Вступ.
Розділ 1. Огляд літератури.
1.1. Характеристика водних видів спорту.
1.2. Система оздоровчої рекреації та організація дозвілля населення.
1.3. Використання елементів плавання як спеціально організованого виду рухової активності в оздоровчо-рекреаційних цілях.
1.4. Використання елементів інших водних видів спорту як спеціально організованих видів рухової активності в оздоровчо-рекреаційних цілях.
Розділ 2. Методи та організація дослідження.
2.1. Методи дослідження.
2.2. Організація дослідження.
Розділ 3. Результати дослідження.
3.1. Програма та методичні вказівки для організації та проведення оздоровчо-рекреаційних занять з елементами плавання.
3.2. Результати педагогічного експерименту.
Висновки.
Анотація.
Список використаних джерел.
Додатки.
Фрагмент підрозділу 3.1.
... Програма передбачає проходження двох оздоровчих етапів – першого (один місяць) і другого (три місяці). Основу першого етапу для підготовчої групи становлять вправи з елементами переважно статичного плавання, другого – динамічного плавання (для всіх). Заняття проводяться тричі на тиждень. Тривалість одного заняття чітко не регламентується, оскільки їхній зміст для різних клієнтів може бути варіативним, проте орієнтовна тривалість одного заняття складає 1-1,5 годин. Розмір фізичних навантажень і характер вправ враховує, крім вікової категорії клієнтів, характер і зміст оздоровчих занять на різних етапах, у тижневому і місячному циклах. На кожному занятті клієнти виконують вправи і запливи улюбленим способом на різні дистанції; крім того, за бажанням їм пропонується заміна певної кількості повторних запливів на виконання спеціально розроблених циклів вправ у воді. На першому етапі тримісячного циклу для осіб, які давно не плавали або відчувають себе у воді невпевнено, пропонується цикл підготовчих вправ. На другому етапі для бажаючих пропонуються вправи з удосконалення техніки плавання брасом та кролем на спині. Дані вправи пропонуються як альтернативні до виконання запливів улюбленим способом.
Перший етап програми.
На першому етапі особи, які займаються, поділяються на дві групи.
1) Підготовча група – виконує цикл підготовчих вправ на статичне плавання. Повний цикл підготовчих вправ включає серії контрастних вправ, вправ на занурення, на випливання, на лежання, на плин (див. табл. 3.1.). Виконання контрастних вправ спрямоване на швидке звикання до перебування у водному середовищі, відновлення та вдосконалення навичок спирання на воду та відштовхування від неї. Вправи на занурення вдосконалюють навички занурення у воду та орієнтування у водному середовищі. Вправи на випливання сприяють набуттю звички до стану невагомості, допомагають призвичаїтися до відштовхуючої сили води. Під час виконання вправ на лежання клієнти звикають до горизонтального положення тіла у воді, отримують навички переходу з горизонтального у вертикальне положення; при їх виконанні увагу має бути сконцентровано на рухах руками. Вправи на плин дають звичку тримати рівновагу у воді, формують уміння витягуватися вперед у напрямку руху.
2) Основна група – займається за індивідуальними програмами й виконує серії запливів на загальну дистанцію від 100-150 м (перші два тижні занять) до 200-250 м (другі два тижні занять). Залежно від ступеня володіння технікою плавання 25% від загального часу заняття відводяться на вдосконалення рухів руками, руками й ногами в поєднанні з диханням під контролем інструктора. ...
... Другий етап програми.
На цьому етапі збільшується загальна довжина дистанції за одне заняття й довжина дистанції, яку має бути подолано без зупинок. Клієнтам, які добре володіють технікою плавання, пропонується здійснювати запливи на 300-400 м, виконуючи максимум 4 запливи по 50 м і 2 запливи по 100 м. Для клієнтів, які прагнуть, крім іншого, вдосконалити техніку улюбленого способу плавання, пропонуються додаткові цикли вправ, спрямовані на вдосконалення техніки плавання брасом і кролем на спині (див. табл. 3.2., 3.3.). Вибір цих стилів обумовлений тим, що кроль на грудях і батерфляй – це способи спортивні та швидкісні, тоді як брас і кроль на спині не вимагають таких навантажень і більше підходять саме до оздоровчо-рекреаційних занять. ...
