Вступ…………………………………………………………...…………………3
1. Загальний огляд куренівської трагедії……………………...……......…4
2. Причини та наслідки куренівської трагедії в Києві…………......…..8
Висновки……………………………………………...….………………..……13
Список використаної літератури……...…………………….……….…….14
1950 року виконком Київської міськради ухвалив рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів, розташованих поблизу. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги Бабиного Яру. Всього за 10 років у такий спосіб до відрогів Яру було намито понад 4 мільйони кубічних метрів ґрунту, зокрема, до відрогу № 3, де пізніше сталася аварія, 3 млн 191 тис. м³. Загальна площа намиву склала близько одного квадратного кілометра. Шар намиву сягав 30 метрів.
Намив виконувався на висотах від 40 до 60 метрів над рівнем великого промислового та житлового району Києва - Куренівки - але замість бетонної дамби було споруджено земляну, яка не відповідала ані проекту, ані нормам безпеки. Пропускна спроможність протиповеневого стоку становила лише 0,5 м³ за секунду, що було недостатньо для виключення можливості аварії.
Намив здійснювався і взимку. Відповідно до технологічних умов, пульпа мала подаватися в Яр лише впродовж восьми годин на добу, щоб вода встигла вчасно потрапити до водозбірного колодязю, але насправді цегельні заводи працювали в три зміни, і при цьому колодязь чистили лише одного разу - 1959 року.
1. Олександр Анісімов. Куренівський апокаліпсис. Київська трагедія 13 березня 1961 року в фотографіях, документах, спогадах…
2. Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. Документи і матеріали / Ред. кол.: В. А. Смолій та ін. - К.: Інститут історії України, 2012. - 548 с.
3. Крупина В. О. – “Жертв багато, а в газетах нічого не пишуть…” (Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. в Києві).
4. Анісімов О. Л. Куренівський апокаліпсис: Київська трагедія 13 березня 1961 року в фото¬графіях, документах, спогадах... - К., 2000. - 90 с.
5. Анисимов А. Киевский потоп: Куреневская трагедия 13 марта 1961 года. - К., 2003. - 98 с.
6. Бабий Яр: человек, власть, история: Док. и мат.: В 5 кн. -К., 2004. - Кн.1: Историческая топография: Хронология собьітий. - 2004. - 597 с.
7. Запікана куренівська трагедія // Український тиждень – Електронний ресурс: http://tyzhden.ua/History/18640/.
8. Євстафьєва Т. Куренівська трагедія. Як і чому це сталося – Електронний ресурс: http://www.istpravda.com.ua/research/2011/03/13/31140/.
В історії України ХХ ст. київське урочище Бабин Яр зазвичай асоціюєть¬ся з жертвами німецької окупації, коли з вересня 1941 по жовтень 1943 рр. на цьому місці було розстріляно майже 100 тис. осіб переважно єврейської націо¬нальності. Водночас із Бабиним Яром пов'язана ще одна трагедія, що мала міс¬це 13 березня 1961 р., коли намита в це місце піщано-земляна маса накрила житловий масив Куренівка. Ця дата привертає увагу громадськості здебільшого напередодні роковин сумної події.
Актуальність теми полягає у тому, що комплексні дослідження трагедії наразі від¬сутні, хоча публікації О. Анісімова та Т. Євстаф'євої дещо заповнюють цю про¬галину. Комплексне видання “Бабин Яр: людина, влада, історія”, що поєднує у собі аналітичну і документальну складову, висвітлює історію Бабиного Яру після окупації, перипетії, пов'язані з цим “місцем пам'яті” у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст., у тому числі катастрофу 13 березня 1961 р. та ліквіда¬цію її наслідків.
Таким чином, можна підсумувати, що у шістдесятих писали небагато про селеві зсуви та затоплення Куренівки у 1961-му. Те, що болото за лічені хвилини знищило цілий житловий район й дотепер знають далеко не всі навіть корінні кияни.
І тим більше досі майже ніхто не знає, що причина трагедії з тисячами жертв була не в природі зі своїми катаклізмами, а в абсурдних рішеннях радянської влади і халатному їх виконанні. Дослідники стверджують, що сама історія тягнеться від розстрілів у Бабиному Ярі.
Згодом в газеті “Київ вечірній” надрукували статтю, в якій було вказано про те, що врайоні аварії загинуло 145 чоловік. Насправді ж число жертв коливається від 1500 до 3000 загиблих на Куренівці.
О 10-15 ранку 13 березня 1961 року дамба, яка перекривала Бабин Яр, не витримала навантаження і 14-метрова хвиля пульпи зі швидкістю 5 м/с хлинула на Куренівку, зносячи будівлі, людей, транспорт, трупи і залишки трун з довколишніх кладовищ.
