ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОХОДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ 5
1.1. Основні теорії походження держави 5
1.2. Поняття та основні ознаки правової держави 9
1.3. Принципи та функції правової держави 12
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА ДЕРЖАВНИХ ЗАСАДАХ 19
2.1. Історичний генезис розвитку громадянського суспільства 19
2.2. Ознаки та функції громадянського суспільства 23
2.3. Структура громадянського суспільства 27
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ В УКРАЇНІ 30
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
В історії поняття «громадянське суспільство» виділяють два етапи, коли воно наповнювалося дещо відмінним змістом. Поява його пов'язана з ідеєю «природних прав» людини. У XVII ст. в Європі ця ідея набула нового тлумачення і стала основоположною у формуванні й поширенні юридичної свідомості, створенні низки політико-правових концепцій, і насамперед теорії «суспільного договору». Гуго Гроцій і Ба-рух Спіноза «природними правами» називали такі людські якості, як свобода переконань і думок, свобода володіння й використання власності, рівність людей між собою, їхня захищеність від чиєїсь сваволі тощо [21, c. 143].
Початок розрізненню громадянського суспільства і держави поклав Жан Жак Руссо (1712—1778) своєю працею «Міркування про походження і засади нерівності поміж людей». Громадянське суспільство, на його думку, виникло внаслідок приватної власності. Держава ж витворена з нього на підставі суспільної угоди. Джон Локк вважав, що люди домовилися утворити політичну спільноту, заснувати державу саме з метою надійного забезпечення природних прав, рівності й свободи, захисту особи та власності - чеснот громадянського суспільства.
Сукупність індивідів, які необмежено користуються своїми природними правами, становила, на думку прихильників договірної теорії походження держави, суспільство у його «природному стані» (status naturalis). Це стан цілковитої сваволі, який призводить до «війни всіх проти всіх». Але за таких умов мати «право на все», зазначав Томас Гоббс, фактично означає не мати права ні на що. Щоб уникнути незручностей та загроз, які неодмінно виникають у природному стані суспільства, люди змушені замінити його на стан громадянський (status civilis). Такий перехід дає змогу піддати невпорядковані відносини регулюванню законами та іншими нормами.
Відповідно до теорії «суспільного договору» люди укладають угоду й створюють державу, котра стає над суспільством, відчужує та зосереджує частину природних прав індивідів. Так виникає громадянське суспільство, яке на відміну від природного, додержавного є станом людності, в якому існує держава. В конвенційних теоріях держави (Локк, Вольтер, Руссо) громадянський стан суспільства тлумачиться як антипод природного стану, а влада — як похідна відносин, що панують у громадянському суспільстві.
Концепція громадянського суспільства, розуміння його як сфери людської свободи поза межами державної регламентації є породженням ліберального світогляду. Дж. Локк, «батько лібералізму», вчив, що держава покликана насамперед захищати особисту свободу і власність, здобуту власною ж працею; вона діє тільки у чітко окреслених межах, вихід за які може призвести до громадянської непокори; люди повинні мати право протистояти сваволі з боку уряду, чинити йому опір і навіть вдаватися до сили для його скинення, коли він використовує владу на завойовництво, узурпацію, тиранію або в разі його розвалу [28, c. 216].
Виходячи з визнання пріоритету людського життя щодо управлінського впливу на нього, просвітителі XVIII ст. (насамперед Локк, Монтеск'є) проголошували, що громадянська ідея є вищою і більш значущою, ніж ідея державна. Події Французької революції були спробою практичного втілення таких поглядів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Балаж Н.Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні / Н.Й. Балаж // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gisap.eu/ru/node/1056
3. Богушова І.В. Концептуальні засади розуміння сутності форми держави / І.В. Богушева // Часопис Київського університету права. – 2010 – №3 – С. 31-36
4. Віхров О.П. Теорія держави і права : курс лекцій : навч. посіб. / Віхров О. П., Віхрова І. О. ; М-во освіти і науки України, Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — Чернігів : Десна Поліграф, 2015. — 303 с.
5. Гришко О.М. Теорія держави і права : практикум / О. М. Гришко, В. І. Риндюк, Ю. М. Рижук ; за заг. ред. Ф. П. Шульженка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Держ. вищ. навч. закл. ”Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана”. — К. : КНЕУ, 2013. — 308 с.