1. Аванесова Г. А. Культурно-досуговая деятельность: Теория и практика организации. Москва: Аспект Пресс, 2006. 236 с.
2. Баранова В., Медведева Л. Плавание как важнейшее средство оздоровле-
ния. Дошкольное воспитание. 2008. № 6. С. 46-48.
3. Булгакова Н. Ж., Васильева И. А. Аквааэробика. Москва: РГАФК, 1996.
30 с.
4. Булгакова Н. Ж., Максимова М. Н., Маринич М. Н. и др. Водные виды спорта: учебник для студентов высших учебных заведений. [Под ред. Н. Ж. Булгаковой]. Москва: Академия, 2003. 320 с.
5. Булгакова Н. Ж., Морозов С. Н., Попов О. И. и др. Оздоровительное, лечебное и адаптивное плавание: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. [Под ред. Н. Ж. Булгаковой]. Москва: Академия, 2005. 432 с.
6. Булгакова Н. Ж. Плавание. Москва: Физкультура и спорт, 1999. 184 с.
7. Бурлаков И. Р., Неминущий Г. П. Специализированные сооружения для водных видов спорта: учеб. пособие. Москва: Физкультура и спорт, 2002. 286 с.
8. Вейкбординг. Вейксерфинг. URL: https://sport.rin.ru/novosti/4661.3/vjejksjer
fing-i-vjejkbording-osobjennosti-vybora-snarjazhjenija.html.
9. Викулов А. Д. Плавание: учеб/ пособие для студентов высших учебных заведений/ Москва: ВЛАДОС-ПРЭСС, 2004. 367 с.
10. Вилькин Я. Р., Каневец Т. М. Организация работы по массовой физической культуре и спорту: учеб. пособие для ИФК. Москва: Физкультура и спорт, 1985. 176 с.
11. Виндсерфинг. Теория виндсерфинга. URL: http://www.pashasurf.narod.ru/
wsbook.htm.
12. Выдрин В. М., Джумаев А. Д. Физическая рекреация – вид физической культуры. Теория и практика физической культуры. 1989. № 3. С. 23-24.
13. Ворженевский И. В. Плавание: учебник. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Физкультура и спорт, 2007. 301 с.
14. Ганчар И. Л. Методика преподавания плавания: технология обучения и совершенствования. Одесса: Друк, 2006. 216 с.
15. Глазирін І. Д. Плавання: навч. посібник. Київ: Кондор, 2006. 502 с.
16. Гребной спорт. Академическая гребля. URL: http://kanoe64rus.wordpress.
com.
17. Гоглювата Н. Оптимізація засобів аквафітнесу в кондиційному тренуванні жінок першого зрілого віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2003. № 1. С. 44-47.
18. Господарчук Т. Можливості поєднання організованих та індивідуальних форм фізкультурно-оздоровчих занять дорослого населення. Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10:
У 4-х т. Львів: НВФ "Українські технології", 2006. С. 414-418.
19. Давыдов В. Ю., Шамардин А. И., Краснова Г. О. Новые фитнесс-системы (новые направления, оборудование, инвентарь): учеб. пособие. Волгоград: ВГАФК, 2001. 138 с.
20. Жданова О. М., Тучак А. М., Поляковський В. І., Котова І. В. Організація та методика оздоровчої фізкультури і рекреаційного туризму. Луцьк: Вежа, 2000. 248 с.
21. Козлов А. В. Основы техники плавания: учеб. пособие. Санкт-Петербург: СПбГАФК им. П. Лесгафта, 2008. 36 с.
22. Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення: навч. посібник. Київ: Олімпійська література, 2010. 248 с.
23. Курамшин Ю. Ф. Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література, 2008. 268 с.
24. Лоуренс Д. Аквааэробика. Упражнения в воде. [Пер. с англ.]. Москва: ФАИР-ПРЕСС, 2000. 256 с.
