ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………….3
Розділ 1.Поняття та сутність юридичної особи
1.1. Поняття юридичної особи……………………………………………………………5
1.2.Правоздатність і дієздатність юридичної особи…………………………………….9
1.3. Класифікація юридичних осіб……………………………………………………...13
Розділ 2. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
2.1. Способи виникнення юридичної особи……………………………………………19
2.2. Порядок реєстрації юридичної особи………………………………………….......21
2.3. Порядок припинення юридичної особи…………………………………………...26
Висновки………………………………………………………………………………….33
Список використаних джерел……………………………………………………….......36
В юридичній науці вчення про юридичних осіб - одне з самих дискусійних, починаючи з римського права і до наших днів. Пояснюється це тим, що характер виробничих відносин, закономірності соціального розвитку вимагають певних форм закріплення суспільних утворень, що виникають в різних сферах
економічного і культурного життя. Однак, форми суспільних утворень, їх правове положення і функції постійно ускладнюються в зв'язку з розвитком суспільства і вимогами економічного життя [18,С.58].
Але, основною науковою проблемою, що викликає найбільші дискусії, є питання про носіїв властивостей юридичної особи. Залежно від відповіді на питання про те, що стоїть за поняттям юридичної особи, різні теорії можна розділити на дві групи:
- концепції, що заперечують існування деякого реального суб’єкта із властивостями юридичної особи;
- концепції, що визначають існування носія таких властивостей [14,С. 456].
До першої групи теорій відносять концепцію Ф. Савіньї – «теорія фікції», за цією теорію стверджувалося, що властивостями суб’єкта права у дійсності володіє тільки людина [14,С. 456].
До цієї ж групи відносять теорію А.Бринцема – «персоніфікованої мети». Ця теорія є схожою з « теорією фікцій» у тому, що заперечує існування реального суб’єкта, який має властивості існування юридичної особи і виконує функцію управління майном.
Друга група теорій юридичної особи виходить з тези про реальність існування юридичних осіб як дійсних, а не вигаданих утворень. При цьому основоположник «органічної теорії» О.Гірке уподібнював юридичну особу людській особистості, розуміючи її як деяку союзну особистість, соціальний організм, відмінний від суми людей, що беруть участь у союзі. Р .Салейль, що розробив «реалістичну теорію» юридичної особи, також заявляв про реальність існування юридичних осіб як особливих суб'єктів права, незвідних до суми індивідів,
зумівши уникнути при цьому певної біологізації юридичних осіб, властивої поглядам О.Гірке [14,С. 457].
Список використаних джерел
1. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців : Закон України від 15.05.2003 р. № 31-32(зі змінами та доповненнями) // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
2. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 7 серпня 2014 р.: (ОФІЦ.ТЕКСТ).-К.: Паливода А.В., 2014. – 380 с. –(Кодекс України)
3. Бірюков І.А. Цивільне право України: підручник. / І.А Бірюкова. – К.: 2014. – 443 с.
4. Боброва Д.В Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
5. Братель О.Г. , Пилипенко С.А Цивільне право України: [Посібник для підготовки до іспитів].- К.: ФОП Ліпкан , 2010. – 256 с.
6. Заіка Ю.О Українське цивільне право. Навч. посіб. — К. Істина, 2005. — 312 с.
7. Ковальова М.В Особливості адміністративно-правового режиму державної реєстрації суб’єктів господарювання / М. В. Ковальова/ / Форум права. – 2014. - №1.- С.243-247
8. Красіліч Н.Д Цивільне право України: Опорний конспект лекцій.- К.: КНТЕУ, 2013.- 155с.
9. Крегул Ю.І Основи правознавства : навч. посіб. / за ред. проф. Ю.І. Крегула. – К. : КНТЕУ. ун-т, 2007.- 406 с.
10. Кравченко А.В., Зеленкова І.І Проблемні питання ліквідації підприємств за господарським законодавством України: Наука і Практика. №1(136) – К.: 2012. – 33 - 47 с.
11. Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
12. Маковій В.П. Ліквідація об’єднання співвласників багатоквартирного будинку як спосіб припинення юридичної особи.: Часопис Цивілістики . –К.: 2014. – 109 -113с.
13. Перукова О.М., Селезень С.В Цивільне право :Конспект лекцій . – К. :ХНАДУ, 2009. – 256с.
14. Петренко В.С. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин: Актуальні проблеми держави і права. // 2011. – 456-464с.
15. Підопригора О. А Цивільне право України: навч.пос. / за ред.. Підопригори О.А., Боброво Д.В. – К.: 1995. – 416с.
16. Понікаров В. Д., Попова С.М., Назаренко Д.В. Цивільне право : Навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури , 2007. – 196с.
17. Ромовська З.В Українське цивільне право: Загальна частина. Академіч¬ний курс. Підручник,- К.: Атіка, 2005.- 560 с.
18. Санжарук Т.О Юридичні особи як суб’єкти права: Актуальні проблеми держави і права. – К.: 2004. – 58-62с.
19. Стефанчук Р.О Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. – за ред. Р.О. Стефанчука . – К. : Наукова думка; Прецедент, 2004. – 448с.
20. Шевченко Я.М Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 1. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім» 2003.- 520с.