6. Громадянське суспільство і правова держава: теоретичні моделі та досвід реалізації / [В. Д. Гвоздецький та ін.] ; за заг. ред. В. Д. Гвоздецького. — Київ : Вид-во Європ. ун-ту, 2012. — 326 с.
7. Громадянське суспільство: політичні та соціально-правові проблеми розвитку / [Г. Ю. Васильєв та ін.] ; за ред. М. П. Требіна ; Нац. ун-т ”Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого”. — Х. : Право, 2013. — 535 с.
8. Громадянське суспільство: історія та сучасність / [Т. В. Розова та ін.] ; за ред. Т. В. Розової ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — О. : Юрид. л-ра, 2010. — 342 с.
9. Держава і право у світлі сучасної юридичної думки : зб. наук. пр. на пошану акад. Ю. С. Шемшученка : до 75- річчя від дня народження / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; [редкол.: Горбатенко В. П. (співголова) та ін.]. — К. : Юрид. думка, 2010. — 452 с.
10. Кальниш Ю. Розвиток громадянського суспільства в Україні: відповідність європейським стандартам / Ю. Кальниш // Журнал «Віче». – 2009 - №20 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1684/
11. Качур В.О. Теорія держави і права : навч. посіб. / В. О. Качур ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — Київ : Компринт, 2014. — 327 с.
12. Каткова Т.Г. Теорія держави і права : навч. посіб. у визначеннях і табл. / Т. Г. Каткова. — Харків : Право, 2014. — 94,
13. Крестовська Н.М. Теорія держави і права : підручник : практикум : тести / Н. М. Крестовська, Л. Г. Матвєєва ; Нац. ун-т ”Одес. юрид. акад.”, Одес. держ. ун-т внутр. справ. — Київ : Юрінком Інтер, 2015. — 583 с. :
14. Лебедєва О.В. Правова держава: поняття та принципи / О.В. Лебедєва // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/63838/42-Lebedeva.pdf?sequence=1
15. Медведчук В.В. Громадянське суспільство: Український вибір / Віктор Медведчук. — К. : Логос, 2012. — 567 с.
16. Моделі політичної комунікації: політичні партії та громадянське суспільство / [Ю. Тищенко, П. Байор, М. Товт, С. Горобчишина] ; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. — К. : Агентство ”Україна”, 2010. — 147 с.
17. Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права : [підруч. для студентів ВНЗ] / О. Г. Мурашин ; М-во освіти і науки України, Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини ”Україна”. — Київ : Україна, 2014. — 560 с.
18. Новик М.К. Теорія держави та права (теорія та практикум) / М. К. Новик, В. А. Новик. — Житомир : Полісся, 2013. — 349 с.
19. Навчально-методичний посібник (комплекс) з курсу ”Теорія держави і права” / А. Є. Шевченко, А. В.Старостюк, М. В. Кармаліта, А. М.Талах ; за заг. ред. А. Є. Шевченко ; Нац. ун-т держ. податк. служби України, Каф. теорії права та держави. — Вінниця : Нілан-ЛТД, 2015. — 252 с.
20. Передрієнко В.О. Теорія держави і права : навч. посіб. / Передрієнко В. О., Санагурська Г. М. ; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. — Львів : Вид-во Львів. комерц. акад., 2015. — 199 с.
21. Петрашкін А.В. Громадянське суспільство та держава: питання розвитку / А. В. Петрашкін. — Київ : Логос, 2015. — 167 с. : портр. — Бібліогр.: с. 140–165.
22. Поклонська О.Ю. Правова держава та громадянське суспільство як основні ідеї пострадянської трансформації України (1991 – 2006) / О. Ю. Поклонська ; МВС України, Одес. держ. ун-т внутр. справ, Крим. юрид. ін-т. — Сімф. : ДІАЙПІ, 2009. — 227 с.
23. Раковська Ю.В. Теорія права і держави : навч.-метод. посіб. / Раковська Юлія Вікторівна, Джолос Сергій Вадимович ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т ”Одес. юрид. акад.”, Черкас. ф-т, Каф. заг.-правових дисциплін. — Черкаси : Черкас. ЦНІІ, 2015. — 46 с
24. Сидоренко М.Й. Теорія держави і права (курс лекцій) : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М. Й. Сидоренко. — Вид. 2-ге, переробл. і доповн. — К. : Ун-т ”Україна”, 2013. — 197 с.
25. Селецький С.І. Теорія держави і права : навч. посіб. / С. І. Селецький. — Київ : Центр учб. літ., 2012. — 244 с.