25. Мотылянская Р. Е., Каплан Э. Я., Велитченко В. К. Двигательная активность – важное условие здорового образа жизни. Теория и практика физической культуры. 1990. № 1. С. 14-22.
26. Никитушкина Н. Н. Развитие массовой физкультурной работы по месту жительства и отдыха населения: метод. пособие. Москва: Москомспорт, 2010.
160 с.
27. Опришко Н. Тенденції сучасних фітнес-програм. Молода спортивна наука України: зб. наук. праць у галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8:
У 4-х т. Львів: НВФ "Українські технології", 2004. Т. 3. С. 266-269.
28. Оптимальная двигательная активность: учеб.-метод. пособие для вузов. [Сост.: И. В. Рубцова, Е. В. Кубышкина, Е. В. Алаторцева, Я. В. Готовцева]. Воронеж: ИПЦ ВГУ, 2007. 23 с.
29. Орешкин Ю. А. К здоровью через физкультуру. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Медицина, 1990. 176 с.
30. Парусный спорт. Рекомендуемые книги по парусному спорту и яхтингу. URL: http://www.knigograd.com.ua/ index.php?dispatch=categories.view&category_
id=1328/
31. Плавание/ [Под ред. В. Н. Платонова]. Киев: Олимпийская литература, 2000. 495 с.
32. Плавание: учебник для вузов. [Под общ. ред. Н. Ж. Булгаковой]. Москва: Физкультура и спорт, 2001. 400 с.
33. Раевский Р. Т., Петелкаки В. Ф. Плавание: учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Одесса: Наука и техника, 2005. 326 с.
34. Рибковський А. Г., Кані шевський С. М. Системна організація рухової активності людини. Донецьк: ДонНУ, 2003. 436 с.
35. Рыжкин Ю. Е. Психолого-педагогические основы физической рекреации: учеб. пособие. Санкт-Петербург: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 1997. 36 с.
36. Рыжкин Ю. Е. Физическая рекреация и здоровье человека. Санкт-Петербург: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2003. 96 с.
37. Савченко М. І. Плавання: навч.-метод. посібник. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2004. 272 с.
38. Серфинг – покорение волн. URL: http://hnb.com.ua/articles/s-otdyh-serfing_
pokorenie_voln-2663.
39. Столяров В. И., Кудрявцева Н. В. Физкультурно-спортивная работа с населением на пороге ХХІ столетия: проблемы и пути их решения. Спорт, духовные ценности, культура. Вып. 9. 1997. С. 94-216.
40. Ульянова М. Организация досуговой деятельности. Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. 2000. № 1 (45).
С. 45-48.
41. Фізична рекреація: навч. посібник для студентів ВНЗ фізичного виховання і спорту. [Є. П. Приступа, О. М. Жданова, М. М. Линець та ін.;
Заг. ред. Є. П. Приступа]. Львів: ЛДУФК, 2010. 447 с.
42. Фирсов З. Оздоровительное плавание для всех. В кн.: Плавание: сборник. Москва: Физкультура и спорт, 1984. С. 35-42.
43. Фурманов А. Г., Юспа М. Б. Оздоровительная физическая культура. Минск: Тесей, 2003. 245 с.
44. Фурманов А. Г. Физическая рекреация: учеб. пособие для студентов вузов. Минск: МЕТ, 2009. 495 с.
45. Чумакова Е. Оздоровительное влияние плавания на организм человека. Донецк: ДНУ, 2010. 11 с.
46. Шейко Л. В. Влияние оздоровительного плавания на физическое и психоэмоциональное состояние людей зрелого и пожилого возраста. Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків: ХДАФК, 2007. № 12. С. 11-14.
47. Штейнбах В. Л. Водное поло: справочник. Москва: Физкультура и спорт, 1980. 146 с.
48. Штеллер И. П. Водное поло: учебник. Москва: Физкультура и спорт, 1975. 214 с.
49. Шульга Л. М. Оздоровче плавання: навч. посібник Київ: Олімпійська література, 2008. 232 с.
