та спілкування з іншими людьми, усталений комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп. Процес формування особистості – це внутрішній процес її становлення і розвитку, який залежить як від цілеспрямованих, так і від стихійних впливів. Він може відбуватися лише в умовах виховання – контрольованого, цілеспрямованого формування особистості через прищеплення їй необхідних правил поведінки і моральних норм.
Вплив виховання на формування особистості в молодшому шкільному віці має свою специфіку. Насамперед це пов'язано з тим, що вік 6-7 років – це певний рубіж, період народження соціального "Я", перебудови емоційно-мотиваційної сфери, виникнення нового рівня самосвідомості, закріплення мотивації досягнення успіху, на яку впливають такі особистісні утворення як самооцінка і рівень домагань, формування нових пізнавальних інтересів, що пов'язано з початком навчання у школі.
2. Фізичне виховання – це система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь. Його мета – формування особистості, спрямоване на забезпечення необхідності рівня розвитку життєво важливих рухових навичок і фізичних якостей, загальнолюдських цінностей: здоров'я, фізичного, соціального та психічного благополуччя; виховання інтересу і звички до самостійних занять фізичною культурою, набуття навичок здорового способу життя. Система фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку базується на принципах особистісної та диференційованої орієнтації, пріоритету оздоровчої спрямованості, використання традиційних та нетрадиційних форм рухової активності та інших засобів фізичного вдосконалення. Перед фізичним вихованням ставляться оздоровчі, освітні та виховні завдання. Основними засобами фізичного виховання є натуральні сили природи, організація правильного режиму харчування, праці й відпочинку; гігієнічна гімнастика; гігієна догляду за тілом; гімнастика, спортивні ігри, туризм, праця тощо. Серед форм фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах виділяють передусім урочні та позаурочні форми: до перших належать уроки фізичної культури, до других – ранкова гімнастика, фізкультурні хвилини, фізкультурні паузи, години здоров'я тощо.
В загальній системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку задіяні численні державні органи та структури, а також посадові особи, на кожну з яких покладені певні функції та повноваження. Найпершу роль у фізичному вихованні в початкових класах відіграють вчителі-класоводи та вчителі фізичної культури. Вчитель фізичної культури несе відповідальність за виконання навчальної програми, за опановування учнями необхідними знаннями, вміннями й навичками, веде систематичний облік фізичної підготовленості учнів, залучає школярів до фізкультурних гуртків, спортивних секцій, до участі в різних фізкультурно-масових заходах, організовує в навчальному закладі позакласну фізкультурно-масову роботу, підготовку дітей до змагань, внутрішкільні змагання і фізкультурні свята, розробляє плани фізкультурно-оздоровчих заходів, бере участь у роботі з підготовки та проведення моніторингу фізичного розвитку учнів тощо.
Соціально-педагогічне значення фізичного виховання в молодшому шкільному віці полягає передусім у закладенні перших підвалин подальшого гармонійного фізичного розвитку, створення перших передумов для подальшого оволодіння загальними та спеціальними руховими діями, що в подальшому повинно забезпечити успішність у навчанні, сприяти впровадженню елементів фізичної культури в повсякденний побут, закласти основи для виховання моральної, естетичної, інтелектуальної культури школяра. Все це вкрай важливо для комплексного формування його особистості.
3. У ході педагогічного спостереження досліджено організацію процесу фізичного виховання учнів початкових класів у навчальному закладі (назва). З’ясовано, що в зазначеній школі проводяться, як правило, комплексні уроки фізичної культури, які передбачають рухливі ігри, вправи з основної гімнастики, легкоатлетичні вправи або вправи з лижної підготовки. Практикується проведення гімнастики до уроків з метою організації учнів на початку навчального дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності учнів протягом дня, загартування організму. Фізкультурні хвилинки тривалістю 2-3 хв сприяють зменшенню втоми і підвищенню розумової працездатності учнів на уроках. З перших днів приходу дітей до школи вони привчаються до раціонального використання перерв між уроками. Значна увага приділяється заняттям фізичними вправами та фізкультурним паузам у групах продовженого дня.
У школі проводиться активна позакласна та позашкільна робота з фізичного виховання молодших школярів. Проводяться особисті (між учнями класу) та командні (між класами) шкільні змагання. З метою розвивати вміння самостійно виконувати фізичні вправи організовуються конкурси, а з метою спонукати учнів до рівноцінного засвоєння усіх розділів шкільної програми – змагання "з аркуша". Програми "Веселих стартів" передбачають ігри для змішаних команд, а також для хлопців і дівчат окремо. Фізкультурно-художні свята включають фізкультурну (виконання гімнастичних вправ) та спортивну (позашкільні змагання з нарахуванням очок) частини. Значною популярністю в школі користуються також спортивно-художні вечори та дні здоров'я, які завдяки своїй масовості перетворюються на загальноселищні заходи.
4. У ході педагогічного експерименту визначено антропометричні характеристики, характеристики функціонального, фізичного стану та фізичної підготовленості молодших школярів, ступінь їх покращення за 4 місяці фізичного виховання. В усіх антропометричних показниках та показниках функціонального стану досліджуваних дітей, крім АТ систолічного, за час проведення експерименту відбулися позитивні зміни. Серед дівчат досягнуто більшого приросту середніх антропометричних показників та показників функціонального стану порівняно з хлопцями.
Про покращення рівня фізичного стану та фізичної підготовленості свідчать і показники життєвого індексу та індексу Руф'є. Так, якщо до експерименту за показниками життєвого індексу двоє учнів належали до низького рівня, троє – до нижчого від середнього, п'ятеро – до середнього і четверо – до вищого за середній, то після експерименту лише одна дівчина залишилася на низькому рівні, двоє перебували на нижчому від середнього рівні, сім учнів – на середньому рівні, чотири – на вищому за середній.
Отже, якщо вважати фізичний стан важливою складовою комплексного феномена особистості, можемо стверджувати, що різноманітні за формою заняття фізичною культурою справляють позитивний вплив на формування особистості дітей молодшого шкільного віку.
5. У ході педагогічного експерименту за допомогою тестування визначено також рівень фізичної підготовленості, розвитку фізичних якостей молодших школярів, ступінь його підвищення за 4 місяці фізичного виховання. Середні показники досліджуваних контрольної групи покращилися за всіма тестами. Наприклад, у бігу 30 м приріст загальногрупового показника склав 0,26 с, у бігу 1000 м – 0,22 хв, і так далі.
Отже, різноманітні за формою заняття фізичною культурою сприяють підвищенню рівня фізичної підготовленості, розвитку основних фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку, що є необхідною умовою становлення їхньої особистості.