Зміст с.
Вступ 3
1. Сутність абіотичних чинників навколишнього середовища 4
2. Характеристика первинних абіотичних факторів середовища 5
3. Характеристика комплексних абіотичних факторів середовища 11
Висновки 13
Список літератури 14

Абіотичні чинники навколишнього середовища – це фізичні та хімічні чинники (світло, температура, вологість, вітер, вогонь, солоність вод і ґрунтів, pH середовища, біофільні елементи тощо) [2]. Усі вони по-різному впливають як один на одного, так і на біотичний компонент екосистеми.
У цілому, наявність постійного обміну речовинами між рослинами і тваринами, з одного боку, та їхнім середовищем, що включає в себе кліматичні, едафічні та біотичні фактори, з іншого боку, веде до виникнення різноманітних та топких зв'язків в системі «організм – середовище».
Для кожного виду організму існує [1]:
- зона оптимуму (організм існує в найсприятливіших для розвитку умовах);
- зона песимуму (стресова зона);
- діапазон стійкості, за межами якого організм гине (стосовно кожного чинника середовища).

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб. – К.: Лібра, 2004. – 368 с.
2. Дуднікова І.І., Пушкін С.П. Екологія: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 328 с.
3. Злобін Ю. А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 248 с.
4. Олійник Я.Б. Основи екології: підручник. - К.: Знання, 2012. - 558 с.

Абіотичними факторами середовища називаються умови, безпосередньо не пов'язані з життєдіяльністю організмів. До числа найбільш важливих абіотичних чинників можна віднести температуру, світло, воду, склад атмосферних газів, структуру ґрунту, рельєф місцевості і т.п. Ці фактори можуть впливати на організми як безпосередньо, наприклад світло або тепло, так і побічно, наприклад рельєф місцевості, що обумовлює дію прямих чинників, світла, вітру, вологи та ін.
Якщо до біотичних факторів організми не тільки пристосовуються, але і можуть на них впливати, змінюючи інші живі організми, то з абіотичними факторами середовища це неможливо: організм може до них пристосуватися, але не в змозі надати на них скільки-небудь значущий зворотний вплив.
Абіотичні чинники діють одночасно і значить, що всі живі організми потрапляють під їх вплив. Ступінь присутності або відсутності кожного з них істотно відображається на життєздатності організмів, причому на різні їх види неоднаково.

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що живі організми вплив середовища сприймають через посередництво факторів середовища, які називаються екологічними.
Екологічні фактори – це певні умови і елементи середовища, які справляють специфічний вплив на організм. Вони поділяються на абіотичні, біотичні та антропогенні. Абіотичні фактори визначають можливість існування всіх груп організмів у тому чи іншому середовищі, впливаючи на географічне поширення рослин, тварин та мікроорганізмів. Один і той же фактор на різні організми може здійснювати оптимальний вплив при різних значеннях. Здатність організмів виносити відхилення значень екологічних факторів називається толерантністю, яка може мати до різних факторів не однаковий діапазон витривалості (толерантності).