50. Энциклопедия дайвинга. Новый диск. URL: http://scuba-divers.ru/equipmen
t/15-literature-padi/147-encyclopedia-of-diving.html.
Актуальність проблеми. Відомо, що стан здоров'я широких верств населення в Україні є незадовільним і продовжує погіршуватися. Вирішення цієї проблеми багато в чому залежить від розвитку сфери оздоровчої фізичної культури та активного дозвілля, в якій здоров'я розглядається в тісному взаємозв'язку з рівнем рухової активності, енергетичним потенціалом людського організму, способом життя. Проблема ця повинна вирішуватися як на особистісному, так і на суспільному рівнях: адже на дефіцит вільного часу населення накладається незадовільний стан оздоровчо-рекреаційної сфери, відсутність належної організації масового дозвілля. Практично припинилося будівництво фізкультурно-оздоровчих об'єктів (за винятком елітних об'єктів приватної власності), продовжується відтік фахівців в інші галузі (зокрема у приватні заклади), занедбано чимало розвинених у минулому організаційних форм масового оздоровлення та рекреації, незадовільним залишається бюджетне фінансування цієї сфери. За таких умов проблема залучення якомога більшої кількості людей до активного дозвілля та оздоровлення за місцем проживання, зокрема в міських мікрорайонах, на територіях місцевих громад, у місцях масового відпочинку, набуває особливої ваги та актуальності. Адже організація оздоровчо-рекреаційної діяльності незадовільна, проблеми вдосконалення її змісту й форм, пошуку нових підходів практично не вирішуються. Між тим, розв'язання цієї проблеми – це вірний шлях спрямувати зусилля пересічної людини на відновлення втрачених резервів здоров'я, наслідком чого буде підвищення соціально-творчої активності у професійній діяльності, а отже, соціальна гармонізація суспільства та економічне піднесення країни.
Особливе значення для якісно нового стрибка в організації оздоровлення та активного відпочинку населення має використання елементів водних видів спорту. Водне середовище справляє величезний позитивний вплив на стан серцево-судинної системи: так, при заняттях плаванням горизонтальне положення тіла й циклічні рухи, глибоке дихання діафрагмою й невагомий стан тіла сприяють притоку крові до серця, полегшуючи його роботу, завдяки чому знижується артеріальний тиск, підвищується еластичність суглобів, збільшується ударний об'єм серця. Одразу після занурення людини у воду спостерігається рефлекторна зміна кровообігу, збільшується кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну. Основний механізм позитивного впливу водних видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності на дихальну систему полягає у тренуванні дихальної мускулатури, збільшенні рухливості грудної клітини. Заняття водними видами спорту посилюють легеневу вентиляцію, завдяки чому збільшується окисна здатність організму, усувають можливі порушення дихання, які є результатом недостатньої насиченості артеріальної крові киснем. Заняття у воді сприяють гармонійному розвитку м'язів та рухливості суглобів, а тому можуть мати велике значення для корекції вад опорно-рухового апарату. Вони виступають також потужним чинником впливу на нервову та імунну системи організму. Дія температури води врівноважує процеси збудження і гальмування в центральній нервовій системі, покращує кровопостачання мозку. Приємні асоціації, пов'язані із заняттями у водному середовищі, позитивно відбиваються на стані психіки, сприяють формуванню позитивного емоційного фону, необхідного в повсякденному житті. Все це наводить на думку про необхідність більш ретельного вивчення можливостей використання елементів водних видів спорту в системі масової оздоровчої рекреації, розробки відповідних нових оздоровчих методик і програм.
Мета дослідження – дослідити роль занять із використанням водних видів спорту у підвищенні функціонального стану і фізичного розвитку населення, довести їх ефективність у системі оздоровчої рекреації.
