ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РИНКУ 5
1.1. Ринок цінних паперів як економічна категорія. Види цінних паперів 5
1.2. Структура ринку цінних паперів та механізм його функціонування 11
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РИНКУ 17
2.1. Ринок цінних паперів як складова грошово-кредитного ринку 17
2.2. Ринок цінних паперів в розвинутих країнах, механізм його впливу на грошово-кредитну політику 23
РОЗДІЛ 3. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ. СТРУКТУРА, ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ВПЛИВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РИНКУ 31
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49
1.1. Ринок цінних паперів як економічна категорія. Види цінних паперів
На сьогоднішній день грошово-кредитний ринок, беззаперечно, є одним із найголовніших елементів сучасної ринкової економіки. Його роль зростає та буде й в подальшому зростати в контексті розвитку міжнародної економіки та глибшої інтеграції в неї країн з ринками, що розвиваються.
В історичному генезисі людської цивілізації трактування сутності ринку, як інституту, існує вже сім тисяч років, однак достеменне його визначення яка економічної категорії почало формуватися лише 2 тис. років тому. Ринок – це інструмент або механізм, котрий зводить продавців і покупців товарів чи послуг, цілеспрямованою дією котрого є визначення ціни та кількості необхідних благ. Таким чином, ринок виступає основною платформою зустрічі покупця і продавця з ціллю здійснення грошово-кредитних угод між ними. Відтак, ринок – це фактично один із найважливіших інститутів ринкової економіки, оскільки він гарантує взаємодію попиту і пропозиції під впливом відповідних факторів економічного середовища [6, с. 346].
Спробуємо з’ясувати, що слід розуміти під ринком цінних паперів. Аналіз економічної літератури з питань сутності та ролі ринку в сучасній економіці вказує на існування значних розбіжностей у поглядах науковців. Це ускладнює його дослідження та аналіз.
Так, укладачі термінологічного словника «Цінні папери. Фондовий ринок» ринок цінних паперів називають «часткою ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів [7, с. 93].
Окремі науковці визначають ринок цінних паперів як частину фінансового ринку, на якому здійснюється весь комплекс операцій по багатовекторному руху капіталів, від емісії фондових цінностей до переходу коштів від інвесторів до емітентів, а також змін власника цінних паперів через проведення торгівельних операцій [14, с. 142].
На думку В. Оскольського ринок цінних паперів – це частина ринку капіталів, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів [19, с. 87].
Цікавим є підхід В. Загородського до визначення ринку цінних паперів, з точки зору його сутності, як «відносин, що виникають в процесі залучення шляхом розміщення й обігу цінних паперів, з приводу розподілу і перерозподілу частини вартості, яка створюється функціонуючими капіталами, що представлені цінними паперами [8, с. 91].
Обґрунтованим вважається трактування ринку цінних паперів В. Павловим та І. Кривов'язюк згідно з яким останній визначається як найважливіший сегмент, «що значною мірою впливає на розвиток фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбувається швидка мобілізація, ефективний розподіл та раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів та потреб суспільства шляхом здійснення емісії цінних паперів різними емітентами [20, с. 232].
О. Мозговий визначає, що ринок цінних паперів «складається з фондового ринку (ринку капіталу, інвестиційного ринку) і ринку короткострокових цінних паперів (ринку грошей) [17, с. 175].
Спробу показати ринок цінних паперів як «особливий сегмент фінансового ринку, де складаються відносини з приводу купівлі-продажу цінних паперів тими хто залучає ресурси, й тими, хто їх вкладає за участю фінансових посередників» зробили київські науковці О. Калініна, А. Корнєєв, О Кощеєв. Вони вважають його структурною складовою ринку капіталів і грошового ринку [9, с. 56].
Звичай но, рух коштів від секторів, що відчувають профіцит, до секторів економіки, що відчувають їх дефіцит, і є сенсом ринку цінних паперів як механізму, що забезпечує укладання угод між постачальниками і споживачами грошових коштів та регулює попит і пропозицію на них.
На нашу думку, при всій розбіжності поглядів щодо визначення суті ринку цінних паперів, усі вони, однак, констатують, що ринок цінних паперів є важливою складовою фінансового ринку. У вище наведених визначеннях ринку цінних паперів помітне також прагнення різних авторів дати коротке, але вичерпне формування цього поняття. При цьому, якщо за основ убереться корпоративний ринок цінних паперів вільної конкурентції, головним у визначенні є купівля-продаж специфічного товару – цінних паперів, якщо за основу береться ринок загальнодержавних цінних паперів, то автори неминуче відхиляються в бік державного регулювання випуску цінних паперів. Крім того, у наведених формулюваннях чітко простежується два методологічні підходи аналізу сутності ринку цінних паперів – діалектичний метод соціально-економічного аналізу явищ та функціональний метод.
