Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Диплом

"Участь суб'єктів господарювання у публічних закупівлях"

Предмет:

Господарське право

Мова:

Українська

Рік здачі:

2018

Сторінки:

107

800 грн.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..6
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ…………...9
1.1. Поняття та види публічних закупівель……………………………..............9
1.2. Законодавство щодо публічних закупівель………………………............16
Висновки до розділу 1...............................................................................................23
РОЗДІЛ 2. СТАДІЇ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ………………………….……...25
2.1. Ініціювання проведення публічних закупівель……………………..........25
2.2. Порядок проведення публічних закупівель………………………............31
2.3. Визнання результатів закупівлі……………………………………............39
2.4. Оспорювання результатів закупівлі………………………………….........45
Висновки до розділу 2...............................................................................................56
РОЗДІЛ 3. ДОГОВІР ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ……………………………..57
3.1. Поняття, сторони та форма договору про закупівлю……………….........57
3.2. Істотні умови договору про закупівлю……………………………............62
3.3. Виконання договору про закупівлю………………………………............67
3.4. Порядок зміни або припинення договору про закупівлю………….........72
Висновки до розділу 3...............................................................................................75
РОЗДІЛ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ…................................................................................76
Висновки до розділу 4...........................................................................................86
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ…………………………………........90
Додаток А «Тези за темою: «Поняття, правова природа та форма договору про закупівлю»…………………………………………………………………………..97
Додаток Б «Тези за темою: «Участь суб’єктів господарювання у публічних закупівлях»………………………………………………………………………...101
Додаток В Декларація щодо унікальності текстів роботи та невикористання матеріалів інших авторів без посилань………………………………………….107

Практика придбання державою товарів, робіт і послуг для гарантування власної діяльності та виконання зобов’язань перед суспільством мала місце ще за часів стародавнього Риму. Тоді вважалося, що держава (римський народ) має майнову правоздатність, не пов’язану з приватними правами громадян, і володіє правом вступати в приватноправові відносини, зокрема купувати майно.
На території сучасної України перехід від вольового до економічного підходу у відносинах між державою і виробниками (постачальниками) матеріальних ресурсів розпочався у ХVІІ – ХVІІІ ст. Першим системним документом, що регламентував порядок закупівель для державних потреб, був Регламент Адміралтейства і Верфі, прийнятий у 1721 р. в Російській імперії, згідно з яким закупівлі проводилися публічно й підприємці на власний розсуд приймали рішення щодо участі в торгах.
У царській Росії державні закупівлі мали назву «казенні підряди і поставки», ці договори укладалися відповідно до загальних норм, але поряд із цим більш детальні спеціальні правила містилися у положеннях про казенні підряди та поставки. З урахуванням розвитку продуктивних сил і засобів обміну інформацією ці норми з високим ступенем деталізації були закріплені в Положенні про підряди та поставки в 1866 р. Тогочасні нормативні приписи, що регламентували порядок організації та проведення закупівельних процедур були концептуально аналогічні сучасним [1, c. 34].
В СРСР практика закупівель розвивалася у роки «нової економічної політики», а поняття «державне замовлення», як прообраз «державних закупівель», було вперше використане при розробці проекту народногосподарського плану на 1988 р. Причиною введення цієї категорії стало те, що з середини 80-х рр. ХХ ст. Держплан СРСР не міг за допомогою адміністрування збалансувати планові завдання з виробництва продукції.
Як відомо, з поступовим розвитком економіки роль держави не зменшується, а змінюються лише форми та методи управління економікою. До основних факторів розгортання господарських відносин закупівель належить конкурсний порядок задоволення державних потреб і наявність у господарських організацій приватного сектору економіки права на власний розсуд приймати рішення стосовно участі в закупівлях [1, c. 35].
Передумовою для формування широкої практики і зростання економічного значення державних замовлень є стійка тенденція до збільшення державного споживання, яка посилюється і в США, і в ЄС. Базові правові засоби закупівель є незмінними з часу виникнення практики розміщення замовлень для задоволення державних потреб, як-от: специфічне коло замовників, планування закупівель, диференційовані порядки проведення закупівельних процедур, їх конкурсний характер, система критеріїв оцінки пропозицій і кваліфікаційних вимог, що ставляться до учасників, публічне оприлюднення інформації про закупівлі тощо. При цьому спеціальне нормативне регулювання свідчить про суспільну значущість і специфічну організацію сфери закупівель, виокремлення її в рамках системи права [2, c. 23].