Завдання дослідження:
• охарактеризувати основні, передусім олімпійські водні види спорту, їхні особливості, різновиди, оздоровчий потенціал;
• визначити поняття фізичної рекреації і дозвілля, дослідити специфіку і проблеми оздоровчо-рекреаційної роботи, окреслити сучасну систему оздоровчої рекреації, принципи організації оздоровчо-рекреаційних занять;
• з'ясувати поняття спеціально організованої рухової активності та оздоровчу специфіку водного середовища, дослідити можливості використання елементів плавання та інших водних видів спорту як спеціально організованих видів рухової активності в оздоровчо-рекреаційних цілях;
• розробити програму та методичні вказівки для організації та проведення оздоровчо-рекреаційних занять з елементами одного з водних видів спорту;
• експериментально встановити та обґрунтувати вплив регулярних оздоровчих занять на базі плавання на функціональний і фізичний стан дорослого населення першого і другого зрілого віку.
Об'єкт дослідження – процес фізичного виховання дорослого населення.
Предмет дослідження – методи і способи оздоровлення дорослого населення засобами водних видів спорту.
Гіпотеза дослідження: водні види спорту виступають важливою основою для формування новітніх систем, програм і технологій рухової активності в рамках масової оздоровчої рекреації різних категорій населення.
Теоретична значимість роботи полягає в аналізі, синтезі, авторській інтерпретації матеріалів дослідження з даної теми; в роботі всебічно досліджені й комплексно висвітлені питання водних видів спорту, специфіки оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням, використання елементів плавання та інших водних видів спорту в системі оздоровчої рекреації.
Практична значимість роботи полягає у розробці й перевірці на практиці ефективності авторських програми та методичних вказівок для організації та проведення оздоровчо-рекреаційних занять з елементами плавання.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, анотації, списку використаних джерел, двох додатків. До роботи включено 5 таблиць і 2 рисунки (в Додатках). Список використаних джерел включає 50 пунктів.
1. Як було з'ясовано в ході дослідження, водні види спорту – це види спорту, пов'язані з рухами в басейнах або у відкритій воді. До олімпійських водних видів спорту належать плавання різними стилями (насамперед вільним стилем, брасом, кролем, батерфляєм, плавання на спині, комплексне плавання), види, засновані на плаванні – водне поло, яке вимагає від гравців дуже високого рівня фізичної підготовки та координації, стрибки у воду виконуються з різних снарядів – трампліну або вишки, синхронне плавання – жіночий вид спорту, пов'язаний із колективним виконанням у воді різних фігур під музичний супровід, а також види, які не засновані безпосередньо на плаванні й використовують певне приладдя – гребля на байдарках і каное, гребний слалом, академічна гребля, вітрильний спорт (яхтинг), воднолижний спорт. Решта видів (підводне плавання – дайвінг, фридайвінг тощо, серфінг та інші) не представлені на Олімпійських іграх.
2. Фізична рекреація розглядається як самостійна форма функціонування фізичної культури оздоровчого спрямування, основною функцією якої є задоволення потреб людей в активному повноцінному відпочинку, руховій активності, спілкуванні. Рекреаційні заходи можуть здійснюватися у вільний та спеціально призначений час, у фізкультурно-спортивних організаціях і в природних умовах. Під дозвіллям мається на увазі час, вільний від праці у сфері суспільного виробництва і від відтворення людиною своїх життєвих функцій у рамках домашнього господарства і соціальних відносин. Рекреаційна активність людини складається з добових, тижневих, річних і життєвих циклів. Сучасна система оздоровчої рекреації в Україні будується переважно за територіальним принципом. Базою для її існування слугують, з одного боку, установи, організації, підприємства і навчальні заклади, з іншого – фізкультурно-спортивні організації (фізкультурно-оздоровчі комплекси, спортивні клуби, фітнес-центри і тренажерні зали, центри здоров'я, водні, лижні, туристські та інші клуби), оздоровчо-рекреаційні табори і бази (пансіонати, бази й будинки відпочинку, дитячі літні табори, туристичні бази й табори, інші заклади), постійно діючі фізкультурно-оздоровчі групи різного профілю за місцем роботи, проживання, у територіальних і місцевих місцях відпочинку. В рамках оздоровчо-рекреаційної діяльності дорослого населення за місцем проживання можуть проводитися організовані та самостійні фізкультурні заняття.