26. Скакун О.Ф. Теорія права і держави : підручник / О. Ф. Скакун ; М-во освіти і науки України. — Вид. 4-е, допов. і переробл. — Київ : Правова єдність : Алерта, 2014. — 524 с.
27. Сухонос В.В. Держава: питання теорії (загальний і конституційно-правовий аспекти) / В. В. Сухонос ; [наук. ред.: О. В. Скрипнюк]. — Суми : Унив. кн., 2015. — 344 с.
28. Степаненко В.П. Громадянське суспільство: дискурси і практики / В. П. Степаненко ; НАН України, Ін-т соціології. — Київ : Ін-т соціології НАН України, 2015. — 419 с.
29. Теорія держави і права : посіб. для підгот. до держ. іспитів / [Д. В. Лук’янов, С. П. Погребняк, В. С. Смородинський, Г. О. Христова] ; за заг. ред. О. В. Петришина. — 4-те вид., допов. і змін. — Харків : Право, 2015. — 201 с.
30. Томаш Л.В. Громадянське суспільство як система забезпечення життєдіяльності політичної, економічної, соціальної та духовної сфер / Л.В. Томаш // Часопис Київського університету права. – 2012. - №2 – С. 366-371
31. Усаченко Л.М. Історичний розвиток поняття «громадянське суспільство» як свідчення сутності еволюції його взаємовідносин з державною владою / Л.М. Усаченко // Стратегічні пріоритети. – 2008. - №3(8) – С. 28-33
ВСТУП
Актуальність теми дослідження громадянського суспільства і правової держави зумовлена тим, що ми живемо у нелегку, проте надзвичайно насичену історичними подіями добу переходу від несвободи, гніту, безправ’я до утвердження прав людини, поваги до гідності особистості, усвідомлення того, що людина сама відповідає за себе, за своє сьогодення та прийдешнє. Нова Україна, яка набула незалежності на зламі століть, проголосила для себе, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються за найвищу соціальну цінність.
Права людини в сучасному світі – це не просто актуальна тема, це проблема. Людство, що пройшло крізь бійню двох світових воєн, безлічі кривавих локальних конфліктів, пережито жорстокі диктатури, дійшло висновку, що не може бути миру та злагоди на Землі, не може бути організованого цивільного життя без поваги до людини, її прав, свобод і потреб. Взагалі – то у статусі особи в кожному суспільстві і в кожній державі відображається її гуманізм та демократизм.
Всі ці права людини і громадянина отримуються при умові існування громадянського суспільства. Тому з огляду на це говорячи про реалізацію основних прав і свобод ми маємо на увазі існування громадянського суспільства у будь-якій державі, і в тому числі і в Україні.
Кінець другого тисячоліття характеризується ідеологічним і духовним розкріпаченням людства, здійснюваний шляхом утвердження гідності кожної особи, нації, а також політично плюралізму як найвищих суспільних цінностей. Останнім часом на різних рівнях і з різних приводів часто вживають терміни «демократична держава» і «правова держава». При цьому одні виходять з бажання підкреслити, що, проголосивши себе суверенною і незалежною, Україна стала й демократичною правовою державою, а інші – з прагнення довести, що побудова такої держави є справою більш віддаленої перспективи.
В основу правової держави закладена рівність влади, громадянина, суспільства і права, їхня правова рівність перед законом. Вища влада правовій державі - влада закону, якому рівною мірою підпорядковуються усі: від вищих посадових осіб держави, органів державної влади до рядових громадян. Людина як суб'єкт права вільна розпоряджатися своїми силами, спроможностями, майном. Право, будучи формою і мірою свободи, покликане максимально розсунути межі, що сковують особистість.
Метою дослідження є вивчення теоретичних та практичних аспектів формування та розвитку правової держави та громадянського суспільства.
Досягненню поставленої мети передує виконання наступних завдань:
- вивчення основних теорій походження держави;
- вивчення поняття правової держави;
- окреслення ознак правової держави;
- аналіз основних принципів та функцій правової держави;
- дослідження генезису розвитку громадянського суспільства;
- вивчення основних функцій та ознак громадянського суспільства;
- характеристика структури громадянського суспільства;
- окрелення пріоритетних напрямків розвитку правової держави та громадянського суспільства за сучасних умов функціонування України.
Інформаційною базою дослідження виступають: законодавчі акти та постанови, статті із спеціалізованих періодичних фахових видань, підручники, посібники, монографії.