Органічно доповнюючи один одного, обидва підходи дають змогу різнобічно аналізувати сутність ринку цінних паперів як складової фінансового ринку. Соціально-економічні дослідження, з одного боку допомагають глибше зрозуміти функціональну залежність між економічними явищами і процесами, вивчити і пізнати глибинні економічні інтереси, потреби і відносини, що виникають в процесі формування і розвитку цінних паперів. Функціональний аналіз, з іншого боку доповнює отриману інформацію знаннями конкретних механізмів на ринку цінних паперів, дає кількісну оцінку ситуації, що є основою проведення фінансової політики.
Узагальнюючи наведені погляди, можна зробити концептуальний висновок про те, що визначення поняття «ринку цінних паперів» потрібно виходячи з вимог комплексного та системного підходу. Комплексний підхід до визначення цього поняття полягає в урахуванні організаційно-економічних, правових, соціально-психологічних, технічних та інших аспектів у їхній сукупності та взаємозв’язку при домінуючій ролі соціально-психологічних і фінансових аспектів. Системний підхід відбиває врахування взаємозв’язків між окремими аспектами, механізмами ринку цінних паперів та їхніми елементами і полягає в розробленні кінцевих цілей визначення шляхів його досягнення [15].
Отже, визначаючи поняття «ринок цінних паперів» як частини ринкової економіки, треба зазначити, що по-перше, це категорія, яка характеризує систему економічних, правових та соціальних відносин, що мають товарний характер, пронизують фази відтворення суспільного виробництва, всі його ланки і ступені, і регулюються ринковою кон’юнктурою, юридичними, правовими, морально-етичними та національними традиціями, а по-друге – система механізмів здійснення угод, пов’язаних з рухом коштів від учасників ринку, що мають їх надлишок, до учасників, що відчувають їх дефіцит.
Таке визначення «ринку цінних паперів» розкриває особливості побудови механізму його регулювання і передбачає використання таких ринкових категорій:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білик О. Структура і механізм функціонування фондового ринку / О. Білик // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/1/ekonomika/articles/bilyk-o-structure-and-mechanism-of-stock-market-functioning_14470.pdf
2. Бусарева Т.Г. Історія розвитку та становлення ринку цінних паперів в Україні / Т.Г. Бусарева // Агросвіт. – 2016. - №3. – С. 20-23
3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: учебное пособие / Т.Б. Бердникова. – Москва. – 2014. – С. 21-24.
4. Гончарук І.В. Регулювання та ефективність функціонування ринку цінних паперів в Україні / І.В. Гончарук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.7 – С. 188-194
5. Гнатюк Р.А., Островерх П.І. Еволюція поглядів представників провідних економічних шкіл на роль ринку цінних паперів у господарській системі / Р.А. Гнатюк, П.І. Островерх // Національний вісник НЛТУ. – 2015. – Вип. 25.3 – С. 400-406
6. Економічна теорія: Підручник / С.В. Мочерний, М.В. Довбенко; М-во освіти і науки України. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2004. – 856 с.
7. Загородній А.Г., Загорський В.С., Вознюк Г.Л., Шпак Н.О. Цінні папери. Фондовий ринок. Термінологічний словник. – Львів: Вид-во Державного університету «Львівська політехніка», 1997. – 92 с.
8. Загорський В.С. Проблеми становлення і функціонування ринку цінних паперів в перехідній економіці України / В.С. Загорський. – 1996. – Львів. – 238 с.
9. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев А.А. Рынок ценных бумаг (теория и практика): учебное псобие / А.В. калина, В.В. Корнеев, А.А. Кощеев – 2-е изд. Перероб и доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 347 с.
10. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента і грошей:реферат-дайджест / Дж. М. Кейнс. – К.: Вид-во АУБ, 1999. – 189 с.
11. Кравченко В.П., Паламарчук Н.О. Особливості організації ринку цінних паперів у країнах світу / В.П. Кравченко, Н.О. Паламарчук // Наукові записки. – 2013. – Вип. 13 – С. 128-133
12. Куцик П.О., Гончарук І.В. Структура ринку цінних паперів в сучасних економіках / П.О. Куцик, І.В. Гончарук // Торгівля, комерція, підприємництво. – 2011. – Вип. 12. – С. 118-122
13. Лелик А.Б. Теоретико-методологічний інструментарій дослідження грошового ринку / А.Б. Лелик // Науковий вісник. – 2008. – Вип. 18.2 – С. 186-196
14. Ляшенко В.И. Фондовые индексы и рейтинги / В.И. Ляшенко. – Донецк: Сталкер. – 1998. – 112 с.