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права завжди займали і займають одне з головних місць у майновому обороті. Під впливом різних умов історії, протягом досить довгого часу була сформована конкуренція юридичної особи. Адже наш сучасний світ, не може обходитися без об’єднання людей у колективи, адже всі вони є учасниками суспільних відносин. Об’єднання у колективи відбувається з різних підстав, такими підставами може бути спільний інтерес або місце роботи тощо. Саме конкуренція юридичної особи і є основною правовою формою колективної участі осіб у цивільному обороті. Юридичні особи виконують найважливіші завдання економіки, забезпечуючи розвиток сфер виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг. Неможливо собі уявити функціонування системи управління, політичної системи суспільства без діяльності юридичних осіб. Значення юридичної особи важко переоцінити. Теоретичною основою дослідження були фундаментальні теоретичні роботи вчених: В.І. Борисової, Є.О. Харитонова, І. В. Спасибо - Фатєєвої, В. Л. Яроцького, О.В. Дзери, Ю.О. Заіки, О.В. Старцева, А.І. Дрішлюка, І.А. Бірюкова, Ф. Савіньї, А.Бринцема, тощо.
Об’єкт. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є юридична особа.
Предмет. Предметом дослідження є система чинних в Україні нормативних актів, положень Цивільного кодексу України, що регулюють юридичну особу у цивільному праві, вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, юридична практика.
Мета. Метою даної курсової роботи є розкриття поняття юридичної особи як суб’єкта цивільних прав, визначення її ознак та видів юридичних осіб, а також визначення правового статусу юридичної особи як суб'єкта цивільних правовідносин.
Завдання. У відповідності з метою дослідження, ставляться наступні завдання:
-визначення теоретичного поняття і ознак юридичної особи;
-встановлення та обґрунтування поняття, правової природи юридичної особи;
Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові діалектичні методи та окремі наукові методи історичного, порівняльного, догматичного і системно-структурного аналізу. За допомогою діалектичного методу досліджується формування та розвиток ідеї юридичної соби і відповідних норм у цивільному праві. Історичний метод дозволив дослідити конструкцію, починаючи з приватного права Стародавнього Риму. Порівняльний метод використаний для виявлення особливостей правового регулювання юридичної особи, трактування особливостей її змісту, а також при визначенні різних аспектів цивільно-правового регулювання, які при цьому виникають за законодавством України та зарубіжних країн. Догматичний метод дозволив проаналізувати зміст норм чинного законодавства у цій сфері, а метод системно-структурного аналізу – встановити місце інститутів.
Тому перед нами стоїть завдання пильного дослідження даної теми, визначення ознак та поняття юридичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин, а також яке місце займає дана тема на сучасному етапі існування.
ВИСНОВКИ
Отже, на основі викладеного матеріалу можна зробити такі висновки.
Юридичні особи є одним із видів суб'єктів цивільного права. На сьогодні не існує усталеної точки зору щодо виникнення та поняття юридичної особи. Поняття юридичної особи у ЦК України визначає ст. 80, відповідно до якої юридичною особоює організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відповідачем у суді.
Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною право дієздатністю. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. В цей самий момент виникає й цивільна дієздатність юридичної особи, тобто здатність своїм діям набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки.
Виділяють такі ознаки юридичної особи, що є невід'ємними і сукупними її властивостями:
1)Організаційна єдність. Завдяки цьому воля окремих членів юридичної особи трансформується в єдину волю юридичної особи.
2)Реєстрація відповідно до вимог чинного законодавства, що полягає у легалізації того чи іншого виду юридичної особи з боку державних органів, які здійснюють державну реєстрацію.
3)Майнова відокремленість юридичної особи є матеріальною базою діяльності юридичної особи. Ступінь майнової відокремленості у різних юридичних осіб неоднаковий.
4)Принцип самостійної цивільно-правової відповідальності юридичної особи полягає у тому, що організація обов'язково повинна нести самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах закріпленого за нею майна, якщо інше не встановлено законом.
5) Участь у цивільному обігу від власного імені. Для індивідуалізації юридичної особи вона повинна мати своє найменування, яке містить вказівку на її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
Всі зазначені ознаки (риси) юридичної особи взаємообумовлені і повинні розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи.
Юридичні особи можна поділяти на окремі види за різними ознаками. Залежно від існуючих форм власності в Україні юридичні особи поділяються на: а) приватні; б) комунальні ; в) державні. В залежності від порядку створення розрізняють юридичні особи приватного права і публічного права. За основою створення юридичні особи можуть бути такі, що створені шляхом об’єднання осіб та майна або об’єднання лише майна.
Відповідно до ЦК України юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством. Моментом виникнення юридичної особи є державна реєстрація, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає в себе взаємозалежні етапи та здійснюється уповноваженими на те органом. Для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору надаються документи, які є обов’язковими та перелік, яких є чітко визначеним та вичерпним. Також законодавцем визначено випадки відмови у разі невідповідності документів для реєстрації або порушення процедури та порядку проведення державної реєстрації юридичних осіб.
Припинення діяльності юридичних осіб відбувається, як правило, у тому самому порядку, в якому вони були створені, тобто правоздатність юридичної особи припиняється з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Припинення юридичних осіб здійснюється двома шляхами: в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Закон встановлює та конкретизує порядок та всі етапи ліквідації юридичної особи. Також існує спеціальний порядок ліквідації юридичної особи встановлений для суб’єктів підприємницької діяльності, визначених банкрутом та регулюється Законом України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».