Вступ…………………………………………………………………………….
1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину……………….
2. Кримінально-правова дія та бездіяльність…………………………..
3. Суспільно небезпечні наслідки……………………………………….
4. Причинний зв'язок……………………………………………………
5. Місце, час, обстановка вчинення злочину…………………………
Висновок………………………………………………………………………..
Список використаної літератури
Об'єктивна сторона складу злочину - чи не найважливіший для практичної діяльності елемент складу злочину. Саме шляхом дослідження об'єктивної сторони робиться висновок про зміст інших елементів складу злочину.
Будь-який висновок у кримінальній справі може бути здійснений виключно по матеріальних слідах, які залишає після себе злочин у реальній дійсності. Матеріальні сліди, які фіксують зовнішню сторону злочинного діяння,- це відповідний «негатив» злочинної поведінки та її наслідків. [1, c. 378]
В. Д. Спасович вказував, що «субъект и объект, виновник и предмет преступления — это такие данные, без которых преступление немыслимо, но от них зависит одна только возможность преступления. Они могут существовать одно возле другого, не соединяясь одно с другим. Уголовную связь между ними образует преступное деяние. Это деяние есть нечто цельное, но ум, разбирая его, подмечает в нем две главные стороны, которые так тесно связаны, как тело и душа в человеке, как форма и содержание в каждом явлении: сторону объективную внешнюю, предметную и сторону субъективную, внутреннюю, личную». Розкриваючи зміст об'єктивної сторони складу злочину, В. Д. Спасович зазначав, що її утворюють дія з її наслідками (як називав автор, «действие и дело» ).
О. Ф. Кістяківський, визначаючи об'єктивну сторону складу злочину, вказував, що її утворюють «самое действие и его последствие дело, или внешняя деятельность субъекта и его результат».
1. Мельник М.І. Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України 4-те вид., переробл. та доповн. - К.: Юридична думка, 2007. - 1184 с
2. Постанова ПВСУ № 4 від 27.03.92 «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини»[Електронний ресурс]/Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-92
3. Бажанов М. Кримінальне право України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.;
4. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Атіка, 2004.-488 с;
5. Кузнєцов В.О., Гіжевський В.К - Кримінальне право України (повний курс в схемах і таблицях). Навчальний посібник. К.: Кондор, 2005. - 459 с.;
6. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ 2008 Вид: ЦУЛ, - 248с.
7. Хохлова І.В., Шем'яков О.П. - Кримінальне право України (Загальне частина) : Навчальний посібник. - Київ: ЦНЛ 2006. - 272с.;
8. Вереша Р.В., Туркевич І.К. - Кримінальне право України. Загальна частина. - К.: ЦУЛ, 2007 - 208с.;
9. Ю.М.Дьомін, С.О. Юлдашев - Кримінальне право України: (у питаннях і відповідях). Видавництво: Мауп. 2005р. - 340с.
10. Берзін П.С. Деякі особливості визначення місця і часу вчинення злочину при фактичному «розведенні» діяння та його наслідків в місці і часі//Право України. – 2007. - №5. – С. 23 – 27;
11. Борисов В.І. Склад злочину як правова модель//Вісник Академії адвокатури України. – 2009. - №1. – С. 254 – 256;
12. Савченко А.В. Склад злочину: проблеми визначення конструктивних елементів та ознак// Вісник Академії адвокатури України. – 2009. - №1. – С. 261 – 263;
13. Стрельцов Є.Л. Склад злочину: традиційне та нове// Вісник Академії адвокатури України. – 2009. - №1. – С. 250 – 253;
14. Шаблистий В.В. Обєктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 129 КК України//Вісник Запорізького інституту ДДУ внутрішніх справ. – 2009. - №1. – С. 121 – 128;
15. Максимович Р.Л. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони складу злочину за чинним кримінальним кодексом України//Підприємництво, господарство і право. – 2202. - №5. – С. 64 – 67;
16. Блудиліна М.Є. Юридичний аналіз об’єктивної сторони складу злочину на стадії порушення кримінальної справи//Вісник Академії адвокатури України. – 2010. - №17. – С. 170 – 173;
17. Мошняга Л.В. Обєктивна сторона злочинів проти конституційних основ національної безпеки України//Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУ внутрішніх справ. – 2010. - №1. – С. 203 – 208;
18. Вереша Р.В. Необережність та її види (коментар до ст. 25 КК України)//Вісник Академії адвокатури України. – 2011. - №2. – С. 91 – 94;
19. Карпуша І.Ю. Кримінально-правовий аналіз суспільно небезпечної дії та визначення її властивостей// Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011. - №2. – С. 34 – 38;
20. Пилипенко Є.О. Об’єкт у складі злочину «залишення в небезпеці»// Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011. - №2. – С. 42 – 25;
У діяльності людини завжди необхідно розрізняти дві взаємопов’язаних сторони, які перебувають в постійній єдності: зовнішню, яка виражається в будь-яких рухах, діях, операціях тощо; внутрішню, яка проявляється в психічній активності. Людське діяння одночасно і суб’єктивне, й об’єктивне, оскільки в ньому проявляються свідомість і наміри, мотиви і цілі, і разом з тим воно являє собою форму впливу людини на світ. Саме такою зовнішньою формою і є об’єктивна сторона складу злочину.
Об’єктивна сторона складу злочину – це важлива передумова кримінальної відповідальності, своєрідний фундамент кримінальної відповідальності, без якого вона взагалі не могла б існувати.
Аналізом запропонованого питання стосовно поняття, видів, ознак і особливостей об’єктивної сторони складу злочину, зокрема в аспекті дослідження загалом складу злочину чи кримінального права в цілому, займались такі вчені, як Мельник М.І., Бажанов М., Фріс П.Л., Вереша Р.В., Березін П.С., Стрельцов Є.Л., Карпуша І.Ю., Пилипенко Є.О. та інші, наукові напрацювання яких використані для написання даної роботи.
Метою роботи є дослідження поняття, ознак та складових частин об’єктивної сторони складу злочину. Об’єктом даної роботи є об’єктивна сторона складу злочину, як обов’язковий його елемент. Поняття та значення об’єктивної сторони, кримінально – правова дія, бездіяльність, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок, місце, час і обстановка вчинення злочину є її предметом.
Отже, з усього, вище зазначеного, варто зробити доцільний висновок про те, що визначення всіх елементів обєктивної сторонни складу злочину є запорукою повного, всебічного, обєктивного розкриття злочинного діяння, що, в свою чергу, забезпечує ефективність здійснення правосуддя у країні.
З огляду на зазначене, важливим є встановлення кожного елементу обєктивної сторони складу злочину, в незалежності від впливу його на кваліфікацію діянна, адже, відповідно до процессуального законодавства України, належне встановлення обєктивної сторонни складу злочину є обовязковим. Це не лише забезпечує правильність висновків по конкретній справі, але і допомагає в майбутньому усунути причини, що сприяли вчиненню певного злочину.