15. Луців Б.Л., Метлушко О.В. Теоретико-методологічні основи дослідження ринку цінних паперів / Б.Л. Луців, О.В. Метлушко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/1/ekonomika/articles/lutsiv-b-metlushko-o-theoretical-and-methodological-fundamentals-of-equity-ma_14502.pdf
16. Маркс К. Капітал. Критика політичної економії / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т.3. – Ч.1 – 638 с.
17. Мозговий О.М. Фондовий ринко: навч. посібник / О.М. Мозговий. – К. КНЕУ. – 1999. – 230 с.
18. Ніколенко У.М. Грошово-кредитна політика Німеччини як провідного члена ЄС / У.М. Ніколенко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nz.uad.lviv.ua/static/media/2-12/18.pdf
19. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів в Україні: проблеми функціонування і розвитку / В.В. Оскольський. – 2006. – К. – 430 с.
20. Павлов В.І., Кривов'язнюк І.В. Ринок цінних паперів: курс лекцій / В.І. Павлов, І.В.Кривов'язнюк - Луцьк. – 2010. – 187 с.
21. Пантюк О. Тенденції ринку цінних паперів в Україні та його фінансовий потенціал / О. Пантюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/stud_konferenzia/2014/56.pdf
22. Рак Р. Регулювання ринку державних цінних паперів у розвинутих країнах / Р. Рак // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – 2017- № 214. – С. 24-27
23. Родіонова Н.К. Методические основы исследования рынка ценных бумаг / Н.К. Родионова, И.С. Кондрашова // Социально-экономические явления и процессы. – 2011. - № 5-6. – С. 203-206
24. Сердюк І.В., Лисенко С.М. Проблеми та напрями вдосконалення інфраструктури ринку цінних паперів в Україні / І.В. Сердюк, С.М. Лисенко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ea.dgtu.donetsk.ua:8080/bitstream/123456789/20087/1/Serdjuk%20%D0%86.V.,%20Lisenko%20S.M..pdf
25. Стадницька О.М. Ринок цінних паперів як механізм залучення інвестицій та чинник інноваційного розвитку / О.М. Стадницька // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2015. – Вип. 11. – С. 38-41
26. Фондовий ринок: підручник / О.М. Мозговий, А.Ф. Баторшина, О.Г. Величко, Т.О. Фролова та ін. – К. : КНЕУ, 2013. – 436 с.
27. Хомічак М. Сучасні тенденції розвитку світового фондового ринку / М. Хомічак // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=2759
28. Штанько О.Д. Сучасні тенденції функціонування світових фондових ринків / О.Д. Штанько // Академічний огляд. – 2016. - №7(48) – С. 56-62
29. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития / Й.А. Шумпетер. – М.: Прогрес, 1982. – 371 с.
30. Шутєєва О. Ю. Особливості фінансового забезпечення функціонування ринку цінних паперів / О. Ю. Шутєєва // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 19. – C. 31–34.
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У ринковій економіці ринок цінних паперів є могутнім, професійно утвореним фінансовим механізмом, що забезпечує трансформацію грошових коштів у капітал.
В Україні, як і в ряді інших країн з транзитивною економікою, ринок цінних паперів знаходиться на початковому етапі розвитку, він в основному неорганізований, нестабільний, з високим відсотком тінізації, з низькою ринковою капіталізацією, недостатньо розвинутим вторинним обігом цінних паперів, що і обумовлює неефективне виконання ним своїх функцій. Зазначене потребує, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку ринку цінних паперів, а з іншого – більш активного його впливу на макроекономічні процеси. Особливо це стає важливим в умовах посилення інтеграційних економічних зв’язків, які поступово формують глобальний ринок цінних паперів. Тому питання формування ринку цінних паперів на сучасному етапі, як і на початку ринкової трансформації, об’єктивно постають у центр політекономічних досліджень, потребують теоретичного обгрунтування та практичних рекомендацій.