3. Під руховою активністю (діяльністю) людини фахівці розуміють суму рухів, що виконуються людиною у процесі життєдіяльності, сукупність рухових актів; основу спеціально організованої (фізкультурної) рухової активності складає активна м'язова діяльність, яка включає насамперед різні форми занять фізичними вправами. Оздоровчо-рекреаційні заняття з елементами плавання відрізняються тим, що в них для оздоровлення використовується водне середовище – унікальний природний тренажер, в якому діяльність людського організму має свої особливості. Специфічні особливості впливу оздоровчо-рекреаційного плавання на організм пов'язані з активними рухами у водному середовищі. Останнім часом значної популярності набули оздоровчі заняття аквааеробікою, програми якої, на відміну від плавання, ациклічні, структура рухів у них не має стереотипного циклу і змінюється в ході виконання. Корисні оздоровчі впливи засобів аквааеробіки зумовлені активізацією найважливіших функціональних систем організму, високою енергетичною ємністю виконуваної роботи, феноменом гравітаційного розвантаження опорно-рухового апарату, наявністю ефекту загартування. Існують різні різновиди аквааеробіки аеробного (гідроаеробіка, акваданс, акваджогінг тощо) та силового (акватоніка, аквабілдинг, ватерпоувер тощо) характеру. Серед інших видів спеціально організованої рухової активності на воді й у воді відзначені серфінг (традиційний серфінг та його різновиди – бодібординг, віндсерфінг, кайтсерфінг, вейксерфінг), аквапланер (водний самокат), розваги та ігри з м'ячем, зокрема з елементами водного поло, дайвінг з елементами підводного спорту та його різновиди (підкригові занурення, спелеологічний дайвінг, підводне мисливство), катерний і кабельний вейкбординг.
4. Розроблено програму та методичні вказівки для організації та проведення оздоровчо-рекреаційних занять з елементами плавання. Вона розрахована на 4 місяці і складається з 2 етапів різної тривалості (один і три місяці). Зміст занять складають запливи улюбленим способом на різні дистанції, з поступовим збільшенням загальної денної довжини дистанції та кількості повторних запливів, а також виконання спеціально розроблених циклів вправ у воді. На першому етапі пропонується цикл підготовчих вправ, який включає серії контрастних вправ, вправ на занурення, на випливання, на лежання, на плин. На другому етапі пропонуються цикли вправ з удосконалення техніки плавання брасом та кролем на спині. Обидва включають вправи на вдосконалення техніки рухів ніг і дихання, рухів рук і дихання, узгодженості рухів.
5. Вплив регулярних оздоровчих занять на базі плавання на функціональний і фізичний стан дорослого населення першого і другого зрілого віку експериментально встановлено на основі порівняння показників досліджуваних чоловіків і жінок контрольної та експериментальної груп. У контрольній групі практично всі показники функціонального та фізичного стану чоловіків і жінок за 4 місяці проведення експерименту погіршилися: середньогруповий показник ЖЄЛ зменшився у жінок на 5%, у чоловіків – на 2,08%, величина життєвого індексу – у жінок на 7,09%, у чоловіків – на 2,98%. Це пов'язано з пасивним способом життя, відсутністю рухової активності. З іншого боку, в експериментальній групі внаслідок активних регулярних занять оздоровчим плаванням ті ж самі показники зазнали протилежних змін. Після експерименту середній показник ЖЄЛ у чоловіків експериментальної групи зріс на 3,13%, у жінок – відповідно на 3,84%; маса тіла чоловіків зменшилася на 1,75%, жінок – на 3,9%; середня величина життєвого індексу серед чоловіків зросла на 4,96% (з 55,59 до 58,35 мл/кг); серед жінок – на 8,04% (з 49,15 до 53,1 мл/кг). Отже, регулярні оздоровчі заняття з елементами різних стилів плавання дають можливість за короткий термін суттєво покращити функціональний і фізичний стан дорослого населення незалежно від статі. Нами зроблено також висновок про те, що плавання може слугувати важливою основою для формування новітніх систем, програм і технологій рухової активності в рамках масової оздоровчої рекреації різних категорій населення.