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Прозорі, ефективні та справедливі публічні закупівлі є двигуном економічного зростання, який створює нові можливості для бізнесу та робочі місця для населення. Питання ефективності державних закупівель залишається досить актуальною проблемою, оскільки держава зазвичай не діє на ринку як раціональний споживач, що орієнтований на найкращу пропозицію відношення ціни до якості. Причиною цьому можуть бути корупційні схеми, вибір звичного постачальника, який може бути неконкурентоспроможним на ринку чи обмеження вибору лише національних/місцевих виробників.
Існує необхідність введення загальних правил із застосуванням прозорих та конкурентних процедур із застосуванням об'єктивних критеріїв. Необхідність змін у сфері державних закупівель спричинені запобіганням нецільових витрат бюджетних коштів, зниженням наслідків кризових явищ, забезпеченням конкуренції на ринку публічних закупівель та потребами в інвестиціях.
Закупівлі є важливою частиною діяльності установ, організацій, підприємств державного сектору по створенню суспільних благ. Процес публічних закупівель включає у себе визначення потреби, планування, аналіз ринку, підготовку тендерної документації, проведення тендеру, процес визначення відбору, кваліфікації постачальників, переговори за договорами, підготовку та підписання договорів та контроль за їхнім виконанням.
25 грудня 2015 р. прийнято Закон «Про публічні закупівлі», яким визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для потреб держави і територіальних громад. Метою прийняття Закону було забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної корупції на ринку товарів, послуг та робіт. Однак залишилось багато прогалин та неточностей в законодавстві, що регулює відносини у сфері публічних закупівель.
Дослідженням закупівель як засобу регулювання економіки займалися вітчизняні та зарубіжні вчені як: Л.Федулова, О. Мельников, В. Міняйло, Ю. Фалко, В. Прядко, Д. Батуева, Н.Ткаченко та інші. Вчені розглядають питання публічних закупівель з різних аспектів, досліджуючи проблеми прозорості, конкурентності ринку та будували моделі оцінки ефективності закупівель. На сьогоднішній день у літературі слабо представлені методи оцінки ефективності державних закупівель в Україні, що вимагає глибокого дослідження даного питання та перейняття досвіду розвинутих країн в даній сфері.
Окремі проблеми, пов'язані з визначенням, особливостями регулювання, ознаками та договірними елементами державних закупівель досліджувалися у працях низки вчених, серед яких: Л. В. Андреєва, К. Ф. Аргеменко. О. А. Беляневич, В. В. Добровольська, К. В. Кузнецов, Д. В. Лічак, 3. В. Максименко, В. В. Морозов, Н. М. Обушко, О. ГІ. Подцерковний, 1.1. Смотрицька, В. В. Смиричинський,0. А. Строганов, Г. О. Сухадольський, Н. Б. Ткаченко, А. О. Храмкін, О. П. Шатковський та ін. Кандидатські дисертації О. Г. Турченко, О. Ф. Овсянюк-Бердадіної, Г. І. Пінькаса та І. В. Влялька були присвячені регулюванню державних закупівель, передовсім, у порівнянні із законодавством ЄС.
Вищевикладене вказує на актуальність обраної теми магістерського дослідження.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються при здійсненні публічних закупівель.
Предметом дослідження є участь суб'єктів господарювання у публічних закупівлях.
Мета та завдання дослідження. Метою магістерського дослідження є конкретизація положень про участь суб'єктів господарювання у публічних закупівлях. Для досягнення поставленої мети у роботі вирішено наступні завдання:
- дослідження поняття публічних закупівель, аналіз їх видів;
- аналіз законодавства щодо публічних закупівель та обґрунтування напрямків його вдосконалення;
- дослідження та доопрацювання порядку ініціювання проведення публічних закупівель;
- порядку проведення публічних закупівель;
- порядку визначення результатів закупівлі;
- дослідження процесу оспорювання результатів закупівлі;
- дослідження поняття, сторони та форма договору про закупівлі;
- аналіз і доопрацювання порядку зміни або припинення договору про закупівлю;
- аналіз і конкретизація питань відповідальності у сфері публічних закупівель.
Методологічну основу наукового дослідження складають логічний, історико-правовий, порівняльно-правовий, системно-структурний та аналітичний методи, а також метод порівняння і аналогій. Принципи наукової діалектики дозволили виявити сутнісні характеристики досліджуваних процесів і форми їх прояву.