Теоретичні та прикладні аспекти проблеми виникнення і розвитку ринку цінних паперів досліджено у наукових працях вітчизняних економістів: І. Вернадського, М. Гольцберга, В. Загорського, А. Каліни, В. Каразіна, А. Кощеєва, В. Корнеєва, Ю. Кравченка, Ю. Лисенкова, К. Марахова, О. Мендрула, О. Мозгового, В. Оскольського, Ю. Петруні, В. Соболєва, А. Чухно. Серед зарубіжних дослідників вагомий внесок у вирішення цієї проблеми внесли: М. Агарков, Б. Альохін, Г. Александер, А. Басов, Дж. Бейлі, П. Бороздін, Є. Бредлі, В. Галанов, Дж. Гелбрейт, Дж. Кейнс, К. Кларк, В. Колесніков, М. Кузнецов, Д. Літнер, К. Маркс, Г. Марковіц, Я. Міркін, В. Нордхауз, С. Росс, Б. Рубцов, В. Торкановський, І. Трахтенберг, Р. Тьюлз, Дж. Хікс, Г. Черніков, У. Шарп та інші.
Вивчення та аналіз наукових праць зазначених авторів свідчить, що стан розробки даної теми дозволяє проводити ґрунтовний теоретичний аналіз на основі багатоваріантного критичного осмислення існуючих теорій виникнення, функціонування і розвитку ринку цінних паперів. У той же час, ступінь дослідження формування ринку цінних паперів в умовах ринкової трансформації економіки в сучасній вітчизняній економічній науці є неадекватним практичному значенню цієї проблеми.
Об’єктом курсового проекту є ринкова система.
Предметом курсового проекту є ринок цінних паперів та його вплив на функціонування грошово-кредитного ринку.
Метою курсового проекту є розробка та критичний аналіз основних положень щодо ринку цінних паперів та його впливу на стабільність грошово-кредитного ринку.
Досягненню поставленої мети передує виконання наступного ряду завдань:
- З’ясування сутності ринку цінних паперів як економічної категорії;
- Характеристика основних видів цінних паперів;
- Вивчення структури ринку цінних паперів;
- Аналіз механізму функціонування ринку цінних паперів;
- Характеристика ринку цінних паперів як складової грошово-кредитного ринку;
- Діагностика ринку цінних паперів в економічно розвинутих країнах та характеристика механізму його впливу на грошово-кредитну політику;
- Аналіз особливостей формування, функціонування та проблематики фінансового ринку в Україні.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Підсумовуючи проведене дослідження по курсовому проекту на тему: «Ринок цінних паперів та його вплив на стабільність грошово-кредитного ринку» варто зробити наступні узагальнюючі висновки.
По-перше, варто зазначити, що ринок цінних паперів виник ще у Середньовіччі та пройшов доволі довгий еволюційний шлях для того, щоб стати самостійним інститутом. Від нерозуміння для чого використовувати «папірці» замість «справжніх грошей» до абсолютної інтеграції ринку цінних паперів у світову економічну систему пройшло майже п’ять століть. Безперечно, на кожному етапі свого розвитку на нього впливала панівна економічна школа того періоду і кожна з них залишала на ньому певний слід, формуюючи його як повноцінний елемент ринкової економіки.
Вивчення сутності поняття «ринок цінних паперів» в роботі дало змогу проаналізувати погляди різних авторів. Однак, нами в роботі було узагальнено та виведено наступне визначення поняття ринок цінних паперів. Отже, визначаючи поняття «ринок цінних паперів» як частини ринкової економіки, треба зазначити, що по-перше, це категорія, яка характеризує систему економічних, правових та соціальних відносин, що мають товарний характер, пронизують фази відтворення суспільного виробництва, всі його ланки і ступені, і регулюються ринковою кон’юнктурою, юридичними, правовими, морально-етичними та національними традиціями, а по-друге – система механізмів здійснення угод, пов’язаних з рухом коштів від учасників ринку, що мають їх надлишок, до учасників, що відчувають їх дефіцит.
Економісти дуже цікавились глибинним розумінням функціонування ринку цінних паперів, його механізмом ціноутворення. Теорії, що пояснюють цей вид ринкового механізму значною мірою характеризуються як гіпотези, бо жодну з них не було переконливо обґрунтовано. Водночас, чітко простежується те, що їхні автори у дослідженні ринку цінних паперів критично використовують напрацювання своїх попередників. Усі вони, несвідомо, розглядали міжнародний ринок цінних паперів як інститут, що проявляє себе через ціноутворення. Автори цих теорій висували різні гіпотези, що були покликані підтвердити або заперечити ефективність його як інституту ринкової економіки, розділяючи ринок на етапи та фази, визначаючи взаємозв’язки між його структурними елементами – інститутами нижчого рівня. Це надає можливість здійснювати поступальний рух у напрямку визначення справжньої суті та правильної формалізації механізму функціонування ринку цінних паперів. Загалом теоретичні аспекти функціонування ринків цінних паперів потребують подальшого їх дослідження, що передбачає перевірку відповідних гіпотез на практиці.