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження на тему: «Правова держава та громадянське суспільства» варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
Правова держава - це демократична держава, яка реалізує основні права і свободи людини. Зберігаючи основні ознаки держави, воно є державою гуманним, тим, хто заперечує жорсткі, деспотичні методи впливу на громадян. Права і свободи людини в правовій державі отримують справжнє визнання і законодавче закріплення і виступають фундаментом розвитку взаємовідносин між людиною, суспільством і державою.
Як ми вже відзначали раніше, правова держава і громадянське суспільство - два взаємопов'язаних явища, які один без одного не принесуть бажаного позитивного результату для регулювання суспільних відносин.
Громадянське суспільство, хоча і є філософською категорією, має величезне значення, оскільки виступає платформою для розвитку правової держави.
Сучасна держава не мислиться без економічно активного населення, але не вона одна є частиною громадянського суспільства. В самому загальному вигляді громадянське суспільство являє собою такий стан соціуму, при якому створюються умови для дотримання прав і свобод, розвитку громадянської самодіяльності і політичної активності, реальної участі громадян у політиці.
Найважливіший принцип для громадянського суспільства полягає в тому, що держава створена для людини, а не людина для держави: для влади - заборонено все, що не дозволено законом; для громадян - дозволено все, що не заборонено законом. передумовою побудови правової держави та її рівноправним партнером.
Свідченням розвитку громадянського суспільства є багатопартійність і активне функціонування політичних партій, вільна преса, розвиток корпорацій, професійних спілок, різних організацій підприємців, артистів, письменників, художників, віруючих, осіб, об'єднаних за національною, культурною чи якою-небудь іншою ознакою. При наявності цих інститутів активно функціонує громадянське суспільство, а, отже, розвивається і правова держава.
Звернення до проблеми правової держави на сучасному етапі розвитку українського суспільства є невипадковим. Значною мірою можна стверджувати про існування в сучасній юридичній науці усталених поглядів щодо змісту і сутності цього поняття. Чітке усвідомлення того, що правова держава є нічим іншим, як формою організації і діяльності державної влади, якій властиві демократичний режим конституційного правління і законності, верховенство права, поділ державної влади та взаємний контроль владних гілок, взаємна відповідальність держави і особи, визнання, гарантування і забезпечення основних прав людини і громадянина, постає як незаперечна річ.
Водночас, попри значні зусилля із забезпечення принципів верховенства права, верховенства Конституції, законності, пріоритету прав людини і громадянина, процес формування правової держави гальмується. Діє якийсь додатковий і значною мірою неврахований фактор, який не дозволяє реалізовувати класичні принципи правової держави. На нашу думку, суттєвою помилкою, якої часто припускаються ті, хто намагається якнайшвидше перетворити Україну на правову державу, є те, що для них вона зводиться виключно до додавання тих чи інших правових інститутів, забезпечення ефективного функціонування конкретних органів державної влади. При цьому не враховується одна вирішальна обставина. Справа в тому, що правова держава не є чимось таким, що можна прибудувати до будь-якого суспільства, оскільки процес її ґенези взаємопов’язаний з паралельним розвитком того середовища, в якому вона існує. Правова держава повинна мати своє підґрунтя, свою основу. Такою основою може бути лише правове громадянське суспільство.
Фундаментом, передумовою правової державності є формування громадського суспільства, в якому був би забезпечений вільний і всебічний розвиток кожної особистості, суспільства, в якому функціонували б демократичні громадські інститути, що забезпечують свободу слова та інформації, гарантують силою громадської думки і суспільної моралі вільні вибори, наявність легальної опозиції та багатопартійність і цим самим унеможливлюють узурпацію влади. Нажаль, традиції демократії в Україні ще досить слабкі. Причому показовим є факт: коли на теоретичному рівні чимало питань функціонування демократичних інститутів розроблено досить детально, то справа з їх практичною реалізацією в діях державних органів значно відстає. Побудова правової держави глибоко пов’язана також зі зміцненням демократичних традицій функціонування державної влади. Ці традиції лише формуються і досягнення усталеності у здійсненні влади єдовготривалим процесом. За умов збереження вільних виборів, демократичного політичного режиму, свободи преси, формування поваги до прав і свобод громадян з боку держави та її посадових осіб дані традиції, безперечно, сформуються. І варто сподіватись, що саме вони стануть чи не найбільшою запорукою правової держави та її спадкоємності