Структура магістерської роботи складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних посилань.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Публічні закупівлі є засобом непрямого регулювання господарських відносин, що передбачає встановлення економічних стимулів для добровільної участі в конкурсах суб'єктів господарювання виключно через їх приватні інтереси, шляхом придбання замовниками на конкурентних засадах основного і допоміжного предмета, відповідно до річного плану, за державні кошти та в порядку, встановленому законодавством, з метою задоволення суспільних потреб у цих ресурсах і реалізації інших завдань соціально-економічної політики. Закупівлі здійснюються з метою як забезпечення потреб замовників у товарах, роботах і послугах, так і державного регулювання економічних процесів.
2. Визначено додаткові вимоги щодо змісту оголошення про проведення процедури відкритих торгів, а саме: очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість та інших податків і зборів; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках і грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися під час електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки у разі застосування нецінових критеріїв.
Застосування електронного аукціону в ході проведення відкритих торгів має обов’язковий характер. У день визначення переможця замовником ухвалюється рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення про намір укласти договір.
3. Встановлено вимоги щодо оформлення договору про закупівлю, які при співставленні з іншими нормами законодавства мають колізії, які на практиці викликають протилежні підходи, оскільки з одного боку норми Цивільного та Господарського кодексу мають вищу силу, а норми вказаного закону є спеціальними, і при цьому не доповнюють а суперечать загальним нормам. Так, однією з найобговорюваніших проблем є зміна ціни договору після його укладення через процедуру закупівлі. П.1. ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року прямо зазначено, що Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Тобто цей Закон встановлює лише особливості певних договірних відносин, але при цьому договір повинен відповідати всім формальним вимогам ЦК та ГК України. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4. Було встановлено що, якщо публічні закупівлі товарів, робіт послуг проведені з порушенням вимог Закону про публічні закупівлі та нормативних актів, що їх розроблено відповідно до Закону, відповідальність нестимуть: члени тендерного комітету замовника; уповноважена особа (особи); члени органу оскарження; службові (посадові) особи Уповноваженого органу; службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку). На осіб, які входять до вказаного переліку, як правило очікує адміністративна відповідальність. Окрім того, можлива і кримінальна відповідальність.
5. Визначено, що система закупівель за державні кошти в Україні потребує доопрацювання. Необхідно прийняти повноцінну нормативну базу, яка охопить усі питання проведення конкурсних торгів, зокрема низку інших законів, що будуть регулювати окремі види держзакупівель, та якісніші підзаконні акти. Потрібно внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі». Вимоги Закону повинні бути чіткими, однозначними і не допускати двояких трактувань. Необхідно чітко і детальніше прописати вимоги до кваліфікаційних критеріїв, зазначивши перелік документів, які замовник повинен вимагати для їх кількісного підтвердження, та передбачити механізм застосування критеріїв залежно від предмета закупівлі. Слід значно спростити процедуру оприлюднення інформації про закупівлі та численні часові ліміти щодо неї. Важливо врахувати досвід країн ЄС, де на центральному держпорталі замовники публікують тільки ключові документи: повідомлення (оголошення) та публікації про укладання угоди, а все інше — на власних сайтах. Потребує вдосконалення передбачений Законом механізм оскарження. Тут слід врахувати рекомендації міжнародних організацій і надати право оскарження торгів тільки їх учасникам. Крім того, як варіант, можна запропонувати обов’язкову заставу (наприклад, у відсотках від вартості закупівлі) для будь-кого, хто бажає скаржитися в Антимонопольний комітет. Якщо скарга буде визнана необґрунтованою, то заставу передавати до держбюджету.
Також слід зазначити, що реформа публічних закупівель має амбіційні цілі, головні з яких – подолання корупції під час процедури торгів та запровадження національної електронної системи тендерів. Крім того, Закон «Про публічні закупівлі» дає старт ще більшому розгортанню реформи та остаточної зміни державних закупівель на публічні закупівлі.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 800.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Адвокат (Advocate)

(0)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Участь суб'єктів господарювання у публічних закупівлях"

0 (800) 357-234