Як показує світовий досвід, ефективне функціонування ринку цінних паперів неможливе без регулюючої та контролюючої діяльності державних органів. В умовах становлення ринку цінних паперів функціонування подібних структур має велике значення.
На світовому ринку існує дві основні моделі організації ринку цінних паперів. Одна з них передбачає перевагу на ринку комерційних банків (Німеччина, Японія, Франція). Інша передбачає активну роль як банківських установ так і небанківських фінансово-кредитних інститутів (США, Великобританія). У тих країнах, де на ринку переважає обмежена кількість комерційних банків, їх діяльність контролюється національним банком та іншими державними агенціями, державне регулювання більш жорстке.
Взаємозв'язок та розмежування грошово-кредитного ринку та ринку цінних паперів можливий у межах певного періоду до особливостей функціонування грошей в часі та ролі відтворювальних процесів в економіці. Використання грошей для певних складових процесу відтворення в економіці, особливості залучення грошей, канали їх проходження від кредитора до позичальника, характер функціонування і повернення, документальне забезпечення використання грошей дають підстави для розмежування грошового ринку та фінансового ринку.
Формування ринку цінних паперів в Україні відбувалося в умовах відсутності необхідного досвіду і характеризувалось періодичною зміною його моделі. В зв’язку з цим сучасний ринок цінних паперів України має елементи як європейської, так і американської моделей. Виділяють два етапи формування ринку цінних паперів України:
1. Домінування політики державного «невтручання», відсутність на протязі тривалого часу єдиної концепції формування ринку цінних паперів.
2. Посилення участі держави, яка спрямована на розвиток інфраструктури ринку, формування правового забезпечення і системи регулювання. На даному етапі створено спеціальний орган державного регулювання – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (теперішня назва – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, НКЦПФР).
Як і в інших країнах, в Україні державне регулювання фондового ринку доповнюється саморегулюванням, яке презентоване саморегулівними організаціями, ціллю яких є захист інтересів професійних учасників фондового ринку.
В Україні система регулювання фондового ринку фактично ґрунтується на поєднанні саморегулювання та державного регулювання, але пріоритет належить державі. Поряд з цим подальший розвиток національного ринку цінних паперів гальмується рядом фак-торів. Найбільш важливими з них є:
- недостатній рівень розвитку вітчизняної економіки, високий рівень інфляції;
- відставання існуючої нормативно-правової та законодавчої бази функціонування ринку цінних паперів від розвитку реальних процесів на ньому;
- низька ефективність державного регулювання вітчизняного ринку цінних паперів;
- недостатність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення.
Глобалізація економічного розвитку усіх сторін сучасної господарської діяльності ставить відповідні вимоги, якісні та кількісні параметри для української економіки. Відповідність вітчизняної економіки світовим стандартам потребує створення сприятливого інвестиційного клімату для українських і закордонних інвесторів. Таким чином, створення такого інвестиційного клімату передбачає законодавчу і політичну стабільність, формування економічно обґрунтованої податкової політики, включення економіки у світові господарські комунікації, розвиток в Україні повного комплексу інфраструктури ринку цінних паперів
Варто відмітити, що для інвесторів в Україні найбільш привабливими є державні цінні папери, оскільки вони є найменш ризиковими. Тому для залучення більшої кількості іноземних інвесторів важливим є створення для них надійного захисту, а саме: створення ряду необхідних умов (економічних, соціально-політичних, правових) для реалізації інтересів суб’єктів ринку цінних паперів та забезпечення захисту їх майнових прав. На даний час учасники фондового ринку докладають зусиль для виходу цінних паперів вітчизняних емітентів на іноземні фондові ринки, бо саме це забезпечить надходження інвестицій в українську економіку.
Подальший розвиток українського ринку цінних паперів має ґрунтуватися на принципах ліквідності, надійності та прозорості, а це в свою чергу збільшить кількість учасників на ринку, зокрема іноземних. Ринок цінних паперів спричинює значний вплив на зростання виробництва через залучення інвестиційних ресурсів, що дозволяє прискорити його модернізацію та підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Отже, збільшення інвестицій в реальний сектор економіки за допомогою ринку цінних паперів має стати найважливішим джерелом економічного зростання в найближчій перспективі